четвер, 26 листопада 2020 р.

Стражденний біль голодної країни

28 листопада, у четверту суботу місяця в Україні вшановують День пам'яті жертв голодоморів. Він був запроваджений Указом Президента України у 1998 році. У 2006 році Законом України Голодомор 1932 – 1933 років був визнаний геноцидом. 

Голодомор – це геноцид Українського народу, вчинений комуністичним тоталітарним режимом з наміром знищити, цілком чи частково українську національну групу. Ця кваліфікація випливає із Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року “Про запобігання злочину геноциду і покарання за нього”. Способом реалізації геноциду став штучний масовий голод, організований керівництвом комуністичної партії Радянського Союзу та Радянської України. Голодомор спричинив загибель мільйонів українців на території Української РСР і Кубані. Радянська влада злочинно замовчувала факт голоду як в Україні так і за кордоном. Моральний обов’язок держави та суспільства перед минулими та наступними поколіннями – вшановувати пам’ять жертв трагедії. 

До Дня пам’яті жертв голодоморів бібліотека №13 презентує відеочитання від української поетеси, лауреата літературних премій, члена НСПУ, прозаїка, перекладача, літературного критика, автора дев'яти збірок поезій Інни Ковальчук. Авторка продекламувала свій вірш "Вклонюся свічкам" та хвилиною мовчання вшанувала пам'ять жертв голодоморів.



середу, 25 листопада 2020 р.

Збудуймо пам’яті негаснучий собор

День пам'яті жертв голодоморів відзначається щорічно в четверту суботу листопада. 

У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років - геноцид українського народу, здійснюваний тоталітарним комуністичним режимом СРСР.

У результаті Голодомору 1921-1923 років загинуло близько 500 тисяч людей. Відомо, що в 1922 році з України було вивезено 13,5 мільйона тон зернових. Метою такої політики був геноцид українського селянства, яке не підтримувало комуністичну владу.

Втім, наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років. За підсумками судової справи за фактом Голодомору встановлено, що кількість загиблих досягла 3 мільйонів 941 тисяч осіб. Втрати українців становили 6 мільйонів 122 тисячі людей.

До Дня пам’яті жертв голодоморів бібліотека №13 підготувала відеовиставку-реквієм "Збудуймо пам’яті негаснучий собор".                

33 запитання і відповіді про Голодомор-геноцид / Н. В. Лапчинська. – Дрогобич: Коло, 2018. – 86 с. 

Науково-популярне видання, адресоване вчителям, студентам, краєзнавцям і усім, хто хоче дізнатися про передумови й політико-організаційні механізми вчинення у 1932-1933 роках злочину геноциду української нації.

Голодомор - геноцид українського народу - К.: Вид. ім. О. Теліги, 2008. - 24 с.

Брошура у стислій формі розповідає про головні причини найжахливішої за масштабом та перебігом подій трагедії, яку пережив 1932-1933 рр. український народ. У центрі авторської уваги пошук відповіді на питання, чому терор голодом був спрямований проти України. Брошура описує механізм Голодомору, його зловмисність, кваліфікує його відповідно до Конвенції ООН 1948 р. як геноцид, злочин проти людства. 

Брошура написана на основі детального вивчення історіографії проблеми, в ній широко використано документальні матеріали, свідчення очевидців. 

Енциклопедія Голодомору 1932-1933 років в Україні / В. Марочко. — Дрогобич: Коло, 2018. — 576 с.

Науково-меморіальне видання інформативно відтворює причини, обставини, соціально-психологічні та статистично-демографічні наслідки Голодомору-геноциду в Україні. «Енциклопедія Голодомору» містить понад тисячу статей, які стосуються персоналій, подій, явищ, термінологічного, історіографічного, меморіально-історичного, демографічного, антропологічного дискурсів Голодомору.

1933: «І чого ви ще живі?» / Т. Боряк. — К.: Кліо, 2016. — 720 с.

Працю сфокусовано на такому аспекті Голодомору, як вилучення незернових запасів, їжі й одягу в селян, адже загальноусталеною є думка про конфіскацію саме зерна для виконання плану хлібозаготівель. Упорядник на прикладі свідчень, зібраних у різних країнах і роках, наводить читачеві картину тотального охоплення України вилученням будь-чого, що могло бути використане в їжу: від картоплі і кваснини до жмені квасолі й сушки. Подано аналіз політики радянської влади напередодні та під час Голодомору з точки зору підготовки до конфіскації їжі, іншими словами — позбавлення українського села засобів існування.

Мейс, Д. Україна: матеріалізація привидів. — К.: Кліо, 2016. — 688 с.

Титанічна праця Джеймса Мейса — відомого американського дослідника історії України, видатного громадського діяча — присвячена розкриттю цілісності, повноти історичної правди про найжахливіші сторінки тоталітарного минулого, яке до сьогодні паралізує політичне, економічне, освітнє, морально-етичне життя українського соціуму. Автор, яскравий науковець західного стандарту, обстоює істину про штучність та антиукраїнську спрямованість одного з найбільших геноцидів в історії — Голодомору 1932—1933 років, документально підтверджує нерозривний взаємозв’язок між минулим, теперішнім і майбутнім України, який характеризується прагненням до державної незалежності, соціального прогресу. 

Український хліб на експорт - К.: ПП Сергійчук М.І., 2006. - 432 с.

На основі невідомих документів із колишніх таємних архівів простежено геноцид українського народу в 1932-1933 роках через експорт нашого хліба. Видання розраховане на всіх, хто цікавиться історією України.


понеділок, 23 листопада 2020 р.

Я – жінка! Хочу жити вільно!

17 грудня 1999 року Генеральна Асамблея ООН оголосила 25 листопада Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок. Цей день також став символом світового визнання проблеми гендерного насилля.

Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства над жінками має на меті підвищення обізнаності широкої громадськості про системне насильство проти жінок всього світу. Його окремою ціллю є підкреслення факту, що розмах та істинна природа проблеми часто є прихованими, замовчуваними, табуйованими.

Історичною передумовою означеної дати стала подія, що відбулася в 1961 році у Домініканській республіці. Тоді за наказом диктатора Рафаеля Трухільо були жорстоко вбиті три сестри Мірабал, політичні активістки. З того часу активісти всього світу виступають, щоб покласти край такому ганебному явищу, як насильство над жінкою.

Подолання проблем ґендерного насильства є серйозним викликом для українського суспільства. До цієї теми необхідно звертати увагу всіх верств населення, щоб сформувати в суспільстві непримиренне ставлення до цього явища.

До Міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства над жінками бібліотека №13 підготувала відеомайстер-клас "Я – жінка! Хочу жити вільно!".


четвер, 19 листопада 2020 р.

Ми гідні жити в мирі та свободі

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи – одне з офіційних свят у новітній історії України. Встановлене воно на честь двох знаменних і доленосних подій, які відбулися в Україні – Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.

Цього дня 7 років тому українці вийшли з мирним протестом на Майдан Незалежності в Києві, щоб відстояти свої цінності та свободу.

Революція Гідності виявилася надзвичайно трансформаційним і драматичним рухом для України. Майдан постав важливою історичною подією, яка глибоко вплинула на політику не лише в Європі, а й в глобальному масштабі. Він твердо спрямував Україну на шлях до Європи.

День Гідності та Свободи – це не лише про один день, це про людей, їхні принципи, досягнення і досвід, які стосуються майбутнього цілих поколінь. Євромайдан – це про зміну свідомості українців й соціальну зрілість та відповідальність. Ті події змінили не тільки нашу історію, вони – живе нагадування, якою ціною здобуто свободу та незалежність нашої держави.

До Дня Гідності та Свободи бібліотека №13 підготувала тематичний відеоперегляд "Ми гідні жити в мирі та свободі".                 


Щоденник Майдану. Майдан від першої особи - К.: Фенікс, 2016. - 304 с.

У збірнику подані фрагменти спогадів очевидців протестних акцій, що відбувалися в Україні з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року і названі Революцією Гідності. Інтерв’ю зібрані Українським інститутом національної пам'яті у рамках проекту «Майдан: усна історія». До збірника увійшли спогади митців, що представляють різні жанри, види та напрями мистецтва. У спогадах творчих людей відображено їхній суб’єктивний досвід пережитого та узагальнені міркування про роль мистецтва у протестних акціях Революції Гідності. Видання покликане сприяти збереженню пам’яті про Майдан та його учасників.

Виноградов О. Слово Майдану - К.: Корбуш, 2014. - 528 с.

У книзі зібрано сто оповідань учасників і очевидців подій, що сталися на Майдані Незалежності в Києві з листопада 2013 по лютий 2014 року. Спогади представників майже всіх служб, підрозділів, напрямків і рухів Майдану нададуть можливість дізнатися всю правду про революційний Майдан, а також зрозуміти думки, надії і вчинки тих, хто ціною власного життя відстоював честь України і гідність свого народу.

Стражний О. Майдан. Події - К.: Дух і Літера, 2016. - 360 с.

У цій книзі подано огляд подій, що відбувалися в Україні в листопаді 2013 – лютому 2014 років. Ретроспектива Революції Гідності розгортається на тлі голосів її учасників, а також на тлі аналізу схожих революцій в інших країнах світу. Менталітет Майдану виведено в динаміці і суперечностях – він, як організм, зароджується, дорослішає, усвідомлює себе і врешті-решт діє. Аналізуючи поведінку учасників Руху Спротиву і пересічних громадян, які підтримали або не підтримали Майдан, автор робить висновки − які саме риси української ментальності під час екстремальної ситуації виявили себе найбільшою мірою, а які − залишилися «незадіяними». Завершується книга підсумком − яким чином змінилося світосприйняття українців після Майдану і що може чекати на Україну в майбутньому.

Кардаш Л. Майдан: точка відліку - К., 2016. - 28 с.

Книга є досить цікавою та актуальною, адже стосується сучасної історії України. Феномен подій Майдану змусив авторку поглянути на історію рідного міста з іншого ракурсу. Лідія Кардаш спробувала проаналізувати події 2013-2014 років і провести історичні паралелі з часами татаро-монгольської навали початку ХІІІ століття. Цей неакадемічний погляд відкрив неочікувану оптимістичну картину.

"Майдан – точка відліку" – спроба ознайомити з цим поглядом на події та емоційно підтримати небайдужого читача в наш непростий час.

Майдан. Свідчення. Київ, 2013-2014 роки. - К.: Дух і Літера, 2016. - 784 с.

Ця книга — добірка свідчень про події Революції Гідності в Україні (листопад 2013 — лютий 2014 років). Зібрано та публікуються розповіді оборонців, медиків, священників, митців — людей різного віку та фаху, мешканців практично всіх регіонів країни. Вони були учасниками й свідками Майдану — етапу "народження нової нації". Майдан, поза сумнівом, стане одним із важливих символів української новітньої історії. Багатоголосся думок, представлених у книзі, може зацікавить як сьогоднішніх, так і прийдешніх читачів.


понеділок, 16 листопада 2020 р.

М.Енде "Джим Ґудзик і машиніст Лукас"

Всесвітній день ґудзиків відзначається щорічно 16-го листопада. Його було засновано американською організацією National Button Society, започаткованою в 1938-му році, ще в XX столітті.

Деякі з нас іноді навіть не помічають на скільки важливий для нас цей елемент нашого одягу, адже без нього було б все набагато складніше. Найдавніші ґудзики або предмети, схожі на сучасні ґудзики, використовувалися далеко не для того, для чого ми використовуємо їх зараз - виключно як прикраси, а не для застібання. Для застібання використовувалися зав’язки, шнурівки, вироби з рослин і кісток тварин, в якості шпильок. Гудзик був своєрідним предметом розкоші, що виконував не тільки декоративні функції, але й нес цілком певне інформаційне значення.

Завдяки старанню майстерних умільців, у світовій практиці такий виріб, як ґудзик давно став предметом колекціонування, а деякі унікальні екземпляри, навіть музейними експонатами. Досить великі зібрання ґудзиків найрізноманітніших зразків є у музеях Швеції, США, Польщі та Чехії.  Найзначнішу колекцію ґудзиків у світі (близько 100000 примірників) зібрано в американському місті - Нью-Джерсі. 

До Всесвітнього дня ґудзиків пропонуємо вашій увазі цікаву дитячу книжечку М.Енде "Джим Ґудзик і машиніст Лукас"   з фонду бібліотеки №13.


Якщо поштар приніс на ваш острів посилку невідь від кого, адресовану бозна-кому, і в тій посилці виявилося... маленьке чорне немовля – це означає, що почалися пригоди. Отож, машиніст Лукас, його паротяжиха Емма та спритний хлопчина Джим Ґудзик, який і був тим маленьким чорним немовлям, але вже встиг трохи підрости, віддаються пригодам сповна. Вони мусять здолати непрохідні гори з численними пастками, знайти шлях через пустелю, повну міражів, подружитися з ніби-велетнем і напівдраконом – а навіщо, як ви гадаєте? Звісно ж, для того, щоб звільнити викрадену принцесу!

Енде М. Джим Ґудзик і машиніст Лукас - К.: Грані-Т, 2010. - 292 с.

Інна Ковальчук "Пора індульгенцій"

Бажання чарівної жінки для Всесвіту - закон! Бажання неперевершеної в таланті поетеси для бібліотеки - щастя і велика честь! Де як не в бібліотеці представити і продекламувати двома мовами своє дітище для фестивалю у Хорватії. Пишаємося дружбою з неймовірною Інною Ковальчук. "Пора індульгенцій" знана поціновувачами творчості відомої поетеси.


пʼятницю, 13 листопада 2020 р.

А чи живе між нами толерантність?

16 листопада у всьому світі відзначається Міжнародний день толерантності.

Толерантність (терпимість) означає, що кожен вільний дотримуватися своїх переконань і визнавати таке ж право за іншими. Так, люди за своєю природою розрізняються за зовнішнім виглядом, соціальним станом, мовою, статтю, поведінкою і цінностями. Цей перелік критеріїв відмінності можна продовжувати без кінця.

Терпимість, означає повагу, прийняття та правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, наших форм самовираження і способів вияву людської індивідуальності. Їй сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті та переконань.

Толерантна людина – це особистість, якій притаманні моральні, духовні цінності та якості. Заклик толерантності – твори добро! Кожен з нас повинен вірити і творити добро, зробити те, що інші вважають неможливим, подати гідний приклад оточуючим, зробити щось таке, що принесе користь. 

До Міжнародного дня толерантності бібліотека №13 провела бліц-опитування на тему: "А чи живе між нами толерантність?". 


четвер, 12 листопада 2020 р.

Планета толерантності: мистецтво жити гідно

Міжнародний день толерантності — свято, яке відзначається 16 листопада в усьому світі. Його запровадили у 1995 році за рішенням ЮНЕСКО. Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етносу або кольору шкіри. Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.

Декларація принципів терпимості звертається до держав, які мають гарантувати створення справедливого законодавства, дотримання правопорядку, судово-процесуальних та адміністративних норм. У статті №2 Декларації говориться, що для того, щоб зробити суспільство більш терпимим, держави мають ратифікувати існуючі міжнародні конвенції з прав людини, і, якщо це необхідно, розробити нове законодавство з метою забезпечення в суспільстві принципу рівних прав та можливостей для всіх груп та окремих людей.

До Міжнародного дня толерантності бібліотека №13 підготувала відеоінформ-реліз "Планета толерантності: мистецтво жити гідно".     


Тофтул М. Етика: підручник - К.: Академія, 2005. - 416 с.

Кожна людина в ситуації морального вибору послуговується певною системою теоретичних уявлень, звичаєвих норм, оцінних суджень про добро, справедливість, совість, честь, гідність тощо. Їх формування і функціонування досліджує етика як філософська наука і теоретична модель моралі. Знання її допомагають об’єктивно сприймати різноманітні перипетії міжособистісних стосунків, знаходити опору для оптимальної поведінки в складних життєвих і ділових ситуаціях. Здобувають їх у процесі виховання і самовиховання, аналізу буттєвих реалій, вчитування у спеціальні тексти. У цій справі прислужиться пропонований підручник, який розкриває процеси зародження, розвитку етики, її теоретичні основи, а також особливості моральних відносин у різних сферах людської практики. Вдумлива робота над ним допоможе стати морально сильнішим і долати непрості життєві виклики. Адресований студентам вищих навчальних закладів. Буде корисний всім, хто цікавиться проблематикою моральності людських стосунків.

Бугай Н. Український етикет: посібник для школярів та студентів - К.: Бібліотека українця, 2000. - 263 с.

Посібник "Український етикет" розрахований на широке коло читачів - дітей, студентів, учнів шкіл, працівників культури, а також усіх, хто хоче дізнатись про правила поведінки людей різних вікових категорій.

Шеломенцев В. Етикет і сучасна культура спілкування. - Навчальний посібник - К.: Лібра, 2003.- 416 c.

У посібнику простежується виникнення і сутність етикету в кра­їнах Європи та Азії взагалі й християнського етикету зокрема. Вели­ку увагу приділено етикету сімейних взаємин, формуванню культури у дітей у сім'ї та школі, етикету ділових (службових) взаємин, нор­мам та правилам поведінки за різних етикетних ситуацій.

Книжка розрахована на широке коло читачів, які цікавляться та­ємницею духовного комфорту. Вона адресована викладачам вузів, аспірантам, учителям, студентам, учням шкіл, коледжів, ліцеїв, тех­нікумів, слухачам курсів, що спеціалізуються у сфері бізнесу й рин­кової економіки, а також тим, хто планує займатися підприємниць­кою діяльністю.

Сайтарли І. Культура міжособистісних стосунків - К.: Академвидав, 2007. - 240 с. 

У посібнику розкрито сутність, складові міжособистісних стосунків, історію їх розвитку від давніх цивілізацій до сьогодення, психологічні засади та особливості вербального і невербального, формально-рольового і світського спілкування, стилі комунікативної поведінки, специфіку службового етикету, морально-етичні засади бізнес-стосунків, складові культури ділового спілкування і бізнес-етикету. Розглянуто національно-регіональні моделі ділового спілкування. Для студентів вищих навчальних закладів. Прислужиться всім, хто не байдужий до того, як його сприймають у діловому середовищі і різноманітних світських ситуаціях, прагне досягти ділового успіху завдяки власній комунікативній елегантності.

Психологічна енциклопедія. - К.: Академвидав, 2006. - 424 с.

В енциклопедії у термінах і поняттях відображено сучасний рівень розвитку психологічної науки, охоплено основну інформацію з різноманітних її галузей, відомості про багатьох видатних учених-психологів. Розрахована на психологів-науковців, практичних психологів, спеціалістів соціальної роботи і педагогів, викладачів, аспірантів, магістрів і студентів вищих навчальних закладів, а також на широке коло читачів, які цікавляться різними питаннями психології. Книжка приверне увагу і поціновувачів довідково-енциклопедичних видань, які усвідомлюють неабияке їх значення в епоху словників. Енциклопедія містить 2185 статей.

Тема "Толерантність" розкрита на 363 с.


пʼятницю, 6 листопада 2020 р.

Сторінками українських народних пісень

Запашна, співуча, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів - українська мова. Вона одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу. Її порівнюють з калиною, бо вона така ж красива, як народний, улюблений символ українців, зі співом солов'я. Мова  – не просто засіб людського спілкування,  це - духовний скарб нації, який має жити в наших серцях. 

Українська мова в 1934 році на конкурсі краси мов у Парижі була визнана, як найкраща, наймилозвучніша й найбагатша мова світу, і зайняла друге місце після італійської. Українці - співуча нація, яка створила найбільшу кількість народних пісень у світі. Разом нараховується близько 200 тисяч українських народних пісень. Ні одна нація за всю історію не має такої кількості пісень, яку створив український народ самостійно.

Українська мова – це барвиста, запашна, нев’януча квітка, яка долає час, кидаючи різнокольорову стрічку з давнини в майбутнє. Вона виткана й червоною калиною і синім барвінком, і вишневим садом і духмяною рутою-м’ятою.

Українські народні пісні — різновид народної музики українською мовою, частина української музики. Україномовна народна музика зародилася в період 9 століття у часи становлення Київської Русі. Українська народна пісня — це дзеркало, в якому вірно відбивається широке і багатогранне життя-буття нашого народу, його доля і недоля почерез довгі століття по сьогоднішній день.

Українська пісня лунала й лунає на закордонних естрадах, вона розносить славу України, говорить про її історію, говорить про український народ, що виплекав її і виніс на світ з глибини своєї духовості. Українська народна пісня окрилюватиме нас і надалі в нашому змаганні за краще майбутнє.

До Дня української писемності та мови бібліотека №13 підготувала відеосвято українських та українських народних пісень у виконанні клубу пісні "Надія".


четвер, 5 листопада 2020 р.

Національний скарб – українська книга

9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови. Свято встановлено 9 листопада 1997 року, коли Президент України на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови». За православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.

Нестор Літописець був монахом Києво-Печерського монастиря (бл. 1114 р.), першим давньоруським письменником. Автор житій князів Бориса і Гліба, Феодосія Печерського, традиційно вважається одним із авторів «Повісті временних літ». Саме Нестор увів історію Русі в річище всесвітньої історії.

Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців – понад 45 млн, більшість яких живе в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. 

До Дня української писемності та мови бібліотека №13 підготувала відеовиставку-поезію "Національний скарб – українська книга".                                  


Читай і знай! Довідник-практикум із сучасної української літературної мови - К.: Києво-Могилянська академія, 2018. - 415 с.

Навчально-методичний довідник-практикум підвищеного типу, що входить до єдиного комплексу посібників з курсу сучасної української літературної мови, скерованим на поглиблене вивчення основних його розділів випускниками загальноосвітніх шкіл і першокурсниками закладів вищої освіти. Виклад теоретичного програмового матеріалу вдало поєднано з практичними завданнями і вправами. Мета посібника — допомогти випускникам шкіл підготуватися до зовнішнього незалежного тестування. Він може прислужитися і для подальшого підвищення культури особистого мовлення, а також бути використаний на практичних заняттях з української мови.

Клименко Н. Українська легко! - Харків: Клуб сімейного читання, 2019. - 288 с.

Створено спільно з інтернет-ресурсом "Мова – ДНК нації". За допомогою інфографіки показані правила та складні випадки вживання слів в українській мові. Українська без суржику, русизмів і кальок за допомогою інфографіки! Видання з наочними ілюстраціями та стислими правилами, прикладами вживання і корисними статтями. Цю книжку створено з мрією про те, що колись в Україні буде модно знати декілька мов, а говорити українською.

Береза Т. Скажи мені українською - Львів: Апріорі, 2019. - 456 с.

Українсько-російський словник «Скажи мені українською» має на меті повернути розуміння величі й краси української мови, а також покращити загальний рівень володіння українською мовою в побуті та діловому спілкуванні. Знаковим завданням словника є очищення рідної мови від усієї полови та бур’яну, що здавна захаращують її красу. А відтак применшують її самобутність та велич. Словник аж ніяк не є авторською спробою щось забрати в української мови. Це радше намір показати, що окрім загальновживаних слів та висловів є ще і правдива мова, яку на превеликий жаль забуваємо, залишаємо на сторінках словників, книжок, а чи за лаштунками театральних вистав та кінострічок. 

Шевчук С. Українська мова на щодень, на щомить - К.: Атіка, 2004. - 392 с.

Посібник системно охопив усі аспекти мовлення - від звукового оформлення слова до синтакси. Теоретичний матеріал подано у вигляді схем, особливу увагу зосереджено на складних випадках правопису найуживаніших у повсякденні слів і словосполучень. Довідковий орфографічний матеріал дозволить швидко перевірити правопис слів. Матеріал рубрик "Синонімічне багатство української мови", "Особливості слововживання" сприятиме підвищенню культури мовлення.

Береза Т. Мова - не калька - Львів: Апріорі, 2016. - 664 с.    

Сучасний словник гарної української мови «Мова - не калька» розкриває велич і красу рідної мови, звільняє її від суржику й чужомовних запозик. Словник містить самобутні українські слова та вислови, поставлені на противагу звичному (буденному) словниковому запасу сучасних українців. У словнику опрацьовано понад 20 000 найбільш проблемних слів та висловів украй потрібних для збагачення мовної культури кожного українця. Призначений для найширшого кола шанувальників української мови: викладачів, студентів, учнів і вчителів, урядовців, ділових людей, учених, письменників, перекладачів, журналістів, працівників редакцій і видавництв тощо, одне слово, для всіх, кому небайдужа доля рідної мови, культури й словесності.

Олійник О. Українська мова та література - К.: Кондор, 2006. - 306 с. 

Навчальний посібник “Українська мова та література” для абітурієнтів та студентів вищих навчальних закладів створений з метою зорієнтувати учнів на ключові питання вступних іспитів з української мови та літератури до вищих навчальних закладів. Усі розділи пропонованого посібника мають єдине спрямування. Кожне питання розглядається через призму загальноосвітньої і практичної значимості у процесі формування тих чи інших мовних понять, вироблення відповідних умінь та навичок.


середу, 4 листопада 2020 р.

О, не забудьте їх!

6 листопада 1943 року місто Київ було визволене від нацистських окупантів, унаслідок Київської наступальної операції, яка тривала з 3-го до 13 листопада 1943 року і була складовою частиною Битви за Дніпро – однієї з наймасштабніших і найкровопролитніших воєнних операцій в усій світовій історії. У ній було задіяно до чотирьох мільйонів людей з обох сторін, а втрати становили понад два мільйони осіб. Битва за Київ стала виявом масового героїзму. Поруч з солдатами бились з ворогом партизани і підпільники — другий фронт. За героїзм і мужність при визволенні Києва 17,5 тис. воїнів-визволителів нагороджені орденами і медалями.

Битви за Дніпро та визволення Києва мали величезне військово-стратегічне, політичне, міжнародне, моральне значення. Був створений стратегічний плацдарм, який забезпечив звільнення всієї України. Це був потужний удар по фашистській Німеччині, який відіграв видатну роль та прискорив завершення Другої світової війни. 

До Дня визволення Києва бібліотека №13 підготувала книжково-ілюстративний відеоогляд "О, не забудьте їх!".



Київ. 1939-1945 — Малаков Д. В - К.: КИЙ, 2000. - 266 с.

Книга, в якій відомий історик Дмитро Малаков незаангажовано і без купюр висвітлює період окупації Києва нацистами під час Другої світової війни. На основі унікальних документальних фотофактів автор, який багато років займається реконструкцією київської трагедії 1941-1943 рр., дає повну картину подій майже сімдесятилітньої давнини.

Тема "Визволення Києва" розкрита на 230 с.

Шаповал Ю. І. Мить історії: 366 мініатюр про людей і події / Юрій Іванович Шаповал. – К.: Парламентське вид-во, 2019. - 400 с.

"Мить історії: 366 мініатюр про людей і події" відомого українського історика Юрія Шаповала є результатом його подвижницької науково-популяризаторської, просвітницької праці на українському радіо. Кожна мініатюра – це філігранний есей, сповнений живої, свіжої інформації й водночас освітлений ­мудрим, часом іронічним, поглядом автора, що ховається здебільшого за подіями й персонажами, а проте присутній у всьому – і в доборі матеріалу, і в оригінальних ракурсах його висвітлення, своєрідній авторській мові й талановитому літературному стилі. 

Тема "Визволення Києва" розкрита на 335 с.

Слюсаренко В. Г. Оповідання з історії Києва. - К.: "Гранд-ліцей", 1999. - 128 с.

"Оповідання з історії Києва" - систематизований узагальнений курс з історії рідного краю. В підручнику розповідається про минуле та сьогодення міста Києва. Підручник виховує любов до рідного краю, повагу до минулого та сучасного.

Тема "Визволення Києва" розкрита на 80 с.

Героїчний Київ: Документальні розповіді / Упор. В.І.Денисенко. - К.: Україна, 2003. - 335с.

Книга присвячена незламним оборонцям і звитяжним визволителям столиці України від фашистських загарбників. Герої спогадів – льотчики, танкісти, артилеристи, воїни-десантники, підпільники, партизани, командири і воєначальники. З рядків достовірних розповідей постає грандіозний масштаб битви на Дніпрі за славний Київ у 1941-1943 роках.

Ясєв, Г. Пам'ятки війни на карті Києва / - К.: Пошуково-видавниче агенство "Книга Пам'яті України", 2005. - 64 с.

Ілюстративно-меморіальне видання Пам'ятки війни на карті Києва вперше широко висвітлює стан меморіальної діяльності в столиці України та знайомить з пам'ятками Великої Вітчизняної війни, що увічнюють подвиг захисників міста, учасників руху опору окупаційному режимові, трудівників тилу та визволителів від німецько-фашистських загарбників.

Тема "Визволення Києва" розкрита на 9 с.


вівторок, 3 листопада 2020 р.

І день той в пам’яті тримаємо своїй

6 листопада Київ відзначає 77 річницю визволення міста від фашистів, яке увійшло в історію під назвою «Київська наступальна операція».

Операція з визволення Києва тривала понад три місяці. Штурм Києва почався ранком 3 листопада 1943 року. Танкісти 3-ї гвардійської армії з піхотою, в ніч на 4 листопада, пішли в атаку з увімкненими сиренами й засвіченими фарами. 6 листопада 1943-го солдати Червоної армії увійшли до столиці України, форсувавши з боями Дніпро.

За підсумком операції за мужність та героїзм було нагороджено орденами і медалями 17,5 тис. бійців і командирів. На їхню честь пізніше було названо станцію метро "Героїв Дніпра".

Дню визволення Києва ми присвятили свій відеомайстер-клас "І день той в пам’яті тримаємо своїй" з виготовлення аплікації макового поля, адже квітка маку є символом пам'яті і перемоги.