"Крапля води - крупинка золота"

   За останніми науковими дослідженнями в багатьох країнах світу вода  — основний носій біоенергоінформації в природі. Саме завдяки біоенергоінформаційним властивостям вода впливає на функціональний стан цілісної системи організму людини й окремих його органів і систем.

  У природі вода відіграє основну роль. Вода - за давньоукраїнськими віруваннями, найвеличніший дар неба Матері-Землі, бо вона оживлює її та робить плодючою. Вода також виступає як спосіб магічного очищення. 

    На сьогодні проблема екології води є актуальною. Основними джерелами забруднення і засмічення водоймищ є недостатньо очищені стічні води промислових і комунальних підприємств,  відходи виробництва, відходи первинної обробки льону, пестициди і т.ін. Забруднюючі речовини, потрапляючи в природні водоймища, призводять до якісних змін води, які в основному виявляються в зміні фізичних властивостей води та у зміні її хімічного складу.

  З метою охорони вод від забруднення потрібно пришвидшити введення нового порядку лімітування скидів, плати за скиди забруднюючих речовин.

    У народі кажуть: «Будь багатий, як земля, а здоровий, як вода!» Вода очищає людину від гріхів. Земна вода поєднана з небесною, а тому є символом морального і духовного очищення. 

Використана література:

М. Паламарчук. Водний фонд України: Довідковий посібник - К.: Ніка-Центр, 2001р;

В. Джигирей. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посібник - К.: Т-во "Знання", КОО, 2004р.

"Самодостатня постать у літературі"

Ліна Костенко - королева української поезії XX століття.

  Ліна Василівна Костенко (19 березня 1930) - українська письменниця-шістдесятниця, поетеса. Її поезія - це завжди політ фантазії, творчої думки, пошук тих засобів мови, що здатні торкнутися струн душі людини.

 Костенко є автором поетичних збірок "Над берегами вічної ріки", "Неповторність", "Сад нетанучих скульптур", роману у віршах "Маруся Чурай", поеми "Берестечко", роману "Записки українського самашедшого", "Мадонна перехресть" та збірок поезій.

 Ліна Костенко отримала багато відзнак та нагород, а саме:

• Почесний професор Національного університету Києво-Могилянська академія;
• Почесний доктор Львівського національного університету;
• Почесний доктор Чернівецького національного університету;
• Лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка;
• Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О.Теліги.

Використана література:

wikipedia.org.ua;

Енциклопедія українознавства - Д.: Сталкер, 2000р;

Поезія: Ліна Костенко - К.: Наукова думка, 1998р.

"За законами правди, людяності, краси"

   Максим Рильський – один з найбільших поетів України ХХ ст. Його ім’я утвердилось у свідомості багатьох поколінь як ім’я поета-класика, тобто творця таких цінностей, які не втрачають свого значення з часом, зі зміною епох та ідеологій. Справді, все плинне, але вічним є правда, любов і краса, що стали духовною основою творчості Рильського.

  Прикметною рисою лірики М. Рильського є прагнення до гармонії — між особистістю і її навколишнім світом, чуттями й розумом, людиною й природою. 

  Рильський написав тридцять п'ять книжок поезій, найкращі серед яких - "Знак терезів", "Літо", "Україна", "Збір винограду", "Слово про рідну матір", "Троянди й виноград", "Голосіївська осінь" "Зимові записи", "Синя далечінь", чотири книжки ліро-епічних поем, багато перекладів зі слов'янських та західноєвропейських літератур, наукові праці з мовознавства та літературознавства.

   Вшанування пам'яті 

   У 1965 році на честь Максима Рильського було названо вулицю в Києві, на якій він жив і працював (1951-1964рр). Поруч з цією вулицею розташовано Голосіївський парк, у 1964 році також названий на честь видатного поета. У 2003 році біля центрального входу до парку було відкрито пам'ятник поету.

 Використана література:

І. Ільєнко. Жага. Труди і дні М.Рильського: Документальний життєпис. - К.: Дніпро, 1995р;

100 видатних українців. - К.: Видавництво Арій, 2006р;

osvita.ua;

Історія української літератури ХХст. Кн. 1/за ред. В. Г. Дончика. -К., 1993р.

13 березня. День в історії і пам'яті

Свята і пам'ятні дні 13 березня

• День преподобного Василя
• Національний день слона в Таїланді
• Фестиваль вогню в Люксембурзі
• Свято Вербиці
• День Співдружності
• Міжнародний день планетаріїв

Іменини 13 березня

Іменини святкують: Аврікій, Василь, Арсеній, Іван, Кіра, Микола

Народились 13 березня

• 1733 - Джозеф Прістлі, англійський хімік, відкрив кисень
• 1855 - Ловелл Персіваль, американський астроном
• 1910 - Ірина Бугримова, артистка цирку, перша жінка-приборкувач левів
• 1932 - Тарас Гунчак, український історик
• 1940 - Валерій Павлович Жаворонков, український графік
• 1941 - Архип Григорович Данилюк, український етнограф
• 1950 - Володимир Сергійчук, український історик
• 1955 - Марек Сівець, польський політик
• 1982 - Олександр Гіберт, майстер спорту України з кікбоксингу

Події 13 березня

• 1639 - Кембриджський коледж (США) названий Гарвардським за ім'ям Джона Гарварда
• 1669 - підписані Глухівські статті - договір про права українських козаків, укладений між Москвою та козацькою старшиною
• 1781 - Вільям Гершель відкриває Уран, сьому планету Сонячної системи
• 1869 - російський хімік Дмитро Мендєлєєв закінчив складати свою Періодичну таблицю елементів
• 1887 - американець Честер Грінвуд запантентував навушники
• 1917 - до Києва із заслання повернувся Михайло Грушевський
• 1917 - над будівлею Центральної Ради ухвалено підняти жовто-блакитний прапор
• 1930 - американський астроном Клод Томбо оголосив про відкриття ним дев'ятої планети Сонячної системи - Плутон
• 1940 - Фінляндія підписала мирний договір з СРСР
• 1954 - сформований Комітет Державної Безпеки СРСР
• 1961 - у Києві сталася "Куренівська трагедія" (техногенна катастрофа)
• 2013 - обраний 266-й Папа Римський Франциск I

13 березня в мистецтві

• 1781 - народився Шинкель Карл Фрідріх, німецький архітектор, художник
• 1860 - народився Хьюго Вольф, австрійський критик, музикант, композитор
• 1899 - народився Василь Купцов, радянський художник, графік
• 1946 - народився Андрій Бенкендорф, кінорежисер, сценарист, продюсер
• 1951 - народилася Ірина Алферова, російська акторка театру і кіно
• 1971 - народилася Еннабет Гіш, американська акторка

13 березня в літературі

• 1084 - народилася Лі Цинчжао, китайська поетеса
• 1838 - народився Рафаелло Джованьйолі, італійський письменник
• 1888 - народився Касіян Гранат, український письменник
• 1888 - народився Антон Макаренко, український письменник, педагог
• 1897 - народився Марсель Тірі, бельгійський поет та прозаїк
• 1907 - народився Мірча Еліаде, румунський письменник, дослідник міфології
• 1913 - народився Сергій Михалков, письменник, драматург
• 1941 - народився Григорій Штонь, український письменник, літературний критик
• 1942 - народився Махмуд Дервіш, палестинський поет
• 1960 - народився Юрій Андрухович, український письменник, поет
• 1979 - народилася Юлія Броварна, поетеса
• 1992 - припинився вихід московської комуністичної газети "Правда"

Події в Україні 13 березня

• 1997 - Україна та НАСА підписали договір про політ у космос українського космонавта, ним став Леонід Каденюк
• 2009 - в місті Нововолинськ з прилавків магазинів почала зникати сіль

Використана література:

uk.wikipedia.org;

tabys.info;

ridnovir.at.ua;

volynnews.com.

"Ти жінка! І цим уже права!"

8 березня - Міжнародний день прав жінок і миру  

  Історичні витоки цього дня пов'язують, насамперед, із масовими березневими страйками жінок-робітниць проти важких умов праці і низької платні в містах Північної Америки (1857р.). Згодом за пропозицією Клари Цеткін, учасниці Другої Міжнародної Конференції жінок-соціалісток (Копенгаген, серпень 1910р.) вирішили щороку у березні відзначати Міжнародний День Прав Жінок - день солідарності жінок у боротьбі за повні політичні, економічні і соціальні права.

Дорогі жінки, дівчата!

Наші рідні і красиві!

Кращого немає свята, 

Аніж те, що прийшло нині!

Це для вас сніги розтали,

Це для вас прийшла весна.

Ви собою полонили

Наші душі і серця.

То ж лишайтесь завжди милі,

Ніжні, щирі, чарівні,

І розумні, і вродливі,

І веселі, і прості!

Використана література:

uk.wikipedia.org;

Ол. Луговий. Визначне жіноцтво України: Історичні життєписи. - К.: Дніпро, 1994;

Берегиня України. - К.: Мистецтво, 1995

"Останній гетьман Гетьманщини"

      Кирило Григорович Розумовський - український військовий,  політичний і державний діяч. Останній гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній Україні. Представник козацького роду Розумовських. 

  Своє гетьманування Кирило Розумовський розпочав з того, що відмінив різні обтяжливі збори з населення Лівобережної України. Він ліквідував митниці між Україною та Росією, що полегшило життя купців, але зменшило доходи до скарбниці Українського гетьманату. 

  Однією з найголовніших справ Розумовського на гетьманській посаді стало реформування судового устрою України. В універсалі від 17 листопада 1760 року Кирило Розумовський впровадив виборність членів Генерального суду. Генеральний суд став установою та почав наглядати за місцевими судами. Полкові суди перетворювалися на гродські, а в кожному полку запроваджувалися ще й підкоморські та земські суди.

  За наказом і сприянням Кирила Розумовського в Україні було збудовано чимало православних церков, зокрема, у Козельці зведено величний храм Різдва Богородиці за проектом італійського архітектора Б. Растреллі. У Києві й до цього часу височіє Маріїнський палац, збудований Растреллі для проживання там графів Розумовських. У Петербурзі на набережній річки Мойки і зараз знаходиться палац Розумовських. Величні палаци родини Розумовських були збудовані в австрійському Відні та українському Батурині. Кирило Розумовський довгий час відбудовував спалений росіянами у 1708 році Батурин.

  Кирило Розумовський, хоча й здійснював ряд реформ у політичній, судовій, економічній та освітній сферах Українського гетьманату та намагався запровадити спадкове гетьманство, все ж таки був надзвичайно залежним від рішень у Петербурзі. Це засвідчив і указ Катерини II про скасування гетьманського уряду в 1764 році, що, однак, не означало зникнення з карти світу козацької України. 

Використана література:
uk.wikipedia.org;
Історія України в особох: IX-XVIII ст. К.: Видавництво "Україна", 1993.