БіБЛіО ASTRA 13: Проектна діяльність

Проектна діяльність

"Бібліопідвальчик на Відрадному – теплий світ гостинності" - проєкт поширення практик добросусідства в бібліотеці №13 Централізованої бібліотечної системи Солом’янського району міста Києва.

Термін реалізації проекту – 2017-2021 роки.

Місія – створення в мікрорайоні сучасного регіонального бібліотечного простору комунікації і спілкування, надання бібліотекою адаптованих для різного віку і потреб послуг, розвиток комунікативної інфраструктури мікрорайону.

Ціль – розширення репертуару бібліотечних послуг, переборення байдужості, уникнення соціальної ізольованості, наближення бібліотечних послуг до мешканців мікрорайону, підвищення згуртованості громади мікрорайону, формування толерантності, покращення якості їх життя.

Характеристика існуючої ситуації.

Бібліотека являє собою нерозривну єдність двох типів діяльності з обслуговування читачів: організація доступу до документа і організація міжособистісного спілкування. Якщо з бібліотеки йде живе спілкування, вона стає лише інформаційним органом, а без документів просто перетворюється на клуб. Основні функції публічних бібліотек, за європейським визначенням – освіта, інформація, дозвілля. Криза культурних інститутів в умовах глобалізації та техногенного вибуху у сфері комунікацій кардинально змінила потреби суспільства. Можливість долучитися до будь-якої культури, не виходячи з дому, знижує мотивацію до відвідування бібліотек. Все це потребує переосмислення місця і ролі бібліотек, перебудови їх функцій, виходячи з нових умов. Одним із напрямків стимулювання читацької і пізнавальної діяльності, задоволення потреб користувачів є активація додаткових функцій бібліотеки: соціалізуючої (виховної), комунікаційної, компенсаторної; розширення меж читацьких прагнень і очікувань у сфері проведення вільного часу, активне впровадження в роботу бібліотек різних комунікативних, ігрових, креативних, розвиваючих технологій дозвіллєвої та інформаційної діяльності.

Організація масових заходів сприяє комунікації і спілкуванню всіх, хто перебуває в бібліотеці, забезпечує їм можливість реалізувати свою потребу в спілкуванні. Люди очікують від бібліотеки компенсації відсутніх у них певних благ, що стимулює їх до участі в роботі об’єднань за інтересами. Ці очікування спонукають бібліотеки формувати кейс компенсаторних послуг (навчання, тренінги, майстер-класи, екскурсійно-туристичні послуги, послуги е-урядування). Від публічної бібліотеки очікують, а вона організовує свою роботу так, щоб відповідати статусу своєрідного центру міжкультурної комунікації, багаторівневого спілкування з використанням усіх видів комунікації. Культура активно формується індивідами у процесі спілкування.

Неефективне спілкування або взагалі його відсутність – головні причини того, що люди мають одне про одного хибні думки.

Настає епоха електронної комунікації, книжкова культура поступається місцем засобам мультимедійної телевізійно-комп’ютерної індустрії. А це означає не просто зміну носіїв інформації, а заміну одновимірного просторового сприйняття багатовимірним. В цих умовах бібліотекам необхідно стати справжніми центрами культури, інформації, освіти, дозвілля і соціально значущого спілкування різних категорій громадян.

Все життя людини – це безперервний обмін інформацією, досвідом, навичками, результатами діяльності, в ході якого формуються якісь нові відносини між партнерами. Задоволення від спілкування позначається на психологічному комфорті, на успішності в професійній діяльності, полегшує здобуття поставленої мети. Люди потребують спілкування, а саме нових вражень, почуттів, знань, обміну інформацією, хочуть поділитися з кимось своїми переживаннями й думками. Є безліч видів спілкування, одним з яких є бібліотечне.

Бібліотечне спілкування – специфічна форма взаємодії, зумовлена читанням, розшуком потрібних документів, обговорення прочитаного, обмін інформацією, спілкування заради самого спілкування. Бібліотечне спілкування характеризує цілий комплекс понять: це і міжособистісна взаємодія бібліотекарів і читачів, і бібліо терапевтичний, психологічний вплив, і педагогічний вплив спілкування, діалогічність бібліотечно-бібліографічного обслуговування, і культура та рівні спілкування, і дискусійний характер спілкування, і міжкультурна комунікація. Бібліотека, виходячи з потреб користувачів, пропонує їм ділове спілкування (бібліотечно-інформаційне) та неформальне (спілкування заради спілкування). Крім традиційного спілкування сучасна бібліотека пропонує і віртуальне в мережевому середовищі для віддалених користувачів. Але традиційне спілкування все ж залишається пріоритетним. Інноваційні процеси сучасної бібліотеки впливають і на форми спілкування. Інформаційні сервіси для потреб усіх категорій користувачів формуються з урахуванням їх уподобань, особистих побажань і зручностей. Поступово на зміну бібліотеці просвітницькій приходить бібліотека “комунікаційна”, в якій дозволяється все (або майже все). Відбувається активне освоєння бібліотекарями комунікативних, ігрових, креативних, розвиваючих технологій бібліотечної діяльності; використовуються творчі знахідки бібліотекарів, з’являються нові, неординарні, самобутні та оригінальні форми. Більшість інноваційних форм прийшли в бібліотеку з інших галузей культури: з театральної практики; з клубної, під впливом телебачення.

Найактивнішими користувачами в бібліотеках є юні та люди похилого віку. У молодих людей є власна субкультура з різними течіями і прагматичний підхід до користування бібліотекою. Тому бібліотека повинна показати їм альтернативні форми проведення і заповнення вільного часу, зацікавити, захопити, здивувати, переосмислити і запропонувати такі економічно вигідні послуги, які б змусили молодь прийти до нас.

Зростає роль публічної бібліотеки для людей похилого віку. Це люди зі специфічними проблемами: погіршенням стану здоров’я та матеріального забезпечення, зміною їх соціального статусу, звуженням кола спілкування, тому для них бібліотечне спілкування має велике значення. Для них важливе збереження тих цінностей і того способу життя, який вони мали раніше. Завдяки бібліотеці вони можуть зберегти активну життєву позицію, позбавитися самотності, зайнятися творчістю, навіть знайти в собі раніше не відкриті таланти, зберегти активну інтелектуальну діяльність.

Особливо важливими спілкування і комунікація є для людей з інвалідністю. Воно є стимулом жити, перебороти байдужість, наповнити життя емоціями і барвами, суспільно і соціально інтегруватися, ліквідувати дефіцит спілкування. Виходячи з актуальності цієї теми, досвіду роботи бібліотеки, прагнення запропонувати користувачам новий формат бібліотеки – майданчика для будь – якої форми спілкування, наявності інформаційних ресурсів, напрацювань і здобутків та з метою координації спільних дій і створений цей проект.

Заходи з реалізації проекту створення регіонального бібліотечного простору комунікації і спілкування "Бібліопідвальчик на Відрадному – теплий світ гостинності і комунікації":