воскресенье, 15 мая 2022 г.

Великий терор.

Щорічно у третю неділю травня, згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року, з метою належного вшанування та привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології відзначають День пам’яті жертв політичних репресій. 

«Великий терор» – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 роках з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Через терор і репресії пройшли всі верстви українського населення: від наукової та творчої інтелігенції – до селян.

Наслідками комуністичного терору 1930-х років в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.

Часи Великого терору у масовій свідомості населення СРСР позначені тотальним страхом та недовірою. Нічні арешти сусідів, підозри колег на роботі, друзів, родичів, пошук шпигунів та шкідників, острах доносів та обов’язок публічно таврувати ворогів народу були повсякденними. Особа могла написати донос на колег, остерігаючись, що ті донесуть на неї першими. Це стало типовим засобом вирішення особистих конфліктів із керівництвом, викладачами, родичами. 

Кількість жертв червоного терору в Україні не піддається підрахунку – це неймовірні цифри. Деякі фахівці вважають, що за період від початку 20-х і до кінця 80-х років ХХ століття, тобто за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже півтора мільйона осіб.

В Україні в 1937–1938 роках було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць та таборів. Сандармох, Биківня, та багато інших місць кривавих злочинів розсіяні по всій території колишнього СРСР. 

Урочище Сандармох стало одним із сумних символів Великого терору. Найбільшу групу в’язнів – 1111 осіб – розстріляли з 27 жовтня по 4 листопада 1937 року. Серед приречених на смерть громадян СРСР були й 290 українців. 

Тут лише за один день поліг увесь цвіт української нації.

Серед них – фундатор нового українського театру Лесь Курбас, один із найталановитіших українських прозаїків – Валер’ян Підмогильний, Микола Куліш – драматург, громадський і освітянський діяч, газетяр, редактор, Микола Зеров – лідер «неокласиків», надзвичайно тонкий науковець, поет, перекладач західноєвропейської та античної літератури, Матвій Яворський – історик, політичний діяч, академік ВУАН, Володимир Чехівський – український політик, громадський діяч, прем’єр-міністр УНР, один із засновників УАПЦ та багато інших. Усі були молоді, в розквіті сил, переважно 36-50-ти років.

Трагедія Биківні стоїть в одному ряді із такими злочинами як Аушвіц, Бухенвальд, Дахау, Бабин Яр та Катинський розстріл. На сьогодні вже встановлено імена понад 19 тисяч розстріляних громадян з Биківнянського поховання жертв сталінських репресій.

За високим муром Чортківської тюрми жорна репресій перемололи декілька тисяч українських патріотів. 

Одразу після початку війни НКВС заарештував авторитетних професорів української гімназії в Чорткові Василя Барана, Михайла Кужіля, Михайла Марковського, Володимира Ільницького, кооператора Івана Телепка. Ніхто з них не повернувся додому. 

Інші місця масових поховань жертв Великого терору політичних репресій 1937–1938 рр. – Рутченкове поле (Донецьк), район Парку культури та відпочинку (Вінниця), П’ятихатки (Харків), Католицьке кладовище (Умань), Єврейський цвинтар (Черкаси), село Халявин (Чернігівщина), Другий християнський цвинтар (Одеса), 9-й км Запорізького шосе (Дніпро). У Західній Україні після 1939 р. також з’явились місця масових поховань, зокрема урочище Дем’янів лаз (Івано-Франківськ), урочище Саліна (Львівська область), Тюрма на Лонцького (Львів).

Незаконність Великого терору визнали ще за часів СРСР після смерті Й.Сталіна, коли в роки «відлиги» провели часткову реабілітацію репресованих. Реабілітаційні процеси другої половини 1950-х – початку 1960-х років мали обмежений характер. Більшість громадян, засуджених за політичними звинуваченнями, не отримали повної реабілітації, а їхні права не були повністю відновлені.

У 2018 році Верховна Рада проголосувала за Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років». Закон суттєво розширює коло осіб, які підпадають під реабілітацію. Зокрема, в ньому прописана автоматична реабілітація осіб, які були покарані позасудовими органами, право на реабілітацію отримають ті, хто зі зброєю в руках боровся за незалежність України, був ув’язнений, примусово поміщений у психіатричний заклад, трудову армію, позбавлений майна через «експропріацію» чи «розкуркулення», або ж депортований за національною ознакою.

Сьогодні ми схиляємо голови, віддаючи шану тим, хто загинув чи постраждав від тоталітарного режиму за свою свободу, національність, віру, політичні переконання та громадянську позицію. Ми згадуємо, щоб знати, пам’ятаємо страшну трагедію, яку довелось пережити нашому багатостраждальному українському народові на шляху до незалежності, адже ми усвідомлюємо і бачимо на власні очі, якою важкою ціною нам дається свобода, право жити у демократичній та європейській країні.

Після широкомасштабного вторгнення московитів терор і політичні переслідування стали моторошною реальністю для величезної кількості українців, чиї міста і села окупували війська агресора. Катування, розстріли невинних без суду і слідства, насильницькі депортації, фільтраційні табори, масові переслідування з політичних мотивів – здавалося, що все це з падінням радянської системи назавжди залишилось в історії. Але ідеологічні спадкоємці СРСР у путінській Росії знову принесли на українську землю масові політичні репресії. З огляду на все, що ми знаємо про Бучу, Ірпінь, Гостомель, Маріуполь, з огляду на відомості, які надходять з окупованого Херсона, День пам’яті жертв політичних репресій набуває для нас нового значення. Ціною надзусиль і багатьох життів Україна бореться не тільки за те, щоб звільнити свою землю від російських окупантів та відновити свій суверенітет. Вона бореться за те, щоб сталінські методи Великого терору не були інструментом політики у XXI столітті.

                   








среда, 23 февраля 2022 г.

"Азбука здоров'я".

    Пропонуємо вашій увазі цікаву дитячу новинку з фонду бібліотеки №13 "Азбука здоров'я".

До вашої уваги - книжка з серії "Енциклопедія для маленьких вундеркіндів" - "Азбука здоров'я". Книжки цієї серії допоможуть дитині підготуватися до школи, подолати дитячі страхи, навчать стежити за власним здоров’ям, бути чемним і ввічливим, а вам підкажуть, як організувати веселі дитячі та родинні свята.


Чуб Н. Азбука здоров'я. - Х.: Фактор, 2011. - 96 с.

Герої цієї книжки - малюки Вася і Ася на прохання лікаря Нехворійка вирушають до чарівної Країни Здоров’я на пошуки чудодійної мікстури «Нехворин». Там вони знайомляться з Вітамінчиком, який став їхнім вірним другом, і з ним долають безліч труднощів на шляху до своєї мети: рятуються втечею від страшного Кашля ХІІІ, злих мікробів, що живуть на болоті, перемагають Нежить Хронічний і Температуру Високу. Із диво-ліками діти щасливо повертаються додому. Тепер вони знають: для того щоб бути здоровими, потрібно: спортом займатися, робити зарядку щодня, загартовуватися і завжди бути в доброму гуморі.


пятница, 18 февраля 2022 г.

Мова барвиста, мова багата.

21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. 

Мова для кожного народу стає ніби другою природою, що оточує його, живе з ним всюди і завжди. Без неї, як і без сонця, повітря, рослин, людина не може існувати.

Наша рідна українська мова – одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу. Її порівнюють з калиною, бо вона така ж красива, зі співом солов'я.

Шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь. 

До Дня рідної мови бібліотека №13 пропонує вашій увазі цікаву вікторину "Мова барвиста, мова багата".



І в серці обізветься рідна мова.

Міжнародний день рідної мови відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня - 17 листопада 1999 року в Парижі.

Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Мова - це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.

В Україні живе понад 130 національних меншин – носіїв 79 мов. Згідно зі статтею 10 Конституції України державною мовою є українська. Тому знати, берегти і примножувати рідну мову – це обов’язок кожної людини.

До Дня рідної мови бібліотека №13 підготувала книжково-ілюстраційну виставку "І в серці обізветься рідна мова".


Клименко Н. Українська легко. - Харків: Клуб сімейного читання, 2019. - 288 с.

Створено спільно з інтернет-ресурсом "Мова – ДНК нації". За допомогою інфографіки показані правила та складні випадки вживання слів в українській мові. Українська без суржику, русизмів і кальок за допомогою інфографіки! Видання з наочними ілюстраціями та стислими правилами, прикладами вживання і корисними статтями. Цю книжку створено з мрією про те, що колись в Україні буде модно знати декілька мов, а говорити українською.

Читай і знай! Довідник-практикум із сучасної української літературної мови. - К.: Києво-Могилянська академія, 2018. - 415 с.

Навчально-методичний довідник-практикум підвищеного типу, що входить до єдиного комплексу посібників з курсу сучасної української літературної мови, скерованим на поглиблене вивчення основних його розділів випускниками загальноосвітніх шкіл і першокурсниками закладів вищої освіти. Виклад теоретичного програмового матеріалу вдало поєднано з практичними завданнями і вправами. Мета посібника — допомогти випускникам шкіл підготуватися до зовнішнього незалежного тестування. Він може прислужитися і для подальшого підвищення культури особистого мовлення, а також бути використаний на практичних заняттях з української мови.

Береза Т. Скажи мені українською. - Львів: Апріорі, 2019. - 456 с.

Українсько-російський словник «Скажи мені українською» має на меті повернути розуміння величі й краси української мови, а також покращити загальний рівень володіння українською мовою в побуті та діловому спілкуванні. Знаковим завданням словника є очищення рідної мови від усієї полови та бур’яну, що здавна захаращують її красу. А відтак применшують її самобутність та велич. Словник аж ніяк не є авторською спробою щось забрати в української мови. Це радше намір показати, що окрім загальновживаних слів та висловів є ще і правдива мова, яку на превеликий жаль забуваємо, залишаємо на сторінках словників, книжок, а чи за лаштунками театральних вистав та кінострічок. 

Еверетт Д. Походження мови. Як ми навчилися говорити. - К.: Наш формат, 2019. - 344 с.

У всіх мов світу є бодай кілька спільних елементів, наприклад, назви речей або подій, способи поєднання звуків і слів. Утім мови мають між собою більше відмінного, ніж схожого, стверджує автор цієї книжки. Вони поступово розвинулися з окремих культур, одночасно об’єднуючи людей у тісні спільноти та пристосовуючись до їхніх потреб. Коли людина навчилася говорити? Якою була перша людська мова? Як розвивалися мови світу? У цій книжці автор змальовує захопливу еволюцію — від появи перших слів до більш ніж 7000 окремих мов, якими людство спілкується нині.

Шевчук С. Українська мова на щодень, на щомить - К.: Атіка, 2004. - 392 с.

Посібник системно охопив усі аспекти мовлення - від звукового оформлення слова до синтакси. Теоретичний матеріал подано у вигляді схем, особливу увагу зосереджено на складних випадках правопису найуживаніших у повсякденні слів і словосполучень. Довідковий орфографічний матеріал дозволить швидко перевірити правопис слів. Матеріал рубрик "Синонімічне багатство української мови", "Особливості слововживання" сприятиме підвищенню культури мовлення.

Береза Т. Мова - не калька - Львів: Апріорі, 2016. - 664 с.    

Сучасний словник гарної української мови «Мова - не калька» розкриває велич і красу рідної мови, звільняє її від суржику й чужомовних запозик. Словник містить самобутні українські слова та вислови, поставлені на противагу звичному (буденному) словниковому запасу сучасних українців. У словнику опрацьовано понад 20 000 найбільш проблемних слів та висловів украй потрібних для збагачення мовної культури кожного українця. Призначений для найширшого кола шанувальників української мови: викладачів, студентів, учнів і вчителів, урядовців, ділових людей, учених, письменників, перекладачів, журналістів, працівників редакцій і видавництв тощо, одне слово, для всіх, кому небайдужа доля рідної мови, культури й словесності.