«Творчість Олени Теліги: сила слова і музики»

У бібліотеці для дорослих №13 сьогодні, 14 липня, відбулося чергове заняття освітньо-музичного клубу української мови «Від пісні — до слова», присвячене видатній українській поетесі, громадській діячці та патріотці Олені Телізі.

Під час зустрічі учасники познайомилися з життєвим шляхом поетеси, дізналися про її незламний характер, любов до України та жертовність заради Батьківщини. Особливу увагу приділили її поетичній творчості, яка й сьогодні надихає читачів своєю щирістю, силою духу та глибоким патріотизмом.

Говорили про пісенну спадщину Олени Теліги, адже багато її віршів покладено на музику. Прослухали пісенні композиції на слова поетеси, обговорили, як музика допомагає глибше відчути зміст творів, емоції авторки та силу її художнього слова.

Під час мовної частини заняття учасники аналізували художні засоби, використані у поезіях Олени Теліги: знаходили епітети, метафори, порівняння, синоніми, визначали їхню роль у створенні образів і настрою творів. Разом обговорювали тему та головну думку поезій, виконували мовні завдання, добирали синоніми й складали власні речення, поглиблюючи знання української мови.

Зустріч пройшла у творчій атмосфері. Поєднання поезії, музики та живого спілкування ще раз довело, що творчість Олени Теліги залишається актуальною, а її слово й сьогодні надихає любити Україну, берегти рідну мову та пам'ятати про тих, хто творив її духовну спадщину.

«Сила української пісні – у вірі та надії»

У бібліотеці для дорослих №13 знову лунав спів - відбулося чергове засідання клубу пісні «Надія».

Цього дня учасники виконували добірку українських народних пісень, об'єднаних спільною темою - любові до рідної землі, розлуки, вірності, надії та очікування. Однією з них стала щемлива народна пісня «Тихий Дунай, тихий Дунай».

Ця пісня розповідає про розлуку, тривогу за долю коханої людини, очікування зустрічі та незламну віру в повернення. Образ тихого Дунаю символізує не лише могутню ріку, а й життєвий шлях, який випробовує людську долю.

Слова цієї та інших пісень, що прозвучали на зустрічі, особливо відгукуються сьогодні. Як і багато поколінь українців до нас, ми знаємо ціну розлуки, хвилювання за рідних і близьких, які захищають нашу країну або змушені бути далеко від дому. Попри всі випробування, українська пісня несе надію, підтримує дух і нагадує, що після найважчих часів обов'язково приходять зустрічі, мир і світло.

«Світло розуміння в темряві війни»

Війна оголює емоції, і цілком природно відчувати гнів, біль та запеклість до ворога. Проте в таких екстремальних умовах існує тонка межа між справедливим гнівом та мовою ворожнечі (hate speech), яка може деструктивно впливати на власне суспільство, спричиняючи ксенофобію, внутрішній розкол та дискримінацію.

«Світло розуміння в темряві війни» - це збереження людяності, критичного мислення та інформаційної гігієни тоді, коли навколо панує хаос.

Що таке мова ворожнечі під час війни?

Це не просто різкі висловлювання. Це агресивні тексти, заклики, візуальні матеріали або гасла, які принижують, дегуманізують або підбурюють до насильства проти певної групи людей за ознакою національності, походження, релігії, мови чи місця проживання.

Під час воєнного конфлікту мова ворожнечі найчастіше проявляється у двох напрямках:

1. Зовнішній: Дегуманізація ворога. Хоча відсіч агресору є законним правом, повна дегуманізація (уподібнення до тварин, нелюдей) у публічному полі інколи розмиває кордони міжнародного гуманітарного права та знижує підтримку з боку міжнародних партнерів.

2. Внутрішній (найбільш небезпечний): Пошук «внутрішніх ворогів». Наприклад, упередження щодо внутрішньо переміщених осіб (ВПО), мешканців певних регіонів, мовні конфлікти всередині країни чи прояви ксенофобії до іноземців, які перебувають у зоні конфлікту.

Як протидіяти мові ворожнечі та ксенофобії: Алгоритм

Щоб не стати зброєю в інформаційній війні та зберегти стійкість суспільства, варто дотримуватися чітких кроків.

1.Розпізнавайте дегуманізацію та узагальнення:

Крок 1: Аналіз тексту.

Уникайте та фіксуйте фрази типу «вони всі такі...», «ця нація заслуговує на...», використання образливих етнічних ярликів (етнофолізмів). Пам'ятайте, що колективна відповідальність за злочини є юридичною та політичною, але ненависть не повинна переростати у сліпу ксенофобію до будь-кого за ознакою походження.

2.Контролюйте власні емоції перед публікацією:

Крок 2: Інформаційна гігієна.

Емоційне вигорання та стрес змушують нас реагувати гостріше. Перед тим як написати коментар чи поширити пост, зробіть паузу. Запитайте себе: «Чи цей допис допомагає наблизити перемогу, чи він просто сіє ворожнечу серед своїх?»

3.Не підтримуйте внутрішні розколи: 

Крок 3: Захист єдності.

Прояви ксенофобії чи мови ворожнечі щодо ВПО («приїхали й заважають», «не так розмовляють») — це пряма допомога ворогу в ІПСО (інформаційно-психологічних операціях). Зупиняйте такі дискусії у своєму оточенні.

4.Скаржтеся на контент і не вступайте в полеміку: 

Крок 4: Активна дія.

Алгоритми соцмереж влаштовані так: що більше коментарів (навіть обурених), то вище піднімається пост. Побачили мову ворожнечі чи ксенофобію — не сперечайтеся, а просто надсилайте скаргу (Report) адміністрації платформи.

Чому це важливо для кожного з нас?

Важливий маркер: Мова ворожнечі засліплює. Коли емоції витісняють розум, суспільство стає вразливим до маніпуляцій, фейків та провокацій.

Зберегти «світло розуміння» — означає чітко знати, хто є ворогом на полі бою, але не перетворюватися на джерело агресії проти невинних людей чи своїх співгромадян у тилу.

«У колі творчості та натхнення»

Творча атмосфера, щире спілкування та натхнення знову об'єднали учасниць нашого клубу у бібліотеці для дорослих №13. Кожна зустріч «Відради» - це можливість займатися улюбленою справою, ділитися своїми здобутками, отримати підтримку й надихнутися творчістю інших.

Цього разу майстрині презентували свої нові роботи. Особливе захоплення викликали яскраві картини із зображенням птахів і квітів, написані в теплих, сонячних барвах, а також ніжний натюрморт із білими квітами. Не меншою увагою користувалася й вишивка, над якою зараз працює одна з учасниць клубу,  кожен стібок свідчить про терпіння, майстерність і любов до традиційного рукоділля.

Особливо приємно, що майстрині завжди знаходять нові ідеї, як перетворити звичайні речі на справжні витвори мистецтва. Вони творчо підходять до оздоблення предметів побуту, створюючи унікальні декоративні елементи, які не лише надихають своєю красою, а й стають окрасою будь-якого інтер'єру. Саме в таких, здавалося б, простих речах народжується особливий затишок, що наповнює оселю теплом і гармонією.

Зустріч ще раз довела, що творчість здатна наповнювати будні яскравими емоціями та дарувати гарний настрій. Кожна завершена робота, кожна нова ідея чи доброзичливий відгук стають джерелом натхнення, яке спонукає майстринь творити далі й відкривати нові грані свого таланту.

Такі зустрічі нагадують, що творчість об'єднує людей, допомагає знаходити натхнення, відкривати нові таланти й дарує відчуття затишку та гармонії.