«Навіть ранній сніг тане від тепла сердець»

Сьогодні в стінах нашої бібліотеки для дорослих №13 було особливо затишно та душевно. У клубі пісні «Надія» знову лунали мелодії, які торкаються самого серця. Цього разу особливий відгук знайшла пісня «Сніг на зеленому листі».

Ці рядки сьогодні звучать неймовірно актуально. Життя, як і травнева погода, вміє дивувати контрастами. Ми всі бачили, як нещодавно сонячний травень раптом «пригостив» нас холодним градом — немов нагадування про те, що природа має свій норов.

Так само і в коханні:

Весна в душі може змінитись раптовим холодом очікування.

Тернисті стежини випробувань іноді приносять «сніг» туги там, де ми чекали на цвіт.

Але, як співається у пісні, варто лише покликати — і «ранній сніг» розтане, перетворившись на надію.

Ми зрозуміли головне: навіть якщо в житті раптом «забарили вітри норовисті», головне — не закривати серце. Для когось холодний сніг на зеленому листі — це сум, а для учасників нашого клубу — це пізній цвіт, який обов'язково перетвориться на щастя.

«Київ – серце України»

31 травня ми відзначаємо День Києва — міста, яке вже понад 15 століть стоїть на дніпровських пагорбах, будучи серцем України та одним із найдавніших центрів Східної Європи.

Цьогорічне свято — це не лише про каштани та пісні, а про глибину нашого коріння та неймовірну силу витримки.

Кілька фактів, які змушують пишатися:

Київ — місто-воїн. За свою історію він пережив десятки навал, руйнувань та облог, але щоразу відроджувався. Сьогодні Київ має статус Міста-героя, що підтверджує його незламність у сучасній боротьбі за незалежність.

Духовна та інтелектуальна столиця. Саме тут був заснований перший університет Східної Європи — Києво-Могилянська академія, а Софійський собор залишається унікальною пам’яткою архітектури, що зберегла автентичні мозаїки та фрески XI століття.

Зелений мегаполіс. Київ офіційно вважається одним із найзеленіших міст Європи. Символом міста є каштан, який вперше масово з'явився на вулицях у середині XIX століття.

Творець літературних сюжетів. Від літописів Нестора до сучасної прози — Київ завжди був головним героєм творів українських класиків та сучасних авторів.

Чому це важливо сьогодні?

Київ сьогодні — це не просто адміністративний центр. Це гуманітарний хаб, фортеця духу та місце, де кожен камінь на Подолі чи кожна цеглина на Хрещатику промовляють: «Ми були, ми є і ми будемо».

Ми вдячні кожному, хто боронить наше небо, і кожному, хто щодня працює, аби в бібліотеках Києва лунав дитячий сміх, а в парках — українська пісня.

Бібліотека для дорослих №13 підготувала цікаву і корисну книжкову виставку «Київ – серце України» до Дня Києва.

Героїчний Київ: Докум. розповіді/ Упоряд. В. І. Денисенко.— К.: Україна, 2003.— 335 с.

Збірник містить свідчення про мужність киян у переломні моменти історії, зосереджуючись на подіях Другої світової війни. Це документальний літопис подвигу, що базується на архівних розвідках та спогадах очевидців.

Київ. Жінки. Війна : збірка / упор. і передм. М. Іванцова. — Київ: Креативна агенція «Артіль», 2023. — 225 с.

Антологія сучасної прози, яка фіксує жіночий досвід перших місяців повномасштабного вторгнення 2022 року. У збірці поєднано біль, волонтерський драйв та незламну віру в те, що столиця вистоїть.

Крізь віки. Київ в образотворчому мистецтві / Упоряд. Н. Белічко. - К. : Мистецтво, 2015. - 288 с. : іл. — Укр. мова., рез. і текстівки англ.

Вишуканий мистецький альбом, що демонструє трансформацію міських пейзажів у роботах художників різних епох. Видання візуалізує історію Києва від давнини до сьогодення через живопис та графіку.

Малаков Д. В. Долі киян (1941—1943) / Дмитро Малаков; рис. Г. В. Малакова; худож.-оформлювач Л. П. Вировець. — Харків: Фоліо, 2017. — 283 с.: іл. — (Б-ка киянина).

Дмитро Малаков крізь призму родинних історій описує суворий побут та виживання мешканців міста в часи німецької окупації. Текст доповнюють унікальні малюнки Георгія Малакова, які додають оповіді особливої документальної точності.

Рибаков М. О. Хрещатик відомий і невідомий.— К.: Кий, 2003.— 504 c.

Дмитро Малаков крізь призму родинних історій описує суворий побут та виживання мешканців міста в часи німецької окупації. Текст доповнюють унікальні малюнки Георгія Малакова, які додають оповіді особливої документальної точності.

«Візерунки української душі»

Сьогодні весь Київ, як і вся Україна, вбралися у вишиванки. У кожного своя: за кольором, орнаментом, кроєм. Але одна на всіх за змістом. Вишиванка - це символ свободи, гідності, волі й неймовірної любові до рідної землі.

21 травня, у Всесвітній день вишиванки, у бібліотеці для дорослих №13 відбулося етнокультурне свято «Візерунки української душі» в рамках роботи жіночого клубу рукоділля «Відрада». Учасниці були єдині й неповторні у своєму святковому вбранні. Кожна розповідала історію придбання та походження своєї вишиванки, пояснювала, чому саме цю вишиту блузку чи сукенку одягнула на свято.

Цікаво було дізнатися про особливості вишивки, притаманні різним регіонам України, про символіку кольорів та орнаментів, що з покоління в покоління передаються як духовний код нашого народу. У бібліотеці представлено чимало літератури на цю тематику, тож присутні мали змогу ще глибше зануритися у світ української традиції.

Особливо промовистим було вбрання пані Наталії, яка одяглася у кольори державного прапора. Наш народ до ниточки, до жилочки пройнятий патріотизмом. Бо у кожного з нас на першому місці доля України, наша свобода, єдність і віра у Перемогу.

«Малюю щастя своєї родини»

Для кожної людини щастя своє, особливе й неповторне. А для дітей воно завжди просте, щире і справжнє: це мама й тато поруч, брат чи сестра, затишний дім, теплий вечір у родинному колі, відпочинок на природі біля вогнища, подорож на повітряній кулі, улюблена іграшка або навіть кіт, що згорнувся клубочком на подушці.

Саме таким баченням щастя наповнені дитячі малюнки, представлені в бібліотеці для дорослих №13. З 12 по 22 травня тут триває виставка творчих робіт «Малюю щастя своєї родини», присвячена Міжнародному дню сім’ї.

Кожен малюнок - це маленька історія великого серця. У них стільки щирості, любові та тепла, що неможливо пройти повз байдужо. Діти по-своєму передали найцінніше: відчуття родинного затишку, безпеки та радості.

Запрошуємо всіх охочих завітати до бібліотеки та побачити ці роботи на власні очі. Ще є час! Помилуйтеся, як талановито й по-особливому наші діти малюють своє щастя - щиро, яскраво і з любов’ю.