«Від клаптиків тканини до справжньої краси»

4 червня наш жіночий клуб рукоділля «Відрада» знову зібрався разом, щоб поринути у світ затишку та креативу. Наші зустрічі щочетверга це добра й тепла традиція, де за розмовами народжуються справжні шедеври.

Цього разу талановита майстриня поділилася чудовою ідеєю та показала, як звичайна баночка для ґудзиків завдяки фантазії перетворюється на стильний і креативний елемент декору. А справжньою зіркою сьогоднішнього заняття стала дивовижна троянда, яку учасниці створювали власноруч із клаптиків старих джинсів. Хто б міг подумати, що звичайні текстильні обрізки можуть перетворитися на таку ніжну та витончену квітку.

Атмосфера у клубі «Відрада» була неймовірною - шурхіт тканин, творчі експерименти, щирий сміх та радість від результату власної праці. Кожна майстриня пішла додому зі своєю унікальною трояндою та натхненням на нові проєкти. Дякуємо всім за цей чудовий день і чекаємо на вас наступного четверга.

День серед книг, ідей та творчості

29 травня бібліотека для дорослих №13 відвідала одну з найочікуваніших культурних подій року - Книжковий Арсенал у Києві. Це був день, наповнений атмосферою книги, творчості, живого спілкування та нових відкриттів.

Під час відвідин ми мали змогу ознайомитися з новинками сучасної української літератури, побачити яскраві видавничі стенди, поспілкуватися з авторами, видавцями та поціновувачами книги. Особливе враження справили презентації нових видань, творчі зустрічі та тематичні локації, де панувала справжня любов до читання й української культури.

Метою нашої поїздки було не тільки долучитися до масштабної книжкової події, а й поповнити фонд бібліотеки сучасними, цікавими та актуальними книгами для наших читачів. 

Книжковий Арсенал ще раз довів, що книга сьогодні - це і джерело знань, і простір єднання, натхнення та духовної підтримки. Ми повернулися з новими ідеями, приємними враженнями та бажанням і надалі відкривати нашим читачам світ сучасної української книги.

Щиро дякуємо організаторам за атмосферу великого книжкового свята.

Зустріч «Безбар’єрність: простір розуміння і підтримки»

 Ми звикли говорити про бар’єри як про фізичні перешкоди, але насправді це поняття значно ширше.

28 травня у бібліотеці для дорослих №13 відбулася особлива подія. У рамках засідання жіночого клубу рукоділля «Відрада» ми провели інтерактивну просвітницьку зустріч «Безбар’єрність: простір розуміння і підтримки».

Разом із учасницями обговорювали, як зробити наше спілкування та повсякденне життя доступнішими для всіх: людей з інвалідністю, людей старшого віку, батьків із дитячими візочками та кожного, хто потребує додаткової підтримки.

Під час зустрічі порушувалися важливі питання:

• руйнування стереотипів - говорили про те, як мовні бар’єри та застарілі упередження заважають бачити в людині насамперед особистість, а не її обмеження;

• соціальна ізоляція - обговорили проблему «невидимих» бар’єрів, через які люди нерідко змушені залишатися вдома через незручну інфраструктуру або страх бути незрозумілими суспільством;

• психологічна готовність - значну увагу приділили тому, як правильно пропонувати допомогу, не порушуючи особистих кордонів, та як виховувати культуру прийняття у родинах і громаді.

Безбар’єрність починається з усвідомлення того, що світ різноманітний, а наша спільна мета: усунути будь-які перепони, які стоять на шляху до самореалізації людини.

Дякуємо учасницям заходу за щирість, відкритість і готовність говорити про непрості, але надзвичайно важливі для нашого суспільства теми. Саме через розуміння, підтримку та взаємоповагу ми будуємо простір справжньої безбар’єрності.

«Навіть ранній сніг тане від тепла сердець»

Сьогодні в стінах нашої бібліотеки для дорослих №13 було особливо затишно та душевно. У клубі пісні «Надія» знову лунали мелодії, які торкаються самого серця. Цього разу особливий відгук знайшла пісня «Сніг на зеленому листі».

Ці рядки сьогодні звучать неймовірно актуально. Життя, як і травнева погода, вміє дивувати контрастами. Ми всі бачили, як нещодавно сонячний травень раптом «пригостив» нас холодним градом — немов нагадування про те, що природа має свій норов.

Так само і в коханні:

Весна в душі може змінитись раптовим холодом очікування.

Тернисті стежини випробувань іноді приносять «сніг» туги там, де ми чекали на цвіт.

Але, як співається у пісні, варто лише покликати — і «ранній сніг» розтане, перетворившись на надію.

Ми зрозуміли головне: навіть якщо в житті раптом «забарили вітри норовисті», головне — не закривати серце. Для когось холодний сніг на зеленому листі — це сум, а для учасників нашого клубу — це пізній цвіт, який обов'язково перетвориться на щастя.