"Самодостатня постать у літературі"

Ліна Костенко - королева української поезії XX століття.

  Ліна Василівна Костенко (19 березня 1930) - українська письменниця-шістдесятниця, поетеса. Її поезія - це завжди політ фантазії, творчої думки, пошук тих засобів мови, що здатні торкнутися струн душі людини.

 Костенко є автором поетичних збірок "Над берегами вічної ріки", "Неповторність", "Сад нетанучих скульптур", роману у віршах "Маруся Чурай", поеми "Берестечко", роману "Записки українського самашедшого", "Мадонна перехресть" та збірок поезій.

 Ліна Костенко отримала багато відзнак та нагород, а саме:

• Почесний професор Національного університету Києво-Могилянська академія;
• Почесний доктор Львівського національного університету;
• Почесний доктор Чернівецького національного університету;
• Лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка;
• Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О.Теліги.

Використана література:

wikipedia.org.ua;

Енциклопедія українознавства - Д.: Сталкер, 2000р;

Поезія: Ліна Костенко - К.: Наукова думка, 1998р.