Квіти на граніті.

Цього року пам’ятні дати 8 і 9 травня – дні пам’яті та примирення і перемоги над нацизмом у Другій світовій війні Україна відзначає в умовах повномасштабної військової агресії Росії проти України, що супроводжується численними воєнними злочинами з боку російської армії та військово-політичного керівництва. 

Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції (Об’єднаних націй) як у складі Червоної армії, так й армій західних союзників і підпільних рухів Опору. Та здійснили значний внесок у перемогу над нацизмом. А українська земля була одним з основних полів битви у цій війні. Ціною перемоги стали надзвичайні втрати упродовж 1939–1945 років – населення, яке проживало на нашій землі. Загинуло понад вісім мільйонів українців – воїнів та мирних жителів. Ми добре знаємо ціну війни та несвободи, тому сьогодні боремося за мир і волю.

День пам’яті та примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні символізують не тріумф переможців над переможеними, а мають бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Найважливішим підсумком війни має бути не культ перемоги, а вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами. 

Після перемоги у російсько-українській війні, наша держава та Український народ отримає нове державне свято перемоги над сучасним нацизмом, що об’єднає все суспільство, а Україна перейде виключно до європейської традиції відзначення 8 травня, як Дня пам'яті та примирення і вшанування жертв Другої світової війни.

Наслідуючи мету відзначення героїзму та мужності переможців над нацизмом у Другій світовій війні, надзвичайно видатного внеску нашого українського народу у перемогу Антигітлерівської коаліції, вшанування пам'яті жертв Другої світової війни, а також формування та виховання у молоді національної свідомості, любові до України, почуття патріотизму, національної гідності, шанобливого ставлення до культури українського народу, до старшого покоління, здатності зберегти свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до свого народу, брати участь у розбудові та захисті рідної держави, бібліотека №13 провела патріотичний онлайнмайстер-клас "Квіти на граніті" з паперопластики по виготовленню символу перемоги - маків у кошику.      

Ця квітка є символом пам'яті жертв Першої світової війни, а згодом - жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів.

В Україні вперше мак як символ пам’яті офіційно використали в 2014 році до річниці завершення Другої світової війни. Автором графічного зображення є український дизайнер Сергій Мішакін. З одного боку це – квітка польового маку, з іншого – ніби кривавий слід від кулі.           

В українській міфології ця квітка має дуже багато значень. Це символ сонця, нескінченності буття та життєвої скороминущості, пишної дівочої краси, волі, гордості, сну, отрути, оберегу від нечистої сили, а також хлопця-козака, крові, смерті. Ця квітка часто згадується в українських народних піснях і думах, особливо козацької доби. А також в українській літературі.

Пам’ять серця, пам’ять сивини.

8–9 травня Україна традиційно вшановує День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У ці дні важливо висловити повагу всім борцям проти нацизму, увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у ці роки.

Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства (загинуло від 50 до 85 мільйонів людей). Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни. Та війна стала можливою через змову антигуманних режимів – нацистського і радянського, які ставили геополітичні інтереси вище прав і свобод людини. 

Ми пам’ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна. Не забуваємо: той, на чиєму боці справедливість, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона – запорука того, що в майбутньому подібна трагедія не повториться.

До Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні бібліотека №13 підготувала виставку-пам’ять "Пам’ять серця, пам’ять сивини".        

Боровик М. Друга світова війна та нацистська окупація у спогадах киян. - К.: Саміт-книга, 2020. - 352 с.

Це книга про Київ і киян в якій публікуються усні автобіографічні історії жителів міста, які були свідками Другої світової війни. Спогади записали студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка в рамках усноісторичного проєкту «Україна в роки Другої світової війни: повсякденний досвід виживання». У книзі також подаються кілька оповідей про долі киян у роки війни, записані їх рідними. Історії демонструють, чим була війна для звичайної людини, яка опинилася в епіцентрі світового воєнного конфлікту. Голод, примусова праця, виживання в концтаборі, але також опір і відстоювання власної гідності - про ці та багато інших аспектів життя в часи воєнного лихоліття розповідають безпосередні очевидці тих подій. Історичний нарис «Київ і кияни: життя у часи екстремального насильства», написаний на основі нових архівних досліджень, дає можливість вмістити ці спогади у ширший історичний контекст.  

Героїчний Київ. - К.: Україна, 2003. - 335 с.

Книга присвячена незламним оборонцям і звитяжним визволителям столиці України від фашистських загарбників. Герої спогадів – льотчики, танкісти, артилеристи, воїни-десантники, підпільники, партизани, командири і воєначальники. З рядків достовірних розповідей постає грандіозний масштаб битви на Дніпрі за славний Київ у 1941-1943 роках.

Дванадцять місяців. - К.: Веселка, 2015. - 199 с.

Багато поколінь українських дітей виросли із цим щорічником, адже перша книга під такою назвою побачила світ понад півстоліття тому. І кожне нове видання було і, сподіваємося, буде справжнім подарунком для читача, незважаючи на вік. Вірші, казки, оповідання, науково-пізнавальні і документальні розповіді, різноманітні цікавинки дозволять і дітям, і дорослим здійснити мандрівку столицею України, завітати до київських храмів, музеїв, театрів, навчальних закладів.   

Тема "День пам'яті та примирення" розкрита на 76 с.

Київ - Парки, площі, вулиці - К.: Фенікс, 2006.

Містить понад 400 оригінальних кольорових фотографій і близько 100 чорно-білих, в основному іcторичних, об'єднаних в чотири тематичні блоки з відповідним текстовим матеріалом - парки, площі, вулиці (історичні), околиці старого міста. Це дало можливість в жанрі фотоальбому, проте з мінімальним текстом подати фрагменти історії Києва та його сьогодення, на відміну від традиційних видань подібного типу. 

Тема "День пам'яті та примирення" розкрита на 10 с.

Левітас Ф. Друга світова війна: Український вимір. - К.: Наш час, 2012. - 272 с. 

Книгу присвячено суперечливим сторінкам минулої війни. Спираючись на новітню українську, англо-американську та німецьку історіографію, автор прагнув розкрити роль і місце України в подіях 1939-1945 рр. Основну увагу приділено питанням, які цікавлять українське суспільство: справжні причини війни, таємна міжнародна дипломатія, трагедія і подвиг перших років війни, історичне значення перемоги над нацизмом, українці-герої, проблеми національного примирення.

Світові війни. К.: - Портал, 2020. - 304 с.

Ця книжка - путівник по історичному періоду 1914-1945 років. У ньому йдеться про передумови Першої і Другої світових воєн, їхній перебіг і наслідки для світу. Про розпад імперій і революційні хвилі, про особливості тоталітарних режимів і виклики міжвоєнного періоду. Розглянуто політичне формування України в часи екстремального насильства. Окрім подій війни згадано і про культуру міжвоєнного періоду і світогляд людей того часу. Приділено увагу формуванню воєнного міфу в різних країнах. Завершує навігатор психологічний коментар, який дозволяє переосмислити життєві стратегії і усвідомити психологічні наслідки цього травматичного періоду. 

Україна в Другій світовій війні. - К.: Український інститут національної пам'яті, 2015. - 28 с.

Українці в Другій світовій війні. Складна картина світового протистояння на нашій землі та українці на всіх фронтах глобального конфлікту.

Шаповал Ю. І. Мить історії: 366 мініатюр про людей і події / Юрій Іванович Шаповал. – К.: Парламентське вид-во, 2019. - 400 с.

Книга "Мить історії: 366 мініатюр про людей і події" відомого українського історика Юрія Шаповала є результатом його подвижницької науково-популяризаторської, просвітницької праці на українському радіо. Кожна мініатюра – це філігранний есей, сповнений живої, свіжої інформації й водночас освітлений ­мудрим, часом іронічним, поглядом автора, що ховається здебільшого за подіями й персонажами, а проте присутній у всьому – і в доборі матеріалу, і в оригінальних ракурсах його висвітлення, своєрідній авторській мові й талановитому літературному стилі. 

Тема "День пам'яті та примирення" розкрита на 146 с.

Добром зігріємо серця.

 

Міжнародний день боротьби за права людей з інвалідністю світова спільнота щороку відзначає 5 травня. Цей день, покликаний звернути увагу спільноти на проблеми, пов'язані із захистом прав людей з обмеженими можливостями. Свій початок історія «Міжнародного дня боротьби за права людей з інвалідністю» бере 5 травня 1992 року. Саме цього дня люди з обмеженими можливостями з сімнадцяти країн, одночасно провели перший загальноєвропейський день боротьби за рівні права і проти їх дискримінації. 

Незалежно від національності, релігії, майнового стану, стану здоров’я, жодна категорія громадян не повинна залишитися без уваги влади. На сьогоднішній день люди з інвалідністю - одна з найбільш слабозахищених категорій населення. Тому головне завдання Міжнародного дня  – забезпечення умов для нормальної соціальної реалізації людей з обмеженими можливостями, щоб вони могли отримувати освіту, працювати та користуватися соціальними благами нарівні з іншими членами суспільства.

За офіційними даними, в Україні проживають близько 2,5 мільйонів людей зі статусом осіб з інвалідністю. Щороку їх кількість збільшується. Україна взяла на себе і виконує конкретні зобов'язання щодо матеріального забезпечення людей з інвалідністю, створення для них необхідних правових, соціально-побутових умов життя, надання низки пільг, конституційно гарантувала на рівні з іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства. За останні 10 років державою створено комплекс законів, які регулюють більшість аспектів життя людей із інвалідністю. 

Цей день є важливим не лише для людей, які мають інвалідність, але й для суспільства загалом. Практика показує, що особи з інвалідністю можуть бути і стають повноцінними і високо ефективними членами суспільства, відмінними фахівцями і навіть політиками, економістами, соціально активними  людьми, які є прикладом для багатьох членів нашого суспільства. У цей день хочеться побажати їм міцності духу, оптимізму, успіхів та віри у власні сили.

Тому метою Дня боротьби за права осіб з інвалідністю є сприяння більш глибокому розумінню проблем, пов’язаних з інвалідністю, і мобілізація підтримки прав, гідності та благополуччя осіб з інвалідністю. Люди з обмеженими можливостями мають такі ж права на працевлаштування, доступну освіту і інфраструктуру, як і інші категорії громадян.

До Міжнародного дня боротьби за права людей з інвалідністю працівники бібліотеки №13, обслуговуючи на дому, з гарними побажаннями та підтримкою завітали до людей з обмеженними можливостями, подарувавши книжки, свої серця, частинку тепла та уваги.     

Будьмо доброзичливими, милостивими і поблажливими!

   

Заняття клубу пісні "Надія" бібліотеки 13.

Мама - це наймиліше у світі слово. В цьому слові все: ніжність, доброта, любов і піклування. Воно відлунює різними прекрасними мелодіями і колисковими піснями. Воно пахне польовими квітами та натрудженими руками. В ньому безсонні ночі, нескінченні хвилювання. Мама - найрідніша у світі людина. Напевно, немає жодного, хто б міг це заперечити. Мама - це символ безмежної любові, великої душі, символ життя.

Пісня про маму посідає особливе місце в культурній спадщині українців. Про неньку складено чимало композицій – і вони не тільки для дітей, а й для дорослих. Пам'ятайте, що для мами ви завжди будете маленькими шибениками, тому вона й хвилюється за кожен ваш крок. 

Пісні про маму – це один зі способів висловити свою вдячність найріднішій людині в світі, тож не дивно, що українська музика багата на сумні та веселі композиції про неньку. 

На занятті клубу пісні "Надія" бібліотеки №13 ми співали пісні про найріднішу людину в житті, про неньку, про маму. Мама - це вічність, бо вона завжди живе в нас і буде вічно жити в наших дітях та в усьому нашому роді. Вона - берегиня, бо береже нас та благословляє на добро і зігріває своїм материнським теплом весь рід. У кожної людини мама одна, як і Батьківщина. Це - найдорожче! Любіть та цінуйте своїх матерів, піклуйтеся про них та покажіть їм своїм життям і добрими справами, що вони виростили гідних синів та дочок.