«Знай закони, знай права» — година права до Дня Конституції України

Сьогодні, 26 червня, напередодні державного свята — Дня Конституції України — бібліотека для дорослих №13 провела вуличну акцію «Знай закони, знай права» для мешканців та гостей району Відрадний.

📌 Основна мета заходу — нагадати кожному українцю, що Конституція України — це не просто документ, а гарантія наших прав і свобод. Ми — громадяни держави, яка бореться за своє майбутнє, і саме тому знати свої права та обов’язки сьогодні — вкрай важливо.

Під час акції бібліотекарі:

🔹 розповідали перехожим про значення Конституції в житті кожної людини;

🔹 вручали інформаційні пам’ятки про базові права та обов’язки громадян України;

🔹 наголошували, що кожен українець захищений законом, а знання своїх прав — це перший крок до самозахисту і повноцінної участі в житті країни.

👥 Такі заходи — це неформальна правопросвіта: доступна, актуальна і корисна. Вони допомагають сформувати правову свідомість, активну громадянську позицію, особливо в умовах воєнного часу, коли держава і народ потребують згуртованості та правового порядку.

📖 Конституція — наш оберіг. Знати її — означає поважати себе, інших і свою країну.

Українська пісня як оберіг душі

24 червня у бібліотеці для дорослих №13 відбулося чергове зворушливе заняття клубу пісні «Надія», яке було пронизане глибоким патріотичним змістом. Українська пісня стала головною героїнею зустрічі — як джерело сили, натхнення та єдності в непростий для країни час.

Наше буремне сьогодення вимагає не лише мужності, а й духовної підтримки. Саме тому патріотична пісня, сповнена любові до рідної землі, болю за неї та віри в перемогу, звучала по-особливому щиро й проникливо. Вона підіймає настрій, вселяє впевненість, об'єднує людей навколо спільної мети — зберегти незалежну Україну.

Учасники клубу співали з піднесенням, вклали в кожен рядок тепло сердець, бажання миру й світлого майбуття. Пісня цього дня була і молитвою, і символом незламності духу нашого народу.

Клуб «Надія» продовжує творити добро та підтримувати культурний і моральний фронт. Адже де звучить українська пісня — там живе душа нації.

«Свято літа: традиції, обряди»

Івана Купала — одне з найдавніших і найтаємничіших свят української культури, яке поєднує язичницькі та християнські традиції. Його коріння сягає тисячоліть: археологічні знахідки свідчать, що купальські обряди існували понад три тисячі років. Свято символізує літнє сонцестояння, розквіт природи, шану Сонцю, воді, вогню та рослинам.

Після християнізації Київської Русі свято поєдналося з днем народження Івана Хрестителя, тому і отримало назву «Івана Купала». Зараз його відзначають у ніч із 23 на 24 червня за новим календарем.

Основні традиції та обряди:

Стрибки через багаття — ритуал очищення та перевірка сили кохання: якщо пара перестрибне вогонь, тримаючись за руки, їх чекає щасливе життя.

Плетіння та пускання вінків на воду — дівчата ворожать на судженого: куди попливе вінок, звідти чекати нареченого.

Купання у водоймах — ритуал очищення водою, віра в цілющу силу купальської роси.

Пошук квітки папороті — за легендою, хто знайде її в ніч на Купала, буде щасливим і багатим.

Встановлення та спалення купальського деревця або опудала — символічне жертвоприношення для врожаю та добробуту.

Свято супроводжується хороводами, співами, іграми, ворожіннями та магічними обрядами. Воно збереглося як унікальний міст між дохристиянськими віруваннями та сучасною українською культурою.

Бібліотека для дорослих №13 підготувала цікаву та пізнавальну вікторину.

Літературне тепло Інни Ковальчук

19 червня в бібліотеці для дорослих №13 відбулася тепла і змістовна зустріч з українською письменницею Інною Ковальчук. Захід пройшов у рамках Національного онлайн-фестивалю прози, ініційованого Українським інститутом книги, і об’єднав творчість, читання та щиру розмову про літературу. Подія також відбулася в межах роботи жіночого клубу рукоділля "Відрада", де слово й нитка традиційно переплітаються в єдиний простір душевності.

До нас долучилися й колеги з БСЧ імені Олеся Гончара — приємна нагода для професійного обміну та спільного натхнення.

Пані Інна розповіла про свій творчий шлях, поділилася історіями, що народжуються в прозі, зачитала уривки зі своїх творів — щирих, проникливих, живих. Це була зустріч, яка залишає після себе не лише естетичне враження, а й внутрішню рівновагу, роздуми та натхнення до власної творчості.

Чому важливі такі заходи?

Бо вони допомагають нам бути ближчими до українського слова, до сучасної літератури, до авторів, які творять сьогодення нашої культури. Це також майданчик для діалогу, осмислення, відкриття нових імен.

 Фестиваль прози від УІК — це ініціатива, спрямована на популяризацію української літератури та підтримку письменників, зокрема в регіонах. Це нагода доторкнутися до сучасної літературної палітри, відкрити для себе нові тексти, нові сенси і, що важливо — нові горизонти спілкування через книгу.

Дякуємо пані Інні Ковальчук за літературне тепло і живе слово. Дякуємо всім, хто був з нами цього дня! 

«Немає краще, ніж свій дім»

Всесвітній день біженців щороку відзначається 20 червня. Цей день був започаткований Організацією Об’єднаних Націй у 2000 році, щоб привернути увагу до проблем людей, які змушені залишати свої домівки через війни, переслідування, насильство чи стихійні лиха.

Чому цей день важливий

За кожною цифрою статистики стоїть жива історія — біль, втрати, але й сила, надія, відвага.

Всесвітній день біженців — це не «свято», а нагадування про мільйони людей, які втратили дім і змушені шукати безпеки в чужих країнах.

Україна стала одним із найбільших джерел біженців у світі після початку повномасштабної війни: понад 14 мільйонів українців залишили свої домівки, з них близько 6,5 мільйонів стали біженцями за кордоном.

Мета та завдання дня

Вшанування мужності та стійкості біженців.

Підвищення обізнаності суспільства про їхні права, потреби та мрії.

Мобілізація політичної волі та ресурсів для захисту та підтримки біженців.

Протидія стигматизації та дискримінації біженців у суспільстві.

Що роблять у цей день

Організовують виставки, кінопокази, дискусії, майстер-класи, міжкультурні зустрічі, публічні лекції, пікніки та інші заходи, що об’єднують біженців і приймаючі громади.

Публікують історії біженців, проводять інтерв’ю, круглі столи, щоб показати справжнє життя та виклики, з якими стикаються ці люди.

Благодійні організації, такі як Карітас, надають гуманітарну, психологічну, правову допомогу та підтримку інтеграції біженців і внутрішньо переміщених осіб.

Чому «немає краще, ніж свій дім»

Ця фраза особливо актуальна для біженців, які змушені залишити рідні стіни, близьких, звичне життя. Дім — це не лише місце, а й відчуття безпеки, спокою, приналежності. Для мільйонів людей у світі, включно з українцями, повернення додому — головна мрія та надія.

«Всесвітній день біженців — це день, що нагадує: за кожною цифрою статистики стоїть жива історія, повна болю, втрат, але й сили, надії, відваги. Цей день — звернення до сумління. І водночас — нагода говорити про співчуття, про підтримку, про нові шанси й нові початки».

Як можна долучитися

Долучитися до інформаційних кампаній, поширювати правдиву інформацію про біженців.

Брати участь у заходах, підтримувати благодійні організації.

Проявляти емпатію, допомагати інтегруватися у громаду тим, хто поруч.

Пам’ятаймо: дім — це цінність, яку не завжди можна повернути, але кожен із нас може зробити щось, щоб підтримати тих, хто шукає новий дім і мріє повернутися до свого.

Книжкові новинки

📚 Нові надходження у бібліотеці! 🌟

Друзі, маємо чудову новину — наша бібліотека для дорослих №13 щойно поповнилася новими книжками, серед яких кожен знайде щось до душі! ❤️

✨ У нашій колекції тепер:

🔮 захопливі фентезі-історії, які перенесуть вас у чарівні світи;

💞 зворушливі романтичні романи — про кохання, що надихає і хвилює;

🕵️‍♂️ напружені детективи, де кожна сторінка — нова загадка;

🏛️ пізнавальні книги про музеї — для справжніх шукачів знань і краси;

🐣 яскраві та добрі дитячі книги, які відкриють малечі нові горизонти.

📖 Серед авторів — улюблені українські письменники, такі як Макс Кідрук, Андрій Кокотюха, Дара Корній, а також відомі зарубіжні імена — як визнані майстри пера, так і автори найновіших літературних хітів.

Приходьте знайомитися з новинками — ми впевнені, що кожна книга знайде свого читача! 💙

Чекаємо на вас у нашій бібліотеці!

«Гімн людській гідності на межі буття і смерті»

Бібліотека для дорослих №13 підготувала цікаву та інформативну презентацію «Гімн людській гідності на межі буття і смерті» до 75-річчя з часу публікації (1950) роману Івана Багряного «Сад Гетсиманський»

«Мій тато — моя фортеця»

12 червня, у рамках заходів до Дня батька, в нашій бібліотеці відбулася зворушлива поетична локація "Мій тато — моя фортеця". Цей захід став щирою даниною любові, поваги й вдячності татам — сильній половині, які завжди поруч, які захищають, надихають і тримають нас на плечах життя.

Учасники заходу читали вірші про своїх батьків — з теплом, зворушенням і глибокою вдячністю. Хтось, за бажанням, поділився прозовими рядками-присвятами та безпосередньо читав для тата свою улюблену книжечку. 

У нинішніх реаліях багато татусів — наші герої, що боронять Україну, стоять на передовій, і ця тема звучала у творах особливо сильно.

Сучасна українська література має чимало творів, що возвеличують подвиги батьків — захисників. Такі рядки цього дня лунали голосно та гордо. Читання у свято - це і привітання, і пошана, і ода любові, а водночас - розвиток мовлення, мислення, емоційної свідомості.

Захід пройшов тепло, щиро і корисно. Бо слово, сказане з любов’ю, здатне творити дива. 

Жіночий клуб рукоділля "Відрада": чергове натхнення і тепло зустрічі

12 червня у бібліотеці для дорослих №13 відбулося чергове заняття жіночого клубу рукоділля "Відрада". Цього разу темою дружньої зустрічі стало в'язання гачком жіночої сумки для літнього сезону.

Учасниці ділилися своїм досвідом, творчими ідеями та секретами майстерності. Дивовижно, як із простого клубочка ниток з'являється вишукана, стильна річ, що прикрасить будь-який літній образ. Але за цим — години практики, вміння і щира любов до рукоділля.

"Відрада" — це не просто клуб, це тепла спільнота, де панує взаєморозуміння, підтримка і бажання навчатися. З роками діяльності бібліотека стала для рукодільниць другою домівкою. Тут не лише створюють красу своїми руками, а й щиро спілкуються, надихають одна одну, заряджаються позитивом.

І справді — щодня, без перерв, з усмішками на обличчях учасниці йдуть на ці зустрічі, щоб відкривати нові горизонти у світі творчості.

«Протистояння у Маріуполі»

Маріуполь — місто на березі Азовського моря, яке стало символом героїзму, незламності й болю всієї України. Протистояння за це стратегічне місто під час повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році назавжди змінило його історію, як і хід війни загалом.

Маріуполь був важливим індустріальним і портовим центром України, розташованим на стику Донецької області й узбережжя Азовського моря. Його стратегічне розташування робило його ключовим пунктом на шляху російських військ, які прагнули пробити сухопутний коридор до окупованого Криму.

Після 2014 року місто стало символом відновлення та проукраїнського спротиву. Саме тому російська армія зосередила величезні ресурси, щоб його захопити.

Вже з перших днів повномасштабного вторгнення місто опинилося під безперервними обстрілами. Захисники Маріуполя — зокрема воїни полку «Азов», морські піхотинці, прикордонники, поліція та тероборона — стали єдиним щитом на шляху ворога. Вони тримали оборону понад 80 днів, попри повне оточення, нестачу боєприпасів, їжі, води та медикаментів.

Найбільш драматичним епізодом оборони стала оборона заводу «Азовсталь», який перетворився на підземну фортецю. Тисячі військових і цивільних ховалися у його багаторівневих бункерах, витримуючи щоденні бомбардування, штурми та блокаду.

Маріуполь став епіцентром однієї з найбільших гуманітарних катастроф у Європі з часів Другої світової війни. За оцінками, в місті загинуло десятки тисяч цивільних. Бомбардування драмтеатру, де ховалися мирні жителі — серед яких були діти — стало символом жорстокості й цинізму агресора.

Не працювали лікарні, не було електрики, води, зв’язку. Люди варили їжу на вогнищах і ховали близьких прямо у дворах під обстрілами.

20 травня 2022 року українські захисники припинили спротив на території «Азовсталі» за наказом командування. Це рішення врятувало життя сотень поранених бійців. Багатьох з них було взято в полон — і досі не всі повернулися додому.

Незважаючи на це, оборона Маріуполя стала історичним подвигом. Вона скувала сили ворога, дала час для перегрупування ЗСУ і зірвала початкові плани Кремля щодо блискавичної війни.

Після окупації росіяни намагалися стерти пам’ять про український спротив. Вони знесли зруйновані будинки разом із тілами загиблих, ховали масові поховання під новими забудовами, вели пропаганду, змінювали назви вулиць і закривали українські школи.

Але навіть в умовах репресій, терору та пропаганди український спротив не згас. Місцеві мешканці, які залишилися, зберігають дух свободи, допомагають підпіллю та чекають на звільнення.

Маріуполь — це не просто місто. Це символ. Символ стійкості, жертовності й віри в свободу. Його героїчні захисники — живі й полеглі — стали уособленням того, якою ціною виборюється українська незалежність.

Сьогодні українці мріють не тільки про перемогу на фронті, а й про повернення Маріуполя до вільної України. І цей день обов’язково настане.

Бібліотека для дорослих №13 пропонує до читання такі книги про героїчне протистояння в Маріуполі:

Маріуполь. Вихід з пекла. Сергій Духно.

Книга «Маріуполь. Вихід з Пекла» — це щоденник, написаний очевидцем осади Маріуполя. 25 днів у бункері «Азовсталі» провів із родиною Сергій Духно. «Азовсталь» — його рідне підприємство, вся сім’я працювала на цьому заводі. Втікати з міста вони спочатку не думали, але коли біля їхнього будинку снаряд прилетів на дитячий майданчик, залишивши величезну вирву, вирішили виїжджати. Через постійні обстріли не змогли скористатися своєю машиною і пішки добралися до знайомого і надійного прихистку — «Азовсталі». Як жили люди в заводському бункері, де брали їжу, воду і тепло, як уживалися з сусідами; і, головне, як Сергію і його сім’ї вдалося врятуватися від неминучої загибелі, — дізнаємося з дуже особистої розповіді автора. Цю повість треба читати з відкритою мапою Маріуполя, щоби читач міг уявити усе, що переживали мешканці міста.

Книги Маріуполь. Надія. Надія Сухорукова.

Здавалося, що це неможливо. Проте місяцями весь світ у прямому ефірі спостерігав, як російська армія знищує Маріуполь. Холод, голод, страх, зруйновані будинки і близькість смерті — усе це стало реальністю мешканців міста після початку блокади. Серед тих, кому довелося пережити цей жах, була і авторка цієї книжки Надія Сухорукова.

Не впасти у відчай Надії вдалося лише завдяки власному щоденнику. День за днем вона фіксувала події у місті, яке повільно перетворювалося на попіл та руїни. Відверто і до болю емоційно, вона показує Маріуполь очима його мешканки. Але насамперед — демонструє силу надії, яку неможливо знищити навіть найпотужнішими бомбами.

Ілюстрації у книжці створені іншим мешканцем Маріуполя — художником-графіком Даніілом Немировським. Це його власна візуальна рефлексія пережитого в Маріуполі.

Книга Облога. Роман про Маріуполь. Андреа Нікастро.

У своєму творі «Облога. Роман про Маріуполь» автор викладає власний погляд на події лютого-травня 2022 року в Україні. Після повернення до Італії автор описав своє відчуття, коли неподалік впала бомба: скло, що надувається, як повітряна куля, фасад будівель і каміння, що стають м’якими, рухаються і перетікають, наче хвиля на морі. «Це був божевільний досвід, як божевільна ця війна», — заявляє письменник.

Він розповідає про трансформацію людини в екстремальних умовах, даючи простір болю та страхам, із якими Європа не зіштовхувалася вже 70 років. Нікастро показує, що війна може як народити неймовірні вияви людяності, так і перетворити на монстрів тих, хто раніше здавався «цивілізованим». Він простежує зміни в особистій шкалі цінностей героїв роману й описує емоції тих, кому довелося пройти жахливі випробування.

«Веселий зоопарк» у бібліотеці для дорослих №13: креатив, емоції та міжнародна дружба!

6 червня в бібліотеці для дорослих №13 відбувся майстер-клас "Веселий зоопарк" для вихованців ЗДО №398. Подія пройшла у форматі прямої трансляції у партнерстві з Литовською національною бібліотекою імені Мартінаса Мажвідаса в рамках міжнародного проєкту "Kuriu PATS SAU" / "Створюю PATS SAU".

Маленькі учасники, вбрані у святкові національні вишиванки, разом із бібліотекарями та вихователями створювали веселих рухливих звіряток із паперових стаканчиків. Здавалося б, прості матеріали, але скільки радості та натхнення вони подарували. Коли маленькі витвори оживали у дитячих руках — щастю не було меж. 

На столах — українські та литовські прапорці як символ вдячності та міцної дружби між народами. Така атмосфера творчості й взаєморозуміння надихає та формує в дітях повагу до інших культур, відкритість до світу й гордість за свою країну.

Чим корисний такий майстер-клас для дітей:

- розвиває дрібну моторику та креативність

- сприяє емоційному самовираженню

- вчить працювати в команді й слухати інструкції

- зміцнює міжкультурні зв’язки через творчість

- дарує позитивні емоції та надихає на нові ідеї. 

Щиро дякуємо партнерам з Литви за цікавий проєкт і незабутні миті рукоділля. Разом ми плекаємо дитинство, наповнене добром, дружбою та творчістю.