вівторок, 30 серпня 2022 р.

Український сміхотерапевт.

30 серпня виповнюється 100 років від дня народження Павла Глазового – українського поета-гумориста, сатирика, лауреата премії імені Остапа Вишні, першого лауреата премій імені Петра Сагайдачного, імені Наталі Забіли, Заслуженого діяч мистецтв України.

Заслужений діяч мистецтв України (1993), відзначений орденом «За заслуги» III ступеня (1997), медаллю Міжнародного доброчинного фонду «Українська хата» – «За доброчинність», лауреат премії ім. Остапа Вишні 1988 року за книжку «Сміхологія», лауреат літературної премії імені Наталі Забіли, перший лауреат премії ім. Петра Сагайдачного 1996 року.

Павло Глазовий автор збірок сатири та гумору «Великі цяці» (1956), «Карикатури з натури» (1963), «Коротко і ясно» (1965), «Щоб вам весело було» (1967), «Мініатюри та гуморески» (1968), «Смійтесь, друзі, на здоров’я» (1973), «Байки та усмішки» (1975) та ін., жартівливої поеми «Куміада» (1969). Загалом за своє творче життя письменник написав 13 книжок сатири та гумору, 8 книжок для дітей.

Глазовий зробив значний внесок і в дитячу літературу. Він автор дитячих книжок: «Іванець-Бігунець» (1963), «Як сторінка, то й картинка» (1964), «Про Сергійка-Нежалійка та клоуна Бобу» (1965), «Перченя» (1966). У співавторстві з Федором Маківчуком написані «Пушок і Дружок» (1957) та «Старі друзі» (1959), а з Богданом Чалим – «Про відважного Барвінка та Коника-Дзвоника» (1958).

Його твори запалюють радісним клекотанням і юні, й дорослі серця, підбадьорюють у найскладніші хвилини безнадії. Творчість Павла Глазового - гірка й прекрасна правда про нас самих. Його буцімто невибагливі на «естетський» слух гуморески роблять людей щасливішими і звільняють їх від страху.

До 100-річчя від дня народження Павла Прокоповича Глазового пропонуємо вашій увазі відеочитання "Український сміхотерапевт".



понеділок, 29 серпня 2022 р.

Покоління, яке творить історію.

29 серпня - пам'ятна дата. День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.

Згадуючи героїчний супротив полеглих побратимів, їхню жертовність в ім’я майбутнього вільної України, правди і справедливості, пам’ятаймо також і про те, яким тернистим був шлях нашого народу до омріяної свободи, скільки поколінь борців за волю полягли в нерівних боях.

Цього дня в Іловайському котлі загинуло найбільше бійців за весь час війни на Донбасі. Наприкінці серпня 2014 року після запеклих боїв бійці сил АТО потрапили в оточення під Іловайськом Донецької області. Російські військові обстріляли коридор, яким за домовленістю мали виходити українські бійці. За офіційними даними, навколо Іловайська і в самому місті загинули 366 українських бійців, близько 450 отримали поранення, 300 потрапили в полон, 84 досі вважаються зниклими безвісти.

Сьогодні, День пам'яті Героїв, які загинули за волю України... Молитвою, добрим словом, згадайте Героїв, які боролися і віддали життя за долю України і наше майбутнє. Господь відкрив перед ними двері раю, бо пішли вони на небо нескореними.

Вічна пам'ять! Слава Героям!

Герої не вмирають!

До Дня пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України пропонуємо вашій увазі онлайн-викладку "Покоління, яке творить історію".


Р. Зіненко. Іловайський щоденник. Харків: Фоліо, 2017.- 281с.

«Іловайський щоденник» Романа Зіненка - чесна і відверта книжка, написана безпосереднім учасником подій, бійцем добровольчого батальйону «Дніпро-1», який пройшов «Іловайський котел» від початку до кінця. Розповідь про маловідомі події в оточеному Іловайську та вихід бійців «кривавим коридором» дозволяє читачеві пережити разом з українськими солдатами одну з найтрагічніших сторінок в історії сучасної України, відчути все те, чого зазнали бійці добровольчих батальйонів, а численні фотографії дають можливість краще уявити описані події.

С. Лойко. Аеропорт. К.: Брайт-Букс, 2015. - 328 с. 

Дія роману починається в Аеропорті й розгортається похвилинно протягом останніх п’яти днів понад 240-денної облоги. Хоча роман заснований на реальних фактах, усі персонажі – плід художнього вимислу, як і назва Аеропорту. «Аеропорт» – це не хроніка, не розслідування, не літопис. Це художній вимисел, заснований на реальних фактах. У книзі багато персонажів, багато переплетених драматичних сюжетних ліній. Роман не тільки і не стільки про війну. Він і про любов, про зраду, пристрасть, ненависть, лють, ніжність, відвагу, біль і смерть. Іншими словами, про наше сьогоднішнє й учорашнє життя.

О. Виноградов. Слово Майдану. - К.: Видавець Корбуш, 2014. - 528с.

У книзі зібрано сто оповідань учасників і очевидців подій, що сталися на Майдані Незалежності в Києві з листопада 2013 по лютий 2014 року. Спогади представників майже всіх служб, підрозділів, напрямків і рухів Майдану нададуть можливість дізнатися всю правду про революційний Майдан, а також зрозуміти думки, надії і вчинки тих, хто ціною власного життя відстоював честь України і гідність свого народу. Всі оповідання - цікаві, відверті, емоційні і по-своєму унікальні. Кожен майданівський день, кожну подію, кожен штурм герої книги бачили по-різному.

О. Трайдакало. Майдан. Погляд зсередини. - К.: видавець Мельник М. Ю., 2018. - 320 с. 

На перший погляд, це історія про простих людей - справжніх, щирих, добрих і небайдужих. Проте їм судилося стати насправді незвичайними, видатними людьми. У подіях Революції гідності на київському Майдані їм довелось поєднати доброту і терпимість із праведною люттю задля порятунку всієї України. Без перебільшення, самовідданість і щоденна робота цих людей із легендарної «Львівської брами» зробили можливими тектонічні зміни в українському суспільстві. У цій книзі на 100% справжні автентичні емоції і почуття: терпимість до опонента, яка увінчується порозумінням; справжнє братерство людей, об’єднаних спільною метою і великою національною родиною (це у часи, коли навіть сусіди можуть ворожо ставитись одне до одного); відчайдушна стійкість мирного протесту; криваве протистояння з ворогом, який перетнув межу людяності; невимовна гіркота втрати людей, які стали за нетривалий час найдорожчими, рідними людьми, оскільки народились як справжні Українці. Ця історія не про жорстокість протистояння з ворогом. Вона про справжні чесноти найкращих людей, які живуть поміж нас. І вона насправді захоплює.

Добровольчі батальони. / К. Гладка та ін.. - Харків: Фоліо, 2017. - 325с.

Книга розповідає історію добровольчих батальйонів, що врятували країну. Автори розказують про вояків, які добровільно пішли захищати Україну навесні 2014-го року. Книга містить репортажі, спогади вояків, командирів, міністрів. Це була кропітка робота. Над нею працювали декілька авторів. І все для того, щоб майбутнє покоління знало і пам’ятало, хто боронив Батьківщину від російського агресора.

М. Музика. Савур-Могила. Військові щоденники. - К.: ДОВЖЕНКО БУКС, 2019. - 316с.

Савур-Могила... незвичайне місце. А ця книга не стільки про місця, скільки про людей і серпневі події 2014 року. Як промінь ліхтарика, кинутий у темряву, авторська свідомість вихопила обличчя, дії та враження. І, пропустивши крізь призму власного досвіду і світогляду, перетворила на текст. Багато суб’єктивного, мало пафосу, напевно, є неточності, пов’язані з особистим сприйняттям подій і властивостями пам’яті. Але це спроба передати все саме так, як запам’яталося. Спершу автори писали тексти для себе, щоб зрозуміти, щоб не забути, щоб перетравити отриманий досвід. Бо існують речі, які не можна довго тримати в собі. Спека, втома, обличчя побратимів. Розуміння того, що завтра може не настати. Пил і піт. Це і є війна. Вона завжди поруч.

Є.Положій. Іловайськ. - Харків: Фоліо, 2016. - 379с.

Іловайськ - книга про мужність неймовірний героїзм і людяність українських солдат і офіцерів, бійців добровольчих батальйонів, всіх тих, хто опинився в кінці серпня 2014 року в "Іловайському котлі", що став найбільшою поразкою української армії в ході війни на сході. Це чесна книга про війну, яка, як відомо, нікого не зробила краще, натомість, серед крові, вогню та заліза люди залишаються людьми. Автор почув історії близька сотні учасників Іловайської трагедії, книга побудована на реальних подіях. Тим не менше, всі збіги імен, прізвищ та позивних вважати випадковими.

Орел І. Хроніка одного батальйону. - Харків: Фоліо, 2016. - 178с.

Автор книги з перших днів збройного конфлікту захищав рідний Донбас у складі батальйону "Айдар". Правда про ці події досить суперечлива. Але суспільство має знати, що насправді відбувалось на Донбасі. Письменник без прикрас відтворює події 2014 року, без емоцій та власних оцінок відображує хронологію становлення батальйону "Айдар" та усіх суміжних подій. Війну не можна прикрашати. Вона така, як є...



пʼятниця, 26 серпня 2022 р.

Павло Тичина "Я утверждаюсь".

Знаменитий український поет Павло Тичина написав в 1943 році вірш "Я утверждаюсь". Вірші були написані в роки Великої Вітчизняної війни, і довгі роки вважалися одним із найкращих творів Павла Тичини. Цей твір вивчають у школах.

В цей час був переломний момент боротьби, тому письменник вирішив своєю лірикою підтримати бойовий дух та показати ненависть до ворога. Вірш був присвячений визволенню Києва.

Основною творчою темою є засудження тієї жорстокості, яка відбувалася з людьми. Війна - це подія, де немає переможців через те, що кожен щось втрачає особисте та найдорожче. Тичина писав цей твір від першої особи, де слова автора йдуть від поета та народу, якому болить за людство та жорстокість фашистів.

Не дивлячись на те, що вірш зображає болість, переживання та страждання, письменник твердо показав свою позицію і непереборність нації. Центральну позицію займає бажання бути вільними, незалежними та сильними. Тичина знає, що ворог буде переможений, а поранена країна ось-ось почне нове щасливе життя. Твір передає неймовірно сильні емоції готовності до бою за своє життя, свободу та країну.

Своєю впевненістю автор переконав кожного, що перемога за нами, а така нація ніколи не вимре. Лірика послужила справжньою мотивацію та вірою в майбутнє. Саме такі слова мужності та переконаності з нетерпінням чекав народ. В поезії можна відчути емоції боротьби, ненависті, войовничості та єдності поета з народом. Тичина зміг повністю передати всі відчуття у творі. Тож, «Я утверждаюсь» має фундаментальне значення в українській історії та літературі.

Продовжуємо нашу рубрику відеочитання творів зі шкільної програми - Павло Тичина "Я утверждаюсь".

Я єсть народ, якого Правди сила

ніким звойована ще не була.

Яка біда мене, яка чума косила! —

а сила знову розцвіла.


Щоб жить — ні в кого права не питаюсь.

Щоб жить — я всі кайдани розірву.

Я стверджуюсь, я утверждаюсь,

бо я живу.


Тевтоніє! Мене ти пожирала,

як вішала моїх дочок, синів

і як залізо, хліб та вугіль крала…

О, як твій дух осатанів!


Ти думала — тобою весь з'їдаюсь? —

та, подавившись, падаєш в тріву…

Я стверджуюсь, я утверждаюсь,

бо я живу.


Я єсть народ, якого Правди сила

ніким звойована ще не була.

Яка біда мене, яка чума косила! —

а сила знову розцвіла.


Сини мої, червоні українці,

я буду вас за подвиг прославлять,—

ідіть батькам на допомогу й жінці,

дітей спішіте визволять!


Па українських нивах, на російських,

па білоруських — я прошу, молю! —

вбивайте ворогів, злодюг злодійських,

вбивайте без жалю!


Нехай ще в ранах я — я не стидаюсь,

гляджу їх, мов пшеницю ярову.

Я стверджуюсь, я утверждаюсь,

бо я живу.


Із ран — нове життя заколоситься,

що з нього світ весь буде подивлять,

яка земля! яке зерно! росиця! —

Ну як же не сіять?


І я сіяю, крильми розгортаюсь,

своїх орлів скликаю, кличу, зву…

Я стверджуюсь, я утверждаюсь,

бо я живу.


Ще буде: неба чистої блакиті,

добробут в нас підніметься, як ртуть,

заблискотять косарки в житі,

заводи загудуть…


І я життям багатим розсвітаюсь,

пущу над сонцем хмарку, як брову…

Я стверджуюсь, я утверждаюсь,

бо я живу.


Я єсть народ, якого Правди сила

ніким звойована ще не була.

Яка біда мене, яка чума косила! —

а сила знову розцвіла.


Фашистська гидь, тремти! Я розвертаюсь!

Тобі ж кладу я дошку гробову.

Я стверджуюсь, я утверждаюсь,

бо я живу.



вівторок, 23 серпня 2022 р.

Незалежна і єдина наша ненька Україна.

День Незалежності України - державне свято України, яке відзначається щорічно 24 серпня на честь ухвалення Верховною Радою УРСР «Акту проголошення Незалежності України».

24 серпня 1991 року було проголошено незалежність української держави. Це проголошення стало кінцевим результатом багатовікової боротьби українського народу та його найвидатніших синів за незалежність України, яка протягом свого існування дуже часто страждала від посягань загарбників і в різні періоди входила до складу різноманітних держав та утворень.

Цьогоріч День Незалежності України має для всіх українців особливе значення. У нас триває війна і окупанти скаженіють від своєї безпорадності. Українці ж продовжують гідно протистояти нелюдам й вражати світ своєю незламністю, силою та емпатією до тих, хто поруч. Саме зараз ми переживаємо історичний момент, наша нація гартується у боротьбі. Ми назавжди запам'ятаємо те, хто нам друг, а хто ворог. Щиро вірю, що зовсім скоро ми гучно святкуватимемо нашу перемогу.

До Дня Незалежності України пропонуємо вашій увазі святковий майстер-клас "Незалежна і єдина наша ненька Україна".



пʼятниця, 19 серпня 2022 р.

Відеочитання творів за шкільною програмою.

Одним з найвідоміших і доcконаних творів Євгенія Гребінки є балада «Човен». Домінуючим напрямком в ліриці в часи написання поезії був романтизм, тому й вірш «Човен» витриманий в традиціях романтизму.

Вірш "Човен", написаний 1833 року. Цей твір має автобіографічний характер: роздуми автора, який із рідного хутора вирушає до далекого і невідомого Петербурга, мовби кидається в піняві хвилі розбурханого житейського моря, яке спочатку грається, а там і нещадно розбиває одинокий човен.

Романтизовано схвильована розповідь досягається засобами народної поетики, хвилі – «мов чорнії гори», хмари – «як темная нічка», громи гуркотять – «мов голос небесної кари», «пустують по піні мавки».

Вірш «Човен» стоїть дещо осторонь більшості творів і є своєрідним маніфестом молодого Є. Гребінки.

У вірші “Човен” Гребінка висловив свої душевні переживання, свої побоювання, свої роздуми про майбутнє життя. Але цей твір є близьким кожній людині, бо всім нам властиві почуття і переживання, які вклав поет у вірш.

Продовжуємо нашу рубрику відеочитання творів зі шкільної програми - Євген Гребінка "Човен".

Заграло, запінилось синєє море,

І буйнії вітри по морю шумлять,

І хвиля гуляє, мов чорнії гори

Одна за другою біжать.

Як темная нічка, насупились хмари,

В тих хмарах, мов голос небесної кари,

За громом громи гуркотять.


І грає, і піниться синєє море.

Хтось човен на море пустив,

Бурхнув він по хвилі, ниряє на волі,

Од берега геть покотив.

Качається, бідний, один без весельця.

Ох, жаль мені човна, ох, жаль мого серця!

Чого він під бурю поплив?


Ущухнуло море, і хвилі вляглися,

Пустують по піні мавки,

Уп'ять забіліли, уп'ять простяглися

По морю кругом байдаки,

Де ж човен дівався, де плавле, мій милий?

Мабуть, він не плавле, бо онде по хвилі

Біліють із його тріски.


Як човнові море, для мене світ білий

Ізмалку здавався страшним,

Да як заховаться? Не можна ж вік цілий

Пробути з собою, одним.

Прощай, мій покою, пускаюсь у море!

І, може, недоля і лютеє горе.

Пограються з човном моїм.



середа, 17 серпня 2022 р.

З неба і сонця наш прапор ясний.

День Державного Прапора України - свято держави, присвячене одному з її символів - Прапору України. Відзначається щорічно 23 серпня.

Українське синьо-жовте сполучення - одне з найдавніших серед сучасних національних прапорів. Поширеним є трактування синього як символу мирного неба, а жовтого – символу пшениці, а тому мирної праці та достатку. Інше тлумачення пояснює жовте як символ Творця, Бога-Отця і взагалі – Вищу Духовність, синє ж – це все земне, тобто свобода вибору.

Нагадаємо, що Державний Прапор України - полотно із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів із співвідношенням ширини до його довжини 2:3. Державний прапор - одна з офіційних емблем України, яка символізує її суверенітет. 

Український прапор – це символ пшениці в степах під блакитною аркою неба, який уособлює споконвічне прагнення народу до миру, праці, краси та багатства рідної землі.

В усі віки і в усіх народів державний прапор був однією з найвищих і шанованих святинь. Прапор символізував єдність земель і племен. Під прапором воїни вирушали в похід, з прапором виступали на захист своєї Батьківщини, прапор символізував стабільність держави й урочистість тих чи інших всенародних подій, свят, ритуалів. 

Державний прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Під його знаменням українці йшли до проголошення самостійної України, до перемоги. Це прапор миролюбства.  

До Дня Державного Прапора України пропонуємо вашій увазі книжково-ілюстраційну полицю "З неба і сонця наш прапор ясний".

100 відомих символів України. - Харків: Фоліо, 2007. - 511 с.

Сьогодення - це міст з минулого в майбутнє. Державність молодої української держави розвивається. Так, наприклад, остаточна версія герба ще не затверджена. У книзі можна познайомитися з історією символіки тих роздроблених держав, об'єднуючим началом яких була Україна в минулому. Цікава також і історія створення символів, трактування поєднання кольорів. Представлені старовинні герби і прапори окремих міст і областей України. Кожен символ - як витвір мистецтва, над його створенням працювали майстри художнього мистецтва.                                                                                          Тема "Державний прапор України" розкрита на 13 с.

Мірошнікова В. Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей. - Харків: Септіма, 2010. - 80 с.

Звідки походить назва «Україна»? Чим славні Карпати? Які державні символи України? Які свята відзначають в Україні? Відповіді на ці та багато інших запитань ви знайдете на сторінках енциклопедії «Моя Україна». Україна має свою багатовікову історію, своєрідну культуру, літературу та мистецтво. Нам є чим пишатися, що цінувати, вивчати і про що розповідати іншим. Книга стане у пригоді школярам, а також всім, хто бажає поширити свої знання про Україну.                              Тема "Державний прапор України" розкрита на 67 с.

Бібік Н. Зростаймо громадянами. Розповідь про Конституцію України. - К.: Веселка, 2000. - 87 с.

Навчальний посібник створено для курсу, що входить до навчального плану початкової школи. У ньому розглядаються загальні питання (що таке держава, демократія, громадянський обов’язок і права людини, нація і національні меншини, закон і державні символи тощо) і конкретні статті Конституції України, передбачені для вивчення молодшими школярами.                                                                      Тема "Державний прапор України" розкрита на 49 с.

Україна. - Харків: Фоліо, 2008. - 319 с.

Енциклопедія “УКРАЇНА” містить досить повну і різноманітну інформацію про минуле і сучасне життя України, докладно і цікаво розповідає про історію, символіку, звичаї, традиції українського народу, розвиток науки, економіки, освіти, культури, літератури і мистецтва нашої країни.                                                                            Тема "Державний прапор України" розкрита на 73 с.

Дванадцять місяців. - К.: Веселка, 2015. - 199 с.

Багато поколінь українських дітей виросли із цим щорічником, адже перша книга під такою назвою побачила світ понад півстоліття тому. І кожне нове видання було і, сподіваємося, буде справжнім подарунком для читача, незважаючи на вік. Вірші, казки, оповідання, науково-пізнавальні і документальні розповіді, різноманітні цікавинки дозволять і дітям, і дорослим здійснити мандрівку столицею України, завітати до київських храмів, музеїв, театрів, навчальних закладів, дізнатися про минуле і сучасне міста, а також про те, як багато важив Київ у житті видатних українських митців.                                            Тема "Державний прапор України" розкрита на 125 с.  

Конституція України: чинне законодавство зі змінами та доповнене. – К.: ПАЛИВОДА А. В., 2018. - 76 с.                                                        Тема "Державний прапор України" розкрита на 40 с.


четвер, 11 серпня 2022 р.

Родинно-побутові пісні.

Чудову родинно-побутову пісню "Місяць на небі, зіроньки сяють" дев'ятикласники вивчають на початку першого семестру. Вона настільки мелодійна і романтична, що припаде до душі кожному. 

Пісня починається романтичним пейзажем, у якому наявні народні символи: місяць - хлопець, козак, зоря - дівчина-красуня, човен символізує життєву дорогу. Провідний мотив пісні - торжество кохання, попри тимчасову розлуку молодої пари.

Пісню оздоблено художніми засобами, традиційними для фольклорних творів: порівняннями (як нічка, як день), повторами («Пісня та мила, пісня та люба — / Все про кохання, все про любов»), риторичними звертаннями й питаннями («Ви ж мені, очі, вік вкоротили, / Де ж ви навчились зводить людей?»).

Народна пісня "Місяць на небі, зіроньки сяють" містить багато пестливих слів та епітетів. У тексті пісні йдеться про дівчину, яка співає, пливучи в човнику місячної ночі, а її спів чує козак, який відчуває радість і щастя від цього та сподівається, що у дівчини почуття взаємні. 

"Місяць на небі, зіроньки сяють" популярна і до сьогодні не лише як концертна, а й як частина домашніх застіль та родинних святкувань. Науковці вважають, що вона належить до пісень літературного походження.

Пропонуємо вашій увазі прослухати та поспівати українську народну пісню "Місяць на небі, зіроньки сяють"

Місяць на небі, зіроньки сяють,

Тихо по морю човен пливе.

В човні дівчина пісню співає,

А козак чує – серденько мре.


Пісня та мила, пісня та люба,

Все про кохання, все про любов.

Як ми любились та й розійшлися,

Тепер навіки зійшлися знов.


Ой очі, очі, очі дівочі,

Темні, як нічка, ясні, як день!

Ви ж мені, очі, вік вкоротили,

Де ж ви навчились зводить людей?



пʼятниця, 5 серпня 2022 р.

Пантелеймон Куліш. Вікторина.

7 серпня народився Пантелеймон Олександрович Куліш - український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець, філософ історії. Охрещений на честь святого Пантелеймона Цілителя, «зціляв рани» Русі Української (Старої, Київської), сприяючи розвитку української літературної мови, науки, філософії, історії. Автор першої фонетичної абетки для української мови, яка лежить в основі сучасного українського правопису та мовлення.

Творчу роботу Куліш поєднував із державною службою та громадською діяльністю. Характерне для Куліша розмежування людини зовнішньої (несправжньої) і внутрішньої (її «серця»), духовної, істинної, з роками дедалі виразніше розкривалося в його літературній творчості й відображало глибокий вплив київської духовно-філософської школи, особливо ідей Г. Сковороди.

Протягом усього життя Куліш відзначався надзвичайною працездатністю і щирим ставленням до своїх знань. У ньому повною мірою поєднувалися митець і вчений. Він яскраво, у барвах і постатях, бачив історію рідної країни і чудово знав її, проаналізувавши безліч українських, польських джерел і документів, багато з яких були відкриті ним самим як археографом. 

До 203-річчя від дня народження Пантелеймона Куліша пропонуємо вашій увазі цікаву вікторину про життя та творчість письменника.



вівторок, 2 серпня 2022 р.

Леся Воронина "Таємне Товариство Ботанів, або Екстрим на горі Підстава".

Продовжуємо нашу рубрику відеочитання зі шкільної програми - Леся Воронина «Таємне Товариство Ботанів, або Екстрим на горі Підстава».

Порятунок людства від інопланетян - небезпечна справа, яка загартовує дух. Ось і Клим Джура після бою з синьомордами, здається, зовсім нічого не боїться. Тому й приймає запрошення відправитися на екстремальний відпочинок на горі Підстава... навіть попри таку назву місця! Зовсім скоро головний герой дізнається, що гора названа так зовсім не спроста, запрошення йому надіслали не друзі Жук та Заєць, а у таборі но нього чекає пастка. Але хто стоїть за всім цим та які таємниці приховує Підстава? Невже це помста зловісних синьомордів, або у Клима з'явилися нові вороги?

«Таємне Товариство Ботанів, або Екстрим на горі Підстава» - фантастична повість української письменниці, яка сповнена захопливих пригод. Завдяки їй читачі зустрінуться з улюбленими персонажами та познайомляться з новими щоб знову запобігти біді. У 2012 році книги автора «Таємне Товариство Боягузів» та «Таємне Товариство Брехунів» перемогли в конкурсі «Дитяча книга року ВВС». Позитивні відгуки про книгу «Таємне Товариство Ботанів, або Екстрим на горі Підстава» залишають безліч юних українських читачів, які разом з героями переживають неймовірні пригоди та вчаться дружбі, чесності й хоробрості.