субота, 30 листопада 2019 р.

Художня студія "Лілея" бібліотеки 13

    А бібліотеки, вони ж такі - кожного зачарують. Книгами, заняттями, затишком, гаміром. Задовольнять захоплення, уподобання. Художня студія "Лілея" бібліотеки 13.






пʼятниця, 29 листопада 2019 р.

Оздоблення методом «Декупаж»

    Декупажуємо в клубі "Лада"бібліотеки 13 . Майстрині на всі руки!







Майстер карбованого слова


    Григорій Михайлович Косинка — український письменник-новеліст, перекладач доби «Розстріляного відродження», жертва сталінських репресій. Григорій Косинка почав писати з віршів. У газеті «Боротьба» він дебютував 11 лютого 1919 року з невеличкою заміткою «З робітничого життя», вперше використавши псевдонім «Косинка». Невдовзі більш-менш стабільний заробіток дали йому короткі нариси, памфлети, статті, які друкувались у київській газеті «Боротьба», «Більшовик». Протягом того року там з'явилася ціла низка його публікацій, переважно публіцистичного характеру («Уривок з щоденника», «Малюнки життя», «Лист з села», «Попівська грязь», «Маленький фейлетон», «Неньковці»). Саме у газеті «Боротьба» з'явився 4 травня 1919 року перший його художній твір — невеликий автобіографічний етюд «На буряки», підписаний «Косинка». 


    Головна тема майже всіх оповідань Г. Косинки — українське село революційних та перших пореволюційних років. Письменник всю увагу зосереджує на душевних переживаннях, на глибоких чуттєвих враженнях від навколишнього середовища. Чарівне косинчине слово магічно впливає на читача, який проймається психологією героя. Мова письменника зачаровує своєю красою, співучістю, ритмічністю, багатством і різноманітністю тропів, особливо порівнянь. 
     Г. Косинці досить одного-двох штрихів, щоб читач виразно уявив якусь рису або й цілісність характеру героя. Звідси ота стислість викладу, лаконізм фрази, коли кожне слово передає усю свою сутність, несе найбільше навантаження. Як і всі імпресіоністи, Григорій Косинка не втручався в життя своїх героїв, не ідеалізував їх, не осуджував і не виступав моральним суддею. Людину Косинка любить такою, якою вона є, - складною, непричепуреною, часто непривабливою у своїх вчинках.

Бібліотечні джерела:
Енциклопедія історії України - К.: Наукова думка, 2008.
Енциклопедія сучасної України - К., 2014.
Косинка Г. Оповідання - К.: Наукова думка, 2003.
Косинка Г. Оповідання - К.: Веселка, 1990.
Косинка Г. Твори - М.,1991.
Українська література - К.: Либідь, 2011.

четвер, 28 листопада 2019 р.

Концерт в клубі пісні "Надія " бібліотеки 13

     Шановні друзі, в ефірі щочетверговий концерт клубу пісні "Надія " бібліотеки 13. Кожного разу звертаю увагу на наших дівчат і милуюсь ними. Чепурні, святково вбрані, з макіяжем. А головне: обов'язкові, відповідальні. І словами, що наша бібліотека -це лікарня - духовна реабілітація людей, тримають нас на плаву, дають стимул вірно віддаватись справі життя. А на занятті знову лилась пісня - українська, щемна, щира, наспівна. "Не шуми, калинонько" (сл. Д.Луценка, муз. І. Шамо), "Моя стежина" (сл. А. Малишка, муз. П. Майбороди), "Ой, вербиченько" (сл. Л. Забашти, муз. І. Шамо), "Ми підем, де трави похилі" (сл. А. Малишка, муз. П. Майбороди) та інші.










субота, 23 листопада 2019 р.

Горить свіча і огортається журбою

Голодні очі погасали,
стихали втомлені серця...
Кістки померлих об’їдали
ті, в кого пухли черевця.
І хтось помер в обіймах мами,
а хтось - у неї в казанку.
Життя і людяність вбивали!
І віру в Бога пресвяту...
А сповнені харчів вагони
повз трупний сморід мчали вдаль:
«Ми нагодуємо мільйони!»
Ну а своїх… своїх не жаль...?
Не жаль людей, землі прикутих
безсилих купок кісточок,
не жаль заморених, забутих
ні в чім не винних діточок!
Вони з Тобою зараз, Боже?
Їх душам досі це болить?!
Помолимось за них сьогодні, може...
Їм стане легше, хоч на мить.

Автор Ірина Рубець. 

    День пам'яті жертв голодомору в бібліотеці 13. "Горить свіча і огортається журбою". Запали свічку пам'яті. 23 листопада. 16.00.



Художня студія "Лілея" бібліотеки 13

Намалюй, художнику, цвітіння,
Покажи весни розкішні кольори!
Розкажи, як б'ється серце від кохання,
Як цвітуть духмяним подихом сади.

Намалюй, художнику, світання,
Покажи чарівність літньої краси!
Розкажи про спів пташиний ранком раннім,
Про духмяні трави в крапельках роси.

Намалюй листа пожовклого падіння,
Покажи весь сум осінньої пори!
Розкажи як чутно в небі голосіння,
Коли в вирій відлітають журавлі.

Намалюй тужливе вітру завивання,
Покажи всю міць холодної зими,
Розкажи про всі нездійсненні бажання,
Що заховані у закутках душі.

Намалюй життя у різні пори року,
Нехай фарбами живе на полотні!
Й пригадай чарі́вні миті ненароком,
Коли довго йдуть за вікнами дощі.

11.10.2016 Л. Масовий. 

    Художня студія "Лілея" бібліотеки 13.









пʼятниця, 22 листопада 2019 р.

Оздоблення кухонного начиння методом «Декупаж»

    Не перестаємо захоплюватися нашими рукодільницями клубу "Лада" бібліотеки 13. Без заперечень: таке домашнє начиння тільки на виставках показувати.