«Пам’ятаємо, боремося, переможемо»

18 травня 2024 року відзначається 80-та річниця депортації кримських татар та інших народів Криму. У цей день вшановується щорічний День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу та відзначається День боротьби за права кримськотатарського народу.

За офіційними даними, з Криму було депортовано 183 144 кримських татар, а за даними татарських джерел – 228 500 осіб, з яких протягом першого півтора року померло близько 110 тисяч. Більшість депортованих було направлено на спецпоселення до Узбекистану, частину – до ГУЛАГу, а ще частину – для поповнення спецконтингенту Московського вугільного басейну. Масове повернення кримських татар на батьківщину почалося лише наприкінці 80-х років.

У результаті депортації у кримських татар було вилучено понад 80 тисяч будинків, більше 34 тисяч присадибних ділянок, близько 500 тисяч голів худоби, усі запаси продовольства, насіння, саджанців, корму для домашніх тварин, будівельних матеріалів і десятки тисяч тон сільськогосподарської продукції. Архівні документи зафіксували ліквідацію 112 особистих бібліотек, 640 бібліотек у початкових школах, 221 – у середніх школах, 200 – у колгоспах, 30 – у райцентрах і 60 – у містах Криму. У селах закрилися 360 хат-читалень, у містах і райцентрах – понад 9000 шкіл і 263 клуби. Були закриті мечеті в Євпаторії, Бахчисараї, Севастополі, Феодосії, Чорноморському та багатьох селах.

Депортація фактично позбавила кримських татар їхнього етносоціального та етнокультурного середовища, яке створювалося століттями, а також їхньої державності. Хоча офіційно кримських татар звинуватили в співробітництві з гітлерівською адміністрацією під час Великої Вітчизняної війни, дії влади щодо їх виселення були злочинними, оскільки жоден народ не може підлягати покаранню за злочини окремих представників. Наразі кримські татари повністю реабілітовані й повертаються на свою етнічну батьківщину.

У 2006 році Курултай кримськотатарського народу звернувся до Верховної Ради з проханням визнати депортацію геноцидом. У 2015 році Верховна Рада України визнала депортацію кримськотатарського народу 1944 року актом геноциду. Рішення підтримали 245 депутатів. 18 травня було проголошено Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. 

Для ознайомлення з цією подією можна подивитись 5 фільмів про кримських татар та про їх історію.

«Хайтарма», 2013

Історична драма "Хайтарма", зрежисована Ахтемом Сеітаблаєвим, який виконав головну роль, стала першим повнометражним фільмом про депортацію кримських татар. Фільм висвітлює трагічні події 18 травня 1944 року, початок сталінської депортації, очима видатного льотчика та національного героя кримських татар Амет-Хана Султана.

«Чужа молитва», 2017

Фільм "Чужа молитва" розповідає про кримську татарку Саїду Аріфову, яка під час Другої світової війни врятувала 88 єврейських дітей-сиріт, ризикуючи власним життям. Вдруге вона їх врятувала під час депортації кримських татар радянською владою. Зйомки фільму розпочалися 11 червня 2016 року, і через анексію Криму Росією більшість зйомок проводили неподалік від Тбілісі, у місцевостях, схожих на кримські.

«1944. Крим. Депортація», 2019

Документальний фільм "1944. Крим. Депортація" режисерки Фатіми Осман зосереджується на трьох історіях людей, які пережили депортацію до Середньої Азії. Один з головних героїв, Садих Аджи-Селімов, якому було 12 років під час виселення, розповідає про ті тяжкі часи разом з іншими свідками.

«Додому», 2019

Драма "Додому" режисера Нарімана Алієва, прем'єра якої відбулася у 2019 році, зосереджена на подіях 2014 року і висвітлює тему повернення кримських татар на рідну землю. Фільм отримав Гран-прі ОМКФ-2019 та кінопремії "Золота Дзиґа – 2020" за найкращу режисерську та акторську роботу. Головну роль зіграв Ахтем Сеітаблаєв.

«Самоповернення в Крим", 2021»

Документальний фільм "Самоповернення в Крим", випущений у 2021 році, є п’ятою серією серіалу "Наші 30", створеного до 30-ї річниці Незалежності України. Фільм розповідає історію повернення кримських татар на батьківщину, підкреслюючи перемогу народу всупереч системі завдяки їхній згуртованості. Серед героїв фільму – ветерани кримськотатарського руху та вимушені переселенці. Режисер фільму – Анна Цигима.

«Першоджерела життя»

Сьогодні, 17 травня, напередодні Міжнародного дня музеїв у бібліотеку для дорослих №13 на екскурсію "Першоджерела життя" у власностворену етнокімнату-музей предметів побуту української народної старовини "Хата під стріхою" завітали вихованці ЗДО №51, щоб доторкнутись до автентичності, вдихнути дух старовини нашого народу та познайомитись з історичними експонатами наших прадідів. Разом подумки полинути в ті часи, коли пращури користувались цими речами. А цікава та змістовна розповідь бібліотекаря надихає і спонукає до цього. 

Це не просто надбання нашої бібліотеки, а ще один із способів зацікавити, вразити відвідувачів креативністю, оригінальністю обслуговування, винайдення можливостей для заохочення до відвідування бібліотеки. Збираючи і зберігаючи пам’ятки матеріальної і духовної культури, колектив бібліотеки проводить народознавчо-освітньо-виховну роботу. 

Починаючи з малих років наші діти повинні знати краєзнавчу історію своєї Батьківщини, звичаї та обряди, традиції українського народу. А такий, створений в бібліотеці, осередок старожитності і культури допоже їм у цьому. І через зацікавлення відвідувачів та користувачів ми бачимо як суспільство висловлює своє ставлення до історико-культурної спадщини. Що не може не тішити. У нас фундамент міцний, створений у давнину, у нас підростаюче покоління активне і розумне, у нас дух і стремління загартовані. І така обумовлена впевненість є запорукою неодмінного вільного світлого майбутнього для всього українського народу. 

«Креативна майстерність»

16.05. у бібліотеці для дорослих №13 відбулося чергове заняття жіночого клубу рукоділля "Відрада", на якому майстрині продовжували декупувати роботи з попереднього заняття та демонстрували домашні вироби - жіночі сумки, виготовлені із чоловічих краваток і якісного гатунку розмаїті гаманці, торбинки та чохли для телефонів, оздоблені в різноманітних техніках вишивками, малюнками. Такі речі прикрашають обійстя та неабияк необхідні в домашньому ужитку. А іще занурення в сам процес ручної роботи діє на наших учасниць виключно арттерапевтично: дієво і корисно. 

«Україна у вишиванках»

16.05. у Всесвітній день вишиванки бібліотека для дорослих №13 провела фото-марафон "Україна у вишиванках", у якому взяли участь як колектив бібліотеки так і наші користувачі. Крізь віки проніс український народ любов до вишиванки та зберіг особливі традиції її створення. Це свято справжнього волелюбного соборного і нескореного народу, який об'єднується у всьому: починаючи від джерел і закінчуючи сьогоденням. У нас одні на всіх звичаї і обряди, одне на всіх прагнення Перемоги світла над злом і один на всіх український код нашої нації - вишиванка.

«Родина - це вся Україна»

15 травня у бібліотеці для дорослих №13 з метою продовжити славні традиції читання всією родиною відбулися сімейні читання в рамках заходів до Міжнародного дня сім'ї. Від ставлення до книги у родині залежить зацікавленість дитини до читання. Книга завжди ріднить і об'єднує. Такі читання в колі близьких людей сприяють кращій комунікації між батьками та дітьми, покращують словниковий запас дитини і вміння слухати. Підвищують престиж книги і читання у свідомості дитини. Родини проводили спільні читання, а бібліотекарі інформували про сутність родини, старовинну обрядовість, наводили приклади чудових сімейних стосунків та неймовірних пар, які знайшли один одного в сучасних умовах війни.  

«Співучі мелодії народної сили»

14 травня, напередодні свята українців усього світу, свята національної єдності - Дня вишиванки, бібліотека для дорослих №13 провела музичний урок пісні у вишиванці "Вишию сорочку на щастя і добро". Основою ідеї свята була провідна традиція - у обрядовому вишитому одязі співати українські пісні про наш український народний символ, сакральний оберіг, родовідну пам'ять, джерело народних звичаїв - вишиванку, у якій закодована енергія наших пращурів, що пророкує гармонійну долю нашому народу. Такою обрядовістю ми бережемо і продовжуємо український дух, силу, міць, відвагу і доводимо всьому світу, що українці - єдині.

«Творча майстерність»

У бібліотеці для дорослих №13, як завжди у четвер о 16:00, відбулося заняття жіночого клубу рукоділля "Відрада". Продовжували дооформлювати роботи у техніці декупажу, вишивали серветки, а хто шукав натхнення для майбутніх виробів у пресі, яку передплачує бібліотека. Справжню відраду та заспокоєння знаходять майстрині під час творчих зустрічей. 

Запрошуємо бажаючих новачків до клубу за адресою: проспект Відрадний, 14/45, тел. для довідок 044-497-73-04. Тут на вас чекає затишок, розуміння та легке доступне навчання. 

«Рідна Ти моя, ненько»

Бібліотека для дорослих №13 провела святковий майстер-клас з паперопластики «Рідна Ти моя, ненько» для вихованців ЗДО №398 у рамках заходів до Дня матері в Україні. Відпочатку поговорили про саме свято та історію його виникнення. Читали вірші про найдорожчу для кожного людину у світі.  Дітки повідали про те, як вони називають свою маму, за що її люблять і які найкращі вчинки робили для неньки. А потім разом створили вітальну листівочку у вигляді червоного серця з об'ємною квіткою тюльпану всередині та написали привітання зі святом рідній матусі. Такий захід об'єднує і малечу в колективній роботі, і родини та сприяє висловленню любові, вдячності матерям за їх повсякденне піклування, невтомну працю та щиру відданість.

«Мелодійні голоси: занурення у музичний світ»

У бібліотеці для дорослих відбулося чергове заняття клубу пісні «Надія», на якому учасниці співали чуттєві ліричні пісні про все рідне, що оточує, до чого людина ставиться з теплом і віддачею: про Україну, батьків, коханих. Такі твори прищеплюють любов до рідної землі, традицій, до близьких людей і родини, повагу до своєї Батьківщини. Ліричні пісні найбільш впливають на людську душу, проникають у серце. А також постають символом співучої нації, надають впевненості, незламності та вкорінюють розуміння необхідності захисту своєї країни, її дітей та майбутнього.