середа, 21 лютого 2018 р.

Мово моя українська, батьківська, материнська


РІДНА МОВА
Велична, щедра і прекрасна мова, 
Прозора й чиста, як гірська вода, — 
То України мова барвінкова, — 
Така багата й вічно молода. 
Вона, як ніжна пісня колискова, 
Заходить в серце й душу з ранніх літ, 
Ця мова, наче пташка світанкова, 
Що гордо лине в свій стрімкий політ. 
Юлія Косинська


    Поетичною хвилею ми розпочали свято рідної мови для вихованців ЗДО №398, яке проходило в затишній дитячій кімнаті нашої бібліотеки.




Дітлахи декламували вірші про нашу рідну українську мову.




Та всі дружньо приступили до виготовлення української газети про милозвучну  шевченківську мову з вирізками  означень мови, висловів, малюнків і національної символіки.









РІДНА МОВА
Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово, 
У барвінки зодягайся, моє щире слово. 
Колосися житом в полі, піснею в оселі, 
Щоб зростали наші діти мудрі і веселі. 
Щоб на все життя з тобою ми запам'ятали, 
Як з колиски дорогої мовоньку кохали.
Л. Забашта

Бібліотечні джерела:
Барвінок №2/2018р.
Гнатюк Л. Українська мова - К.: Знання, 2006р.
Коваль А. Спочатку було слово - К.: Либідь, 2001р.
Малятко №2/2018р.
Мацько Л. Стилістика української мови - К.: Вища школа, 2003р.
Мово рідна, слово рідне - К.: Веселка, 1989р.
Олійник О. Світ українського слова - К.: Хрещатик, 1984р.
Скарбниця народної мудрості - Харків: Фоліо, 2007р.
Ткаченко О. Українська мова і мовне життя світу - К.: Спалах, 2004р.

Ціна чужої війни

 

Про Афганістан
               А війна для людей – то пекельная рана,                
          Йшли солдати у бій, йшли у гори Афгана.          
 Та пустеля страшна, лиш життя забирала,
І війна за «ніщо», дуже довго тривала.

Скільки їх полягло, не злічити нікому,
Нам не віданий  біль, не відчутна та втома.
Знаєм лиш, що людьми тими, воля їм кута,
Пам’ять вічно жива і ніким не забута.

І лишень з часу в час кровоточить та рана.
Сниться  йдуть вони в бій… йдуть у гори Афгана.
Пашковська Яна, учениця 10-А класу (січень 2011)


     До Дня  пам’яті воїнів-інтернаціоналістів, що загинули  в Афганістані ми провели годину патріотизму для учнів 9Б класу школи №174.  Запрошеними гостями зустрічі були: Сюрха Олександр Васильович - голова Спілки ветеранів Афганістану Солом'янського району та  Середа Олександр Іванович -  голова первинної організації, член правління Спілки ветеранів  Афганістану Солом'янського району. Учасники війни на іншій території  розповіли про буремні роки, які невгамовним болем залишились  у їхніх серцях та серцях багатьох наших співвітчизників. А саме: як долали 300-400м перевали, про ущелини і долини, про 40-60 градусну за Цельсієм спеку, про місцеві банд-формування, про 700-кілометрові перегони,  про міста Кабул, Герат та Кандагар, про свій сотий медсанбат, про гепатит, малярію, черевний тиф, якими перехворіли 70 тисяч наших військових, про майже 15 тисяч солдатів і офіцерів, які там загинули і про 17 тисяч інвалідів, які повернулися додому з того жахіття.  
















 Закінчилась війна. Багато молодих воїнів-інтернаціоналістів були нагороджені орденами і медалями. Але найвищою нагородою для тих, хто уцілів, є життя, а для загиблих – пам’ять.


Наостанок Олександр Васильович підкреслив, що жоден солдат не хоче повернутися на війну, закликав молодь не підтримувати жодних військових дій і що краще поганий мир, ніж гарна війна.





   Була війна жорстока і кривава.
Горів вогонь і забирав життя.
      Учасникам боїв довічна буде слава!
       І вічна пам’ять тим, хто йшов без вороття!
                                         Пашковська Яна

Бібліотечні джерела:
Алексієвич С. Цинкові хлопчики - М.: Молода гвардія, 1991р.
Атлас світу - М.: Онікс, 2000р.
Афганістан болить в моїй душі - М.: Молода гвардія, 1990р.
Соколов Б. 100 великих війн - М.: Вече, 2007р.
Урядовий кур'єр №30 - 15.02.2014р.
Урядовий кур'єр №30 - 16.02.2016р.
Юрківський В. Країни світу - К.: Либідь, 2001р.

вівторок, 20 лютого 2018 р.

І рани їхні вже не їм болять


    20 лютого вся Україна вшановує День пам’яті Небесної Сотні. Цей трагічний день ввійшов в історію нашого народу, як символ нескореності та самопожертви кращих синів України. Їх назвали Небесною Сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Полягли за честь, за волю, за право бути Українцями і за свою Батьківщину. Героїчна Сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши нашими Ангелами-Охоронцями на небі.


Сьогодні о 12-й годині ми разом з школярами вшанували хвилиною мовчання пам'ять Героїв Небесної Сотні та усіх загиблих під час Революції Гідності взимку 2014 року. 



Бібліотекар Твердохліб В.Є., яка була очевидцем і учасником Майдану від першого до останнього дня, розповіла дітям про буремні події того часу.






Ніколи не будуть забуті імена Героїв, шлях їх буде встелений живими квітами і завжди вони надихатимуть патріотів на беззастережне служіння Батьківщині.







Слава та вічна пам’ять усім Героям, що полягли за неньку-Україну!


Бібліотечні джерела:
Бердинських К. Теплі історії з майдану. Є люди - К.: Брайт Стар Паблішинг, 2014р.
Капустін В. За сценою Майдану - К.: Велес, 2014р.
Кардаш Л. Майдан: точка відліку - К., 2016р.
Небесна Сотня - Харків: Фоліо, 2015р.
Рудневич М. - Я з Небесної Сотні - К.: Абабагаламага, 2014р.
Щоденник Майдану - К.: Фенікс, 2016р.