четвер, 28 жовтня 2021 р.

Україна в полум’ї війни.

День визволення України від фашистських загарбників — свято, яке відзначається в Україні щорічно 28 жовтня, в день остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України. Цей день було засновано згідно з указом Президента «Про День визволення України від фашистських загарбників»  від 20 жовтня 2009 року. 

В ході Німецько-радянської війни (1941—1945) саме на території нашої держави відбувалися ключові битви за визволення Європи від нацизму. У процесі вигнання нацистських окупантів з України силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн осіб, протягом січня 1943 — жовтня 1944 було проведено низку наступальних операцій. 

Визволення України почалося під час Сталінградської битви (листопад 1942 - лютий 1943), яка поклала початок корінному перелому у війні на користь СРСР. Масове визволення українських земель почалося в ході Курської битви (5 липня - 23 серпня 1943 р.). 28 жовтня 1944 р. територія України була остаточно визволена від загарбників.

У ході визвольних операцій 1944 р. на Україні загинуло понад 3,5 млн. воїнів. Неоціненну допомогу воїнам надавали радянські партизани і підпільники, місцеве населення, працівники тилу.

Ціна перемоги – втрачені мільйони життів,  розбиті родини та скалічені долі. В Україні не лишилося практично жодної родини, яка б не зазнала втрат.

Цього дня вшановують пам'ять всіх українців, які віддали життя, виганяючи нацистських окупантів, у лавах радянської армії або Української повстанської армії.

До Дня визволення України бібліотека №13 підготувала книжково-ілюстративний перегляд "Україна в полум’ї війни".

Кормич Л. Історія України. - К.: Алерта, 2004. - 407 с.

Автори цього підручника складали його з урахуванням сучасних досягнень в історичній науці як в Україні, так і в світі. Предмет історії – це суспільство в усій його повноті, взаємозв'язку, взаємообумовленості його компонентів – матеріального, економічного, соціального життя та людини – в природному, соціальному, історичному контексті. Глибоке й професійне вивчення історії стало нагальною потребою. Однією з найважливіших функцій вітчизняної історії є формування світогляду громадянина, патріота своєї батьківщини. В підручнику розглянуть основні періоди формування території, суспільства і держави України та політичні, економічні, соціальні і духовні проблеми її розвитку.                      Тема "Звільнення України від німецько-фашистських окупантів" розкрита на 360 с.

Уривалкін О. Історія України. - К.: КНТ, 2007. - 436 с.

Автор на базі новітніх джерел та досліджень, як вітчизняної, так і зарубіжної історичної науки, пропонує читачам посібник з історії України кінця XVII — початку XXI століття. У виданні проаналізовано події політико-соціального, економічного характеру, особливості духовного розвитку суспільства, взаємини України з сусідами, викладено динаміку боротьби за державність, успіхи та втрати на цьому шляху. Посібнику властиві неупередженість, об'єктивність поглядів, прагнення оптимально поєднати факти і тенденції. Видання розраховане на широкий читацький загал: студентів вищих та середніх навчальних закладів, учнів шкіл, гімназій і ліцеїв, а також всіх тих, хто цікавиться історією України, в якій поєдналися закономірності й суперечності, геополітичне положення держави і ментальність народу, геніальні прозріння й помилки вождів, впливи близьких і далеких сусідів. Все це наша історія, і потрібно її знати в усій повноті та складності такою, якою вона була, якою її сприймали наші попередники.                                                                              Тема "Визволення України" розкрита на 287 с.

Україна в Другій світовій війні. - К.: Український інститут національної пам'яті, 2015. - 28 с.

Українці в Другій світовій війні. Складна картина світового протистояння на нашій землі та українці на всіх фронтах глобального конфлікту.

Гудзь В. Історія України. - К.: Слово, 2003. - 616 с.

У підручнику вміщено завдання для закріплення знань, хронологічну таблицю, документи, тобто забезпечено використання повного комплексу основних методів навчання. Для абітурієнтів, студентів вищих закладів освіти, викладачів історії України.                              Тема "Визволення України" розкрита на 390 с.

Шаповал Ю. Мить історії: 366 мініатюр про людей і події. – К.: Парламентське вид-во, 2019. - 400 с.

Книга "Мить історії: 366 мініатюр про людей і події" відомого українського історика Юрія Шаповала є результатом його подвижницької науково-популяризаторської, просвітницької праці на українському радіо. Кожна мініатюра – це філігранний есей, сповнений живої, свіжої інформації й водночас освітлений ­мудрим, часом іронічним, поглядом автора, що ховається здебільшого за подіями й персонажами, а проте присутній у всьому – і в доборі матеріалу, і в оригінальних ракурсах його висвітлення, своєрідній авторській мові й талановитому літературному стилі.                              Тема "Визволення України" розкрита на 325 с.

Чугуєнко М. Моя Україна. - Харків: Ранок, 2006. - 128 с.

Наша енциклопедія розповідає про стародавню землю України, про її тисячолітню історію, про неповторні душевні якості її талановитого і стійкого народу. Прекрасна й самобутня природа України, невичерпна багатовікова культурна спадщина українців. Книга розрахована на широке коло читачів. Може бути використана як джерело додаткових відомостей при вивченні шкільних курсів географії та історії України.  Тема "Визволення України" розкрита на 104 с.


середа, 27 жовтня 2021 р.

Хай щастить!

Нам випала велика честь зробити подання на Всеукраїнську літературну премію ім. Всеволода Нестайка книжки "Даринка" Інни Ковальчук. Ілюстрації до "Даринки" робили діти - учасники конкурсу дитячого малюнка до книжок українських письменників.

Перша презентація цієї книжки відбулася в нашій бібліотеці 4 червня 2021 року - http://public-library-13.blogspot.com/2021/06/13.html

         





Бути медіаграмотним – стильно.

Цьогоріч святкування тижня медійної та інформаційної грамотності відбувається з 25 жовтня по 1 листопада. Воно об'єднує всі континенти – і країни Європи, і Америку, і Азію, і Австралію з Африкою. 

Уперше святкування глобального тижня медійної та інформаційної грамотності (МІГ) відбулося восени 2012 року. Його ініціювало ЮНЕСКО, а допомогли реалізувати Глобальний альянс в підтримку партнерства в сфері медійної та інформаційної грамотності, Альянс цивілізацій ООН та Міжнародна університетська мережа з медійної та інформаційної грамотності й міжкультурного діалогу. 

Згідно з задумкою, всесвітній тиждень МІГ має об'єднати активістів із різних країн, які вважають медійну та інформаційну грамотність дієвим способом активізації міжкультурного діалогу. 

Медійна та інформаційна грамотність традиційно розглядаються окремо. Але стратегія ЮНЕСКО об'єднує ці дві сфери в сукупний набір компетенцій (знань і навичок), що необхідні для життя й роботи людини в XXI столітті. 

Серед компетенцій, увагу до яких намагається привернути глобальний тиждень МІГ, наступні: 

• навички, що необхідні для ефективного пошуку, критичного аналізу, використання та розміщення інформації та медійного контенту; 

• розуміння способів боротьби з пропагандою, мовою ненависті в Інтернеті та залякуванням у мережі; 

• знання прав людини в Інтернеті; 

• розуміння етичних проблем, пов'язаних із доступом до інформації та її використанням.

Медіаграмотність — сукупність знань, навичок та умінь, що дозволяють людям аналізувати, критично оцінювати і створювати різноманітні повідомлення для різних типів медіа. Окрім того, медіаграмотність передбачає вміння розуміти й аналізувати, як медіа функціонують у суспільстві та який вплив вони мають.

Бути медіаграмотним означає бути спроможним знайти те, що ми шукаємо, вибрати те, що нам потрібно, й визначити, наскільки надійною є ця інформація. Бути медіаграмотним означає бути здатним оптимально використовувати відповідну інформацію, зберігаючи її розумно, й ділитися нею з іншими.

До тижня медійної та інформаційної грамотності в рамках Глобального тижня медійної та інформаційної грамотності ЮНЕСКО бібліотека №13 провела день інформування "Бути медіаграмотним – стильно".


Кудрявцев С. Міжнародна інформація. - К.: Слово, 2005. - 400 с.

У навчальному посібнику викладаються концептуальні і методичні засади використання сучасних інформаційних і комунікаційних технологій для збору, аналізу і використання інформації в міжнародних інформаційних потоках, безперешкодного обміну думками, одержання і передачі інформації та ідей, минаючи інформаційні межі при наступаючій глобальній кооперації у 21-му столітті. Описуються принципи правового регулювання міжнародного інформаційного поля, сучасний стан розвитку міжнародних інформаційних організацій, формування інформаційного суспільства, проблеми забезпечення авторського права в контексті використання мережевих технологій, методи його захисту та питання правового регулювання в Інтернеті. Розглядаються проблеми інформатизації суспільства та міжнародні програми, що присвячені цим проблемам.

Мас-медіа у термінах і визначеннях. - К.: МАУП, 2005. - 224 с. 

У словникові-довідникові подано 800 термінів і визначень, розкривається зміст основних понять, що стосуються сфери функціонування мас-медій.

Мельник Т. Вузлики на пам'ять. - К.: Початкова школа, 2009. - 192 с.

Аналізуючи сучасний мовний стан ЗМІ, переважно - аудіовізуальних, зважаючи на специфіку видання, авторка звертає увагу колег на найбільш типові помилки, які, до речі, не тільки прозвучали в ефірі, а й зафіксовано на відповідних сайтах каналів.

Яцко Н. PR та маніпуляції. - К.: Вадим Карпенко, 2015. - 472 с.

Практичний словник включає визначення та пояснення базових термінів з комунікації, психології, логіки, політології, управління, маркетингу та реклами, а також різного роду маніпулятивних практик. Уважне знайомство зі словником допоможе читачеві зорієнтуватися в сучасних інформаційних потоках, зрозуміти їх витоки та призначення і відчути себе впевненіше з точки зору власного вибору у спілкуванні з зовнішнім світом.

Почепцов Г. Сучасні інформаційні війни. - К.: Києво-Могилянська академія, 2016. - 504 с.

Сьогодні, коли кожна людина, а особливо – телеглядач, стикається з проявами інформаційної війни, конче необхідно навчитися відрізняти правду від брехні, а ще як уберегти себе від чужих інформаційних впливів в умовах інформаційного конфлікту. У книжці Георгія Почепцова, відомого фахівця в галузі інформаційної війни, системно викладено історію виникнення і розвитку методології інформаційних воєн та розкрито різницю між американською, британською і російською моделями. Вперше вводиться поняття смислової війни, розглядається її роль в сучасному світі. 


пʼятниця, 22 жовтня 2021 р.

Міжнародна співдружність.

24 жовтня, світ відзначає Міжнародний день Організації Об’єднаних Націй. Цей день є річницею з моменту ухвалення Статуту ООН – документу, який описує всі цілі та напрями в роботі Організації. 

Серед найважливіших досягнень організації, про які згадують 24 жовтня, можна назвати підписання декларацій про права людини в грудні 1948 року й про принципи міжнародного права 1970-го. Діяльність ООН спрямована на забезпечення міжнародних безпеки й миру. Фундаментальними принципами організації є суверенна рівність держав, невтручання у їхні внутрішні справи, розв’язування суперечностей мирним шляхом, дотримання державами міжнародних зобов’язань, колективна участь членів організації в операціях ООН.

До Міжнародного дня ООН бібліотека №13 підготувала тематичну виставку-інформування "Міжнародна співдружність".

Міжнародні організації - К.: ЦУЛ, 2007. - 440 с.

У книзі висвітлюються питання загальних закономірностей діяльності та історії виникнення міжнародних організацій, дається характеристика глобальних організацій за галузевою ознакою, досліджуються регіональні та неурядові економічні організації, а та­кож особливості діяльності України в міжнародних організаціях.          Тема "Мета та принципи діяльності ООН" розкрита на 70 с.

Статут Організації Об'єднаних Націй - К., 2008. - 68 с.

Статут Організації Об’єднаних Націй був підписаний 26 червня 1945 року в Сан-Франциско на заключному засіданні Конференції Об’єднаних Націй зі створення Міжнародної Організації та набув чинності 24 жовтня 1945 року. Складовою частиною Статуту є Статут Міжнародного Суду. 

Штанько В. Політологія. – К.: Інкос, 2007. - 288 с.

Підручник розроблений для студентів вищих навчальних закладів і містить оригінальний підхід до викладу матеріалу політичної тематики. Перш за все, автори дають філософські основи політології, і з цими знаннями учню набагато легше засвоювати подальшу інформацію. У посібнику розказано про політичну владу і її функціях, політичних системах, про міжнародну політику і політичну культуру. Автори представляють аналіз розвитку політики в різних країнах світу, зокрема в Україні, пояснюють політичну ситуацію сучасності. Крім теорії підручник містить практичні завдання для закріплення пройденого матеріалу.                                                                        Тема "Мета та принципи діяльності ООН" розкрита на 258 с.

Шляхтун П. Політологія. Підручник. - К.: Либідь, 2002. - 576 с.

Підручник містить систематизований виклад найважливіших теоретичних положень політичної науки з урахуванням новітніх вітчизняних і зарубіжних досягнень. Розкриваються зміст основних історичних етапів становлення й розвитку зарубіжної та української політичної думки, природа й соціальні засади політики, сутність її системного виміру та особливості ідеологічного обгрунтування в різних ідейно-політичних доктринах. Аналізуються інституціоналізовані форми й персоналізовані аспекти політики, наукові засади міжнародної політики. Сформульовані теоретичні положення застосовуються в аналізі процесів формування громадянського суспільства і державності в Україні. Для студентів вищих навчальних закладів.                                                                      Тема "Мета та принципи діяльності ООН" розкрита на 519 с.

Юрій, М. Політологія. - К.: Дакор, 2004. - 416 с.

Мета даного підручника - ознайомити студентів і всіх, хто цікавиться політичною проблематикою, з основами сучасної політичної науки і демократичної культури. Він орієнтований на реальні потреби України у політичній освіті громадян. Автор намагався познайомити читача з основами сучасної політичної теорії і в той же час сконцентрувати увагу на найбільш нагальних в українських умовах проблемах: демократизації і модернізації суспільства, правової соціальної держави, гуманістичних, ненасильницьких засадах у політиці, цивілізаційної участі у ній громадян тощо.                                              Тема "Мета та принципи діяльності ООН" розкрита на 326 с.

Політологія. - К.: Академія, 2001. - 528 с.

Підручник, перше і друге видання якого були схвально сприйняті науково-педагогічною громадськістю і студентами, у новому варіанті охоплює широкий спектр історико-теоретичних і прикладних проблем, акцентує на пізнанні сутності й особливостей вияву за різних часів і в різних суспільствах феномену політики, закономірностей політичного розвитку суспільств, специфіки реалізації політичних інтересів, співвідношення політичної практики з етикою, мораллю. Його новизна полягає у національно орієнтованій інтерпретації світової політичної науки, демократичному підході до висвітлення загальноцивілізаційних і вітчизняних процесів, проблем політичного життя. Розрахований на студентів вищих навчальних закладів, прислужиться всім, хто цікавиться принципами функціонування політики.                                                                  Тема "Мета та принципи діяльності ООН" розкрита на 426 с.


четвер, 21 жовтня 2021 р.

Книжкові новинки з фонду бібліотеки №13.

Шановні друзі!

Пропонуємо вашій увазі нові книги з фонду бібліотеки №13, серед яких художні твори українських письменників, історична література, книжечки для дітей та підлітків, українська поезія тощо. Серед новинок: поезія Інни Ковальчук та Віталія Іващенка, книжки Андрія Кокотюхи, Ірен Роздобудько, братів Капранових, Люко Дашвар, Дена Брауна, Барбари Картленд, Пауло Коельйо та ін. Цікаві книжечки чекають на свого читача. 


Ковальчук І. Воскресле сонце. - Житомир: Рута, 2015. - 112 с.

Ковальчук І. Під знаком Діви. - К.: Друкарський двір Олега Федорова, 2020. - 128 с.

Кокотюха А. Третій рівень. - К.: Нора-Друк, 2020. - 240 с.

Роздобудько І. Подвійна гра в чотири руки. - Харків: Клуб Сімейного Доозвілля, 2014. - 224 с.

Дашвар Л. #Галябезголови. - Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2020. - 400 с.

Терлецький В. Книга сили. Воля. - Львів: Кальварія, 2018. - 336 с.

Горіха Зерня Т. Доця. - К.: Білка, 2021. - 288 с.

Корній Д. Сузір’я Дів. - Харків: Віват, 2020. - 288 с.

Браун Д. Код да Вінчі. - Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2007. - 480 с.

Коельйо П. Шпигунка. - Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2017. - 192 с.


середа, 20 жовтня 2021 р.

Дитячі книжкові новинки в бібліотеці №13.

Шановні друзі!

Пропонуємо вашій увазі нові книжечки для дітей та підлітків з фонду бібліотеки №13. Серед новинок: Тетяна Винник "Добрик і його пригоди", Євгенія Пірог "Кольорові голоси", "Хлопчик Вітерець та золота планета", Леся Вороніна "Таємне товариство ботанів", "Таємне товариство боягузів", Світлана Кас’яненко "Бджілка-трудівниця", В’ячеслав Купрієнко "Мишасько і розгардіяш", Валентина Захабура "Лепрекони", "Ой, Лише, або як потрапити у халепу", дитячі енциклопедії та багато ін. Цікаві яскраві книжечки чекають на свого юного читача. 


Винник Т. Добрик і його пригоди. - К.: Академія, 2019. - 80 с.

Пірог Є. Кольорові голоси. - Житомир: Сонечко Плюс, 2018. - 12 с.

Вороніна Л. Таємне товариство ботанів. - К.: Знання, 2020. - 141 с.

Купрієнко В. Мишасько і розгардіяш. - К.: Гамазин, 2019. - 108 с.

Захабура В. Ой, Лише, або як потрапити в халепу. - Харків: Теза, 2019. - 190 с.

Захабура В. Лепрекони. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2019. - 176 с.


вівторок, 19 жовтня 2021 р.

Богдан Гаврилишин. Відповідальність на всіх рівнях.

 

Гаврилишин Богдан Дмитрович (19.10.1926-24.10.2016) – український економіст, колишній член Римського клубу, член Світової академії мистецтва та науки, член Міжнародної академії менеджменту, доктор економіки Університету Женеви. Заслужений діяч науки і техніки України (1992). Почесний доктор у 5 університетах Канади та України. Почесний доктор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (з 1999 року).

З 1988 року працював на громадських засадах в Україні. Від здобуття Україною незалежності був радником кількох Президентів України, прем’єр-міністрів, голів Верховної Ради. Майже тридцять років Богдан Гаврилишин присвятив Міжнародному інститутові менеджменту МІМ-Женева. Обіймав посади директора з навчання (1960–1968), директора Інституту (1968–1986), почесного науковця (1986–1989). У Женеві він викладав такі дисципліни, як економічний розвиток, керівництво міжнародними операціями, світове бізнесове середовище, управління державами та ін. У 1990 році заснував Міжнародний інститут менеджменту (Київ). У 1996–1997 роках — директор Міжнародної академії навколишнього середовища (Женева).

У 2010 році заснував Благодійний Фонд “Богдана Гаврилишина”.

Б. Гаврилишина було нагороджено орденом Свободи – найвищим орденом України, яким можуть нагородити іноземця (зберіг громадянство Канади). Відповідний указ 21 жовтня 2016-го видав Президент України, нагородивши Богдана Дмитровича за «визначний особистий внесок у піднесення міжнародного авторитету Української держави, багаторічну плідну наукову та благодійницьку діяльність». 

За своє життя Богдан Гаврилишин відвідав понад 90 країн на всіх континентах, крім Антарктиди. Про свій цікавий і надзвичайно насичений життєвий шлях Богдан Гаврилишин детально розповідав в книзі «Залишаюсь українцем», яка вийшла у світ у 2011 році. Це видання одночасно є путівником до успішного життя та повчанням для молоді, як завжди залишатися відданим борцем за кращу долю своєї країни. 

До 95-річчя з дня народження українського економіста Богдана Гаврилишина бібліотека №13 провела день інформування "Богдан Гаврилишин. Відповідальність на всіх рівнях".


10 цікавих фактів про життя Богдана Гаврилишина:

1. Кавалер Ордена Свободи.
Богдана Гаврилишина нагороджено Орденом Свободи – найвищим орденом України, яким можуть бути нагороджені іноземці (Б.Г. зберіг громадянство Канади). Відповідний указ 21 жовтня 2016 року видав Президент України, нагородивши Богдана Дмитровича за “визначний особистий внесок у піднесення міжнародного авторитету Української держави, багаторічну плідну наукову та благодійницьку діяльність”. Серед інших кавалерів Ордену Свободи – король Швеції Карл XVI Густав, американський сенатор Джон Маккейн, Джордж Сорос, екс-віце-президент США Джо Байден та очільники 10 держав.

2. Приєднався до Пласту 80 років тому.
“Якщо б я не став пластуном, моє життя було би зовсім інакше, я був би зовсім іншою людиною” – казав Богдан Гаврилишин, який вступив до Пласту в 10-літньому віці – старший брат Михайло записав його до пластового табору влітку 1937 року. “Він приїхав зі Львова, привіз мені пластовий однострій, рюкзак, необхідне обладнання, перед цим записавши мене до одномісячного табору. Михайло переконав маму відпустити мене самого у довгу подорож до табору, назустріч чудовим пригодам”.

3. Спілкувався з Андреєм Шептицьким.
Нещодавно ми відзначали 150 років з дня народження Митрополита Андрея – великого протектора Пласту. Коли юний Богдан перебував в одному зі своїх перших таборів, табір відвідав Андрея Шептицького. У своїй книзі “Залишаюсь українцем” Гаврилишин так згадує цю подію: “Він благословив кожного з нас по черзі, сказав кілька слів та пильно подивився у вічі. Мені здалося, що він справді побачив мою душу, хоча в його очах світилася лише доброта. Пізніше в житті я зустрічав визначних особистостей, проте дуже мало людей наблизились до цього старого чоловіка з довгою білою бородою, прикутого до інвалідного візка, при цьому справжнього гіганта духу”.

4. Участь в УПА.
Богдан Гаврилишин був занадто юним, щоб вступити в УПА (в 1944 р. йому було 18 років), проте він “працював для УПА один день”. Влітку 1944 р. німецькі дивізії вивозили потягами на схід, і коли один із них зупинився у Славську (містечку на Львівщині), Богдан разом із другом ходили вагонами й, пропонуючи освіжаючі напої, пошепки агітували вояків втекти з потяга й приєднатися до УПА. “Наша місія була захоплююча, проте погано закінчилась. Нас зловили німці й ми отримали щось на зразок “запрошення” до Німеччини, від якого було важко відмовитись. Потім був майже рік важкої праці, жорстокої дисципліни, поганої їжі й жодного “світла в кінці тунелю” до травня 1945-го”.

5. Перший лісоруб, який вступив в університет.
По завершенню війни Гаврилишин перебуває у таборі для переміщених осіб, де й вступає у пластовий курінь “Лісові Чорти”. 1947 року пливе до Канади, щоб зануритись углиб країни для праці лісорубом. З часом Гаврилишин переїхав у Торонто, вступивши в університет. Про нього написали в місцевій газеті – “Перший лісоруб, який вступив в університет”.

6. Відвідав 90 країн.
За своє життя Богдан Гаврилишин відвідав понад 90 країн на всіх континентах, крім Антарктиди. “Доля була дуже щедрою до мене. Мої мрії пізнати світ здійснювалися. Після обрання директором Центру навчання менеджменту я став багато подорожувати з різними цілями до різних країн. У кожній з країн я зробив щось корисне. Я не подорожував у ролі туриста”. З особливими емоціями Гаврилишин згадував своє перебування в Індії, Японії, Австралії, Аргентині, Ірані, Бразилії, Чилі та Венесуелі. Але вдома він себе відчував в Україні, Швейцарії та Канаді.

7. Створив Давоський форум.
Богдан Гаврилишин був співзасновником Світового економічного форуму в Давосі. Очолюючи Міжнародний інститут менеджменту, він започаткував Європейський форум менеджменту, який у подальшому переріс у всесвітню платформу для спілкування між світовими лідерами. У Давосі було підписано Декларацію між Грецією і Туреччиною в 1988 році, завдяки якій між ними припинилась війна. На річних зборах 1994 року, міністр закордонних справ Ізраїлю Шимон Перес і лідер Палестини Ясір Арафат досягли попередньої згоди Щодо Гази і Єрихона.

8. Підтримав першу українську експедицію в Антарктиду.
1995 року Велика Британія передала Україні антарктичну станцію “Фарадей”, тепер відому як “Академік Вернадський”. Українська сторона придбала цю станцію за символічний 1 фунт стерлінгів. А от на відправлення першої експедиції в Антарктиду коштів не було. Все закінчилося б фіаско, якби наші вчені не вийшли на Богдана Гаврилишина, який тоді очолював міжнародний фонд “Відродження”. Почувши про цю проблему, Богдан Дмитрович допоміг першій українській антарктичній групі – фонд виділив кошти на експедицію.

9. Був радником президентів.
З часу української незалежності Богдан Гаврилишин був радником декількох Президентів України, прем’єр-міністрів, голів Верховної Ради. Про цей досвід він неодноразово ділився своїми спогадами. Про Леоніда Кравчука: “Я його поважаю і дотепер, він був гарний політик, але він про економіку нічого не знав… У 93-му я від руки написав для нього десять правил ринкової економіки”. Неоднозначні спогади в нього були про президента-втікача: “З усіх, чиїм радником я працював, лише одна людина відкрито і відверто сказала мені, що не знає, як поводитися з економікою держави: “Навчіть мене!” І то був, як не дивно, Віктор Янукович”. Але ставши президентом, людина змінилася, вважав Гаврилишин. “Він став якоюсь спотвореною людиною. Я б навіть сказав, що він перетворився на хвору людину. У Януковича були лише два бажання, помітні неозброєним оком: мати абсолютну владу і мати абсолютне багатство”.

10. Змінив долю Австралії та Аргентини.
“У деяких країнах я був залучений до визначних подій і залишив слід по собі, серйозно вплинувши на подальший розвиток тих країн. Так сталося в Австралії та Аргентині.”
В Австралії Богдан Гаврилишин був одним із медіаторів консенсусу між урядом, бізнесом та профспілками на початку 1980-х, що передувало значному економічному росту.
Книга Богдана Дмитровича “Дороговкази в майбутнє” була популярною серед аргентинських професорів у часі правління військової хунти. Гаврилишина запросили для прочитання семи відкритих лекцій та трьох виключно для командування армії, авіації та морського флоту. У той час Аргентина перебувала в “диктатурі з обмеженням політичних прав людей, і в усіх аспектах зовсім неефективна. Незадоволення населення зростало. Деякі з генералів стали замислюватися – чи не передати їм владу цивільним”. Метою лекцій Гаврилишина було розповісти про ефективні системи управління та про те, як їх можна досягнути. На диво, вже через декілька місяців після його візиту військова хунта оголосила проведення дострокових виборів. Після цього з Гаврилишиним зв’язався президент асоціації рекламодавців із запрошенням повернутися в Аргентину. Прибувши в Буенос-Айрес, він всюди побачив газети із заголовками “Приїжджає Гаврилишин!”. “Звучало, ніби я приїжджаю, щоб порятувати Аргентину. Мене зустріли машиною біля літака й провели без паспортного контролю й митниці. Ще в зоні аеропорту в мене взяли інтерв’ю, і через 20 хвилин я почув його по радіо. За два дні вийшло 16 статтей про мою діяльність в Аргентині”.


Екскурсія на батьківщину Дмитра Луценка краєзнавчого клубу "Моя Україна" бібліотеки №13.

16 жовтня 2021 року краєзнавчий клуб "Моя Україна" бібліотеки №13 провів одноденну автобусну екскурсію на батьківщину Дмитра Луценка, автора пісень "Києве мій", "Мамина вишня", "Зачарована Десна" та ін., в село Березова Рудка Полтавської області з відвідуванням музеїв Д. Луценка і Т.Шевченка, палацу Закревських з Єгипетською пірамідою родини, а також в місто Яготин (в музей Шевченка, картинну галерею К.Білокур, ротонду К.Розумовського). 

До вашої уваги фотозвіт осінньої суботньої захоплюючої подорожі.



















пʼятниця, 15 жовтня 2021 р.

Місцеве самоврядування як форма безпосередньої демократії.

                            

Європейський тиждень місцевої демократії є загальноєвропейським заходом, який об'єднує місцеву владу та мешканців з метою сприяння їхньому діалогу, стимулювання місцевої демократії та залучення громадян. Він координується Конгресом місцевих і регіональних влад, який є політичною асамблеєю, що складається з місцевих і регіональних обраних представників 47 країн-членів Ради Європи. Тиждень передбачає одночасне проведення національних і місцевих заходів в усіх країнах-членах Ради Європи з метою активізації процесів розповсюдження інформації щодо принципів та досягнення місцевої і регіональної демократії у Європі, сприяння обізнаності громадян щодо можливостей вирішення питань місцевого значення та їх залучення до прийняття управлінських рішень. 

Місцева демократія визначається, як передача влади державою місцевим або регіональним органам влади, які мають власні демократичні інститути, тобто регіон, округ, місто і т.д. Цей тип демократії притаманний західній Європі. Місцем народження демократії вважаються міста-держави Стародавньої Греції та міста середнього класу епохи Середньовіччя та Ренесансу. 

Основою демократії є місцева влада. В наш час місцеві органи влади розглядаються як основні інститути прояву демократії, тобто установи, які розташовані ближче до громадян та управляють місцевими справами відповідно до принципу субсидіарності. Це дозволяє демократії відбуватися ефективніше, де участь місцевих громадян є простим способом в реалізації місцевої демократії за принципом більшості. Поширення демократії знизу догори місцевими органами влади, які беруть участь у процесі демократизації суспільства, кваліфікується як місцева демократія.

Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

До Європейського тижня місцевої демократії бібліотека №13 підготувала книжкову викладку "Місцеве самоврядування як форма безпосередньої демократії".                             

Прієшкіна О. Місцеве самоврядування в Україні: правове регулювання безпосередньої демократії. - К.: Кондор, - 2004. -336 с.

На основі сучасного законодавства аналізуються питання конституційно-правового регулювання демократії, безпосередньої демократії та її форм у місцевому самоврядування України, специфіка місцевих виборів та місцевих референдумів як найвищих форм волевиявлення громадян, методологічні засади і політико-правові аспекти інших інститутів та форм.

Лазор О. Основи місцевого самоврядування: Навч. посібник. - К.: ЦНЛ, 2003. - 432 с.

Розглянуто історичний розвиток та конституційно-правові основи місцевого самоврядування, формування органів місцевого самоврядування та їх повноваження, систему гарантій та відповідальності посадових осіб, а також — міжнародний досвід у сфері місцевого самоврядування. 

Юрій М. Політологія. - К.: Дакор, 2004. - 416 с.

Мета даного підручника - ознайомити студентів і всіх, хто цікавиться політичною проблематикою, з основами сучасної політичної науки і демократичної культури. Він орієнтований на реальні потреби України у політичній освіті громадян. Автор намагався познайомити читача з основами сучасної політичної теорії і в той же час сконцентрувати увагу на найбільш нагальних в українських умовах проблемах: демократизації і модернізації суспільства, правової соціальної держави, гуманістичних, ненасильницьких засадах у політиці, цивілізаційної участі у ній громадян тощо.                                           Тема "Демократичний політичний режим" розкрита на 117 с.

Шляхтун П. Політологія. - К.: Либідь, 2002. - 576 с.

Підручник містить систематизований виклад найважливіших теоретичних положень політичної науки з урахуванням новітніх вітчизняних і зарубіжних досягнень. Розкриваються зміст основних історичних етапів становлення й розвитку зарубіжної та української політичної думки, природа й соціальні засади політики, сутність її системного виміру та особливості ідеологічного обгрунтування в різних ідейно-політичних доктринах. Аналізуються інституціоналізовані форми й персоналізовані аспекти політики, наукові засади міжнародної політики. Сформульовані теоретичні положення застосовуються в аналізі процесів формування громадянського суспільства і державності в Україні. Для студентів вищих навчальних закладів.                                                                Тема "Теоретичні засади демократії" на 395 с.

Політологія. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. - 664 с.

Один із перших українських підручників нового покоління, з чіткою структуризацією матеріалу, широким використанням структурно-логічних схем та фотоілюстрацій. У другій книзі розглянуто проблеми утворення, функціонування і типології сучасних держав, вироблення і здійснення ними внутрішньої та зовнішньої політики, з’ясовано роль націй, політичних еліт, бюрократії в процесах здійснення державної влади та регулювання суспільних відносин. Значну увагу приділено висвітленню сучасного стану та перспектив розвитку Української держави, її місця в сучасному світі, суті та особливостей трансформаційних процесів, розкрито методологію політичного прогнозування та футурологічні сценарії розвитку людства.            Тема "Політична еліта і демократія" на 355 с.

Філософія політики. - К.: Знання України, 2002. - 670 с.

Словник є першим в Україні виданням, у якому здійснено системний розгляд предмета, структури, функцій, методів та категоріального апарату філософії політики. Видання також містить дані про основні персоналії та теоретичні напрями філософсько-політичної думки. Словник розрахований на філософів, політологів, соціологів та представників інших соціальних і гуманітарних дисциплін – теоретиків і практиків соціального управління, викладачів і студентів, науковців і широкого кола читачів, що цікавляться політикою і філософією.


Пісенний вернісаж Дмитра Луценка.

                              

15 жовтня 2021 року виповнюється 100 років з дня народження поета-пісняра Дмитра Луценка. Його загальний творчий доробок становить понад 300 віршів. У 1976 році  поет був нагороджений премією ім. Тараса Шевченка. У 1962 році Дмитро Луценко написав пісню "Як тебе не любити, Києве мій", першим публічним виконавцем якої був Юрій Гуляєв. Із листопада 2014 року ця пісня — офіційний гімн Києва. Інша його відома пісня – вальс, який виконала неперевершена Квітка Цісик.

Поет-пісняр лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1976), автор текстів багатьох відомих пісень: «Києве мій», «Не шуми, калинонько», «Мамина вишня», «Осіннє золото».

До 100-річчя з дня народження українського поета-пісняра Дмитра Луценка клуб пісні "Надія" бібліотеки №13 підготував "Пісенний вернісаж Д. Луценка".

                             







Мужності й геройства свято.

Сьогодні святковий парк "Відрадний" радо зустрічав гостей.

А бібліотеки 📚Солом'янки, мов бджілки🐝, активно📢 створювали піднесений настрій 🎶🥁🎆своїми майстер-класами.👔🎨🖼️🧶🪡🧵

Зі святом захисників і захисниць! 

Із Днем козацтва!🐎

З Покровою! 🍂❄️Будьмо здорові!💝