Надзвичайно несподівана особистість для української літератури зламу ХІХ–ХХ століть.

 

Ольга Кобилянська – відома українська письменниця, представниця модернізму в літературі, борчиня за права жінок. Вона пройшла благородний шлях самовідданого служіння народові, віддала йому всі думки і помисли у тяжкий час національного поневолення і в світлий час його возз’єднання.

Творчість Ольги Кобилянської займає надзвичайно важливе місце в історії української літератури. Відомі літературознавці оцінюють творчість письменниці як відкриту та багатозначну етико-естетичну систему, що вимагає подальшого переосмислення з метою її входження в сучасний культурний контекст. У своїх творах Ольга Кобилянська розв’язувала соціокультурні проблеми, які висувала тогочасна дійсність та які не втратили своєї актуальності і в наш час.

Ольга Кобилянська ввійшла в історію української літератури як майстриня прози з глибоким психологізмом, учасниця жіночого руху, справжня патріотка й одна з найосвіченіших жінок свого часу. Вона ніколи не обмежувалася здобутими знаннями й такою самою вдачею нагородила своїх героїнь.

Уже перша її повість українською мовою – «Людина», яка побачила світ 1894 року у львівському альманасі «Зоря», твір тоді нікому не відомої літераторки з Буковини – стала одним з найоригінальніших, найцікавіших і найсуттєвіших творів про жінку-особистість в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Письменниця однією з перших порушила і детально розглянула жіноче питання в українській літературі. Її участь у феміністичному дискурсі сприяла творенню нового образу жінки – інтелектуальної, вольової та самодостатньої особистості. О. Кобилянська зробила великий внесок в популяризацію феміністичних ідей у модерній українській літературі, збагативши нашу літературу такими творами фемінного спрямування як «Аристократка», «Царівна», «Людина», «Природа», «Некультурна», «Valse melancolique», «Ніоба» та ін.

Ольга Кобилянська належить до тих українських письменників, які своєю творчістю не лише збагатили рідну культуру, але й зробили помітний внесок у завоювання читача для української літератури.

Пропонуємо вашій увазі літературний портрет "Надзвичайно несподівана особистість для української літератури зламу ХІХ–ХХ століть" до 160-річчя від дня народження Ольги Кобилянської (1863-1942), письменниці, громадської діячки.         

Вознюк В. Кобилянська О. - К.: Укрвидавполіграфія, 2012. - 152 с. 

 

Ольга Кобилянська (1863-1942) – відома українська письменниця демократичного напряму. Її творча спадщина велика і різноманітна: поезії в прозі, новели, оповідання, повісті, романи. Однією з проблем, які глибоко її хвилювали, була доля жінки, її право на освіту, працю, на громадське життя. Кобилянська однією з перших в українській літературі звернулася до теми рівноправ'я чоловіків і жінок, торкалася письменниця й теми «інтелігенція і народ», тому вона мала повне право сказати про себе: «Одна праця, одне перо та власне моє “я” зробили мене тим, чим я є, – робітницею свого народу».

Гоян Я. Гірська Орлиця. - К.: Веслка, 2015. - 311 с. 

Величаво пливе через Україну і Європу ріка-письменство української класики, а в ній нуртує геніальне художнє слово О.Кобилянської - Дочки України, любовно названої нацією - "Гірська Орлиця". Слово великої Просвітниці живе зі своїм народом як ідеал українства, аристократизму духу, святинь християнства. Пісня Гірської Орлиці лине із Карпат на дужих крилах у світ і ріднить у слові українські степи і верховинські зорі, силу і  високість національного духу України.     

Кобилянська О. Людина. - К.: Веселка, 2000. - 350 с. 

Творчість Ольги Кобилянської (1863-1942) має неперехідне значення. Повісті та оповідання однієї з перших емансипанток цікаві і як історичний документ, і як сповідь волелюбної душі.

Перша - програмова - повість «Людина» і значно пізніша поетична фантазія «В неділю рано зілля копала...», вибірка оповідань репрезентують найхарактерніші жанрові й тематичні пошуки Ольги Кобилянської.

Кобилянська О. Людина. - Харків: Фоліо, 2008. - 284 с. 

До книги відомої української письменниці Ольги Кобилянської (1863-1942) увійшли дві повісті - «Людина» (перший друкований твір письменниці, написаний українською мовою), що розповідає про долю Олени Ляуфлер - жінки з високими ідеалами і прагненнями, сильної духом, і повість «В неділю рано зілля копала...», в основу якої покладено мотив романтичної пісні-балади «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». 

Кобилянська О. Царівна. - Харків: Фоліо, 2008. - 316 с.    

Ольга Кобилянська (1863-1942) - відома українська письменниця демократичного напряму. Однією з проблем, які глибоко її хвилювали, була доля жінки, її право на освіту, працю, на громадське життя. Цій проблемі й присвячена повість письменниці «Царівна», про яку свого часу Леся Українка писала: «Краса цієї повісті не так в її ідеях, як у глибокій, тонкій, логічній психології героїні Наталки. Читаючи історію думки Наталчиної, я немов бачила перед собою історію цілого нещасливого нашого інтелігентного жіноцтва».

Левченко Г. Зачарована казка життя Ольги Кобилянської. - К.: Книга, 2008. - 224 с. 

У книзі пропонуються спостереження за етапами становлення творчої особистості О. Кобилянської, котра змогла репрезентувати свою жіночу інакшість всупереч патріархальності. Вихідним пунктом для аналізу власне художніх творів мисткині став висновок авторки монографії про те, що психічне життя О. Кобилянської перебувало у пошуках об'єднувального символу для узгодження природного протесту проти накидуваних зовні вимог і водночас інтеріоризованого "вторинного" застосування примусу в ставленні до свого внутрішнього життя.