Навіки в пам’яті герої незабуті.

День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни відзначається щорічно 22 червня, у день початку німецько-радянської війни, яка забрала життя кожного п’ятого українця.

Кожен раз в цей день ми згадуємо про тих, хто так і не повернувся з цієї війни. Про тих, хто кров’ю і потом відстоював нашу перемогу. Про тих, хто першим прийняв на себе цей страшний удар і про тих, чиї життя були покалічені і зруйновані.

Наш священний обов’язок – навіки зберегти пам’ять про воїнів-визволителів, які вигнали ворога з нашої землі та здобули перемогу. У цей день ми згадуємо тих, хто загинув на полі брані, кого нацисти замучили в концентраційних таборах. Ми вшановуємо фронтовиків, трудівників тилу, вдів і дітей війни, усіх тих, хто день за днем наближав Велику Перемогу.

22 червня 1941 року о 04:00 ранку німецькі війська атакували кордони СРСР. Так почалася Велика Вітчизняна війна, яка забрала за собою мільйони життів і доль.

Для України період з 1941 по 1945 рік - справжня національна трагедія, а не тільки участь у найкривавішому і масштабному конфлікті XX століття. Включена до складу СРСР, Україна повинна була відстоювати інтереси великої держави, тому чоловіки-українці призивалися в радянську армію і перебували в УПА, захищаючи свою країну від загарбників.

Українське населення перенесло стільки горя, скільки не можна описати словами: спалення сіл і цілих міст, голокост, голод, розстріли мирного населення. І це далеко не повний список звірств, яким піддавався український народ. Загальні втрати України склали 8-10 млн осіб. Люди гинули на фронті, вмирали від голоду в тилу, були вивезені до Німеччини або на територію росії.

Страждали українці не тільки на передовій - в зруйнованих селах і містах залишалися жінки з дітьми, молоді дівчата, немічні бабусі, які змушені були самостійно справлятися з усіма тяготами і страшними наслідками окупації ворогом рідної землі.

День пам'яті і скорботи - чергове нагадування тим, хто нині живе на Землі про те, як нещадна і жорстока війна, і чому нам варто вчитися на помилках минулих поколінь. Українці протягом десятиліть пам’ятали про жахливі наслідки війни, вшановують подвиг та пам’ять всіх жертв Другої світової війни. Переживши з великими втратами війну вони ніколи не хотіли її повторення.

Нажаль сучасний російський режим вирішив повторити шлях гітлерівської Німеччини. Понад вісім років тому, всупереч всім міжнародним домовленостям, російська влада анексувала Крим та тимчасово окупувала частину територій Донецької та Луганської областей. Присвоюючи собі перемогу у Другій світовій війні, говорячи про свою виключність, намагаючись нав’язати власний світогляд іншим зруйнувати міжнародну систему безпеки, російська армія 24 лютого 2022 року розпочала широкомасштабне вторгнення на територію України. Намагаючись повторити успіхи нациських військ російська армія завдала ракетних та авіударів по території всієї України, вторглась частково на територію північних, східних та південних областей України. Однак на заваді стали українці – згуртовані, єдині, готові перемагати, звільняючи свою землю від ворога.

Зараз, як і вісімдесят два роки тому, Україна воює з підступним агресором, але сьогодні це путінська росія. Перемога над нацизмом стала можливою завдяки об’єднанню десятків країн і народів. Задля перемоги над рашизмом навколо України так само об’єдналися країни і мільйони людей у всьому світі.

Сьогодні ми вшановуємо пам’ять загиблих у роки Другої світової війни, сучасної російсько-української війни, борців за незалежність України, жертв нациських таборів та російських окупаційних військ.

Зараз, в період повномасштабної війни з росією, ця дата набула нового, ще більш трагічного, сенсу. У цей день необхідно поставити свічку за всіх тих дочок і синів України, які загинули заради свободи і незалежності нашої держави.

До Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні бібліотека №13 провела день інформування "Навіки в пам’яті герої незабуті".