Творець української опери.

Семен Гулак-Артемовський - композитор, оперний співак і драматург, творець першої української опери. Народився 4 лютого 1813 р. в сім’ї священика у містечку Городище колишньої Київської губернії (нині – Черкаська обл.), де у 1966 р. створено меморіальний музей уславленого музиканта.

Майбутній композитор навчався спочатку в Київському духовному училищі, потім у Київській духовній семінарії, був кращим її співаком. Після закінчення семінарії співав у київському митрополичому хорі у Софійському соборі та Михайлівському Золотоверхому монастирі.

Найважливіше досягнення С. Гулака-Артемовського - створення за власним лібретто першої української національної опери “Запорожець за Дунаєм”. Сюжет твору підказав йому М. Костомаров. Прем’єра відбулася в 1863 р. у Марийському театрі Петербурга. Критики відзначали народність опери, правдивість художнього зображення українських типів, її мелодійне багатство, а також бездоганне виконання автором ролі Карася. Однак через утиски української культури з боку уряду царська цензура майже 20 років забороняла постановку опери. Українському глядачеві її вперше відкрив у 1884 р. М. Кропивницький, забезпечивши цьому твору довге сценічне життя. Опера “Запорожець за Дунаєм” приваблює демократичним характером сюжету, мелодійністю музики, що увібрала барви українського пісенного мистецтва, колоритністю образів, соковитим народним гумором. Це творіння великого майстра стало міцним підґрунтям національного оперного мистецтва.

За майже 25 років сценічної діяльності С. Гулак-Артемовський виконав понад 50 оперних партій, серед яких: Руслан («Руслан і Людмила» М. Глинки), Мазетто («Дон-Жуан» В.А. Моцарта), Антоніо, Астона («Лінда ді Шамуні», «Лючія ді Ламмемур» Г. Доніцетті), а також головні партії в операх О. Верстовського, О. Даргомижського, А. Рубінштейна. Виступав з концертними програмами, виконував не тільки арії з опер, а й пісні та романси.

В історії української культури Семен Степанович Гулак-Артемовський уславився своїм багатогранним талантом дарувати людям високі зразки музичного мистецтва і як засновник української опери, створивши свого незабутнього “Запорожця за Дунаєм”.

Українські пісні посідають окреме місце у творчій спадщині Гулака-Артемовського, зокрема, «Стоїть явір над водою» (присвячена Т. Шевченку, з яким потоваришував у 1938 році), «Спать мені не хочеться», «Ой, на горі женці жнуть» - рапсодія зі збірки із семи пісень під загальною назвою «Українська свадьба».

Пропонуємо вашій увазі викладку-портрет "Творець української опери" до 210-річчя від дня народження Семена Гулака-Артемовського - драматурга, оперного співака, композитора, актора.   

Енциклопедія історії України: Т.2. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: "Наукова думка", 2004. - 528 с.

В енциклопедії представлено відомості про видатних громадських діячів, учених, діячів культури та мистецтва, освіти, основні історичні події України, охарактеризовано життя українців в інших державах, надано відомості про окремих видатних людей планети, тим чи іншим чином пов'язаних з Україною та про вчених, які істотно вплинули на розвиток історичної науки. 

Тема "Семен Гулак-Артемовський" розкрита на 249 с.