Нам всім потрібен мир.

                           

Міжнародний день миру щорічно відзначається 21 вересня, починаючи з 2002 року, коли на Генеральній Асамблеї ООН була прийнята відповідна резолюція про встановлення дати святкування. Свято миру - заклик до примирення, порозуміння, спільної роботи по зміцненню стабільності, дотримання прав і свобод людини.

У цей день ООН закликає всі країни зупинити військові дії і хоча б на 24 години припинити проливати кров. Тільки мирні переговори та вирішення наявних проблем шляхом діалогу і компромісних рішень можуть дати дійсно відчутні результати і користь для всього людства.

В Україні цей день встановлений Указом Президента в 2002 році. Сьогодні мир в Україні не є абстрактним бажанням, це усвідомлена мета, адже за мирне існування, за право жити у власній державі триває боротьба на сході країни. І найвищу цінність миру, який є запорукою щасливого життя, сьогодні відчула кожна українська родина. Мир не означає програти війну, мир – це щоденна праця кожного громадянина задля вдосконалення, розвитку і спокою в країні.

До Міжнародного дня миру бібліотека №13 підготувала тематичну викладку "Нам всім потрібен мир".

Гончар О. Людина і зброя. - Харків: Фоліо, 2007. - 318 с.

Війна - це тяжка праця, і роблять її прості солдати. Це вони йдуть в атаку під ураганним вогнем, це вони, місяцями сидячи в окопах, стримують ворога, це вони гинуть під кулями та бомбами. Колись, у той час, як омріяна Перемога вже була зовсім близько, Олесь Гончар поклявся: "Якщо тільки залишуся живим, я напишу про вас!". І письменник дотримав слова. Роман "Людина і зброя" - це вшанування пам"яті загиблих друзів, учорашніх школярів та молодих студентів, які пішли на війну, щоб захистити тих, хто залишився вдома.

Лущик П. Настане день, закінчиться війна... - Харків: Фоліо, 2015. - 315 с.

Роман "Настане день,закінчиться війна" здобув третю премію на "Коронації слова-2015". Це сімейна хроніка, події в романі відбуваються в галицькому селі Кам'янка Лісна впродовж першої половини ХХ століття. В центрі твору - доля трьох братів Засмужних, хліборобів, людей суто мирної праці, яким, однак, доводиться воювати. Війни не оминули нікого: пройшов страшний табір Талєргоф, Першу світову і війну за незалежність України Теодор, зазнав "принад" російського полону Іван, інвалідом повернувся з польсько-української війни наймолодший брат Юрій. Не відпустив молох війни і наступне покоління родини. Проте, незважаючи на тяжкі випробування, Засмужні завжди намагалися зберегти честь і прагнули за будь-яких обставин залишатися людьми.

Міжнародні організації. - К. - Центр учбової літератури, 2007. - 440 с.

У книзі висвітлюються питання загальних закономірностей діяльності та історії виникнення міжнародних організацій, дається характеристика глобальних організацій за галузевою ознакою, досліджуються регіональні та неурядові економічні організації, а та­кож особливості діяльності України в міжнародних організаціях.

Смолич Ю. К. Мир хатам, війна палацам. - К.: Всесвіт, 2013. - 583 с.

Змінюються часи, змінюються епохи, а з ними змінюються наші погляди на ті чи інші історичні події. Але хто може сказати цілком впевнено, як треба розставити всі крапки над «і», як все було насправді і хто був правий чи винний? Особливо якщо це стосується таких складних та неоднозначних подій, як, наприклад, події в Україні між двома революціями 1917 року лютневою та жовтневою. Саме ці часи описані в романі видатного українського письменника Юрія Смолича «Мир хатам, війна палацам». Так, письменник писав цей роман у радянські часи, так, нині постаті Грушевського, Винниченка, Петлюри та інших діячів сприймаються інакше, ніж тоді. Але це не означає, що цей роман така собі примітивна агітка, зовсім ні. Це епічна картина, погляд людини, яка бачила ті події своїми очима. І тому цей твір, поза всякими сумнівами, буде цікавий сучасному читачеві, що не байдужий до історії рідної країни.