Святий Спас прийшов до нас

   Заключним святом літнього циклу є Спас. Спас святкується 14-го, 19-го та 29-го серпня. Це одне з найбільших хліборобських свят, його ще називали "Святом врожаю".

      Перший Спас - Маковія (медово-маковий Спас). У цей день освячують квіти, як символ красивого і корисного, а також плоди найяскравішої і найсильнішої з квіток - маківки. За легендою квітка маку оберігала дівочу красу та силу колоса в полі. Медовим його називають тому, що вулики до того часу наповнюються медом і традиційно пасічники починали медозбір. 

     Другий Спас - це свято овочів та фруктів. У цей день ми віддаємо шану вічній щедрості природи. Милують око, приваблюють погляд червонобокі яблука. Та їсти їх не можна, поки, за давніми віруваннями, їх не посвятять у церкві. Тому це свято ще назвали Спас яблучний. 

   Третій Спас - Хлібний, Горіховий. Має прадавні дохристиянські корені. Слідує за Першим і Другим Спасами. До Третього Спасу, як правило, закінчували жнива, і на це свято наші бабусі пекли пироги з борошна нового врожаю. Тому і називають цей Спас Хлібним. А інша назва — Горіховий — пов'язана з початком масового збору горіхів, які на цей час саме достигають.

Нехай всі три Спаси будуть щедрими для вас на багатий врожай, достаток та добро!

ПРИЙШОВ СПАС 

Кажуть люди: «От і Спас, 

Йде вже літечко від нас». 

Та всього залишив Спас 

Добрим людям про запас. 

Мед, як сонце, золотий, 

Дух від яблук запашний, 

Мак, волошки, чорнобривці — 

Все на Спаса пригодиться. 

Хто працює, той і має, 

І про того Спас подбає! 

Літо красне, прощавай, 

В душах нам тепло лишай. 

О. Роговенко

Бібліотечні джерела: 

Боряк О. Україна - К.: Либідь, 2006р.

Воропай О. Звичаї нашого народу - К.: Велес, 2005р.

Капранови Веселих свят - К.: Гамазин, 2014р.

Максимович М. Дні та місяці українського селянина - К.: Обереги, 2002р.

Міщенко М. Народний календар - К.: Веселка, 1995р.

Скуратівський В. Дідух - К.: Освіта, 1995р.

Скуратівський В. Український рік - К.: Веселка, 1996р.

Українська родина №3/2017р.

Українці: Свята - Донецьк: Альфа-Прес, 2004р.

Він освятив нам землю і Дніпрові схили

    День хрещення Київської Русі відзначається в Україні щорічно 28 липня. Разом з тим цього ж дня Православна церква вшановує пам’ять рівноапостольного князя Володимира – хрестителя Русі.

   Хрещення Київської Русі — процес прийняття і поширення християнства на Русі. Ключова подія — масове хрещення 988 року мешканців Києва, а згодом інших міст держави князем Володимиром I Святославовичем, у результаті чого християнство стало провідною релігією на Русі. Хрещення сприяло об'єднанню Русі в єдину феодальну державу, дало поштовх розвитку економіки, освіти, духовності й культури.

Працівники бібліотеки №13 разом з дітьми підготовчої групи ДНЗ №398 провели перегляд пізнавального фільму про історію Хрещення Київської Русі

та після перегляду фільму відгадували цікавий кросворд.

Звав тебе народ ласкавим,

Називав теж «Сонцем Ясним»,

Бо зробив ти край великим,

А свій люд багатим, щасним.

Ти зібрав всі руські землі

У одне - єдине ціле.

І від моря аж по гори 

Став Великий панувати.

Ти віддав в громаді владу

Всім найстаршим громадянам,

Сам став зверхнім судією

Й опікуном всім підданим.

Християнську вніс ти віру

У народ – мов цвіт обнови,

Що красив нам нашу землю

Світлом правди і обнови.

І побивши печенігів –

Жив з сусідами у згоді,

Лад поширював в державі

І добробут у народі.

Тож за твого князювання

Край зацвів, як квітка рожі –

І за те ти в нас «Великий»,

А «Святий» у церкві Божій!...

Бібліотечні джерела:

Власто А. Запровадження християнства у слов'ян - К.: Юніверс, 2004р.

Горбаченко Т. Вплив християнства на становлення писемної культури Русі-України - К.: Академія, 2001р.

Київ - Парки, площі, вулиці - К.: Фенікс, 2006р.

Киркевич В. Володимирський собор у Києві - К.: Техніка, 2004р.

Мензатюк З. Наші церкви - К.: Соняшник, 2002р.

Назарчук В. Україна духовна - К.: Томіріс - Н, 2006р.

Україна - Харків: Фоліо, 2007р.

Україна. Віхи історії - К.: Мистецтво, 2001р.

Ульяновський В. Диво й дива київського Володимирського собору - К.: Либідь, 2016р.

Цуріка Л. Подорож стародавнім Києвом - К.: АВІАЗ, 2012р.

Літо - це море сонця, світла, тепла … Це радості пора … Це сонце в небесах … І яскравий блиск в очах …

 

    Літо – час шкільних канікул, коли діти відкривають світ і себе в цьому світі. Кожному дорослому добре відомо, що фізичне навантаження просто необхідне дитині для його правильного розвитку і здоров'я. Саме тому організація рухливих ігор на свіжому повітрі має особливе значення для бібліотекарів, вихователів та батьків, які прагнуть забезпечити дітям повноцінний відпочинок і задовольнити їх потребу в русі.

   Працівники бібліотеки №13 разом з дошкільнятами провели рухливі ігри в парку "Відрадний".

   Простір для літніх прогулянок неосяжний – парки, сквери, дитячі майданчики, пляжі, ліс. Літо – чарівна пора для дітей, адже вони, як ніхто інший, уміють помічати зміни в природі. 

  Рухливі ігри – важливий засіб виховання дітей дошкільного віку. Різноманітні рухливі ігри сприяють гармонійному розвитку організму дошкільників. За допомогою ігор у дошкільнят закріплюються різноманітні вміння і навички основних рухів (ходьби, бігу, стрибків, рівноваги), розвиваються такі важливі фізичні якості як швидкість, спритність, витривалість.

    Також цінність рухливої гри полягає у тому, що вона викликає позитивні емоції, почуття задоволення, життєрадісність, активність, позитивно впливає на психічний та фізичний розвиток дошкільника. 

  Значний вплив мають рухливі ігри на виховання морально-вольових якостей, на розумовий розвиток дитини, допомагають збагатити уявлення про навколишній світ, різні явища природи, розширюють кругозір. 

Схилім перед солдатами чоло

    11 липня 1941 року розпочалася героїчна оборона Києва від німецько-фашистських загарбників. Столиця України з самого початку війни стала прифронтовим містом. Вже на світанку 22 червня вона зазнала нападу фашистських бомбардувальників, та всупереч планам гітлерівського командування, місто-герой на Дніпрі відбивало атаки ворога більше 70 днів. 

   Тривала оборона Києва аж до середини вересня, після цього останні війська Червоної армії пішли з міста. Героїчна оборона Києва значною мірою сприяла зриву планів керівництва фашистської Німеччини і “блискавичному” завершенню війни. 

                      

                            У Голосієво сосни голосять               

             Бомби фашистські з корінням їх косять,

                Б’ється від гніву Дніпро в береги

                Ворог підступний заліг навкруги.

                Віяло димом, як трутою гірко 

                Дим аж душив Володимирську гірку,

                 В парку Шевченка – де близько бульвар

                Журно на Київ дивився Кобзар. 

                Києве, Києве, - красеню-місто 

                весь ти в руїнах, розбитий геть чисто, 

                Смерть і пожежі на кожному кроці 

               все це було в сорок першому році.

Бібліотечні джерела:
Вартові героїзму і звитяги - К.: Книга пам'яті України, 2001р.
Героїчний Київ - К.: Україна, 2003р.
Ілюстрована історія Києва - К.: Фенікс, 2012р.
Київ 1941-1943рр. - К.: Кий, 2000р.
Літо 1941р. Україна - К.: Україна, 1991р.
Ясєв Г. Пам'ятки війни на карті Києва - К.: Книга пам'яті України, 2005р.