Прапор наш, як літо, в сонці майорить: по долині – жито, по горі - блакить.

 

Наш прапор

Небеса блакитні

Сяють з глибини,

А пшеничні й житні

Мерехтять лани.

Прапор наш, як літо,

В сонці майорить:

По долині – жито,

По горі блакить.

Н. Поклад

   День Державного Прапора України — свято, присвячене одному з її державних символів — Прапору України. Відзначається щорічно 23 серпня. Нагадаємо, що Державний Прапор України — полотно із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів із співвідношенням ширини до його довжини 2:3. Державний прапор — одна з офіційних емблем України, яка символізує її суверенітет. 

    Працівники бібліотеки №13 провели урок державності до Дня Державного Прапора України

та майстер-клас з виготовлення малюнків українського прапора для молодших користувачів.

 

Наш прапор 

Крилатий вітер розвіває стяг –

Блакить із золотом на нім переплелися,

Наш прапор майорить неначе птах:

Народ не вмер й нікому не скорився!

Ми пишемо історію землі,

Своєї незалежної країни,

Ми –  громадяни, хай іще малі.

Держава наша – вільна Україна.

З часів далеких відгомін іде

Про прадідів, відвагу, мужність, славу.

Наш прапор житнім золотом цвіте;

Він – символ незалежної держави.

Знамення сяє сонцем золотим,

Небесною виблискує блакиттю…

З ним здобували все, що є святим;

І нас із ним нікому не скорити.

С. Коробова

Бібліотечні джерела:

Вівчарик М. Українська нація - К.: Олан, 2003р.

Дивослово №8/2010р.

Історія України - К.: Алерта, 2013р.

Пори року - К.: АВІАЗ, 2012р.

Україна - Харків: Фоліо, 2007р.

Співець народних дум

    Осип Маковей — видатний український письменник-реаліст, активний громадсько-політичний діяч кінця ХІХ — ХХ ст. На літературній ниві він виступив майже одночасно з Л. Українкою, О. Кобилянською, В. Стефаником, Н. Кобринською та іншими письменниками. До цієї когорти видатних митців слова І. Франко відносив О. Маковея як «талановитого новеліста і поета».

   Автор написав «Марш січових стрільців», історичну повість «Ярошенко», оповідання «Границя», вірш «Брати», а весь його творчий доробок — це вірші, оповідання, повісті, фейлетони, драматичні та публіцистичні твори, рецензії.

  Письменник самовіддано прислужився розвитку української літератури, піднесенню національної свідомості народу. Вдячні нащадки пам’ятають про його сподвижницьку працю, радіють, що мрії письменника переходять у реальність. Україна стала незалежною державою, а над вільним Наддністрянським краєм линуть пісні на слова Осипа Маковея.  Поетична спадщина О. Маковея, як і вся його творчість є цікавим, оригінальним і значним явищем в українській літературі. Його поетичні твори різноманітні за темами, мотивами, образами.

Слава та ім’я Осипа Маковея не меркне з роками.

Бібліотечні джерела:

Історія української літератури - К.: Либідь, 2005р.

Культура і життя №20/2017р.

Маковей О. Твори - К.: Дніпро, 1990р.

Маковей О. Ярошенко - Львів: Каменяр, 1989р.

Український сатирикон - К.: Веселка, 2000р.

Українська незалежність – національна самобутність нашого народу

    Щороку, 24 серпня, наша країна з особливою гордістю і розмахом святкує День Незалежності України. Проголошення незалежності стало своєрідною точкою відліку нового етапу історії України, поклало початок перехідному періоду, суть якого - у переході на якісно вищий рівень суспільного розвитку.

Працівники бібліотеки №13 разом з дітлахами провели майстер-клас з виготовлення жовто-блакитної державної карти України.

Рідна Україна — мова солов’їна,

Золоте колосся, маки у житах.

Край воріт — калина, верба, яворина,

Храми і світлиці в барвах-рушниках.

Рідна Україна — то душі краплина,

Пісня журавлина у ранковий час.

Рідна Україна — то земля єдина,

Що сходив ногами босими Тарас.

Рідна Україна — пара лебедина,

Озеро бездонне і стрімка ріка,

У саду хатина — біла сорочина,

Стежечка-стежина в зелен-споришах.

Рідна Україна — за столом родина,

Яром-долиною стелиться туман.

Батькова розмова — тиха, вечорова,

Мамина молитва — вічний талісман.

Бібліотечні джерела:
Біля витоків Незалежності - К.: Дорадо-Друк, 2011р.
Дванадцять місяців - К.: Веселка, 2015р.
Дивослово №8/2012р.
Капранови Історія Незалежності України - К.: Гамазин, 2013р.
Україна. Віхи історії - К.: Мистецтво, 2001р.
Чумацький шлях №2/2016р., №1/2017р.

Святий Спас прийшов до нас

   Заключним святом літнього циклу є Спас. Спас святкується 14-го, 19-го та 29-го серпня. Це одне з найбільших хліборобських свят, його ще називали "Святом врожаю".

      Перший Спас - Маковія (медово-маковий Спас). У цей день освячують квіти, як символ красивого і корисного, а також плоди найяскравішої і найсильнішої з квіток - маківки. За легендою квітка маку оберігала дівочу красу та силу колоса в полі. Медовим його називають тому, що вулики до того часу наповнюються медом і традиційно пасічники починали медозбір. 

     Другий Спас - це свято овочів та фруктів. У цей день ми віддаємо шану вічній щедрості природи. Милують око, приваблюють погляд червонобокі яблука. Та їсти їх не можна, поки, за давніми віруваннями, їх не посвятять у церкві. Тому це свято ще назвали Спас яблучний. 

   Третій Спас - Хлібний, Горіховий. Має прадавні дохристиянські корені. Слідує за Першим і Другим Спасами. До Третього Спасу, як правило, закінчували жнива, і на це свято наші бабусі пекли пироги з борошна нового врожаю. Тому і називають цей Спас Хлібним. А інша назва — Горіховий — пов'язана з початком масового збору горіхів, які на цей час саме достигають.

Нехай всі три Спаси будуть щедрими для вас на багатий врожай, достаток та добро!

ПРИЙШОВ СПАС 

Кажуть люди: «От і Спас, 

Йде вже літечко від нас». 

Та всього залишив Спас 

Добрим людям про запас. 

Мед, як сонце, золотий, 

Дух від яблук запашний, 

Мак, волошки, чорнобривці — 

Все на Спаса пригодиться. 

Хто працює, той і має, 

І про того Спас подбає! 

Літо красне, прощавай, 

В душах нам тепло лишай. 

О. Роговенко

Бібліотечні джерела: 

Боряк О. Україна - К.: Либідь, 2006р.

Воропай О. Звичаї нашого народу - К.: Велес, 2005р.

Капранови Веселих свят - К.: Гамазин, 2014р.

Максимович М. Дні та місяці українського селянина - К.: Обереги, 2002р.

Міщенко М. Народний календар - К.: Веселка, 1995р.

Скуратівський В. Дідух - К.: Освіта, 1995р.

Скуратівський В. Український рік - К.: Веселка, 1996р.

Українська родина №3/2017р.

Українці: Свята - Донецьк: Альфа-Прес, 2004р.