Українські ліричні пісні, балади та романси мають особливий вплив на душу нашого народу. Вони зцілюють, заспокоюють, дарують надію, допомагають пережити непрості моменти й наповнюють серце теплом. Через пісню передаються найтонші почуття — любов, ніжність, туга, вірність. Вони зберігають духовну спадщину, зміцнюють національну пам’ять і єднають покоління, бо в кожному слові — щирість, життєва мудрість і краса народної душі.
Саме така тема була провідною сьогодні, 10 лютого, на занятті клубу пісні «Надія» бібліотеки для дорослих №13. Учасниці звернулися до ліричних пісень, у яких оспівується образ милої серцю людини — її очі, їхній колір і глибина погляду, чорні брови, порівняні з крилами чайки, ніжний голос, легкий розмах рук. У піснях постає тендітна, мов калина, дівоча постать і міцна, мужня постать парубка.
Наш народ був надзвичайно спостережливим: він помічав кожну деталь, кожен рух, кожен відтінок почуттів і майстерно вкладав їх у слова й мелодію. Саме тому українські пісні такі образні, щирі й живі — вони малюють картини кохання, які зрозумілі й близькі кожному серцю. Такі заняття дарують душевну рівновагу, надихають і нагадують про нев’янучу красу української пісенної спадщини.
Немає коментарів:
Дописати коментар