На черговому занятті клубу пісні «Надія», яке відбулося 27 січня, ми звернулися до безцінної скарбниці української культури — народних ліричних пісень. Саме вони з покоління в покоління передають почуття, переживання й мрії нашого народу, його любов до рідної землі, родини, життя.
Під час зустрічі говорили про значення ліричної пісні для українців: як через прості, але щирі слова вона вчить співпереживати, берегти духовні цінності, пам’ятати своє коріння. Ці пісні — мов жива історія, у якій відлунюють і радість, і смуток, і надія.
Звісно ж, співали улюблені ліричні пісні, що наповнювали простір теплом і гармонією. Вони піднімали настрій, дарували внутрішній спокій, об’єднували учасників у щирому спільному звучанні. А ще — зцілювали душу, надихали, підтримували віру в добро й силу українського духу.
Такі зустрічі вкотре доводять: народна пісня — це жива емоція, джерело єдності та надії, яка сьогодні так потрібна кожному з нас.
Немає коментарів:
Дописати коментар