Як же ж українцям та й без кохання, а тим паче без українських ліричних народних пісень? Адже з піснею — в поле, з піснею — до печі, з піснею — у печалі, з піснею — й до весілля. Вона супроводжує нас усе життя, передає почуття, зберігає традиції, лікує душу і єднає покоління.
Саме тому такі зустрічі, як заняття клубу пісні "Надія" бібліотеки для дорослих №13, що відбулося 28 жовтня, мають особливе значення. Тут про пісню на різний лад, тематику і мотив. А цього разу звучали саме наші ліричні перлини — пісні про любов, тугу, розлуку, надію. Вони живуть у серцях, об’єднують людей у спільному емоційному просторі, де кожен відчуває — він частинка великої української душі.
Такі заходи потрібні, бо пісня — це наше мистецтво, наша пам’ять, наш код, наш зв’язок із минулим і запорука духовної сили сьогодні.
Немає коментарів:
Дописати коментар