Андрій Малишко "Де зорі падають".

Відеочитання бібліотеки 13 Андрій Малишко “Де зорі падають”.

Де зорі падають в землю і сонце снує мережі, 

Стоять осокори, як люди на золотім узбережжі. 

Їх посадив Довженко колись, півстоліття тому, 

Дівчатонькам на прохолоду, на тінь біля отчого дому. 

Їх блокували мінами, їх окопали окопами, 

Вони ж летіли пушинками над Африками і Європами,   

Робили з них перекладини на шибеницях по полю, 

Вони ж стояли – Довженкові – за нашу народну волю. 

Тепер шумлять осокори, віщують нову зарічність, 

Їх не чіпайте сокирами, їх не рубайте сокирами, 

Немов Довженкову вічність.