"Великдень - земне причастя небом"

    Великдень - одне з найбільших й найшанованіших після Різдва християнських свят. Воно приурочене воскресінню Христа. У давнину Великдень вважався святом бога Сонця Ярила.

   З першим променем сонця священик в церкві сповіщає: «Христос воскрес!», а прихожани хором відповідають: «Воістину воскрес!»

  До свята готуються заздалегідь — печуть паски, роблять крашанки й писанки.

  Жовті, червоні, жовтогарячі кружальця, багатокутні зірки на писанці — зображення Сонця. Хвилі означають воду. Ще зображують листя — дубове або вишневе. Малюють півників, козликів, пташок, рибок, метеликів, бджілок.

   Великдень — родинне свято, на нього збиралася вся родина. За традицією, розпочинаючи урочистий сніданок, господар обрізав зі свяченої паски скибочки з трьох боків, приказуючи:

— Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий!

   Ці окрайці тримали до закінчення свят і потім віддавали худобі. Після святкового сніданку діти носили старшим родичам гостинці і отримували за це ласощі та писанки, якими потім гралися.

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Радість з неба ся являє,

Паска красна день вітає,

Радуйтеся щиро нині – 

Бог дав радість всій родині,

Бог дав радість нам з небес,

Христос Воскрес!

Христос Воскрес!

Використана література:

wikipedia.org.ua;
doshkolenok.kiev.ua;
В. Назарчук. Україна духовна. - К.: Тиморіс - Н, 2006;
О. Воропай. Звичаї нашого народу. - К.: Велес, 2005