Творці слов’янської культури.

Щорічно 24 травня у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія - творців слов’янської писемності. За різними історичними джерелами видатні візантійські просвітителі Кирило і Мефодій дали поштовх для розвитку східнослов’янської писемності, перекладаючи церковнослов’янською мовою богослужебні книги та Євангеліє, відкриваючи при церквах школи. Вони упорядкували слов’янський алфавіт, заклали основу для подальшого удосконалення кирилиці, якою як національним алфавітом сьогодні користуються понад 250 млн. людей і яка стала третім офіційним алфавітом Європейського Союзу після латини і грецького письма.

Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій. Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки - глаголиця і кирилиця.

В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено відповідно до Указа Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 і відзначається щорічно 24 травня. Свято встановлено постановою Президії Верховної Ради Української РСР від 30.01.91 N 568-I "Про День слов’янської писемності і культури".

Бібліотека №13 підготувала історичну панораму "Творці слов’янської культури" до Дня слов’янської писемності і культури.     

Дванадцять місяців. - К.: Веселка, 2015. - 199 с.

Багато поколінь українських дітей виросли із цим щорічником, адже перша книга під такою назвою побачила світ понад півстоліття тому. І кожне нове видання було і, сподіваємося, буде справжнім подарунком для читача, незважаючи на вік. Вірші, казки, оповідання, науково-пізнавальні і документальні розповіді, різноманітні цікавинки дозволять і дітям, і дорослим здійснити мандрівку столицею України, завітати до київських храмів, музеїв, театрів, навчальних закладів, дізнатися про минуле і сучасне міста, а також про те, як багато важив Київ у житті видатних українських митців.                                                Тема "День слов'янської писемності і культури" розкрита на 82 с.             

Різникова Я. Радуниця. - К.: Український пріоритет, 2019. - 386 с.

Книга «Радуниця» – «це дивовижний калейдоскоп народної космогонії, уявлень наших пращурів про світ, де кожний його компонент має душу й потребує турботи й любові. Світ, в якому святість роду й народу зберігається не лише за горизонталлю, а й за вертикаллю, а члени сім’ї асоційовані з небесними символами: «ясен Місяць – пан господар, красне Сонце – жінка його, дрібні зірки – його діти». Світ, де убогому віддавалися перший спечений хліб, перше яйце, перше молоко з господи; де навіть демонологія вражає естетизмом, а «нечисту силу» можна було приборкати добротою, або обхитрувати. Радуниця (Проводи) – це прадавнє свято єднання поколінь – калиновій міст між минувшиною й прийдешнім». 

Тема "День слов'янської писемності і культури" розкрита на 120 с.

Шкода М. Традиції і свята українського народу. - Донецьк: БАО, 2007. - 384 с.

У нашого народу є таке повір'я: той, хто зрікся батьківського звичаю, карається ганьбою та забуттям. Сьогодні, в епоху роз­будови національної держави, вкрай важливо відновити історичну пам’ять, повернути українців до тих святих начал, що є наріжним каменем національної свідомості. Повернення давніх традицій і впровадження традицій новітніх — один зі шляхів державного поступу. Книжка розповідає про календарні свята України: державні, церковні, професійні та родинні. Безліч цікавих фактів, захоп­лива манера розповіді роблять видання справжнім подарунком для всіх шанувальників вітчизняної культури.                                                      Тема "День слов'янської писемності і культури" розкрита на 353 с.    

Депортація. Злочин на віки.

Депортація кримських татар - насильницьке виселення кримськотатарського народу з його історичної батьківщини - з Криму, здійснене упродовж 18-21 травня 1944 року, один із злочинів радянського тоталітарного режиму. Усього, згідно з офіційними даними було депортовано 191 044 кримських татар, згідно з Національним рухом кримських татар - 423 100 (89,2 % жінки, діти та похилі люди). 

За перші три роки після переселення від голоду, виснаження і хвороб померли, за різними оцінками, від 20 до 46% всіх депортованих. Серед померлих за перший рік майже половина - діти до 16 років.

Протягом 1950-х і 1960-х років татари боролися за своє право повернутися на історичну батьківщину, в тому числі за допомогою демонстрацій в узбецьких містах. Поступово кримським татарам вдалося домогтися розширення своїх прав, однак неформальна, але від цього не менш сувора заборона на їхнє повернення до Криму, діяла аж до 1989 року.

За чотири наступних роки на півострів повернулася половина всіх кримських татар, що жили тоді - 250 тисяч людей.

12 листопада 2015 року Верховна Рада України визнала депортацію геноцидом і проголосила 18 травня Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

До Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу бібліотека №13 підготувала флеш-повідомлення "Депортація. Злочин на віки".   

Крим: дорога тисячоліть. - Сімферополь: Таврія, 2001. - 304 с.

Це стисла розповідь про кримську давнину, що ґрунтується на дослідженнях вчених-археологів та краєзнавців, створена на основі популярного видання, підготованого авторським колективом під керівництвом знавця рідного краю О. І. Домбровського.

Сергійчук В. Український Крим. - К.: Українська Видавнича Спілка, 2001. - 304 с.

У книзі із залученням великого документального матеріалу розповідається про спільну історичну долю Криму й України. Зокрема, звертається увага на українську більшість півострова в період Кримського ханства, на включення Криму до українського організму вже з кінця XVIII ст. Детально аналізується перебіг подій, пов'язаних з процесом об'єднання Криму з Україною в 1918 і передання півострова УРСР в 1954 році.

Смирнова Н. Крим Керіма. - К.: Портал, 2021. - 96 с.

Дім, родина, квітучі гранати, дитячі пригоди. Одного дня усе це змітає Другою світовою війною. А іншого дня, після вже стількох утрат, виявляється, що бути кримським татарином - вирок. Поспішна депортація, тижні в товарняках, ще тяжчі втрати, непривітне нове місце мешкання, тяжка праця. Спогади про втрачений Крим.

Чумак В. Україна і Крим: спільність історичної долі – К.: Фотовідеосервіс, 1993. - 80 с.

На базі архівних на опублікованих матеріалів уперше в українській історіографії розглядається спільність історичної долі України і Криму, яка стала унікальним феноменом у розвитку зв'язків між Європою та Середнім Сходом. Особливий інтерес становлять питання: Тавріка і Київська Русь, взаємовідносини Кримського ханства і Запорозької Січі, Крим та Україна в складі Російської імперії, трагедія кримсько-татарського народу. Значна увага приділяється проектам розвитку стосунків між Україною і Кримом, державами Чорноморського басейну в новітні часи. Книга розрахована на широке коло читачів.

Шаповал Ю. І. Мить історії: 366 мініатюр про людей і події. – К.: Парламентське вид-во, 2019. - 400 с.

Книга "Мить історії: 366 мініатюр про людей і події" відомого українського історика Юрія Шаповала є результатом його подвижницької науково-популяризаторської, просвітницької праці на українському радіо. Кожна мініатюра – це філігранний есей, сповнений живої, свіжої інформації й водночас освітлений ­мудрим, часом іронічним, поглядом автора, що ховається здебільшого за подіями й персонажами, а проте присутній у всьому – і в доборі матеріалу, і в оригінальних ракурсах його висвітлення, своєрідній авторській мові й талановитому літературному стилі.                      Тема "Депортація кримських татар" розкрита на 154 с.

Першоджерела життя.

                                      

Міжнародний день музеїв з’явився в календарі 18 травня в 1977 році, коли на черговому засіданні ICOM (International Council of Museums - Міжнародна рада музеїв) була прийнята пропозиція про встановлення цього свята. І з 1978 року цей день відзначається щорічно більш ніж у 150 країнах.

Прийнято вважати, що через музеї суспільство висловлює своє ставлення до історико-культурної спадщини, і з цим важко не погодитись. 

Музеї – це ті місця, де можна зустрітися з минулим, побачити сьогодення та зазирнути в майбутнє. Саме тут ми знайомимося із важливими історичними подіями і постатями, дізнаємося більше про свій край, свій народ, гортаємо важливі сторінки історії.

Збираючи пам’ятки матеріальної і духовної культури, предмети побуту української народної старовини, ми мали на меті зберегти для майбутнього покоління нашу етнографічну історію, донести до наших днів колоритне надбання дідів-прадідів, вести народознавчу освітньо-виховну роботу серед молоді і діток та мешканців району.

Наша "Хата під стріхою" - це жива казка з духом наших пращурів, скарбниця пам'яток традиційної культури народного мистецтва українців, етнографічних раритетів.

Святкуючи міжнародний день музеїв, працівники бібліотеки №13 провели екскурсію "Першоджерела життя" для користувачів в етнокімнату-музей предметів побуту української народної старовини «Хата під стріхою».                         

День вишиванки. Вікторина.

Всесвітній день вишиванки - міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата проведення - щороку в третій четвер травня.  

У цей день кожен охочий може долучитись до свята, одягнувши вишиванку на роботу, до університету або до школи.

Для українця вишиванка – не просто одяг. Це щось дуже особливе: особисте, рідне, святе. Вишиванки здавна носили чоловіки, жінки і діти. Кріпаки і пани, міщани і селяни. Одягали їх у свята та на щодень. Українська вишиванка має надзвичайно давнє походження. Численні дослідження свідчать, що вишите вбрання створювали ще до VI ст. Проте, зразки української вишивки з тих часів, на жаль, не збереглися.

До Міжнародного дня вишиванки пропонуємо вашій увазі цікаву вікторину про український оберіг - вишиванку.