Мова, як ніколи, має значення. Саме мова - сила єднання нашого минулого, сьогодення і основа майбутнього України. Українська мова - наша найвагоміша зброя і водночас - наш найдорожчий скарб.
Сьогодні в бібліотеці №13 відбувся розмовний клуб на тему "Київ - наща міць і слава". Вели мову про столицю, про її славетну історію, засновників, культурні місця та події, пам'ятки історії. Неабияке набуття навичок у вдосконаленні рідної мови для учасників клубу мали декламування віршів та відгадування ребусів про нашу столицю. А на допомогу нам стала як завжди наша українська якісна книжка.
Цікавим, актуальним сьогодні фактом була для нас розповідь членкині розмовного клубу Валентини Миколаївни Коваленко про те, що її чоловік Сенюк Сергій Олександрович, скульптор-ливарник, член Спілки художників України був співавтором монумента "Батьківщина-мати" та пам'ятника "Кий, Щек, Хорив та сестра їхня Либідь".
Розмовляйте українською, вдосконалюйте та поширюйте рідну мову!
Михайло Петрович Старицький увійшов у українську літературу в багатьох іпостасях: поет, прозаїк, драматург, видавець, режисер, антрепренер, громадський діяч. А Іван Франко називав його “батьком українського театру”, тому що він власним коштом заснував театр корифеїв із найкращими декораціями, костюмами та оркестром.
Михайло Петрович називав себе робітником, що поклав «ціле життя своє і всі свої маєтки на користь рідної мови». Виступав проти цензурних утисків, суворо засуджував шовіністичні погляди на Україну, відстоював вільне вживання української мови, особливо на театральній сцені.
Як перекладач він намагався відібрати такі твори, переклад яких сприяв би розвитку української мови та показав її придатність для поширення кращих надбань світової літератури. Написав та видав поезії, п’єси «Маруся Богуславка», «Остання ніч», романи «Буря», «Розбійники», повісті «Заклятий скарб», «Облога Буші» тощо.
Мало хто знає, що Михайло Старицький ввів нові слова, які сьогодні вживаються у загальновживаній лексиці. Це такі слова, як «мрія», «байдужість», «завзяття», «нестяма», “темрява”, “маєво”, “сутінь”, “привабливий”, “потужний”, «хвилюватися». До речі, не всі знають, що п’єсу «За двома зайцями» насправді написав Іван Нечуй-Левицький, а Михайло Старицький обробив, скоротив і пристосував її до сцени.
У п'єсі порушується проблема соціальної нерівності, висміюється життя українських русифікованих міщан Києва. Старицький застосовує прийом попарного протиставлення персонажів для створення комічно-сатиричного та соціального контрасту. Проні та Голохвостову, які цураються усього народного, протиставляються виразні народні типи позитивних героїв - Галя та Степан. Вони є національним ідеалом людини в драмі «За двома зайцями…».
Коли 1960 року на кіностудії ім. Олександра Довженка Віктор Іванов розпочинав зйомки малобюджетного фільму за п’єсою Михайла Старицького, ніхто і гадки не мав, що картина стане класикою кінематографа, а її героїв через багато років увіковічать у бронзі.
Фільм був знятий українською мовою та отримав другу категорію і планувався до показу тільки на території Української РСР. Оригінальна звукова доріжка українською мовою довгий час вважалася загубленою, проте була знайдена в маріупольському фільмофонді у 2013 році. У цьому ж році фільм з оригінальною україномовною озвучкою був представлений широкій публіці в Києві.
Український фільм «За двома зайцями» за мотивами комедійної п'єси Михайла Старицького - культовий і дуже «київський». Стрічка чудово передає побут та атмосферу тогочасної столиці, та й зйомки відбувались переважно на київському Подолі.
Величезна кількість людей любить і пам’ятає знаменитий цей фільм. Оскільки популярність фільму не згасла і колоритні персонажі фільму – Проня (Криницина Маргарита Василівна) і Голохвостий (Борисов Олег Іванович) – на кілька десятиліть припали до вподоби глядачам, у 1999 році головним персонажам Проні Прокопівні та Свириду Голохвостому навіть встановили пам’ятник у самому серці Києва біля Андріївської церкви.
До 140-річного ювілею книжки М.Старицького «За двома зайцями» бібліотека №13 підготувала онлайнінформування "Мене ж увесь Київ знає".
Старицький М. За двома зайцями: комедія з міщанського побиту. – К.: Молодь, 1996. – 96 с.
Геніальний комедійний твір визначного українського поета, драматурга, прозаїка, організатора українського театру, який зачаровує своєю дотепністю, неповторністю все нові й нові покоління читачів. Ця п’єса є ґрунтовною переробкою комедії І.С. Нечуя-Левицького «На Кожум’яках». На обкладинці - кадри кінострічки "За двома зайцями", створеної на кіностудії ім. О.Довженка за мотивами твору в 1961 р.
9 серпня святкує День народження улюбленець українок, талановитий український співак, композитор, аранжувальник, Народний артист України - Олександр Пономарьов.
Амбітний молодий юнак своїм оксамитовим голосом підкорював суддів на міжнародних пісенних конкурсах та фестивалях. Однак не лише чудове виконання запам'ятовувалося українцям: привабливий хлопчина відразу полонив своєю вродою.
Олександр Пономарьов народився в Хмельницькому 9 серпня 1973 року. Навчався в музичному училищі. Пізніше закінчив Львівську консерваторію за фахом "вокал". Вперше виступив на великій сцені фестивалю "Червона Рута" в Донецьку, здобувши там перемогу.
Звання Заслуженого артиста України Пономарьов отримав незабаром після цього, в 1993 році. У 1998-му році запустив центр "З ранку до ночі". Спеціалізація організації - озвучування, звукозапис та аранжування.
У 2001 році Пономарьов став першим в Україні виконавцем, якого шість разів поспіль визнали "найкращим співаком держави" і вручили шість нагород "Золота Жар-птиця" поспіль. Був першим українцем, який прийняв участь в Євробаченні в 2003 році, в Ризі. Його пісня "Hasta la vista" зайняла на конкурсі 14-е місце.
Активно підтримував Помаранчеву революцію, запам'ятався всій країні своїм виконанням гімну України на Майдані. У 2011-му році брав участь в двох сезонах шоу "Голос Країни". Пономарьова визнали найкращим виконавцем двадцятиріччя за версією музичної премії YUNA.
Олександр Пономарьов випустив в цілому дев'ять альбомів і тридцять кліпів на свої пісні. Знявся в чотирьох фільмах: багатосерійному "Особисте життя", комедійному мюзиклі "Вечори на хуторі біля Диканьки", де виконав роль друга коваля Вакули, "Конкурсант. Смертоносне шоу" і "Сотка".
Неймовірну популярність набув його кліп на пісню "Ти така одна", який співак представив широкій публіці в честь Дня всіх закоханих 2019-го року. А кліп на пісню "Неймовірна", з'явившись у вересні 2018 го року, всього за пару днів зібрав більше ста тисяч переглядів на YouTube.
Найпопулярнішими його піснями вважаються: "З ранку до ночі", "Ти моя", "Він чекає на неї", "Я заблукав", "Зіронька", "Полонений", "Любов-Війна".
Пісні Олександра зачіпають струни українського серця та вражають щирістю.
Його творча душа відкрита як для кохання так і для висловлювання патріотичного почуття до нашої Батьківщини.
У наші неспокійні буремні дні війни з жорстоким окупантом співак вирішив додати українцям переможно-піднесеного настрою власною творчістю. Він знав, що нашому народу, як повітря, потрібна бойова, бадьора, сильна пісня. Так виконавець написав новий музичний твір про перемогу України "Україна переможе". Він заспівав його разом із іншими відомими артистами - Михайлом Хомою, Тарасем Тополею, Євгеном Кошовим, Петром Чорним та Юрієм Ткачем. Усі зібрані кошти від монетизації йдуть на допомогу ЗСУ. Тож слухайте, співайте і діліться, так рідна Україна переможе!
До 50-річчя від дня народження Олександра Пономарьова - українського співака, композитора, аранжувальника, Народного артиста України бібліотека №13 провела музичну годину "О.Пономарьов: шлях від лірики до патріотики", на якій ознайомилися з життєвим та творчим шляхом співака та співали його найкращі пісні про кохання та Україну.
Щороку 8 серпня всі любителі кішок мають змогу відзначити свято своїх домашніх улюбленців, яке називається Всесвітній день кішок, що було запроваджено Міжнародним фондом добробуту тварин. Свято було створено з метою привернути увагу на важливість кішки у житті людини, а також загострити питання домашніх тварин, які з тих чи інших причин втратили свою домівку. Перше святкування відбулося у 2002 році.
Кішки були одомашнені майже 4000 років тому. Хоча колись за їхню неабияку спритність їх вважали справжніми мисливцями, сьогодні ж вони цінуються за спілкування та люблячу поведінку. Наші домашні улюбленці – це найменші представники роду котячих. За багатьма своїми повадками вони нагадують своїх хижих співродичів – тигрів, левів, леопардів. Подібно до них вони ведуть активне життя в нічний час та полюбляють муркотіти.
У Стародавньому Єгипті до кішок ставилися як до священних тварин, що є живим втіленням богині родючості Баст. Давньоєгипетські жерці муміфікували померлих кішок, так само, як і відомих людей.
Кішки і зараз не тільки захищають наші житла від усіляких гризунів, але й часто живуть у будинках на правах повноправних членів родини. За найскромнішими підрахунками зараз у світі поряд із людиною мешкає близько 600 млн домашніх кішок.
Сьогодні коти вважаються найпопулярнішими домашніми улюбленцями у багатьох країнах світу. На сьогодні у світі налічується понад 500 мільйонів домашніх кішок. Численні дослідження показали, що наявність кота в оселі покращує психічне здоров’я, знімає стрес, тривогу, занепокоєння та депресію.
З метою вшанування домашніх пухнастих тварин та привернення уваги до проблеми безпритульних котів і кішок бібліотека №13 пропонує вашій увазі пройти онлайн-гру - парочки до Всесвітнього дня кішок.
