субота, 14 грудня 2019 р.

Художня студія "Лілея" бібліотеки 13

    Працюємо на результат - готуємось до майбутньої художньої виставки картин. Студія "Лілея" бібліотеки 13.









пʼятниця, 13 грудня 2019 р.

Різдвяний янгол

    Милішої новорічної іграшки, ніж янгол, мабуть, складно знайти. А якщо його виготовити власноруч, то янголятко може стати чудовим подарунком. Людина, якій буде адресоване це тепле диво, обов'язково відчує вашу любов і оцінить старання, з якими ви виготовляли янголятко, адже подарунки, зроблені своїми руками, буквально світяться зсередини. Кожна типова українська іграшка несе якийсь символ. Янголи - охоронці сім'ї. Нехай у вас буде завжди свій охоронець. Як от у майстринь клубу "Лада" бібліотеки 13.



















четвер, 12 грудня 2019 р.

Новорічно-різдвяна соціальна акція "Святкуємо разом"

    Працівники бібліотеки №13 долучилися до новорічно-різдвяної соціальної акції "Святкуємо разом". Майстрині з клубу "Лада" власноруч виготовили обереги - мотанки, а учні 4А класу та їх батьки наповнили раніше виготовлені подарункові скриньки смаколиками та листами-побажаннями для нечуючих діток школи-інтернату №6 Подільського району м.Києва. 











Подаруємо частинку тепла та новорічної магії для кожного, хто її потребує

Чорний біль над білим цвітом


    14 грудня – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Чорнобильська катастрофа – найбільша за всю історію ядерної енергетики. В житті українців Чорнобиль є незаживаючою раною болю і втрат. Масштаби лиха та важкість наслідків стали найтяжчими в історії нашої планети. Героїзм ліквідаторів врятував мільйони життів, врятував світ.  Ціною свого життя і здоров’я, під великими дозами опромінення вони  зупинили невидимого і дуже підступного ворога. Більше 6 тисяч подолян, одні з перших кинулись на ліквідацію аварії. На жаль, не всі вийшли з того пекла живими, багатьох не стало згодом.



    Ми в неоплатному боргу перед героями-чорнобильцями, які захистили теперішні й прийдешні покоління від радіаційного лиха. Схиляємо голови в пошані перед кожним, чиє життя та здоров’я забрав невидимий ворог – смертоносне радіоактивне випромінювання. 
    До Дня вшанування учасників ліквідації на ЧАЕС, наші дівчата з клубу пісні "Надія" сьогодні співали українські народні пісні Полісся: "Де ти хмелю, зиму зимував", "Ой у полі криниченька", "Ой у полі дві тополі"та "А льон цвіте"(слова В.Юхимовича, муз. І.Сльоти). Реквієм Чорнобильського Полісся.
    У селах ще пам'ятають старі пісні, які тут раніше знали та вміли співати всі. Тепер, коли кількість сільських мешканців тут часом не перевищує 30 осіб і всі вони – літні люди, спів просто на вулиці чути дедалі рідше. Попри все, є серед місцевих ще ті, хто пам'ятає, зберігає, співає і навіть навчає співу.
  Полісся – регіон, вкритий лісами і болотами. Через відносну ізольованість упродовж багатьох століть поліщуки мало взаємодіяли з мешканцями інших регіонів країни. Вони не мали потреби виїжджати за межі найближчих сіл, а чужинці заходили сюди рідко.
      Традиційна музика, тобто музика, яку грають і співають у селах, упродовж дуже тривалого часу лишалася майже незмінною і неквапливо розвивалася за своїми принципами.
   Поліська музика – дика і ні на що не схожа. Тут збереглися не лише пісні, унікальні за змістом – на Поліссі ще досі можна знайти співачок, що володіють складними старовинними техніками співу, з великою кількістю оздоб і специфічних переключень голосу, що вирізняють поліські пісні серед усіх інших.
     Тут співають переважно на два чи три голоси: основний, бас, і "вивід" – високий голос, який, як і всюди по Україні, співає завжди лише одна людина. Поліські виводи — пронизливі та високі. Коли чуєш поліський спів вперше – кров холоне в жилах. Пронизливі звуки наче розрізають повітря, вони гострі, і ніби створені для того, щоби пробитися через ліси й болота до вух іншої людини.
          Тепер ця пісня - сум за безрадіаційним минулим, за молодістю. Але поліська пісня тримає в лоні життя поліщуків, які не зрадили своїй малій батьківщині і, наперекір долі, залишились у своїх домівках або повернулись у гнізда своїх дідів-прадідів. Адже ніде так серцю не мило, як там, де народився.










Бібліотечні джерела:
Алексієвич С. Чорнобиль: хроніка майбутнього - К.: Факт, 1998р.
Бачевська Р. Необратимість. - К.: Хай-Тек Пресс, 2008р.
Гудов В. 731 спецбатальон. - К.: Зірка, 2008р.
Даєн Л. Чорнобиль - гірка трава. - К.: Веселка, 1988р.
Шухардт Е. Голоси дітей Чорнобиля. - К.: Либідь, 1996р.
Щербак Ю. Чорнобиль - К.: Дніпро, 1989р.