"Броунівський рух" у бібліотеці

    У нас сьогодні була і "фізика", і "хімія", і "туризм".  "Фізика" - це той "Броунівський рух", яким ми визначили переміщення дітлахів 1 класу школи №174 по нашій затишній бібліотеці. "Хімія" (кохання) - це те почуття, про яке хотів прочитати маленький хлопчик, шепочучи про це завідувачу - екскурсоводу на вухо. А "туризм" - це та екскурсія по читальній залі та абонементу, книгосховищах, музею української народної старовини "Хата під стріхою" та дитячій кімнаті. І все їм цікаво, і про все вони розпитують, і до всього хочуть доторкнутися руками. І саме головне - багато чого знають. До речі, це вже шосте замовлення після відкриття музею (а минуло тільки три тижні) від шкіл та садочків на екскурсію до бібліотеки. Правду кажуть: "Чутками світ повниться". А передаються вони (ці чутки) зі швидкістю того "Броунівського руху", який був у нас сьогодні в бібліотеці.

Великдень всіх на гостину просить

 Великдень, Пасха, Христове Воскресіння - найочікуваніше світле весняне свято, до якого  для наших  користувачів ми підготували яскраву ілюстровану виставку-інсталяцію.

    

   

   В рамках загальносистемного дня Пасхи для дітлахів навколишніх шкіл ми провели майстер-клас з прикрашення яєць методом декупажу в клубі "Творчість". Для українців Великдень – це не тільки різнокольорові писанки і смачна паска. Це особливе свято, коли слідують традиціям і вірять у диво, про що ми й розповіли школярикам під час зустрічі.

Свято Пасхи недалечко,

Люди звичай бережуть, –

Розмальовують яєчка,

Пишні пасочки печуть.

Святкування йде віками, –

Це такі чудові дні:

В гості йти, під рушниками

Страви нести запашні.

Доброзичливо, з любов’ю

Мати щирі почуття,

Людям зичити здоров’я

І щасливого життя.

Святість – це чарівне слово,

Тільки треба так зуміть,

Щоб життя своє святково

У труді й добрі прожить. 

Бібліотечні джерела:
Барвінок №4/2017.
Дванадцять місяців - К.: Веселка, 2015р.
Дивослово №4/2012, №4/2009, №4/2015.
Жінка №4/2017.
Народні художні промисли України - К., 2015р.
Огородник №4/2017.
Пори року - К.: АВІАЗ, 2012р.
Українська родина №1/2017.

Я веселий, добрий сміх, мене вистачить на всіх

   Сміх – один із найсильніших захисників нашого організму від негативної дії стресу, а отже – від багатьох тілесних недуг. Під час сміху в головному мозку людини виділяються гормони щастя (ендорфіни), і ми почуваємося радісно, захищеними від усяких негараздів. Усмішка і сміх – це ворота, через які в людину може потрапити багато хорошого. Вчені довели, що сміх збуджує центри позитивних емоцій, створює хороший настрій, допомагає жити, вчитися і працювати.

   З радісним настроєм ми провели веселі каруселі та зустріли День Сміху разом з учнями 6А класу 174 школи. Спочатку у виконанні завідувача бібліотеки Алли Григорівни прозвучали усмішки О.Вишні, гуморески П.Глазового, потім сипалися з вуст дітей прислів'я та приказки про сміх та жарти. Свято продовжили цікавим  майстер-класом з виготовлення веселих подарунків у вигляді маленьких скляних баночок зі смайликами, наповненими веселими історіями та жартівливими побажаннями близьким людям.

Свято сміху в нас сьогодні:
 Щиро всіх  вітаєм вас.

І усмішок в нас багато,

І красиво тут у нас.

Користь сміху ми покажем,

Щоб проблеми нам долать.

Усмішкою вік подовжим

І не будем сумувать.

Бібліотечні джерела:
Винокурова-Садиченко Т. Жарт - Львів: Кальварія, 2006р.
Вишня О. Усмішки - К.: Дніпро, 2001р.
Глазовий П. Гуморески - К.: Абабагаламага, 2004р.
Україна сміється. Збірка - К.: Шанс, 2008р.

Патріарх української літератури

                         

    3 квітня вся Україна відзначає 100-річчя Великого українця, лірика, письменника і публіциста, критика, громадського та державного діяча, борця за мир і людські права, академіка, секретаря правління Спілки письменників, голови Українського державного комітету захисту миру, члена Всесвітньої Ради Миру, депутата Верховної Ради, Героя України Олеся Терентійовича Гончара.

    До цієї дати ми підготували книжкову полицю "Олесь Гончар: людина, яка змогла стати вільною" і провели її огляд з нашими користувачами.

    Гончарева проза має своєю першопричиною глибоке націо­нальне вкорінення його слова. Усі найкращі, наймиліші барви й тони рідної України бринять у його слові, повсякчас звучить тут симфонія національної історії, гордість за приналежність до свого талановитого й працьовитого народу сповнює найсвітліших героїв письменника. Але сам О. Гончар стверджує, що його основне зав­дання — відкривати в людських душах «джерела світлі і здорові», він повсякчас нагадує: «Мистецтво та література покликані сто­яти на варті духовності людини, берегти й у вік НТР поетичний початок життя, первісний вогонь краси».

     Олесь Гончар почав свій ліричний епос про нову людину XX століття романом, де мотив самопожертви мав якнайширше звучання: життя і смерть в ім'я добра всього людства. Письменник після "Прапороносців", "Перекопу", "Людини і зброї" перейшов до творів "Тронка", "Циклоп", "Бригантина", "Берег любові", в яких відбито не менш героїчне начало, ніж у попередніх творах. Вони є закономірним розширенням основоположної ідеї "Прапороносців".

   У кожному творі Олеся Гончара можна знайти поєднання трагічного і людяного. І хоч він зображує взаємодію життя і смерті, немає в ньому жодної ноти приреченості. Його філософія людяності заклична і світла. Вона віщує перемогу добра і щастя.

Бібліотечні джерела:

Гончар О. Вибране - Харків: Прапор, 2008р.

Гончар О. Людина і зброя - Харків: Фоліо, 2007р.

Гончар О. Щоденники - К.: Веселка, 2004р.