Медові історії та глиняні ведмеді: нова зустріч клубу «Теплі долоні»

У суботу в бібліотеці для дорослих 13 відбулося чергове творче заняття клубу гончарства «Теплі долоні».

Цього разу учасники ліпили з глини ведмедя під керівництвом народної майстрині Н. Бойко.

Майстриня розповіла, що фігурка ведмедя має пустотілу форму, а на перших етапах ліплення вона може нагадувати зовсім іншу істоту. Наприклад, у горизонтальному положенні — навіть собачу мордочку.

У лапах ведмедиці створили з глини барабан, але разом з учасниками обговорювали й інші варіанти: це могла бути корзина з грибами чи баночка меду. До слова, під час заняття торкнулися й цікавої теми — який мед вважається найдорожчим у світі та чим він цінний.

Пані Бойко зазначила, що у процесі гончарства, особливо в дітей, яскраво проявляються мислення та креативність, адже кожен бачить у глині щось своє, додає власні ідеї та фантазії.

✨ Атмосфера заняття була по-справжньому натхненна й тепла — адже глина в руках творить справжні дива.

Книжкова мандрівка: бібліотека на ВДНГ

26 вересня бібліотека для дорослих 13 мала чудову нагоду відвідати велику атмосферну подію для книголюбів, письменників та видавців — "Книжкову країну" на ВДНГ.

Такі заходи — це справжнє свято для всіх, хто цінує силу слова та натхнення, яке дарує книга. Тут кожен може знайти щось особливе: від найсвіжіших новинок літератури на будь-який смак — до теплих зустрічей із письменниками, живого спілкування з видавцями та обміну думками з іншими шанувальниками читання.

Для бібліотекарів подібні події — це ще й можливість тримати руку на пульсі сучасного літературного процесу, знайомитися з новими іменами, відкривати видання, які згодом знайдуть своїх читачів у стінах нашої бібліотеки.

Атмосфера "Книжкової країни" наповнена натхненням, ідеями, корисними знайомствами та, звісно, любов’ю до книги. Саме тут найяскравіше відчуваєш, що література живе і продовжує об’єднувати людей.

«Чарівний світ “Відради”: коли рукоділля — душевна терапія»

25 вересня у бібліотеці для дорослих 13 відбулося чергове заняття жіночого клубу рукоділля «Відрада».

Цього разу творчі майстрині занурилися одразу у кілька цікавих напрямків. 

Вишивка – від перших штрихів олівцем на п’яльцях до підбору ниток, щоб досягти бажаного візерунку.

Декупаж – мистецтво оздоблення предметів домашнього вжитку, що надає речам нове життя й неповторний вигляд.

Печворк – збір різнокольорових клаптиків тканини зі старих речей методом розпорювання та перетворення їх у нові вироби.

Робота закипіла: руки працюють, а розмова ллється легко та невимушено. Саме у цьому – розрада, спокій і відпочинок від буденних турбот.

Добре, що є таке місце, де можна не лише творити красу власними руками, а й знайти тепло у спілкуванні – у нашій бібліотеці. 

«Корифей українського побутового театру»

Іван Карпенко-Карий (справжнє прізвище — Тобілевич, 1845–1907) — видатний український письменник, драматург, актор і режисер, один із корифеїв українського побутового театру. Народився 29 вересня 1845 року в селі Арсенівка (сучасна Кіровоградська область) в родині управителя поміщицького маєтку. Протягом свого життя він створив близько 18 п’єс різних жанрів, серед яких найвідоміші — комедії «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн», а також історична трагедія «Сава Чалий». Його творчість була надзвичайно різноманітною — від соціально-побутових драм до сатиричних комедій і історичних п’єс.

Іван Карпенко-Карий не лише писав, а й активно працював на театральній сцені актором і режисером, сприяючи розвитку українського професійного театру. Його мистецьке надбання значною мірою вплинуло на формування нової української літератури та театру. Відомий також як організатор театральної справи, засновник власної трупи, він мав великий вплив на культурне життя України кінця XIX — початку XX століття.

Вшанування 180-річчя від дня народження Івана Карпенка-Карого — це можливість краще познайомитися з його творчістю, яка глибоко відображає українську ментальність, історію та побут. Запрошуємо долучитися до онлайн-літературної викладки, присвяченої цій легендарній постаті української культури.

«Мартин Боруля» — комедія, що гостро висвітлює питання соціального статусу та людської гідності.

«Сто тисяч» — сатирична комедія про жадібність і людські вади.

«Хазяїн» — комедія про гострі соціальні протиріччя і життя селян.

   

«Сава Чалий» — історична драма, яка розкриває боротьбу українського люду за волю.

«Безталанна» — драма про тяжку долю жінки у несправедливому суспільстві.

«Наймичка» — твір про дитячу долю та проблеми соціального становища.

«Автентика – поруч»

Коли у бібліотеці для дорослих №13 створювалася етнокімната-музей предметів побуту української народної старовини «Хата під стріхою», ми прагнули не лише дати можливість відвідувачам поринути у світ народознавства й доторкнутися до автентичних експонатів. Нашою метою було також розвинути екскурсійно-туристичний напрям у бібліотеці, адже бібліотека може бути не лише місцем для читання, а й справжнім туристичним об’єктом.

Бо саме тут – у предметах, традиціях, обрядах – зберігається жива пам’ять про нашу культуру. І мати такий осередок минулого надзвичайно цінно. Щороку ми із задоволенням проводимо екскурсії для вихованців дитячих садків, школярів, користувачів бібліотеки, мешканців громади та гостей столиці.

Сьогодні, 24 вересня, у День відкритих дверей етнокімнати-музею «Автентика – поруч», що відбувся в рамках заходів до Всесвітнього дня туризму, ми з радістю приймали одинадцятикласників ЗОСШ №174. Приємно було бачити щирий інтерес у їхніх очах, захоплення від почутого та побаченого.

Такі заходи розширюють кругозір, формують повагу до культурної спадщини, любов до рідного краю. Вони навчають цінувати витоки й коріння, без яких неможливо збудувати майбутнє.

Мати музей у бібліотеці – це надбання громади, а проводити в ньому туристичні заходи – це можливість щодня відкривати Україну по-новому.

«Зустріч про головне: життя, родину, традиції»

Кожна людина протягом життя ставить собі непрості запитання: «Для чого я живу? Якої мети прагну? Яку користь приношу суспільству?» 

Саме про ці одвічні істини йшлося 23 вересня на засіданні клубу пісні «Надія» бібліотеки для дорослих №13. 

Говорили про те, що сила людини — у міцному корінні, у родині, у збереженні традицій. У єдності народжується міць, у взаємній підтримці ми здатні долати будь-які труднощі та впевнено йти до спільних цілей. 

Пісня, як і слово, об’єднує та надихає, нагадуючи: життя має сенс, коли ми творимо добро й залишаємо після себе світло.

«Віночок вітань» від Українського народного хору «Либідь»

У наш час, коли інформація доступна на відстані одного кліку, бібліотека залишається справжнім осередком знань, розвитку й культури. Адже той, хто багато читає, той завжди більше досвідчений, а досвід приходить через слово, роздуми і практику.

Громада добре знає, де знаходиться бібліотека для дорослих №13, і завжди відкриває тут щось корисне та цікаве. Адже це не лише місце для читання – бібліотека давно є Хабом цифрової освіти, вузловим пунктом здоров'я, центром дозвілля, творчості й живого спілкування, затишком для внутрішньо-переміщених осіб. Тут проходять лекції, майстер-класи, зустрічі з цікавими людьми, письменниками, культурні заходи. Для кожного відкриті двері чотирьох бібліотечних клубів, де можна навчатися новому, співати, творити й відпочивати душею.

Особлива гордість – наша етнокімната-музей "Хата під стріхою", де оживає дух української народної старовини. Це справжній місточок у минуле, що допомагає краще відчути традиції та зрозуміти своє коріння.

Бібліотекарі разом із громадою творять простір, де можна читати, знати, навчитися і застосувати свої вміння.

І, звісно, ми маємо своє професійне свято – Всеукраїнський день бібліотек. У рамках заходів якого, напередодні, 23 вересня бібліотека організувала особливу подію у парку "Відрадний" – святковий "Віночок вітань" від Українського народного хору «Либідь» (художній керівник Людмила Демченко). Колектив із високим професіоналізмом та виконавською майстерністю під власний музичний супровід подарував глядачам українські народні й патріотичні пісні.

Море оплесків, щирі емоції, сяючі обличчя та навіть молодь району, яка активно підтримала виступи, стали підтвердженням того, що українська пісня єднає покоління. А завершився захід надзвичайно зворушливо – юний глядач вигукнув:

"Слава Україні!"

І весь парк у відповідь дружно відповів:

"Героям слава!"

Ось так бібліотека об’єднує людей – знанням, культурою, піснею та живим словом.

Чергове заняття клубу гончарства «Теплі долоні»

Чергове заняття клубу гончарства «Теплі долоні» у бібліотеці для дорослих №13 відбулося, як завжди, у суботу.

Цього разу учасники занурилися у чарівний світ народної іграшки разом із народною майстринею Наталією Бойко. Вона навчала створювати з глини різних кольорів білочку з грибочком — за мотивами робіт відомого майстра художньої кераміки Василя Онуфрійовича Омеляненка. 

Таке заняття не лише розвиває творчі здібності, а й дарує гармонію та спокій. Адже глина має цілющі властивості: дотик до неї заспокоює нервову систему, допомагає зняти стрес і розвиває дрібну моторику. Недарма існує термін «глинотерапія» — адже творення з глини справді лікує душу.

У «Теплих долонях» учасники вкотре переконалися, що ручна праця й мистецтво народної іграшки дарують радість, тепло та натхнення.

«День бібліотеки — у піснях і серцях»

Бібліотека для дорослих 13 вітає читаючу спільноту, колег бібліотекарів та запрошує всіх бажаючих 23 вересня о 15:00 до парку «Відрадний» на пісенні активності - яскраву святкову подію з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек.

Український народний хор «Либідь» подарує всім присутнім справжній віночок вітань – чарівне звучання українських народних та патріотичних пісень.

Це буде зустріч, наповнена щирістю, мелодійністю та любов’ю до рідної пісенної спадщини.

Вхід вільний. 

«Унікальність жестової мови»

Як спілкуватися з нечуючою людиною?

Насамперед — бути толерантними, відкритими й дружніми. А ще — не завадить знати мову жестів. Це важливо для побудови інклюзивного суспільства, де кожен почувається почутим, навіть без звуку.

Знання жестової мови допомагає долати бар’єри у спілкуванні з людьми з порушеннями слуху, розвиває пам'ять, дрібну моторику, збагачує життєвий досвід і, що не менш важливо, може стати в нагоді у будь-який момент. Адже ми повинні бути готові допомогти тому, хто поруч.

Сьогодні, 18 вересня, у бібліотеці для дорослих №13 відбулася надзвичайно цікава лекція-презентація «Унікальність жестової мови», присвячена Міжнародному дню жестових мов. Для учнів 7-А класу школи №174 її провела відома перекладач жестової мови Маріна Ліферова — чарівна жінка, багатогранна особистість і наша землячка з Відрадного району.

Ми пишаємося сусідством із пані Маріною та щиро дякуємо їй за участь у житті бібліотеки і надання власних матеріалів для виставки «Мова серця і рук», якою ми долучилися до відзначення 23 вересня — свята нечуючої спільноти світу.

Діти з цікавістю вчили українську жестову абетку, слова, познайомилися з багатьма термінами світу нової для них мови, такими як "жестикулярний та немануальний компоненти", навчилися показувати своє ім’я мовою жестів і залюбки взяли участь у грі з використанням жестової мови. Було весело, пізнавально і надзвичайно позитивно. Ми, дорослі, теж слухали й спостерігали із захопленням. А що вже казати про школярів. 

Початок вивчення української жестової мови стане одним із кроків до подолання бар'єрів у спілкуванні з нечуючими людьми.