«Відлуння козацької доби: пісня і слово крізь віки»

У бібліотеці для дорослих №13 відбулося чергове заняття освітньо-музичного клубу української мови «Від пісні до слова», яке цього разу перенесло учасників у глибини історії до козацької доби та її пісенної спадщини. Зустріч була присвячена історичним українським пісням і особливостям мови козаків. 

Присутні мали змогу почути знані й маловідомі козацькі пісні, замислитися над тим, як у них відображено дух епохи, боротьбу за волю, честь і гідність українського народу. Через слово і мелодію оживали постаті відважних козаків, їхній побут, звичаї та світогляд.

Окрему увагу було приділено мовним особливостям того часу: характерним зворотам, діалектизмам, образним висловам, які надають пісням особливої сили й колориту. Учасники відкривали для себе, наскільки багатою, гнучкою та емоційною була мова козаків, як вона формувалася під впливом історичних подій і як багато з тих мовних скарбів дійшло до наших днів.

Заняття пройшло у натхненній атмосфері, де кожен міг поділитися своїми думками, відчути єдність із минулим і гордість за свою культурну спадщину.

Бо знання мовної історії - це про наше коріння, нашу ідентичність і силу. Через пісню та слово ми краще розуміємо, ким були наші предки і ким є ми сьогодні. І саме це знання допомагає нам зберігати й примножувати українську мову як безцінний скарб нації.

«Мелодії душі: магія української ліричної пісні»

Українські ліричні народні пісні - це ніжна душа нашого народу, у якій переплітаються любов і туга, радість і сподівання. Вони зберігають щирі почуття, передають красу рідної природи й допомагають кожному відчути глибину української душі. Саме ці пісні здатні підняти настрій, заспокоїти серце й подарувати відчуття тепла та гармонії.

7 квітня у бібліотеці для дорослих №13 відбулося чергове засідання клубу пісні, присвячене цим безцінним перлинам. Учасники із задоволенням співали знайомі й улюблені пісні, наповнюючи зал щирими емоціями та гарним настроєм.

Зустріч подарувала всім присутнім радість спільного співу та ще раз нагадала, наскільки важливо берегти й плекати нашу пісенну спадщину.

«Бібліотечний рюкзачок»

Читати люблять усі. І повинні любити. Адже це розвиток, пізнання, збагачення словникового запасу та захоплива уявна подорож у світ героїв книги.

2 квітня бібліотека для дорослих №13 провела вуличну акцію на дитячому майданчику «Бібліотечний рюкзачок» у рамках заходів до Міжнародного дня дитячої книги. 

Діти на свіжому повітрі разом із бібліотекарями поєднували приємне з корисним. У звичних для дітлахів умовах відпочинку читали захопливі історії, дізнавалися про місцезнаходження бібліотеки ті, хто ще не знав, а дехто навіть записався.

Серед учасників були й наші постійні читачі.

Запрошуємо всіх до бібліотеки за книжками. У нас багато нових, цікавих і різножанрових видань.

Адреса бібліотеки: проспект Відрадний, 14/45.

Телефон для довідок: (044) 497-73-04.

«Майстер слова і фольклору»

Марина Вілівна Гримич - знакова постать сучасної української культури, яка зустрічає свій 65-річний ювілей як успішна письменниця, науковиця та видавчиня. Народившись у Києві в родині відомого літератора Віля Гримича, вона успадкувала глибоку шану до слова та інтелектуальної праці. Її шлях є унікальним поєднанням академічної глибини - вона є доктором філологічних та кандидатом історичних наук - із легким, іронічним стилем художньої прози.

Сьогодні Марина Гримич відома насамперед як майстер «київського тексту» та етнографічного роману, де наукова точність антрополога переплітається з живими людськими долями. Її творчість не обмежена одним жанром: вона однаково майстерно створює як побутові драми, так і складні історичні реконструкції. Романи авторки, зокрема «Егоїст», «Бразиліада», «Вужачка» та особливо популярна дилогія «Клавка» і «Юра», стали справжніми бестселерами, що відкрили читачам маловідомі сторінки життя української інтелігенції минулого століття.

Окрім власної літературної праці, ювілярка здійснює значний внесок у розвиток книжкового ринку як засновниця видавництва «Дуліби». Воно спеціалізується на інтелектуальній літературі, антропології та дослідженнях української діаспори, що дозволяє зберігати та популяризувати національні культурні коди. Марина Вілівна залишається однією з найвпливовіших фігур, які допомагають українцям краще пізнати власну історію через призму людяності та гумору.

Цей ювілей - прекрасна нагода відзначити багатогранний талант жінки, яка перетворила етнологію на захопливу літературу, а історію Києва - на близький кожному сучаснику сюжет. Її книги продовжують надихати читачів шукати свої коріння та з гордістю нести українське слово.

Про книги Марини Гринич:

«Клавка»

Події роману розгортаються у післявоєнному Києві 1947 року на фоні жорстоких ідеологічних чисток у Спілці письменників. Головна героїня, молода секретарка Клавка, працює в самому епіцентрі літературного життя - знаменитому будинку «Роліт». Вона стає свідком того, як ламаються долі видатних митців через політичні доноси та партійні збори. Окрім професійної драми, дівчина опиняється в центрі любовного трикутника між відповідальним партійним функціонером та талановитим письменником-фронтовиком. Марина Гримич майстерно реконструює побут киян того часу, описуючи все від черг за хлібом до атмосфери закритих кабінетів.

«Юра»

Дія другої частини переносить читача у 1968 рік, у часи хрущовської «відлиги», що стрімко добігає кінця. Головним героєм стає син Клавки, студент-фізик Юра, який живе насиченим життям київської «золотої молоді». У романі яскраво змальовано конфлікт поколінь, де старі ідеали батьків стикаються із прагненням молоді до свободи, західної музики та джинсів. Проте безтурботність закінчується, коли радянські танки входять до Праги, змушуючи кожного героя зробити свій моральний вибір. Книга наповнена унікальним київським колоритом того часу, де наукові дискусії межують із неформальними вечірками.

«Лара»

Завершальна частина трилогії занурює нас у хаотичну та вибухову атмосферу Києва початку 1990-х років. Головна героїня Лара намагається знайти своє місце у світі, де старі радянські структури розвалюються, а на зміну їм приходить дикий капіталізм. Це історія про виживання інтелігенції в епоху «кравчучок», перших бізнес-кооперативів та великих політичних мітингів за незалежність. Авторка прискіпливо фіксує трансформацію міста та людей, які змушені вчитися жити без ідеологічних вказівок. Роман стає логічним завершенням сімейної саги, демонструючи тяглість поколінь крізь найскладніші періоди української історії.