Усна народна творчість (фольклор) - це твори, що складені народом і передавалися із вуст в уста, із покоління в покоління. У фольклорних творах втілений колективний життєвий досвід, ідеали, прагнення, риси характеру, традиції різних народів. Це ніби духовне послання наших далеких предків нам, їхнім нащадкам, щоб ми здійснили їхні мрії про перемогу Добра, Справедливості, Мудрості, Розуму у нашому з вами людському житті.
Фольклор має свої роди та жанри: народний епос, народна лірика, народна драма.
Типологiя епосу та його жанрiв була розроблена Арiстотелем, Лессiнгом, Шеллiнгом, Франком. Головне в ïхнiх працях - епос розкриває об'єктивну картину навколишнi оï дiйсностi. Кожний епiчний твiр передає певний випадок аб цiлу iсторiю життя героя чи героïв. Епос використовує в повному обсязi весь можливи арсенал зображувальних засобiв (вчинки героïв, портрети, прямi характеристики, дiалогг монологи, полiлоги, пейзажi, жести, мiмiку, iнтер'єри, умовнiсть тощо).
29 січня Україна вшановує пам'ять Героїв битви під Крутами.
На державному рівні цей день почали відзначати з 2003 року. Щорічне вшанування пам’яті Герої Крут закріплено у Постанові ВРУ від 16 травня 2013 року «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами». У 2006 році на залізничній станції Крути відкрили Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут».
Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917-1921 років.
Завдяки їхній звитязі та сміливості ворожий наступ на Київ було зупинено, що дало змогу підписати Брестський мирний договір, який означав міжнародне визнання української незалежності. Ця історична подія знаменувала початок нової епохи національного пробудження українців, усвідомлення права жити на власній землі та святого обов’язку – боронити її, а жертовність і патріотизм цвіту української нації назавжди закарбувалися в нашій свідомості.
Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року між Ніжином і Бахмачем на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва під час наступу на Київ військ більшовицької Росії під проводом полковника Михайла Муравйова. З кінця грудня 1917 року загін Першої Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького під командою сотника Гончаренка обороняв станцію Бахмач, важливий залізничний вузол на кордоні УНР і РСФРР. 27 січня 1918 до них надійшло підкріплення з Києва – 1-ша сотня новоствореного студентського куреня, складена з добровольців – студентів Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Шевченка), гімназистів старших класів українських гімназій на чолі з сотником Омельченком.
Загалом у бою під Крутами загинуло з української сторони, за різними оцінками, 70 - 100 осіб. Втрати бiльшовицьких вiйськ сягали 300 чоловік.
Після розстрілу більшовики не дозволили місцевим селянам поховати тіла загиблих. Лише після визволення Києва від червоних, за розпорядженням українського уряду, 19 березня 1918 року відбувся урочистий похорон полеглих у бою під Крутами на Аскольдовій могилі.
Після здобуття Україною незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність.
Історія Героїв Крут дає натхнення на боротьбу, вміння ніколи не здаватися, відстоюючи правду, свободу й рідну землю.
До Дня Героїв Крут бібліотека №13 підготувала інформаційний вісник "Життя до краплі за рідну Україну".
Сорока Ю. Бій під Крутами. - К.: Золоті Ворота, 2013. - 120 с.
29 січня 1918 року поблизу селища Крути на відстані 130 км від Києва відбувся жорстокий, нерівний бій між чотиритисячним військом більшовиків та трьомастами українськими юнкерами, студентами і гімназистами, що обороняли підступи до Києва. Більшість юнаків не мали ніякої військової підготовки, були погано озброєні, але стояли на смерть, захищаючи свободу молодої Української держави. Українці відбили кілька атак, під час яких зазнали значних втрат. У перебігу військових дій цей бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді.
Дванадцять місяців. - К.: Веселка, 2015. - 199 с.
Багато поколінь українських дітей виросли із цим щорічником, адже перша книга під такою назвою побачила світ понад півстоліття тому. І кожне нове видання було і, сподіваємося, буде справжнім подарунком для читача, незважаючи на вік. Вірші, казки, оповідання, науково-пізнавальні і документальні розповіді, різноманітні цікавинки дозволять і дітям, і дорослим здійснити мандрівку столицею України, завітати до київських храмів, музеїв, театрів, навчальних закладів. Тема "Бій під Крутами" розкрита на 19 с.
Сорока Ю. 100 важливих подій історії України. - Харків Фоліо 2019. - 208 с.
Історія України схожа на мапу, яка містить безліч білих плям. І це не простий збіг обставин, а результат цілеспрямованої державної політики. Протягом століть над тими плямами дбайливо працювали сотні різних людей, найнятих владою метрополій. Ці творці міфів і фейків зробили все для того, щоб наша історія, як і сама Україна, постала перед нащадками у світлі, вигідному для тих, хто намагався асимілювати спадок Київської Русі. Проте час завжди розставляє все по своїх місцях. Тож у цьому виданні ми спробували зібрати події, які сформували ту Україну, котру ми знаємо зараз, і які сприятимуть її розвиткові й надалі. Ми намагалися зосередитися на позитивних подіях української історії, умовно кажучи, на перемогах. Досить довго експлуатувався образ нашої країни як безпорадної жертви, яка постійно страждає, співає сумних пісень і не здатна протистояти зовнішньому тиску. Але заглиблення в реальну історію України доводить, що це не так. Голос минулого промовляє до нас із десятків літописів, документів та історичних розвідок. Відчайдушні герої, незламні воїни, талановиті творці, видатні політичні діячі, геніальні філософи та науковці - ось хто творив історію нашої країни. І, звичайно, треба, щоб про них та їхні досягнення дізналось якомога більше наших громадян. Ця книга є спробою об’єднати під однією обкладинкою найвагоміші моменти нашої історичної спадщини і продемонструвати, що, попри все, Україна пам’ятає своє минуле і має намір, враховуючи свій багатющий історичний досвід, будувати власне щасливе майбутнє. Тема "Бій під Крутами" розкрита на 128 с.
Льюїс Керрол – англійський письменник, математик, логік, філософ, диякон і фотограф. Найбільш відомі твори – «Аліса в Країні чудес» і «Аліса в Задзеркаллі», а також гумористична поема «Полювання на Снарка». Професор математики Оксфордського університету (1855-1881).
Льюїса Керрола називають найзагадковішим письменником Англії. У його особистості поєдналося непоєднуване: математик і письменник, священик і фотограф, філософ і великий друг дітей.
Розмірковуючи про світ дітей і дорослих, про поняття «правильне» та «неправильне», свободу й обов’язок, письменник Льюїс Керрол створив казковий світ, де не було ніяких обмежень для вільного польоту фантазії.
Характер Керрола відрізнявся непохитним наміром реалізувати свою мрію. Він працював цілими днями і часто просиджував довгі безсонні ночі за своїми дослідженнями. Володіючи блискучим інтелектом, професійний математик і здатний лінгвіст, Керрол намагався саме за допомогою цих інструментів знайти вихід, ті самі заборонені двері в чудовий сад, які привели б його до свободи. Математика і лінгвістика – ось дві сфери, в яких Керролл ставив свої експерименти, езотеричні і наукові одночасно. Він видав близько десятка книг з математики та логіки, залишивши в науці свій слід, але прагнув він набагато більшого.
Більшість дорослих і дітей знають його як дитячого письменника, автора улюблених казок про Алісу. Написана ним казкова історія стала справжньою легендою. Їй судилося стати однією з найпопулярніших книг у свiтi, якою бiльше нiж півтора століття захоплюються мільйонів читачів. «Аліса в країні чудес», «Аліса в Задзеркаллі» стали літературною класикою, найкращим зразком абсурду і мали сильний вплив на розвиток мистецтва свого часу. Керролом було започатковано новий напрям у літературі.
Книги Керрола – це казка, переплетена з реальністю, це світ вигадки і гротеску. Подорож Аліси - це шлях, по якому вільно ковзає фантазія людини, вільної від тягот «дорослого» життя, тому персонажі, що зустрічаються на шляху, і пригоди, пережиті Алісою, так близькі дітям.
До 190-річчя від дня народження Льюїса Керрола бібліотека №13 підготувала літературну викладку "Письменник і математик".
Керрол Л. Пригоди Аліси в Дивокраї. - Харків: Віват, 2018. - 128 с.
Одного разу дівчинка Аліса вчинила трохи необережно - не довго думаючи, вона побігла слідом за білим кроликом і ... портрапила до Дивокраю! Там із нею почали відбуватися найнеймовірніші пригоди. Черепахи, що вміють розмовляти, жива колода карт, омари, які танцюють, Синя Гусінь, що курить кальян, і усміхнений Чеширський Кіт - далеко не всі, з ким познайомилася Аліса. Але найголовніше інше - Аліса вчить нас: щоб іти правильною дорогою, необхідно добре знати, куди і з якою метою ти хочеш прийти.
Зарубіжні письменники. - Тернопіль: Богдан, 2005. - 824 с.
У довідник включено понад 7000 статей про письменників ріхних країн і епох - від літератури античності та класичних літератур Азії до сьогодення. Біографічні дані поєднуються з літературознавчим аналізом та бібліографічною інформацією. Тема "Льюїс Керрол" розкрита на 738 с.
Денисова Т. Зарубіжна література. - К.: Фенікс, 1997. - 336 с.
Цей навчальний посібник визнано одним з найкращих підручників для школярів 5-6 класів. В даному посібнику описуються твори зарубіжних письменників. Тема "Льюїс Керрол" розкрита на 98 с.
Пропонуємо вашій увазі цікаву новинку з фонду бібліотеки №13
"13 різдвяних історій".
13 Різдвяних історій. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2013. - 176 с.
Ці 13 різдвяних історій від сучасних українських письменників насправді дуже різні, і водночас вони взаємно доповнюють одна одну, як пазли великого полотна. Як саме життя. Як, зрештою, Різдво для кожного з нас, яке містить у собі значно більше сенсів, аніж традиційна картинка родинної ідилії – довкола столу з дванадцятьма стравами. Тут реальність і містика, гумор та іронія, філософське осмислення буття і трепетне світло любові, яка є істинним проводирем, як Вифлеємська зірка – крізь темінь різдвяної ночі. Автори: Дзвiнка Матiяш, Костянтин Москалець, Софiя Андрухович, Галина Вдовиченко, Марiанна Кiяновська, Мар’яна Савка, Андрiй Бондар, Сергiй Жадан, Iрена Карпа, Христя Венгринюк, Оксана Луцишина, Лариса Денисенко, Андрiй Курков.
Сьогодні - велике свято України День Соборності, яке символізує єдність українських земель і відіграє значну роль в історії нашої країни.
Цей день приурочений до Акту об'єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.
Соборність - це об’єднання в одне державне ціле всіх земель, населених конкретною нацією на суцільній території, духовна консолідація всіх жителів держави, згуртованість громадян, незалежно від їхньої національності.
Соборність передбачає не лише пам’ять про минуле, а й потребує згуртованої спільної праці та взаємодії в сучасній Україні, коли ми, з різних регіонів, спілкуємося, разом працюємо, створюємо знакове і важливе.
Акт Злуки 22 січня 1919 року увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття.
Ідея соборності України була ключовою для наступного покоління учасників українського визвольного руху у XX столітті.
Соборність українських земель має глибоке історичне коріння, спирається на споконвічну мрію народу про власну незалежну, соборну державу та є інтегральним результатом складного і довготривалого процесу її формування.
Друзі вітаємо вас з Днем Соборності України. Наша сила - в єдності.
Пропонуємо вашій увазі відео-презентацію до Дня Соборності про цікаві факти з життя кожної з областей нашої Батьківщини.
Щороку 22 січня відзначається День Соборності України – одне зі знакових свят українського державотворення після Дня Незалежності. Це свято символізує єдність українських земель і відіграє значну роль в історії нашої країни. Саме цього дня у 1919 році було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки.
Головною традицією у День Соборності є утворення "живого ланцюга" єднання. Вперше така масова акція відбулася 22 січня 1990 року – у 71-ту річницю Акта злуки. Тоді понад мільйон людей, узявшись за руки, утворили безперервний ланцюг від Києва до Львова. Акція стала яскравим проявом єдності, прагнення українського народу до свободи.
До Дня Соборності України бібліотека №13 підготувала інформаційно-ілюстраційну виставку "Єдині – непереможні".
Капранови брати. Мальована історія Незалежності України – К.: Гамазин, 2013. – 80 с.
Незалежність не впала з неба – державницька традиція живе на наших землях зі скіфських часів і фактично не переривалася до 1991р. Короткий і зрозумілий виклад подій минулого разом із мальованими історіями дозволить читачам легко зорієнтуватися у такому складному питанні, як походження Української держави та боротьба за її встановлення, а пантеон героїв дасть приклад для наслідування. Це – книжка для дорослих і дітей, для батьків, які хочуть, щоб їхні нащадки виросли українцями.
Тема "Соборність України" розкрита на 58 с.
Шаповал Ю. Мить історії: 366 мініатюр про людей і події. – К.: Парламентське видавництво, 2019. – 400 с.
Ця книжка відомого українського історика є результатом його подвижницької науково-популяризаторської, просвітницької праці на українському радіо. Кожна мініатюра - це філігранний есей, сповнений живої, свіжої інформації й водночас освітлений мудрим, часом іронічним, поглядом автора, що ховається здебільшого за подіями й персонажами, а проте присутній у всьому - і в доборі матеріалу, і в оригінальних ракурсах його висвітлення, своєрідній авторській мові й талановитому літературному стилі. Кожній мініатюрі відповідає один день календаря, що додає книжці додаткової внутрішньої динаміки та інтриги.
Тема "Соборність України" розкрита на 32 с.
Гудзь В. Історія України. – К.: Слово, 2003. - 616 с.
У книжці вміщено завдання для закріплення знань, хронологічну таблицю, документи, мапи, ілюстрації, тобто забезпечення використання повного комплексу основних методів навчання: словесного, наочного і практичного.
Тема "Соборність України" розкрита на 308 с.
Дванадцять місяців. - К.: Веселка, 2015. - 199 с.
Багато поколінь українських дітей виросли із цим щорічником, адже перша книга під такою назвою побачила світ понад півстоліття тому. І кожне нове видання було і, сподіваємося, буде справжнім подарунком для читача, незважаючи на вік. Вірші, казки, оповідання, науково-пізнавальні і документальні розповіді, різноманітні цікавинки дозволять і дітям, і дорослим здійснити мандрівку столицею України, завітати до київських храмів, музеїв, театрів, навчальних закладів. Тема "День Соборності України" розкрита на 18 с.
Ілюстрована історія Києва - К.: Фенікс, 2012. - 424 с.
Київ - одне з найдавніших європейських міст. Вчені Національної академії наук України, які працювали над цією книгою, прагнули донести до сучасного читача основні закономірності розвитку багатовікової історії міста. Київ народжувався на місці поселень полянського племінного союзу і поступово поширював свій політичний та культурний вплив на величезний простір Східної Європи. Будучи національним центром українського народу, він одночасно посів почесне місце в історії інших народів. Тепер, коли на наших очах виникають контури єдиної Європи, внесок Києва і киян у розвиток європейської та світової цивілізації стає предметом загального інтересу. Працюючи над книгою, її автори враховували це. Авторський колектив використав праці своїх попередників, але подав власний погляд на багатобарвну, героїчну, часом трагічну історію міста-героя Києва - політичного, економічного і духовного центру сучасної незалежної України. Книга розрахована на широке коло читачів. Тема "День Соборності України" розкрита на 206 с.
Кормич Л. Історія України. - К.: Алерта, 2004. - 407 с.
Автори цього підручника складали його з урахуванням сучасних досягнень в історичній науці як в Україні, так і в світі. Предмет історії – це суспільство в усій його повноті, взаємозв'язку, взаємообумовленості його компонентів – матеріального, економічного, соціального життя та людини – в природному, соціальному, історичному контексті. Глибоке й професійне вивчення історії стало нагальною потребою. Однією з найважливіших функцій вітчизняної історії є формування світогляду громадянина, патріота своєї батьківщини. В підручнику розглянуть основні періоди формування території, суспільства і держави України та політичні, економічні, соціальні і духовні проблеми її розвитку. Тема "День Соборності України" розкрита на 320 с.
20 січня щорічно віздначається День Автономної Республіки Крим. Ця дата пам'ятна тим, що в 1991 році саме 20 січня жителі Криму волевиявленням під час референдуму заявили про бажання відновити Кримську автономію. Нова адміністративна одиниця увійшла до складу України. Столицею Автономної Республіки Крим є місто Сімферополь.
Автономна Республіка Крим є і залишається територією Незалежної України, що визнано в усьому цивілізовану світі.
До Дня Криму бібліотека №13 підготувала виставку-перегляд "О Криме рідний, брате, друг".
Сергійчук В. Український Крим. - К.: Українська Видавнича Спілка. - 304 с.
У книзі із залученням великого документального матеріалу розповідається про спільну історичну долю Криму й України. Зокрема, звертається увага на українську більшість півострова в період Кримського ханства, на включення Криму до українського організму вже з кінця XVIII ст. Детально аналізується перебіг подій, пов'язаних з процесом об'єднання Криму з Україною в 1918 і передання півострова УРСР в 1954 році.
Родічкіна О. Старовинні маєтки України. - К.: Мистецтво, 2015. - 384 с.
У виданні повно і всебічно розглядається історія розвитку старовинних маєтків і садиб, садів і парків від середньовіччя до початку XX століття на території України. Багатий образотворчий матеріал, свідчення мемуаристів, архівні дослідження, поетичні рядки дають можливість відчути зв'язок епох, оцінити працю видатних творців палацово-паркових ансамблів, ознайомитися як з широковідомими маєтками та парками України, так і з тими, що не збереглися до нашого часу. Розраховано на істориків, архітекторів, мистецтвознавців та широке коло читачів. Тема "Алупкинський палац" розкрита на 194 с.
Вечерський В. Замки та фортеці України. - К.: Балтія-Друк, 2015. - 152 с.
А скільки, власне, замків та фортець збереглося в Україні до нашого часу? Прийнято вважати, що їхня кількість обмежується лише відомими твердинями у Кам'янці-Подільському, Білгороді-Дністровському, Судаку, Луцьку, Хотині, Меджибожі, Острозі, Мукачевому, Ужгороді. Проте насправді збереглося більш ніж 300 оборонних об'єктів, розміщених по всіх без винятку куточках нашої країни: на Волині та Поділлі, на Слобожанщині, Сіверщині та Подніпров'ї, на Буковині й 3акарпатті - від великих міст до маловідомих сіл. Тема "Генуезька фортеця" розкрита на 136 с.
Третяк А. Допитливій малечі про цікаві речі. Подорож по Україні. - К.: Авіаз, 2016. - 240 с.
Ця книга створена для тих, хто хоче ближче познайомитися з Україною, торкнутися багатств нашого краю та відвідати його цікаві місця. Можливо, саме це видання надихне вас на реальні подорожі. Видання призначене для дітей молодшого та середнього шкільного віку. Тема "Автономна Республіка Крим" розкрита на 10 с.
Крим: дорога тисячоліть. - Сімферополь: Таврія, 2001. - 304 с.
Це стисла розповідь про кримську давнину, що ґрунтується на дослідженнях вчених-археологів та краєзнавців, створена на основі популярного видання, підготованого авторським колективом під керівництвом знавця рідного краю О. І. Домбровського.
Чумак В. Україна і Крим: спільність історичної долі – К.: Фотовідеосервіс, 1993. - 80 с.
На базі архівних на опублікованих матеріалів уперше в українській історіографії розглядається спільність історичної долі України і Криму, яка стала унікальним феноменом у розвитку зв'язків між Європою та Середнім Сходом. Особливий інтерес становлять питання: Тавріка і Київська Русь, взаємовідносини Кримського ханства і Запорозької Січі, Крим та Україна в складі Російської імперії, трагедія кримсько-татарського народу. Значна увага приділяється проектам розвитку стосунків між Україною і Кримом, державами Чорноморського басейну в новітні часи. Книга розрахована на широке коло читачів.
День Соборності - свято України, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році. Офіційно в Україні День Cоборності відзначають з 1999 року.
Це свято - нагадування про те, що сила нашої держави в єдності українських земель.
День Соборності України в бібліотеці №13 відбувся у святковому дійстві з виготовлення плаката-єднання "Одна на всіх, як оберіг". Під час онлайнмайстер-класу ми позначали міста України патріотичними сердечками на яскравій карті нашої держави, читали цікаві факти про області, декламували вірші про Соборність України та транслювали відеоролик про найкрасивіші міста нашої Батьківщини.
Крим - унікальна земля, храм природи, до якого вже кілька століть прибувають пілігрімами талановиті митці різних національностей. Крим - невід'ємна частина життя і творчості геніальної дочки українського народу Лесі Українки.
Українська письменниця та поетеса називала Крим «колискою своєї творчості». Вперше вона приїхала сюди у 1890 році на лікування.
Лікар прописав їй від туберкульозу процедури у Сакській грязелікарні. Однак ефекту від них не було, і Леся з матір'ю переїхали до Євпаторії. Там поетеса написала перший вірш про Крим і красу моря - «Тиша морська».
Побувала Леся і у Бахчисараї, краса якого її полонила. Тут з-під її пера вийшли сонети «Бахчисарай», «Бахчисарайський палац» і «Бахчисарайська гробниця».
Ще один вірш Лесі Українки з'явився після зустрічі з юною кримською татаркою у національному костюмі. Емоції поетеси, яка дуже любила національний одяг, вилилися в теплі рядки поезії «Татарочка».
У Криму Леся Українка цікавилася мовою, фольклором та художньо-прикладним мистецтвом кримських татар. Вона зібрала колекцію орнаментів національної вишивки і знаходила її дуже схожою на українську.
До Дня Криму бібліотека №13 підготувала онлайнчитання віршів Лесі Українки про Крим "Лесин Крим".
19 січня українці святкують Водохреще - третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу. Воно починається ввечері 18 січня, коли всі православні відзначають Водохресний Святвечір Хрещення Господнє (Водохреще). Цей день знаменує кінець Різдвяних Святок, які проходять в період з 7 по 19 січня. Головним святковим обрядом є купання в ополонці.
Історія виникнення свята сягає корінням в далеке минуле, коли відбулося хрещення Ісуса Христа в річці Йордан Іоанном Хрестителем.
У Біблії говориться про те, що в момент хрещення на Ісуса зійшов Святий Дух у вигляді голуба, і одночасно голос з небес проголосив про те, що Ісус - Син Божий. Саме тому Водохреще називають також святом Богоявлення.
Напередодні, а також в день свята Водохреща, склався звичай хрестити оглашенних (бажаючих прийняти Святе Хрещення), а на водоймах і в храмах здійснювалось освячення води. Вода, яка освячується в цей день, - найбільша святиня, здатна зцілити душу і тіло. Її намагаються зберегти протягом усього року, освячуючи по потребі речі, приймаючи її як ліки під час хвороби.
Звичайно, головною традицією є водне хрещення. Вода освячувалася в криницях і джерелах, а якщо не було такої можливості, то в стінах храму. Цей обряд проводиться і в наші дні. Священик опускає в спеціальну ополонку хрест. Ополонку носить назву «йордань», а освячена в ній вода - «велика агіаса», що означає «велика святиня». Вірять у те, що ця вода є такою ж чудодійною і святою, як і вода Йордану, в яку входив Ісус.
Також стало традицією купання на Водохреща. Особливо часто біля ополонок можна зустріти людей, які мають якісь захворювання, - вони вірять у зцілення чудодійною водою. Крім того, тим, хто вбирався і переодягався під час святкування Нового року, також слід зануритися у святу воду, щоб очиститися від гріха.
До свята Водохреща бібліотека №13 підготувала краєзнавче онлайн свято "Водохреща. Історія, традиція, звичаї". Сьогодні ми згадували історію створення свята, основні традиції та звичаї.
У багатьох країнах 18 січня святкують Всесвітній день сніговика. А ось християнська легенда говорить про те, що сніговики – це янголи, а сніг – дар з неба. І наші улюблені зимові герої ніби здатні передати Богові прохання людей. Тому, коли зі снігу ліпили маленького сніговичка, йому шепотіли свої сокровенні бажання.
Ідея цього свята спала на думку колекціонеру Корнеліусу Гретцю з Німеччини. Ще у юнацькому віці він розпочав збирати зображення сніговиків, а в 2008 році зі своєю коллекцією з понад трьома тисячами експонатів увійшов до книги рекордів Гіннесса. Корнеліус міркував так: по-перше – в середині січня в багатьох країнах є сніг. По-друге – цифра 18 схожа на сніговика, який тримає в руках віник. По-третє – у цей день не було жодного міжнародного свята.
У Європі сніговиків завжди ліпили поруч із будинками, щедро прикрашали гірляндами і домашнім начинням, одягали в шарфи, а в руки вручали гіллясті мітли. У деталях їхніх «шат» вгадується містичний характер. Наприклад, ніс у вигляді морквини прикріплювали, щоб умилостивити духів, що посилають врожай і родючість. Перевернуте відро на голові символізувало достаток у домі.
Сніговик – один з найулюбленіших символів зимових свят та розваг. І хоч цьогорічна зима не дуже тішить нас своїм білим сніжком, та варто лише докласти трішки зусиль і ви зможете створити цих водночас кумедних та милих героїв своїми руками.
До Всесвітнього дня сніговиків бібліотека №13 підготувала онлайн свято, на якому ми читали казку Зірки Мензатюк «Пригоди зі сніговиками» та на онлайнмайстер-класі «Солодкий сніговик» створювали сніговичка із зефіру.
Водохреща, Хрещення чи Йордан – народно-релігійне свято, котре православні та греко-католики святкують 19 січня. Воно є останнім святом з різдвяно-новорічного циклу та завершує Святки – 12 днів Коляди між Різдвом та Водохрещем. Із цим святом пов'язують хрещення Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані.
Напередодні свята українці традиційно зустрічають другий Святвечір. Впродовж 18 січня віряни тримають піст та нічого не їдять. Сідати за вечерю можна лише після появи першої зірки на небосхилі. До столу подають пісні страви – рибу, вареники з капустою, кутю, узвар тощо.
Вода на Хрещення вважається цілющою, вона символізує початок життя та очищення. Віруючі зберігають вдома саме йорданську воду, адже вірять, що вона є цілющою впродовж усього року. Її ставлять за образами та бережуть на випадок хвороби. Вражає той факт, що вода, освячена на свято Йордана, не псується впродовж року.
До свята Водохреща бібліотека №13 підготувала онлайнмайстер-клас "Візерункова крижинка". Сьогодні ми створювали 3 види сніжинок з паперу, якими можна прикрасити оселю, ялинку та вікна.
Старий Новий рік – це свято, яке люблять багато українців. Воно тісно переплітається з церковними святами і народними традиціями.
14 січня - Старий Новий рік в Україні. Також цей день також називають Василів день або день святого Василя. Він вважався покровителем землеробства.
Зауважимо, що Василій Великий - архієпископ Кесарії Каппадокійської в Малій Азії, визначний церковний діяч, один з Отців Церкви, християнський святий. Йому приписуються винахід іконостасу та складання літургії Василя Великого.
Найважливішою традицією Старого Нового року є посівання. Посівати починають ще з самого ранку до сходу сонця, переважно хлопчики або чоловіки. Є прикмета, що першим в дім цього дня повинен зайти чоловік.
Засівати оселю годилося лише житнім зерном (в рідісних випадках - пшеничним). Інші злакові не використовувалися. Все це нівелює давню традицію. Засівальник мав розбірливо продекламувати поетичну примовку-побажання.
Одним з найвеселіших обрядів на Старий Новий рік є щедрування з козою Маланкою та переодяганням у різні казкові персонажі.
На Щедрий вечір 13 січня традиційно вся родина збиралася за одним столом. Вже закінчився різдвяний піст, тому вечерю готують щедру. В ній має бути багато страв з м’яса, зокрема – зі свинини, як символу плодючості і достатку. А ось страви з птиці та риби не прийнято готувати на Старий Новий рік, оскільки вважається, що разом з ними достаток попливе чи полетить з дому.
Цього дня вважалося за честь вітати всіх Василів. Деінде виносили на подвір'я дідуха і спалювали його, що символізувало початок Нового року.
День народження Вікіпедії відзначається щорічно 15 січня. Зараз, в епоху інтернету, ми користуємося Вікіпедією - універсальною енциклопедією. Головна її перевага полягає у можливості вільного обміну всіма людським знаннями.
Назва утворена від слів «вікі» (технології для створення сайтів) та «енциклопедія». Засновниками Вікіпедії є Ларрі Сенгер та Джиммі Вейлз. Офіційне відкриття відбулося 15 січня 2001 року. Вікіпедія вирізняється тим, що редагувати статті можуть будь-які користувачі інтернету.
Вікіпедія виявилася одним з найуспішніших серед сміливих, дивних і непередбачуваних проєктів XX століття. При цьому, вона не використовує на своїх сторінках рекламу, існуючи головним чином завдяки пожертвам мільйонів користувачів зі всього світу.
За рейтингом сервісу Alexa, станом на 2020 рік Вікіпедія займає 6 місце після Google, Youtube, Tmall, Facebook та Baidu.
Вікіпедія - це унікальна можливість для всіх користуватися на одному ресурсі великою кількістю знань, зібраних всім людством, і не мати при цьому мовного бар’єру. Головна ідея сайту в тому, що кожна людина, що має доступ до мережі Інтернет, на сайті «Вікіпедії» має повне право поділитися своїми знаннями, які в подальшому стануть надбанням усіх, тому що інформація з’являється відразу і швидко. Але варто враховувати, що інформація на сайті може бути не цілком об’єктивна, і читачеві завжди залишається право залишити свою особисту думку про опубліковану інформацію.
До дня народження Вікіпедії бібліотека №13 провела день інформування "Мудрість Вікіпедії".
14 січня 2022 року виповнюється 140 років із дня народження Івана Огієнка (митрополита Іларіона) (1882–1972), церковного, громадського та політичного діяча, історика церкви, мовознавця, лексикографа, педагога.
1909 завершив навчання в Київському університеті. 1915-1918рр. - приват-доцент Київського університету, співзасновник Українського народного (1917) та Українського державного (1918) університетів у Києві, фундатор і перший ректор Кам'янець-Подільського державного українського університету (1918), один із активних діячів УАН, мережі національних вищих навчальних закладів, міністр народної освіти УНР (1919), міністр сповідань, головноуповноважений міністр УНР (1919–1920), професор теологічного факультету Варшавського університету (1926–1932), єпископ, архієпископ, митрополит Холмський і Підляський (1940–1944). Першоієрарх Української греко-православної церкви в Канаді (1951–1972).
Огієнко – перекладач Біблії та низки богослужбових книг на українську мову, автор віршованих творів релігійного змісту, багатьох праць з історії, культури, канонічного права, славістики, мовознавства й інших дисциплін. Як учений належав до представників української державницької школи, що постала в його творчості із критичного переосмислення новонародницької, консервативної і національно-державницької ідеологій. Він відстоював ідею політичної самостійності держави та опори на власні сили у вирішенні її внутрішніх проблем.
Огієнко зробив значний внесок у розбудову архівної справи України, як джерелознавець увів до наукового обігу велику кількість цінних історичних пам'яток, у числі яких – українські, білоруські, молдовські, польські, словацькі, грецькі та ін. На основі виявлення джерел написав цикл монографій, розвідок, нарисів, посібників. Серед них: "Загублений Крем'янецький стародрук: “Синод луцький 1638” (1931), "Програма опису кирилівських стародруків: Для вжитку палеографічного семінару" (1932), "Загублена українська грамота першої половини ХV віку: Палеографічно-лінгвістичний нарис" (1935). Великим є його внесок в українську лексикографію. Редагував часописи "Рідна мова" (1933–1939), "Наша культура" (1935–1937, 1951–1953), "Слово істини" (1947–1951), "Віра й культура" (1953–1967).
Свято збирав Іван Огієнко те, що втримало народ від забуття, - його звичаї, фольклор, пісні, легенди, брав краще зі спадку, аби зберегти взаємність люду й мову, єдність літературного стилю, єдність культури, вивірені історичним поглядом. Іван Огієнко був із когорти подвижників. Його ім’я залишиться на скрижалях історії України, у вічній пам’яті народу.
До 140-річчя від дня народження Івана Івановича Огієнка (митрополита Іларіона), патріота-соборника, українського історика і письменника, мовознавця, видавця, педагога, громадського, політичного і церковного діяча бібліотека №13 підготувала історичний огляд "Подвижник української справи".
Огієнко І. Історія української літературної мови. - К.: Наша культура і наука, 2001. - 440 с.
Це одна з етапних праць ученого, яка за радянських часів вважалася особливо крамольною. В історичному розрізі, доступно і переконливо автор показав той воістину тернистий шлях, яким пройшла українська мова в умовах століть заборон, утисків, і обмежень, дослідив феномен незнищенності її як "душі нації", "найціннішого скарбу" народу.
Капранови. Історія нашої церкви. - К.: Гамазин: 2018, - 80 с.
Усі ми знаємо, що Володимир хрестив Київ. Хто такі греко-католики, і чим вони відрізняються від католиків? Звідки в нас протестанти і старообрядці? Брати Капранови знамениті своїм вмінням розповідати просто і цікаво про найскладніші речі. Тому з цієї тоненької книжечки ви довідаєтеся не лише про карколомні пригоди, таємні змови та підступні інтриги, які супроводжували розвиток Української Церкви, але й дізнаєтеся про те, хто навчив Україну читати, друкувати книжки та завів у нас бібліотеки, хто склав першу абетку та привіз до Києва перший телескоп, чому в українських храмах так гарно співають – і багато іншого, прецікавого та надзвичайно потрібного кожному українцю. Тема "Іван Огієнко" розкрита на 71 с.
Огієнко І. Українське монашество. - К.: Наша культура і наука, 2002. - 396 с.
Більш ніж півстоліття перебував у канадському архіві невідомий досі рукопис твору, що склав назву цієї книги. «Українське монашество» – це поцінування й аналіз одного із загадкових і досі непізнаних феноменів вітчизняної історії – чернецтво, роздумування про скороминуще і вічне, духовне і бездуховне, про справжні і фальшиві людські цінності, про проблему вибору і обов’язку, які супроводжують людину протягом усього її земного життя. До цієї книги увійшли також інші твори автора, присвячені цій темі, – «Преподобна Анна Всеволодівна», «Преподобний Іов Почаївський», «Старець Паїсій Вличковський».
Огієнко І. Тарас Григорович Шевченко. - К.: Наша культура і наука, 2002. - 440 с.
Одна з небагатьох книг Івана Огієнка, яку він писав усе своє життя, але так і не довів свій творчий задум до кінця. Створені в еміграції сотні рукописних сторінок повернулися на Батьківщину лише тепер – більш ніж через чотири десятиліття після написання і через тридцять літ після смерті автора. До складу книги увійшла також передмова І. Огієнка до книги “Граматично-стилістичний словник Шевченкової мови”.
Шаповал Ю. І. Мить історії: 366 мініатюр про людей і події. – К.: Парламентське вид-во, 2019. - 400 с.
"Мить історії: 366 мініатюр про людей і події" відомого українського історика Юрія Шаповала є результатом його подвижницької науково-популяризаторської, просвітницької праці на українському радіо. Кожна мініатюра – це філігранний есей, сповнений живої, свіжої інформації й водночас освітлений мудрим, часом іронічним, поглядом автора, що ховається здебільшого за подіями й персонажами, а проте присутній у всьому – і в доборі матеріалу, і в оригінальних ракурсах його висвітлення, своєрідній авторській мові й талановитому літературному стилі. Тема "Іван Огієнко" розкрита на 25 с.
Огієнко І. Рятування України. - - К.: Наша культура і наука, 2006. - 464 с.
Основу цього видання склали досі не друковані в Україні автобіографічні праці відомого вченого, державного і релігійного діяча, з-поміж яких – “Моє життя”, “Рятування України”, “На Голготі”, “Книга нашого буття на чужині”. Будучи не лише свідком, а й безпосереднім учасником подій, пов’язаних із тріумфом і трагедією Української революції 1917–1919 років, автор вважав “за свій конечний обов’язок” детально описати ту пору, дати майбутнім дослідникам матеріал, побудований на власних щоденниках та архівних документах.
В Україні традиція відзначати Старий Новий рік пов'язана ще і з церковними святами. Так, 13 січня відзначається свято Маланки, а 14 січня – день святого Василя. До того ж сучасний Новий рік припадає на Різдвяний піст, а Старий Новий рік – вже ні, тому цей "Новий рік" відсвяткувати можна від душі.
Вечір напередодні Старого Нового року – Щедрий вечір або Василів день, як його ще називають – збігається з українським народним святом Маланки. Святкування його походить від давнього, ймовірно, дохристиянського звичаю. За яким - це також день преподобної Меланії (Меланки, Маланки, Міланки). В українській народній традиції обидва свята об'єдналися в Щедрий вечір, або свято Маланки.
Кутя – головна обрядова страва цього вечора. На Василя кутю готували щедру, жирну, заправлену смальцем або вершками. Звідси і назва вечора – Щедрий. Вважається, що щедрий та багатий стіл забезпечить господареві добробут на весь рік.
До Старого Нового року бібліотека №13 провела святкове онлайн частування. Сьогодні ми в передзвонах щедрівок згадували історію свята, виконували святкові піснеспіви, готували щедру кутю за всіма українськими звичаями та традиціями.
Пропонуємо вашій увазі нові книги з фонду бібліотеки №13, серед яких художні твори українських та зарубіжних письменників. Серед новинок: книжки Юрія Андруховича, Джека Лондона, історична та психологічна література тощо. Цікаві книжечки чекають на свого читача.
13 різдвяних історій. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2013. - 176 с.
Ткаченко С. Потойбічниця. - К.: Фенікс, 2021. - 232 с.
Савлюк Б. Орден місяця. - К.: ТаТиШо, 2020. - 208 с.
Гарді Т. Джуд непримітний. - Харків: Ранок, 2017. - 448 с.
Лондон Дж. Твори. - Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2009. - 480 с.
Історія України в мапах. - Харків: Фоліо, 2018. - 10 с.
Там, де починається Солом'янка. - К.: Фенікс, 2021. - 192 с.
Сорока Ю. 100 важливих подій історії України, 2019. - 205 с.
Янголята є символами світлого свята Різдва Христового. Євангеліє розповідає нам, що ангел приніс Діві Марії благу звістку про те, що у неї народиться син, якому судилося стати Рятівником людства. Коли в печері в Вифлеємі народився Ісус, ангели повідомили про цю чудову подію пастухам, які перебували неподалік. Здавна в Україні до Різдва фігурки янголів вирізали з паперу та клеїли їх на шибки або кріпили за ниточку до сволока, прикрашали ними ялинку і дарували своїм близьким. Такі оздоби створювали живе оточення, коливаючись від найменшого руху повітря, чим створювали неймовірну атмосферу чарівності, легкості та казковості.
А ми пропонуємо виготовити ангеликів-захисників власноруч, щоб вони оберігали вас своїми ніжними крильцями від зла і темряви впродовж усього року. Навіть діти знають, що такий різдвяний ангел - це не просто виріб, а справжній оберіг, який варто подарувати друзям і рідним.
Пропонуємо вашій увазі книжку-альбом "Українська святочна картка" з фонду бібліотеки №13.
Українська святочна картка. - К.: Барви, 2009. - 213 с.
В альбом вміщено репродукції поштових карток 1900-1939 років, а також видання сучасні, включно з виданнями української діаспори. Для філокартистів, видавців, студентів мистецьких закладів, широкого кола поціновувачів українського мистецтва. Тема "Різдво Христове" розкрита на 24 с.
Традиційно 7 січня православні християни відзначають Різдво Христове. Це - велике християнське свято, день Народження Ісуса Христа, Спасителя світу і Відкупителя людей з полону гріха. Це свято любові, котру принесло на землю Різдво, зобов’язує нас до внутрішнього відродження, до оновлення усього сущого: людини, сім’ї, нації, держави, всесвіту. Різдво Христове закликає нас шанувати все, що витворив Бог, зберігати природу – ріки, поля, ліси, тваринний світ, охороняти їх від винищення й забруднення.
У світлі цього свята людина повинна прагнути очиститися від скверни, відродити наші душі й серця у покаянні, любові і всепрощенні. Різдво Христове - як нове очищення, воно виводить нас з темряви до світла, зцілює духовно, об’єднуючи в єдину могутню християнську родину.
Одна із найяскравіших традицій цього світлого свята, без якої просто неможливо уявити жодне Різдво, – це колядки: невеликі пісеньки з побажаннями благополуччя, здоров'я і багатого врожаю в наступаючому році. Вони належать до найдавніших звичаїв, що дійшли до наших днів. Колядки неодмінно звучать у кожній українській родині й навіть на вулицях країни.
Підготовка до Різдва у різних сім’ях проходить по-своєму, проте один ритуал залишається незмінним для всіх – це приготування святкового частування. У кожній країні прийнято подавати на різдвяний стіл свої традиційні страви. Особливе місце серед них займають солодощі. Зазвичай, на Різдво готують випічку – печиво, пряники, пудинги, штруделі, кекси тощо.
Як правило, під різдвяними пряниками маються на увазі імбирні пряники, також їх нерідко називають і різдвяне печиво. Це пов’язано з тим, що таку випічку під час Різдва можна зустріти практично в кожному будинку. Її прикрашають яскравим розписом, карамеллю, розтопленим шоколадом, глазур’ю та ін. Саме тому нерідко виготовлення таких солодощів перетворюється на захопливе творче заняття, до якого, до речі, можна залучити всіх членів сім’ї і зробити свято ще веселішим. Пряники можна робити у формі ялинок, сердечок, зірочок, кілець, в Європі дуже популярні так званий пряниковий чоловічок та різдвяний будиночок. Подібні фігурки не тільки подають на стіл, але і прикрашають ними ялинку або інтер’єр квартири.
До Різдва бібліотека №13 провела народознавчі святкові онлайн-вітання "Ми Piздво Xpиста шaнуєм i щopoку кoлядуєм". Сьогодні ми співали різдвяні пісні, декламували колядки та виготовляли ялинку з медово-імбирних пряників, прикрашаючи її глазур'ю та сніжинками. Така страва прикрасить кожен різдвяний стіл.
7 січня відзначають велике християнське свято - Різдво Христове, яке належить до так званих дванадесятих свят, які церква відзначає особливо урочисто. За біблійними свідченнями цього дня народився Син Божий — Ісус Христос, якому люди поклоняються вже два тисячоліття.
Різдво – це дуже красиве і радісне свято, яке з нетерпінням чекають і дорослі і діти. Його святкують у всьому світі, але кожен народ вкладає в це свято щось своє.
Різдво в Україні – це улюблене свято, яке чекають і люблять через чарівно прикрашену ялинку, можливості поколядувати, поглянути вертепи. І ще: щороку, народження Христа нагадує про те, що Бог завжди з нами, пам’ятає про нас і любить нас. Він бажає нам всім миру і добра, щоб зірка, яка зійшла над Вифлиємом під час його народження, освітлювала нам шлях до добра і щастя.
До свята Різдва бібліотека №13 підготувала різдвяну книжкову виставку "Величніший на світі день!"
Брати Капранови. Веселих свят. - К.: Зелений пес, 2014. - 80 с.
Свято - це не тільки і не стільки застілля, скільки вміння створити святковий настрій та провести незабутній день разом із родиною та друзями. У книзі ви знайдете все про головні українські свята - історію, традиції, прикмети, ритуали, а ще пісні з нотами, святкові страви із рецептами, ігри та забави і багато малюнків та іншої корисної інформації. Видання слугуватиме путівником українськими святами, за допомогою якого дорослі разом із дітьми віднайдуть для себе багато цікавих та мудрих святкових розваг. Тема "Різдво Христове" розкрита на 80 с.
Йде до нас колядочка. - К.: Авіаз, 2015. - 40 с.
Хто з малечі не любить зимових свят? Веселощі, пісні, хороводи... А ще привітання зі святами колядками та щедрівками. Книжка має чудове художнє оформлення, яке до вподоби і малятам, і дорослим. Тема "Різдво Христове" розкрита на 16 с.
Ніч проти Різдва. - К.: КМ-Букс, 2018. - 26 с.
Час читати! Малечі сподобаються яскраві малюнки на кожній сторінці цієї зимової казочки. Який бо він, святий Миколай? Це питання страшенно хвилює маленького хлопчика. Він чемно поводився впродовж року, написав і відправив Миколаю листа із замовленим подарунком і чекає на візит таємничого дідуся. Всі довкола сплять, тільки малому не спиться. Воно й не дивно, адже хлопчикові кортить поглянути, який він із себе, цей благодійник усіх дітлахів планети Земля. І сталося справжнє диво - святий Миколай таки з'явився! І нехай кожен, хто прочитає цю гарно ілюстровану книжечку, повірить у зимові чари.
Комікс за мотивами повісті Миколи Гоголя "Ніч проти Різдва". - К.: Грані-Т, 2008. - 56 с.
Відтепер твори класиків української літератури набули нового і несподіваного вигляду: серія «Класні комікси» доводить, що шкільна програма може і повинна бути цікавою. Комікс за мотивами повісті Миколи Гоголя «Ніч проти Різдва» справді класний, адже його можна із задоволенням читати всім класом. Веселі ілюстрації та влучні репліки здатні зацікавити і спонукати до прочитання твору в повному обсязі. Тож не зволікай! Саме час перегорнути сторінки коміксу і відкрити для себе класичну українську літературу в новому форматі.
Пори року. - К.: Авіаз, 2012. - 96 с.
До читаночки увійшли твори українського фольклору, письменників-класиків та сучасних авторів. Всі твори розподілено за порами року. Тема "Різдво Христове" розкрита на 18 с.
Воронина Л. Різдвяна казка від слона Ґудзика. - К.: Знання, 2020. - 35 с.
Чи знаєте ви, що в Різдвяну ніч відбуваються дива? Особливо, якщо ви опинитесь у зимовому лісі зі справжнім чарівником — крихітним слоником на ім’я Ґудзик. Саме така фантастична пригода сталася з дівчинкою Ясею, якій довелося змагатися з підступними чаклунами-заманюками, рятувати з небезпечної пастки оленя Мартина і разом з усіма лісовими мешканцями веселитися на казковому Різдвяному карнавалі, що його влаштував слон Ґудзик!
