Заняття клубу пісні "Надія" бібліотеки №13.

Колискові пісні - ліричні пісенні твори, які виконуються матір’ю (рідними членами родини) над колискою дитини для того, щоб її приспати.

Це один з найдавніших жанрів народної словесності, що сягає корінням міфологічного періоду творчості. В минулому подібні пісні виконувались не тільки, щоб приспати дитину, а привернути до неї або відвернути від неї дію певних духовних сил, оберегти від зла.

Центральним у групі колисанок є образ матері. Вони сповнені мріями, думками матері про майбутню долю дитини. Основним виразником колискової пісні є мелодія, яка навіває дитині сон.

Мати і дитя - це найпрекрасніший образ із загальнолюдської скарбниці духовності. Чуттєвий зв’язок, що з дня народження існує між матір’ю та дитям, дістає вірне відбиття у зворушливо щирих і безпосередніх колисанках.

Всю любов, ніжність, бажання бачити своє дитя щасливим, розумним, здоровим, матір вкладає в невибагливі рядки і простеньку мелодію, організовану ритмом гойданням колиски. Монотонний тихесенький наспів і пестливі слова мають заспокоїти, приспати дитя.   

Колискові пісні - жанр народної родинної лірики, специфічний зміст і форма якої функціонально зумовлені присиплянням дитини в колисці. Визначальний у колисковій пісні не смисловий, а звуковий (ритмо-мелодійний) компонент.   

"Тихесенький вечір на землю спадає" (сл.: В. Самійленко, муз.: К. Стеценко), "Спи, моя радість, засни" (сл.: С. Свириденко), "Тепле сонечко сідає" (сл.: В. Орлов, муз.: І. Поклад) - такі колискові пісні пролунали на занятті клубу пісні "Надія" бібліотеки №13.      

Ці колискові пісні заспокоюють, налаштовують на сон і допомагають підтримувати такий важливий емоційний зв’язок з власною дитиною. Вони можуть служити профілактикою рухових і мовних розладів, а, крім того, благотворно впливають на надмірно вразливих, нервових дітей, або ж пережили травму чи стрес. Так що колискові пісні не тільки принесуть дитині гарний настрій, але й допоможуть виростити її здоровою.