Життя та мандри кочові.

8 квітня у світі відзначають Міжнародний день ромів. Це свято, започатковане 1971 року, має на меті привернути увагу до самобутньої культури ромського народу. Міжнародний день ромів встановлений 52 роки тому на І Всесвітньому конгресі союзу ромів, що відбувався в Лондоні 8-12 квітня 1971 року.

Національний прапор ромів – синьо-зелене полотнище з червоною чакрою (колесом) посередині. Кольори прапора символізують небо і землю, а червоне колесо – кочове життя, а ще підкреслює зв’язок циган зі стародавніми індоаріями. Гімн ромів написаний на основі народної пісні «Джелем, джелем».

На сьогодні в світі мешкає близько 18 мільйонів циган. Із них понад 10 мільйонів – на території ЄС. Цигани (самоназва - роми, що означає «людина»), переважно кочовий народ (частково осілий), що має праіндійське коріння, мешкає в Європі (головне скупчення в Румунії, Словаччині, Угорщині), в Західній Африці, Південній і Північній Америці, Австралії. Цигани послуговуються циганською мовою, яка є однією з індійських (індоарійських) мов.

За будь-якої влади цигани зазнавали утисків і дискримінації. Їх змушували залишати кордони тієї чи іншої держави, видавали закони про примусове оселення, або й взагалі знищували. Під час Другої світової війни нацистами було вбито понад мільйон ромів (щороку 2 серпня відзначається Міжнародний день Голокосту ромів). 

Згідно з офіційними даними, в Україні мешкає майже 48 тисяч циган. Називаються і неофіційні цифри – понад 100 тисяч. Найбільше їх на Закарпатті – до 20 тисяч (до речі, це єдина область, де роми проживають компактно), в Донецькій, Дніпропетровській та в Одеській областях. Вважається, що вперше цигани з'явилися в Україні у 15-16 ст. - спочатку в Бесарабії та в Криму.

Цигани вирізняються своєрідним одягом, мають багатий фольклор, зокрема, у ділянці народної поезії (особливо казки), музики, танцю. Циганські мотиви мали вплив на музику й літературу.  В Україні вони є в творчості Степана Руданського, Михайла Старицького, Миколи Гоголя, Івана Франка та ін.

Ромська нація подарувала світові чимало знаменитостей і талантів. Серед них, приміром, Чарлі Чаплін, Кармен Амайя, Ерік Кантона, Елвіс Преслі, Джанго Рейнхардт, Броніслава Вайс, Ронні Вуд, Боб Хоскінс, Йоганн Тролльман, Тайсон Ф'юрі та інші. 

Пропонуємо вашій увазі відеорекламу книг "Життя та мандри кочові" з фонду бібліотеки на ромську тематику до Міжнародного дня ромів.                                         

Гаус К.-М. Собакоїди та інші люди. - Львів: Човен, 2017. - 120 с.   

Карл-Маркус Ґаус, знаний численними глибокими текстами про малі народи й етнічні меншини Європи, у цій книжці відкриває читацтву ромські спільноти Східної Словаччини, зачаєні від зовнішнього світу. Автор знайомиться з ромами та їхніми сусідами, розповідає про тамтешні звичаї та побут, злидні й утіхи, про історичні передумови й сучасний перебіг непростого співжиття «чорних» і «білих» зовсім неподалік України; зрештою, про іншість і людське в кожному з нас. Це дослідження австрійського журналіста про ромів: те як вони живуть, і як їх сприймає світ. Він описує, по суті, внутрішній устрій гетто - район Лунік IX у словацькому місті Кошице. 

Козимиренко М. Циганська кров: – К.: Етнос, 2005. – 78 с.

Книга репрезентує поетичні твори самобутнього ромського поета Міхи Козимиренка, члена Національної спілки письменників України, Спілки самодіяльних композиторів Житомирщини. Ромською мовою перекладав твори Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка.  Поема «Циганська кров» та балади «Чорні очі» й «Рада» - роздуми мудрої та досвідченої людини про історію та сучасне становище ромів. Твори подано мовою оригіналу та в перекладі українською знаним українським  поетом  Григорієм Латником.

Фрейзер А. Цигани. – К.: Всесвіт, 2003 – 360 с.  

Від часів появи в Європі циган - а було це понад 9 століть тому, цигани відмовлялися вести осідлий спосіб життя. Вони і досі залишаються людьми, чия культура та звичаї постійно наражаються на несприйняття й нерозуміння з боку суспільства, людьми, що стійко зберігають свою виразну ідентичність і не піддаються тиску асиміляції.

У книзі Фрейзера описана історія циган, починаючи з дослідження циганських коренів в Індії. Він розповідає про міграції циганів від часів раннього Середньовіччя до сьогодення, їхні шляхи Близьким Сходом, Європою і світом, під час яких їм вдалося зберегти свою специфічність, свою своєрідну культуру і традиції.