Містичний батько українського бестселера.

                                       

Василь Шкляр - український письменник, політичний діяч, лауреат багатьох літературних премій, автор понад десяти книг прози, «батько українського бестселера».

У 1980-х роках пише свої перші відомі збірки оповідань, зокрема, «Де твій Остап, Соломіє?», «Перший сніг» та «Живиця». Пізніше виходять друком інші книги та оповідання, але вони залишаються практично не поміченими. Лише після виходу роману «Ключ» у 1999 році до письменника приходить популярність і визнання читачів, а сама книга отримала низку нагород та була неодноразово перевидана українськими видавництвами і за кордоном.

Наступного року Шкляр стає головним редактором видавництва «Дніпро», в рамках якого здійснює видання своїх перекладів-адаптацій зарубіжної і вітчизняної класики - в скороченому вигляді і сучасною мовою, без архаїзмів, діалектизмів тощо. У 2009 році виходить роман письменника «Залишенець. Чорний ворон», що відразу стає бестселером в українській літературі і отримує величезну кількість читацьких відгуків. 

З 1978 року В. Шкляр - член Спілки письменників України, з 1999 року - член Асоціації українських письменників. Один з найбільш читаних і відомих сучасних українських творців літератури. Лауреат Шевченківської премії 2011 року. 

Василь Шкляр – гордість нашої сучасної літератури, співець українського спротиву тоталітарним режимам усіх часів.

До 70-річчя від дня народження Василя Шкляра бібліотека №13 підготувала виставку-портрет "Містичний батько українського бестселера".         

Шкляр В. Тінь сови. - Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2019. - 432 с.

Роман «Тінь сови» — найгуманніший з усіх написаних Шкляром. Кохання та журба, на жаль, часто ходять поруч… Життя Катерини і Степана сповнене любові та світлої поезії. І коли приходить біда – як тінь сови, що вони побачили перед весіллям, – заради спокою дружини Степан ладен пожертвувати всім. Смерть сильніша за кохання? Мабуть, навпаки… Непідвладна часу історія кохання, що надихає та дає надію. Кохання, яке перетворюється на легенду...

Шкляр В. Кров кажана. - Львів: Кальварія, 2003. - 220 с.

«Кров кажана» перехоплює подих. Це «страшний» епатажний роман, який спровокує чимало «офіційних» претензій до автора. Похмура містика, божевільна кримінальна історія… Однак то тільки гіпнотична форма, в яку автор «Ключа» та «Елементала», може, як ніхто досі, зодягає глибокий соціальний зміст. Витончений психологізм, філософічність, іронія, інтелектуальна та мовна ґраційність забезпечують романам Василя Шкляра статус яскравого, самобутнього явища в сучасній літературі. 

Шкляр В. Чорне сонце. - Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2016. - 304 с.

Російсько-українська війна очима бійця полку "Азов".  Хто і навіщо затягує війну на Донбасі, чому гинуть найкращі, чому місцеві вважають своїх визволителів ворогами, яким буде майбутнє України? Глибока, сповнена смутку, болю й надії історія розгортання російсько-української війни очима бійця полку «Азов», якого честь і сумління змусили взяти до рук зброю. До книжки, крім «Чорного Сонця», увійшли твори «Танець під чортову дудку», «Крук – птаха нетутешня», «Останній шанс Захара Скоробагатька», «Високі гори у Ялті», «Цілком таємні історії» – різні за тематикою, настроєм і часом написання. Всі вони – про Україну, якою вона була, якою є і якою буде. 

Шкляр В. Троща. - Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2018. - 416 с.

«Троща» — роман про УПА, про перемогу людини над обставинами і над собою. Сам автор каже, що книга написана для того, аби показати світові, що українці не змирилися з режимом, і продовжують боротьбу, як і раніше. Для головного героя, вояка УПА, війна вже минула, проте боротьба не забулася. Та раптом він бачить на цвинтарі недавню могилу свого бойового товариша, і спогади наринають на нього з новою силою. «Свої» і «чужі», дружба та розбрат, кохання і зрада, помилування й помста, свобода й неволя… Перед його очима знов розгортаються бої та тривають допити, постають обличчя різних людей, та ніяк не з’являється личина зрадника…

Шкляр В. Ключ. - Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2019. - 256 с.

Журналіст Андрій Крайній — справжній ерудит, вільно володіє живими й мертвими мовами, але з матеріальними цінностями якось не склалося: доживши до віку Христа, не має даху над головою. Не йому, безхатченку, гребувати теплим помешканням — хай навіть заповітний ключ простягнув йому дивакуватий незнайомець, а номер квартири навіює забобонний страх. Що ж це було: манна небесна чи прикра помилка? Незабаром Крайньому знадобляться ще два ключі: до таємниці зникнення господаря квартири номер 13 і до серця фатальної жінки, до якого не так легко достукатися…

Шкляр В. Чорний ворон. Залишенець. - Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2019. - 432 с.

Їх називали бандитами, розбійниками, головорізами й навіть у прокльонах-анафемах забороняли згадувати їхні імена. Щоб вбити у пам`яті упокореної маси ту ідею, за яку повстанці жертвували свої молоді життя. Авжеж, вони стріляли, вішали, палили, нищили — але кого? На їхньому бойовому чорному прапорі напис: «Воля України або смерть». Вони не вийшли з лісу навіть тоді, коли навкруги запанувала чужа влада і вже не було надії на визволення. Вони — залишенці — обрали собі смерть.