Н. Нагорна «Повернутися з війни»

#бібліотеки_Соломянки #бібліотека_13 #бібліопідвальчик_на_відрадному #бібліотека_і_карантин #бібліотека_onlinе #ПРОЧИТАННЯ#книга_з_фонду

   Ми впевнені, вас зацікавить актуальна книга з фонду бібліотеки 13 Н. Нагорної «Повернутися з війни».

  Це - дебютна книжка спеціальної кореспондентки Телевізійної служби новин каналу 1+1 Наталі Нагорної. Авторка цієї книжки до 2013 року знімала сюжети про щастя, дрібниці та котів.

   Під час подій Революції Гідності у 2013-2014 роках висвітлювала найгарячіші майданівські ночі, була у складі групи швидкого реагування Червоного Хреста.

   У березні 2014 висвітлювала перебіг анексії Криму.

   У липні 2014 поїхала на Схід України знімати війну. Але, окрім війни знімала сюжети про тих, кому було так складно, поки їхні солдати та офіцери були на війні.

   Найулюбленіші сюжети - саме про те, як вони повертаються. Старезними машинами, модними поїздами, забитими автобусами. І про те, як їх зустрічали - квітами, обіймами та щасливими сльозами.

   Авторка цієї книги теж чекала з війни - і дочекалися.

   Видання "Повернутися з війни" складається з чотирьох частин, у кожній з яких йде розповідь від імені різних людей. Усі історії проілюстровані тематичними авторськими малюнками Наталі Нагорної у жанрі наївного мистецтва. За задумом авторки, свої страхи та радощі кольоровою крейдою малює дівчинка Саша, свої переживання вугіллям на Донбасі передає її батько-військовий Олександр, а тонкою пастою зображує свої думки мама Яся.

   Наталя Нагорна стала першою жінкою в редакції ТСН, яка поїхала в зону АТО та з перших днів війни на Сході України працює на передовій. Вона знімала сюжети про родини бійців, поранених, постраждалих, загиблих. Найяскравіші враження останніх чотирьох років журналістка зібрала у книжці «Повернутися з війни".

   Ця книжка насправді ж не про війну. Війна - лише випадковість для цих людей, тло їхніх подій. Коли ми випадково зрозуміли як боляче чекати, як нестерпно любити та як складно повернутися з війни. Адже ніхто не повернувся з війни таким, як був. І жодна книжка не пояснить нам, чому тримати автомат іноді легше, аніж тримати в руках телефон, який не відповідає. Адже солдатам розказують, як воювати, але чомусь не пишуть, як припинити та жити далі. Без примар, спогадів та нічних жахіть. Ця книга з'явилася на світ, бо ми не маємо права на відчай.