Відкриваємо Європу

#бібліотеки_соломянки #бібліотека_13 #бібліопідвальчик_на_відрадному #бібліотека_і_карантин #бібліотека_onlinе#день_європи_в_україні

    День інформації "Відкриваємо Європу" до Дня Європи в Україні.

   Святкування Дня Європи в Україні - це важливий крок у зміцненні самоідентифікації України як європейської держави, причетної до традицій і цінностей Європи. Щорічне відзначення згаданого заходу в нашій державі започатковано Указом Президента України від 19 квітня 2003 р. Це свято поступово стає справою державного значення і відіграє неабияку роль у формуванні громадської думки в Україні про майбутнє нашої держави в дружній європейській сім’ї народів.

   Нам завжди цікаво було знати, які нації і народності проживають на території Євросоюзу, яка у них культура, традиції.

 Хочемо розкрити самобутність країн Євросоюзу, а їх налічується 27, через лаконічні розповіді про національний одяг кожної з них.

Адже кажуть, що національний костюм - це наш генетичний код. І по народному вбранні можна дуже багато чого зрозуміти про країну і про її мешканців, можна розшифрувати, чим і як жили і живуть люди. У кожного народу традиція створення національного костюма різна.І у кожного народу свій незвичайний та красивий народний костюм.

   Національний одяг - це не просто одяг, а надбання народу, частинка його історії, легенд та традицій.
   Національний костюм – це втілення всіх особливостей країни, культури і її традицій. Кожна нація може похвалитися своєю особливістю одягу, яка зберігає в собі частинку минулого і дозволяє зберігати національну ідентичність.

   Національний костюм є виявом національної самосвідомості, етніки і водночас могутнім засобом їх формування, утвердження як в індивідуальній, так і в суспільній свідомості. Костюм має яскраво виражений знаковий характер, визначає приналежність людини, у даному разі – етнічну. Він створює художній образ, втілює естетичний ідеал нації. Знаходять в ньому вираз і етичні норми, уявлення. Таке вбрання складалося протягом століть, тому втілює в собі й історію нації, її національні цінності. У сучасному світі національний одяг служить знаком свідомої національної самоідентифікації, тобто є виразом патріотичних почуттів.

   Болгарія

Народний болгарський костюм дуже різноманітний і фасонами одягу, і своїми яскравими фарбами. Відома нам сьогодні його форма склалася ще в феодальний період і розвивалася в наступні століття.

   Німеччина

Традиційним костюмом баварців (німців) є досить відомий трахтен (Trachten) – і чоловічий і жіночий костюми і дірндль (Dirndl) – тільки жіночий національний костюм. Назва Trachten прийшла з епохи романтизму, саме тоді й заговорили про національні традиції, про те, як люди жили, говорили, співали, святкували й одягалися, і що вважалося основою культури нації.

   Іспанія

Іспанський народний костюм, у тому вигляді, який став фактом образотворчої культури, склався у XVIII-XIX ст. Його формуванню сприяла культура махо – соціального шару іспанських чепурунів з простолюддя, що підкреслювали своє походження.

   Польща

Традиційні польські народні костюми змінюються відповідно до області, але типові мають яскраві кольори і прикрашені вишивкою.

   Франція

Жіночий народний костюм складався з широкої спідниці зі складками, кофти з рукавами, корсажа, фартуха, чепця або капелюха. Чоловічий костюм – це штани, гетри, сорочка, жилет, куртка (або широка блуза), хустка на шию і капелюх.

   Греція

Представники Національної гвардії носять Фустанелла Цоліас – особливий костюм: плісирована спідниця і вільна сорочка з поясом. Таку назву одяг отримав через спідницю «фустанелла», яка складалася з 400 складок, що символізувало кількість років, проведених під турецьким правлінням.

Є й інші національні костюми у Греції, наприклад, врака. Такі костюми носили повсюдно, і нині його можна зустріти на національних святах і грецьких весіллях. Цей класичний чоловічий костюм складається з: панаваки (елемента натільного чоловічого одягу), білої сорочки з довгими широкими рукавами, караманів (чорних широких мішкуватих штанів), коумборі (чорного жилета), довгого широкого пояса, жакета і головного убору «Мегало фесі» (схожого на кепку).

Частиною жіночого національного костюма в Греції обов’язково мав бути масивний головний убір, декорований важкими кистями та моністами.

   Ірландія

На формування національного ірландського костюму не впливал культури інших країн, і це є відмітною рисою одягу гордих ірландців.

Багато елементів одягу переймали у мореплавців і торговців з інших країн, але традиційний костюм Ірландії ніколи не пристосовувався до представників інших народів. Лише Англії вдалося внести деякі корективи.

   Естонія

Естонці наділяли деякі елементи свого національного костюма чудодійною силою. Наприклад, пояс повинен був надавати людині силу, сприяти гарному народжуваності. Тому до його виготовлення або вибору ставилися особливо шанобливо.

Національне вбрання жінок в Естонії включає в себе сорочку довгого вільного крою з пишними рукавами, поверх якої одягалась спідниця чи сарафан. Обов'язковий елемент вбрання – прикрашений або розшитий пояс. Поверх спідниці з допомогою нього кріпиться набедренник, який являє собою два шматки тканини, що знаходяться на рівні стегон.

Слід зазначити, що естонський одяг потрапляв під вплив інших держав, а це не могло не позначитися на культурних особливостях самої Естонії. Зокрема, можна звернути увагу на те, що національний одяг Естонії багато в чому схожий з вбранням Литви, Латвії, Швеції.

   Литва

Традиційний жіночий одяг — довга сорочка, широка спідниця (звичайно 2-3), фартух, тканий або плетений пояс, по святах — безрукавка. На голові дівчата носили вінки зі стрічок і галуна, іноді — на твердій основі, заміжні жінки — полотняну начіпку-намітку.

Чоловічий одяг раніше втратив національну специфіку, ніж жіночий: він складався з полотняної сорочки, полотняних, сукняних або напівшерстяних штанів, жилета, полотняного або сукняного каптана, валяного капелюха; узимку носили серм'ягу, овчинні шуби й кожушки. Традиційне робоче взуття Литовців — постоли, шкіряні постоли, у західних районах Литви також дерев'яні черевики (клумпяй), у святкові дні — чоботи.

   Латвія

Традиційний жіночий костюм — довга тунікоподібна сорочка, смугаста або картата спідниця, наплічна накидка (віллайне). У латишів були місцеві особливості в покрої, кольорах й прикрасах одягу. Головний убір дівчини — червоний вишитий бісером вінок, заміжніх — білий вишитий чепець.

Чоловічий одяг більш одноманітний, складався з каптана (білого, сірого або синього), штанів (одного кольору з каптаном або картатих), сорочки, пояса, шарфа, шапки, рукавичок. Штани заправлялися в шкарпетки з кольоровим одворотом, взуття — чоботи або постоли. По святах обов'язково одягався чорний або сірий капелюх — ратене. І чоловічі й жіночі сорочки сколювалися в коміра металевою пряжкою. З 2-ї половини 19 століття традиційний костюм почав виходити із уживання.

   Швеція

Жіноче шведське національне вбрання (костюм) складається із спідниці на талії (midjekjol) і ліфа (lifstycke) інтенсивного синього кольору. Обов'язковий матеріал для пошиття - вовняна тканина.

Фартух жовтого кольору - одного з кольорів прапору Швеції. На ліфу обов'язково присутня вишивка у вигляді стилізованих квітів, яка показує давні культурні традиції народного костюма шведів.

Чоловіче шведське національне вбрання (костюм) складається з вузьких жовтих чи зелених коротких (ледь нижче колін) штанів, довгих вовняних панчіх, черевиків на товстій підошві з великими пряжками, короткої суконної або замшевої куртки, жилета з металевими пряжками, характерної в'язаної вовняної шапочки з помпонами.

   Румунія.

Жінки носять обруч-спідницю поверх вишитої білої спідниці з вишитою блузкою і шарфом на голові. Чоловіки носять білі штани, заправлені в чоботи, з туніками, які затягнуті рамами, що прикрашені вишивкою. На голові - традиційна конічна вовняна шапочка.

   Словаччина

Жіночий костюм складається

з довгої натільної сорочки,

короткої сорочки, переднього і заднього фартухів. Чоловічий

одяг включає вузькі або широкі штани, сорочку, жилет. На капелюхах молоді люди носять пір'я.

   Нідерланди

Національний костюм в Нідерландах перестав носитися порівняно недавно. На початку 20 століття його ще носили в селах, на півночі країни національний костюм досі в шані. Голландці носять національні костюми на острові Маркен, в рибальських селах Волендам, Урка, Схевенинген і багатьох інших. Ці села притягують туристів і славляться як етнографічні заповідники.

   Данія

Данці пишаються тим, що є надзвичайно сучасними людьми, тому надягання національних костюмів, традиційні народні фестивалі і дотримання старомодних обрядів не настільки популярні тут, як в більшості інших європейських країн.

   Португалія

У португальському одязі домінують червоний і чорний кольори, чоловіки носять жилети з поясами, а жінки – широкі спідниці з фартухами.

   Фінляндія

Традиційний фінський костюм виділяється холодними квітами, простими етнічними візерунками і особливою елегантністю. Жіночий національний наряд – це поєднання довгої спідниці, прикрашеної фартухом, ліфа-безрукавки, який одягають поверх блузи, жакети і взуття з шкарпетками. Молоді дівчата могли обходитися без головних уборів, а ось заміжнім жінкам належало одягати акуратний мереживний очіпок, виходячи на вулицю.

   Чехія

У Чеській Республіці в областях із традиційним географічним розподілом, костюми різних народних шарів пережили складний процес розвитку.

   Бельгія

Фламандський народний жіночий одяг складався з полотняної сорочки з плічками, нижній - з полотняної кофти з рукавами і зашнурованого спереду темного корсета. Іноді зверху одягалася ще довга кофта з басками зі строкатого ситцю і світлий фартух. Жінки носили по декілька спідниць, з яких верхню - дуже широку, зібрану в поясі в густі збірки, шили з одноколірної матерії. Характерна була велика шаль (одноколірна або картата) з бахромою, яку накидали на плечі, а кінці перехрещували на грудях.

   Австрія

В останні роки на основі народного костюма, головним чином Штирії і Тіролю, склалися особливі види чоловічого та жіночого одягу, поширені серед міського населення Австрії. Чоловічий костюм складається з коротких шкіряних штанів, білої сорочки і куртки, покрій якої змінюється згідно моді, жіночий ( Dirndl ) - з сукні типу сарафана (ліф і спідниця різного кольору), кофтинки з пишними короткими рукавами, зібраними на обшлаг, і фартуха. Іноді ліф сукні має крій корсажа. На ноги до такого костюму одягають грубе взуття.

   Словенія

Національний одяг в Словенії майже ніде не зберігся. Ще в середині XIX в. в сільських будинках ткали для одягу полотно з льону, а частково і сукно з овечої вовни. Полотно і шерсть фарбували. З вовни в'язали панчохи, рукавиці, а з льняного полотна шили, крім одягу, постільну білизну, скатертини, рушники. У наші дні одяг та білизну роблять сільські кравці з фабричних тканин.

   Люксембург.

Жіночий костюм складається з багатьох спідниць, верхня з яких збирається в поясі в густі збірки, дуже широка, однокольорова. Поверх їх в'яжуть світлі фартухи. Кофти із яскравого ситцю, довгі.

Традиційний чоловічий костюм втрачений уже давно.

   Угорщина

Традиційний одяг угорців також вельми різноманітний. Жінки носили широкі збірчаті спідниці, часто надягаючи на декілька нижніх спідниць, короткі сорочки з широкими рукавами, яскраві безрукавки (пруслики). З'являтися на людях вони могли тільки в головних уборах — чіпцях, хустках. Чоловічий костюм складався з полотняної сорочки, жилета і полотняних штанів (гат'я). Серед головних уборів переважали хутряні шапки і солом'яні капелюхи. Чоловічий верхній одяг — суконне пальто простого крою (губа), розшитий плащ (сюр), довга хутряна накидка (шуба).

   Мальта

Традиційне жіноче унікальне вбрання гхоннелла (ghonnella) або фалдетта (faldetta) — якраз те, що рідко зустрічається на Мальті, справжнє мальтійське.

   Кіпр

У минулому національний костюм мешканок острова Кіпр відрізнявся своєю простотою, але, в той же час, він був дуже красивим. Традиційне жіноче вбрання включало в себе сорочку, довгі панталони. У тих місцях, де сорочка виступала з-під верхньої сукні, її прикрашали з допомогою різнокольорових намистин і ниток. Національне вбрання кипрянки доповнювали бавовняна хустка на голову (kouroukia), яка біля скроні зав'язувалася у вигляді банта. Хустки прикрашалися фігурними шматочками металу і шовковою вишивкою.

До вашої уваги наша відеопрезентація самобутності країн Євросоюзу через призму ідентичності національного вбрання "Відкриваємо Європу".