Рідна мова моя, поетична й пісенна

    Міжнародний день рідної мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня - 17 листопада 1999 року в Парижі.

    Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.

     В Україні живе понад 130 національних меншин – носіїв 79 мов. Згідно зі статтею 10 Конституції державною мовою в Україні є українська. Тому знати, берегти і примножувати рідну мову – це обов’язок кожної людини.

    Учні 4А класу школи №174 відзначили День рідної мови патріотичним уроком та світлиною на згадку з плакатом "21 лютого - Міжнародний день рідної мови".

    Наймиліша для дитини мамина турбота, мамина ласка, мамине слово і мамині обійми під вечірню колисаночку, у якій найщиріша матусина любов, тепло рідного дому і вся українська мелодійність, якою наповнене кожне слово. Колискова або колисанка — це жанр народної родинної лірики, специфічний зміст і форма якої функціонально зумовлені присиплянням дитини в колисці. Визначальний у колисковій пісні не змістовий, а звуковий (ритмо-мелодійний) компонент.

    Відомі українські колискові: "Ой ходить сон коло вікон" (текст був надрукований ще у 1837 році у альманасі «Русалка Дністровая»), "Із-за річки, з-за Десни",  "Котику сіренький",  "Спи, маленький козачок". 

    Ці та авторські колискові, такі як "Рученьки, ніженьки, лагідні очі"— автор слів М. Сом, музики - О. Сандлер, " Вечірня пісня" В. Самійленка на музику К. Стеценка ми співали в музичному кіоску "Рідна мова моя, поетична й пісенна" в клубі пісні "Надія" бібліотеки 13 до Дня рідної мови. І полинули ми в дитинство, бо як кажуть в народі: «Найдорожча пісня, з якою мати колисала». «Якби не мамина пісня, яким убогим було б наше життя», - писав В.Скуратівський. «Нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим». Це вже слова Т. Шевченка. Нехай всі діти будуть щасливі і бачать кожної ночі найяскравіші сни. А мами їм співають лагідні українські колискові.

Бібліотечні джерела:

Мацько Л. Стилістика української мови - К.: Вища школа, 2003р.

Мово рідна, слово рідне - К.: Веселка, 1989р.

Олійник О. Світ українського слова - К.: Хрещатик, 1984р.

Ткаченко О. Українська мова і мовне життя світу - К.: Спалах, 2004р.