Творці слов’янської культури.

Щорічно 24 травня у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія - творців слов’янської писемності. За різними історичними джерелами видатні візантійські просвітителі Кирило і Мефодій дали поштовх для розвитку східнослов’янської писемності, перекладаючи церковнослов’янською мовою богослужебні книги та Євангеліє, відкриваючи при церквах школи. Вони упорядкували слов’янський алфавіт, заклали основу для подальшого удосконалення кирилиці, якою як національним алфавітом сьогодні користуються понад 250 млн. людей і яка стала третім офіційним алфавітом Європейського Союзу після латини і грецького письма.

Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій. Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки - глаголиця і кирилиця.

В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено відповідно до Указа Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 і відзначається щорічно 24 травня. Свято встановлено постановою Президії Верховної Ради Української РСР від 30.01.91 N 568-I "Про День слов’янської писемності і культури".

Бібліотека №13 підготувала історичну панораму "Творці слов’янської культури" до Дня слов’янської писемності і культури.     

Дванадцять місяців. - К.: Веселка, 2015. - 199 с.

Багато поколінь українських дітей виросли із цим щорічником, адже перша книга під такою назвою побачила світ понад півстоліття тому. І кожне нове видання було і, сподіваємося, буде справжнім подарунком для читача, незважаючи на вік. Вірші, казки, оповідання, науково-пізнавальні і документальні розповіді, різноманітні цікавинки дозволять і дітям, і дорослим здійснити мандрівку столицею України, завітати до київських храмів, музеїв, театрів, навчальних закладів, дізнатися про минуле і сучасне міста, а також про те, як багато важив Київ у житті видатних українських митців.                                                Тема "День слов'янської писемності і культури" розкрита на 82 с.             

Різникова Я. Радуниця. - К.: Український пріоритет, 2019. - 386 с.

Книга «Радуниця» – «це дивовижний калейдоскоп народної космогонії, уявлень наших пращурів про світ, де кожний його компонент має душу й потребує турботи й любові. Світ, в якому святість роду й народу зберігається не лише за горизонталлю, а й за вертикаллю, а члени сім’ї асоційовані з небесними символами: «ясен Місяць – пан господар, красне Сонце – жінка його, дрібні зірки – його діти». Світ, де убогому віддавалися перший спечений хліб, перше яйце, перше молоко з господи; де навіть демонологія вражає естетизмом, а «нечисту силу» можна було приборкати добротою, або обхитрувати. Радуниця (Проводи) – це прадавнє свято єднання поколінь – калиновій міст між минувшиною й прийдешнім». 

Тема "День слов'янської писемності і культури" розкрита на 120 с.

Шкода М. Традиції і свята українського народу. - Донецьк: БАО, 2007. - 384 с.

У нашого народу є таке повір'я: той, хто зрікся батьківського звичаю, карається ганьбою та забуттям. Сьогодні, в епоху роз­будови національної держави, вкрай важливо відновити історичну пам’ять, повернути українців до тих святих начал, що є наріжним каменем національної свідомості. Повернення давніх традицій і впровадження традицій новітніх — один зі шляхів державного поступу. Книжка розповідає про календарні свята України: державні, церковні, професійні та родинні. Безліч цікавих фактів, захоп­лива манера розповіді роблять видання справжнім подарунком для всіх шанувальників вітчизняної культури.                                                      Тема "День слов'янської писемності і культури" розкрита на 353 с.