Сучасним і старовинним водночас вважають вид декоративно-ужиткового мистецтва в’язання гачком, який полягає у виготовленні суцільного полотна або окремих виробів переплітанням нитки у формі петель.
В'язання – це процес виготовлення виробів із ниток шляхом згинання їх у петлі й з'єднання одна з одною за допомогою інструментів ручним або машинним способом. Воно є невід’ємною частиною історико-культурної спадщини України поряд з ткацтвом, прядінням та вишивкою.
Ручне в’язання як техніка з’явилось раніше, ніж ткання, і стало основою виникнення таких ремесел, як прядіння, ткацтво та в’язання (трикотаж). Первісним матеріалом для в’язання була кропива, кора, волокна рослин та шерсть тварин. В’язані речі знайдені у давніх похованнях Єгипту, Риму, Греції.
Українські жінки технікою в’язання виготовляли елементи народного вбрання (безрукавки, шапки, шкарпетки, рукавиці, панчохи, стрічки для оздоблення кептарів і кожухів тощо). У сьогоденні в’язані речі також досить популярні. Захоплюються в’язанням гачком не тільки жінки, але й чоловіки. Для багатьох із них в’язання стало основним хобі. Великою перевагою в’язаних виробів над тканими є те, що їх, якщо необхідно, можна розпустити і перев’язати.
Про все це ми обговорили у жіночому клубі "Лада" бібліотеки 13. Скільки речей наші майстрині вже навчились в'язати гачком, а саме: серветки, шкарпетки, пов'язки, різноманітні вироби - прикраси та багато ін. Це так цікаво та захопливо. Спробуйте і ви, і у вас все вийде.
Немає коментарів:
Дописати коментар