14 грудня – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Указ № 945/2006 про установу цієї пам’ятної дати підписаний Президентом України 10 листопада 2006 року.
Чорнобильська катастрофа – найбільша за всю історію ядерної енергетики. В житті українців Чорнобиль є незаживаючою раною болю і втрат. Масштаби лиха та важкість наслідків стали найтяжчими в історії нашої планети. Героїзм ліквідаторів врятував мільйони життів, врятував світ. Ціною свого життя і здоров’я, під великими дозами опромінення вони зупинили невидимого і дуже підступного ворога. Більше 6 тисяч подолян, одні з перших кинулись на ліквідацію аварії.
Події понад 35-річної давності ніколи не зітруться з пам’яті ні сучасних, ні наступних поколінь. Чорнобильська катастрофа є болем і проблемою всієї громадськості. 14 грудня 1986 року - це не тільки закриття саркофага на Чорнобильській АЕС, але і подолання найбільшої техногенної катастрофи.
14 грудня ми вклоняємося перед мужністю, самовідданістю та високим професіоналізмом ліквідаторів. Також згадуємо тих, хто усвідомлено й мовчки жертовно віддав за нас своє життя в цій аварії.
Ми не маємо права забувати про самопожертву ліквідаторів аварії на ЧАЕС, які пройшли через усі кола ядерного пекла. Багато з цих людей не дожили до теперішніх днів, задля збереження життя і здоров'я майбутніх поколінь.
До Дня вшанування учасників ліквідації на ЧАЕС бібліотека №13 підготувала тематичну полицю "Чорнобиль: трагедія, подвиг, пам’ять".
Плохій С. Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи. - Харків: Бібколектор, 2019. - 396 с.
Ця книга є першою історією Чорнобильської катастрофи від вибуху 26 квітня 1986 року до закриття станції у грудні 2000-го. Чим для України був Чорнобиль? Національною трагедією, величезною психологічною травмою, важкою ношею для економіки. Чорнобиль вибухнув не тільки через помилки персоналу, нехтування правилами безпеки і проблемами з конструкцією реактора, але також через систему, яка обгородила ядерну енергетику завісою секретності. Радянська система не дозволяла поширювати інформацію про попередні аварії навіть серед фахівців. Це зробило нову масштабну аварію неминучою. Сьогодні реактори чорнобильського типу вже не будують, але авторитарні режими, які тримають повний контроль над інформацією, усе ще існують. Нам є чим поділитися зі світом стосовно досвіду Чорнобиля, але є над чим задуматися і самим.
Гудов В. 731 спецбатальйон. - К.: Зірка, 2008. - 158 с.
У цій книзі - спогади ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС 1986 року. Найнебезпечнішу і важку роботу довелося їм виконувати, що б заглушити вибухнувший четвертий реактор, знизити рівні радіації. Вони зробили великий подвиг - за сім місяців після вибуху прибрали тонни радіоактивного сміття і грунту, дезактивували гектари площ всередині і навколо реакторів, знизивши радіоактивний фон в десятки і сотні разів. Завдяки виконаній роботі відселення людей обмежилося 30-кілометровою зоною. Мета книги - донести до читачів, як все відбувалося.
Даєн Л. Чорнобиль - гірка трава. - К.: Веселка, 1988. - 176 с.
Ця повість про начальника воєнізованої пожежної частини Чорнобильської АЕС Леоніда Петровича Телятникова і його товаришів-пожежників, які грізної ночі 26 квітня 1986 року першими вийшли на поєдинок з вогненною стихією і погасили пожежу на станції, про людей мужніх, до кінця відданих своїй справі, своєму священному обов'язку.
Алексієвич С. Чорнобиль: хроніка майбутнього. - К.: Факт, 1988. - 194 с.
Книга білоруської письменниці Світлани Алексієвич - це художньо-документальне дослідження тих психологічних, гуманітарних наслідків Чорнобильської катастрофи, які досі перебували поза громадською увагою. Шляхом опитування людей різних поколінь і професій, в чию долю так чи інакше війшов Чорнобиль, авторка створює вичерпну картину "пост-катастрофічного" суспільства, котра не залишить байдужим жодного читача.
Бачевська Р. Необратимість. - К.: Хай-Тек Пресс, 2008. - 296 с.
Книга учасниці ліквідації аварії на ЧАЕС Р. Бачевської, яка написана просто, чесно та страшно. Книга, яка не дозволяє привикати та забувати.
Алексієвич С. Чорнобильська молитва. Хроніка майбутнього. - К.: Комора, 2016. - 288 с.
Художньо-документальний роман білоруської письменниці Світлани Алексієвич, Нобелівської лауреатки 2015 року, говорить голосами "маленьких людей" про катастрофу, що зруйнувала мільйони життів, перевернула світогляд цілого покоління, а заразом відхилила залізну завісу й підважила непорушну, здавалося, конструкцію радянської держави. Роман створено на основі розлогих інтерв'ю з очевидцями та потерпілими від Чорнобильської трагедії: ліквідаторами та їхніми близькими, вимушеними переселенцями з уражених радіацією регіонів та самоселами "зони", посадовцями, від рішень яких залежали долі десятків тисяч людей, та дітьми, котрі знали, що народилися вже приреченими.
Немає коментарів:
Дописати коментар