Життя - це боротьба, а боротьба - це справжнє життя.

                              

Олена Теліга - українська поетеса, публіцист, літературний критик, громадська діячка. 

Олена Теліга – найвизначніша жіноча постать в літературі української емірації. Вона належить до тих рідкісних у цілому світі поетів, чиї вірші дорівнюють їхньому життю. Оцінюючи творчість поетеси та її життєвий шлях, критики ставили її нарівні з Лесею Українкою.

За своє досить коротке життя Олена не встигла видати жодної власної збірки, та й більшість рукописів загубилася під час переїздів та у вирі воєнних років. Всі книги поетеси вийшли після смерті: "На чужині" (1947), "Олена Теліга" (1977), "Дороговказ. Поезії О. Теліги та О. Ольжича" (1994), збірник "О краю мій" (1999). Більша частина її творів, на жаль, загубилися.

Творче  обличчя  Олени  Теліги  визначає  насамперед  поезія.  Особливістю  поезії  є вишуканість  у тематиці,  настроях,  що  поєднуються  з  народною  простотою світосприймання, відбиття  української духовності, волі до життя, правди, краси, звернення до історичних тем і мотивів.

Тематичне  коло  поезій:  протест  проти  байдужості,  сірості,  прагнення  повноти  життя, боротьба  і героїзм,  любов  до  рідної  землі,  до  свого  народу,  життєва  мужність, роль жінки в житті і суспільстві.

У віршах Олени Теліги вимальовується яскравий образ вольової людини, відданої ідеям національного відродження України, життєлюба, морального максималіста.

Ліричний  герой  поетеси  –  неординарна  особистість,  яка  має  мету  в  житті  й  прагне  її  досягти. А це можливо тільки тоді, коли є почуття обов’язку й внутрішня самодисципліна.

До 115-річчя від дня народження української поетеси Олени Теліги бібліотека №13 підготувала вікторину "Життя - це боротьба, а боротьба - це справжнє життя".