Я свою душу пустив у душу народу.

                                   

14 травня 2021 року виповнюється 150 років від дня народження видатного українського письменника, неперевершеного майстра соціально-психологічної прози, новеліста, тонкого спостерігача людської душі, гуманіста і просвітителя Василя Семеновича Стефаника.

Кожна його новела - це картина трагедії селянського життя, трагедія разючої бідності, безнадійної самотності, невимовної туги від розлуки з рідною землею й світ, повний смутку і водночас несказанної краси та любові до людини, ятрить болем душу.

Перша збірка новел — “Синя книжечка”, яка вийшла у світ 1899р. у Чернівцях, принесла Стефаникові загальне визнання, була зустрінута захопленими відгуками найбільших літературних авторитетів, серед яких, крім І. Франка, були Леся Українка, М. Коцюбинський, О. Кобилянська, стала помітною віхою в розвитку української прози. Збірка новел «Синя книжечка» присвячена описові злиднів, голоду і вимиранню селянства.

У 1900р. вийшла друга збірка Стефаника — “Камінний хрест”, яку також було сприйнято як визначну літературну подію. Для другої збірки Стефаника характерне посилення громадянського пафосу (завдяки таким творам, як “Камінний хрест”, “Засідання”, “Лист”, “Підпис”). У другій збірці головне місце займає тема, що хвилювала письменника протягом усього творчого життя, — одинока старість, трагедія зайвих ротів у бідних селянських родинах.

У творчості Стефаника-новеліста було два періоди: перший припадає на 1897-1901рр., а другий на 1916-1933 рр. Спадщина письменника - це книги новел: «Синя книжечка» (1899р.), «Камінний хрест» (1900 р.), «Дорога» (1901 р.), «Моє слово» (1905 р.), «Земля» (1926 р.).

Тематика збірки «Камінний хрест» - розкриття патріотичних почуттів селянства, його любові до рідної землі.

Чи не найбільше у Стефаника новел про дітей. Їх доля, як і майбутнє рідного народу, дуже хвилювали його. Це новели «Новина», «Катруся». «Кленові листки» - твір про дітей без дитинства.

Творчість В. Стефаника – не просто майстерне зображення автентичного галицького сільського побуту, політичних обставин того часу, це заглиблення в універсальні аспекти людського життя. Його творчість та манера письма мали великий вплив на розвиток української новелістики.

До 150-річчя від дня народження Василя Стефаника, українського письменника і громадського діяча бібліотека №13 підготувала виставку-портрет "Я свою душу пустив у душу народу".

Стефаник В. Моє слово. - К.: Веселка, 2000. - 319 с.

Короткі, як спалах блискавки, психологічно сильні й гармонійно цілісні щодо змісту й форми новели Василя Стефаника (1871—1936) вражають драматизмом і правдивістю. Трагічні конфлікти минулого викликають глибоке співпереживання. Автор цих оповідей — великий син України, поет її сумної долі й водночас співець надії на щасливе її майбуття. Краще опанувати матеріал, зрозуміти світогляд письменника, заглянути в його творчу майстерню, наблизити реальну історичну дійсність і осягнути її глибину допоможуть вміщені в цій книзі спогади сучасників про митця, автобіографічні й критичні матеріали, витяги з листів.

Стефаник В. Камінний хрест. - Харків: Фоліо, 2006. - 255 с.

«...Я свою душу пустив у душу народу, і там я почорнів з розпуки...» Ці слова видатного українського письменника, найближчого соратника І. Франка, М. Коцюбинського, Лесі Українки, майстра новели Василя Стефаника якнайкраще характеризують його творчість. У реалістичних, самобутніх соціально-психологічних новелах письменника постають правдиві картини життя західноукраїнських трудящих кінця ХІХ — початку ХХ століття, трагедії і драми бідняків, що позбувалися землі, праці, покидали рідні місця і змушені були емігрувати за океан або гинути від голоду й хвороб.

Стефаник В. Твори. - Харків: Ранок, 2003. - 192 с.

До книги увійшли поезії в прозі, новели та вибрані листи Василя Стефаника.

Стефаник В. Кленові листки. - К.: Дніпро, 1987. - 237 с.

У глибоколіричних, сповнених драматизму оповіданнях відомий український письменник-демократ змалював тяжку долю селян Західної України на рубежі XIX - XX ст. Твори вражають своїм лаконізмом, глибиною почуттів, виразністю мови.

Історія української літератури. Кінець XIX - початок XX ст. - К.: Либідь, 2005. - 624 с.

У підручнику розглянуто літературний процес кінця XIX - початку XX ст. - одного з найплідніших періодів розвитку літератури, переосмислено спадщину українських письменників різних напрямів і шкіл. Спеціальні підрозділи присвячено творчості О.Кобилянської, Л.Українки, М.Коцюбинського, В.Стефаника та ін. Проаналізовано внесок старшої генерації, розглянуто доробок плеяди талановитих митців, дано характеристику теоретичних понять.                                Тема "Василь Стефаник" розглянута на 411 с.