Скоропадський Павло Петрович — український державний, політичний і громадський діяч, військовик. Походив із козацько-старшинського роду Скоропадських. Гетьман Української Держави. Один з лідерів та ідеологів монархічного гетьманського руху.
29 квітня 1918 році відбувся так званий гетьманський переворот, коли до влади в Україні прийшов генерал Павло Скоропадський. Проголошення гетьманату ніби стало апеляцією до давніх українських традицій. Скоропадський, отримавши широкі владні повноваження, намагався стабілізувати ситуацію в Україні.
При цьому ним здійснювалася політика м’якої українізації. Гетьман розумів, що його держава має бути українською. Було відкрито близько сотні українських гімназій, відбулося введення до навчальних програм української мови, історії та географії як обов’язкових предметів.
Відкриті були українські державні університети в Києві та Кам’янці-Подільському, історико-філологічний факультет у Полтаві, створені Державний український архів, Національна галерея мистецтв, Український історичний музей, Українська національна бібліотека, Український театр драми і опери, Українська державна капела, Український симфонічний оркестр, Українська академія наук тощо.
Політика П.Скоропадського була надзвичайно ефективною і корисною для держави. Вона стала справжнім проявом українського патріотизму і національної свідомості.
В силу своїх уявлень і міркувань Павло Скоропадський намагався дати Україні спокій, з’єднати соціально-творчі елементи, вивести її на міжнародну арену. Але в умовах жорстокої класової битви острівець ладу і безтурботності, навіть якщо б його і створили, був приречений. Та все ж діяльність П.Скоропадського, безперечно, заслуговує на нашу увагу, адже він усвідомлював своє призначення як місію «врятувати країну від хаосу та беззаконня». Його діяльність – не тільки сторінка нашої історії, а й уроки, які треба врахувати, будуючи нову незалежну державу Україну.
Немає коментарів:
Дописати коментар