Творче ставлення до життя Остапа Вишні

    Остап Вишня (Губенко Павло Михайлович) — український письменник, новеліст, класик сатиричної прози XX століття.

   Перший надрукований твір Остапа Вишні — «Демократичні реформи Денікіна (Фейлетон. Матеріалом для конституції бути не може)» — побачив світ за підписом «П. Грунський» у Кам'янці-Подільському в газеті «Народна воля» 2 листопада 1919р. У цій же газеті було надруковано ще кілька фейлетонів молодого письменника, а з квітня 1921р., коли він став працівником республіканської газети «Вісті ВУЦВК», розпочався період його активної творчості й систематичних виступів у пресі. Псевдонім Остап Вишня вперше з'явився 22 липня 1921р. в «Селянській правді» під фейлетоном «Чудака, їй-богу!».

    У своїх творах Остап Вишня найбільше атакував слабкості свої, своїх земляків, вважаючи, що «кому вже немає духу посміятися з власних хиб своїх, краще тому вік не сміятися». Письменник здобув визнання самобутнього майстра української сатири і гумору. Започаткував новий жанр — усмішка. Усмішка — це різновид фейлетону та гуморески. Ввів цей термін сам Остап Вишня. Пізніше він писав: «Хоч „фейлетон“ уже й завоював у нас повне право на життя, та, на мою думку, слово „усмішка“ нашіше від „фейлетону“. Загалом, автор «Вишневих усмішок» зробив значний внесок у розвиток української сатиричної літератури та значно доповнив традиції жартівливого жанру в українській літературі розпочатого його попередниками — Тарасом Шевченком, Іваном Франком, та Лесем Мартовичем.

    Окрім того, гуморист не цурався антирелігійних анекдотів у ранніх творах 1920-тих років. Також його називають автором крилатої фрази «У вагоні Директорія, під вагоном територія…». Помер Остап Вишня у 1956 році. 

    Остап Вишня – справжній народний письменник. Для нього було справою честі працювати для народу й в ім'я народу. Письменник унікальної популярности, рекордних – мільйонних тиражів, твори якого знали навіть неписьменні. І хоча була в нього дуже важка доля, але й після десяти років каторги не перестав він "усміхатись" аж до смерті... На знак вшанування  пам’яті його ім’ям було названо вулиці в Києві та Полтаві.

Бібліотечні джерела:

Вишня О. Мисливські усмішки - Харків: Фоліо, 2007.

Вишня О. Мисливські усмішки - Донецьк: БАО, 2008.

Вишня О. Твори - К.: Дніпро, 1974.

Вишня О. Усмішки - К.: Дніпро, 1988.