Блаженний Священномученик Климентій Казимир Шептицький — Блаженний Католицької Церкви, церковний діяч і архімандрит монахів Студійського уставу, брат Слуги Божого митрополита Андрея Шептицького. Був послом до Галицького сейму та Віденського парламенту, заступником голови Господарського Товариства.
1912 року розпочав новіціат у монастирі монахів студійського уставу в Камениці в Боснії (перед цим — з 1911 року — випробував себе в чернецтві латинської традиції, вступивши до монастиря отців-бенедиктинців в Байроні). 1913 року прийняв схиму, отримавши чернече ім’я Климентій на честь св. Климентія Папи. Ставши монахом, він відмовився від успішної світської кар’єри. Богословські студії здобував в Інсбруці. 28 серпня 1915 р. отримав єрейські свячення. Був довголітнім ігуменом Унівської Лаври (з 1926 року).
1944 р. о. Климентій став архимандритом Свято-Успенської Унівської лаври, де під час Другої світової війни давав притулок переслідуваним євреям, за що 1996 року визнаний Праведником народів світу.
5 червня 1947 р. його заарештували. Формальною причиною арешту стали листи архимандрита до Риму з повідомленнями про переслідування УГКЦ в Україні, які перехопило НКВС. На час арешту архимандриту було 78 років. Після перебування у в’язницях Києва та Львова, присудивши вісім років ув’язнення, архимандрита відправили до Володимирської в’язниці у Москві, де він помер 1 травня 1951 року.
Аристократ і впливовий австрійський політик Казимир Шептицький проміняв багатство графа на аскезу й тихе монаше життя брата Климентія. Його віру не змогли зламати ані німецька окупація, ані тюрми енкаведистів – отець рятував євреїв від нацистів, а у радянському таборі був таємним єпископом, який висвячував в’язнів.
Енциклопедія історії України - К.: Наукова думка, 2004.
Енциклопедія історії України - К.: Наукова думка, 2013.
Лубський В. Релігієзнавство - К.: Академвидав, 2002.
Немає коментарів:
Дописати коментар