Як про друга, як про сина, дбав про Київ Ярослав

 

    1000 років з початку правління Ярослава Мудрого, Великого князя Русі відзначається цього року відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат та ювілеїв у 2019 році» від 18.12.2018 р. № 2654-VIII.

    Ярослав Володимирович (Мудрий) (бл. 978–1054) – видатний державний діяч і полководець, великий київський князь (1019–1054), син князя Володимира Святославича і полоцької княжни Рогнеди. У період його князювання спостерігалося піднесення Давньоруської держави. Було розширено територію Київської Русі, укріплено кордони, встановлено контакти з багатьма європейськими країнами. Князь приділяв велике значення внутрішньому устрою держави: поширював християнство (літописці називали його "Богохранимим" та "Богомудрим"), засновував монастирі, будував храми та собори, розбудовував столицю, створив школу і бібліотеку при Софіївському соборі.

    За часів Ярослава Мудрого було розпочато кодифікацію давньоруського права, результатом якої стало укладення так званої "Правди Ярослава", що становить найдавнішу частину кодексу законів, відомого як "Руська Правда". 37 років правління Ярослава Мудрого заклали міцний фундамент розвитку традицій державотворення на українських землях. Протягом цього часу Давньоруська держава зберігала свою могутність і міжнародний авторитет.

Бібліотечні джерела:

Абліцов В. Київ - К.: Фенікс, 2016.

Висоцький С. Золоті ворота в Києві - К.: Техніка, 2000.

Духопельников В. Ярослав Мудрий - Харків: Час читати, 2016.

Івакін Г. Оповіді про стародавній Київ - К.: Радянська школа, 1982.

Іванцов І. Стародавній Київ - К.: Фенікс, 2003.

Толочко П. Київська Русь - К.: Альтернативи, 1988.

Толочко П. Ярослав Мудрий - К.: Альтернативи, 2002.