Стародавній Київ
Столиця Русі за часів свого розквіту була одним з найбільших міст Європи. Населення Києва у 12 – на початку 13 ст. сягало 50 тисяч осіб. Місто складалося з двох великих частин – Гори та Подолу. Гору захищали дві лінії валів. Першу з них спорудили за Володимира Святославича ("город Володимира"), другу – за Ярослава Мудрого ("город Ярослава"). На Горі були розташовані головні храми, монастирі, княжі та боярські двори. Поділ був заселений ремісниками та купцями. Він лежав у долині Дніпра, на березі його протоки Почайни. Його головну ринкову площу – Торговище – прикрашала церква Богородиці Пирогощої.
З містом були тісно пов'язані його околиці – приміські села, укріплені княжі та боярські двори, монастирі. Серед монастирів найбільшим був Печерський. Згодом храми та келії спорудили на земній поверхні. Серед знаменитих мешканців монастиря – літописець Нестор, іконописець Аліпій, цілитель Агапіт.
Працівники бібліотеки №13 разом з молодшими користувачами створили та за допомогою печаток, виготовлених із сирої картоплі, розмалювали карту Стародавнього Києва.
Немає коментарів:
Дописати коментар