16 травня виповнюється 200 років від дня народження визначного українського й російського історика, громадсько-політичного і культурного діяча, письменника, публіциста, етнографа і фольклориста, одного із засновників Кирило-Мефодіївського братства і журналу «Основа» – Миколи Івановича Костомарова (1817–1885).
Микола Іванович пропагував українську історію і культуру не тільки академічною мовою. Великий вчений виявився не позбавленим і поетичного дару, подарувавши світові віршовані збірники "Українські балади", "Гілка", драми "Сава Чалий" і "Переяславська ніч". Писав Костомаров і в прозі, наприклад, повісті "Сорок років", "Син", "Холоп", "Чернігівка".
Роль Миколи Костомарова в розвитку української і російської історіографії величезна. Репутація Костомарова, як історика, і за життя, і після смерті його неодноразово піддавалася сильним нападкам. Мало не до смерті М. Костомаров зберіг феноменальну пам'ять. Він цитував напам'ять окремі місця з літописів, цілі акти й документи. Декламував великі уривки Шевченкових творів, вірші інших улюблених поетів.
Бібліотечні джерела:
Костомаров М. Галерея портретів - К.: Веселка, 1993р.
Костомаров М. Повісті - К.: Дніпро, 1987р.
Костомаров М. Слов'янська міфологія - К.: Либідь, 1994р.
Пінчук Ю. Микола Костомаров - К.: Наукова думка, 1992р.
Урядовий кур'єр №87/2017р.
Немає коментарів:
Дописати коментар