Година-реквієм пам'яті жертв голодоморів в Україні "Чорна тиша поминальних свічок"

   Голодомор 1932-1933 років - масовий, організований радянською владою голод 1932-1933 років, що призвів до багатомільоних людських втрат у сільській місцевості на території Української СРР. Викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу і Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придущення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.

 24 країни офіційно визнали Голодомор геноцидом українського народу.

 В Україні з 1998 року Указом Президента України установлено "День пам'яті жертв голодоморів", який відзначають щороку  у четверту суботу листопада.

 Користувачі бібліотеки вшановують пам'ять жертв голодоморів  хвилиною мовчання.

 

"Дитина - наше майбутнє"

     20 листопада вважається Всесвітнім днем дитини. Офіційно це свято з'явилося в 1954 році завдяки рішенню Генеральної Асамблеї ООН, яка звернула увагу всього людства на необхідність досягнення взаєморозуміння з дітьми та забезпечення благополучних умов для їх життя.

  Цього ж дня Організація Об'єднаних Націй прийняла декларацію прав дитини (1959р.), а також була підписана міжнародна конвенція про права дитини (1989р.).

   Серед головних проблем, про які зазвичай згадують у цей день, можна назвати дитячу смертність. Боротьбу з цим сумним явищем постійно веде дитячий фонд ООН, вивчаючи проблеми дітей навіть в період їхнього внутрішньоутробного знаходження.

"Остап Вишня - Іронічний до себе, доброзичливий і наївний, як дитина"

   Остап Вишня - український письменник, новеліст, класик сатиричної прози XX ст.

    О. Вишня широко визнаний, як на Україні так і за рубежем. Протягом усього свого творчого шляху письменник-гуморист виступав як талановитий і неповторний митець, слово якого глибоко проникало в пласти народного життя й успішно слугувало його безупинному поступові. Справеливо буде сказати: творчість гумориста надихалась і окрилювалась великим поняттям Народ, про що він полишив щирі свідчення в своїх щоденникових записах.

     Остап Вишня з великою сердечністю говорив про суспільне покликання письменника, про вірність нашого мистецтва правді життя, про любов і повагу людини до праці. Органічність цих роздумів митець підтвердив своєю художньою творчістю.

   Перший надрукований твір Остапа Вишні - "Демократичні реформи Денікіна (Фейлетон. Матеріалом для конституції бути не може)" вийшов у камянець-подільській газеті "Народна воля 2 листопада 1919 р." В цій же газеті було надруковано ще кілька фейлетонів письменника, а з квітня 1921 р. розпочався період його активної творчості і систематичних виступів у пресі. Псевдонім Остап Вишня вперше зявився 22 липня 1921 р. в "Селянській правді" під фейлетоном "Чудака, їй-богу!"

 

   О. Вишня здобув визнання самобутнього майстра української сатири і гумору. Він започаткував новий жанр - усмішка. Усмішка - це різновид фейлетону та гуморески. Автор "Вишневих усмішок" освоював і розвивав традиції вітчизняної та світової сатиричної літератури й народної творчості.

   Збірки усмішок письменника: "Діли небесні", "Кому веселе, а кому й сумне", "Репяшки", "Вишневі усмішки (сільські)", "Вишневі усмішки кримські", "Щоб і хліб родився, щоб і скот плодився", "Лицем до села", "Вишневі усмішки кооперативні", "Ну й народ", "Вишневі усмішки закордонні".

 

  Вишня працював над перекладами творів російської та світової класики - М. Гоголя, А. Чехова, О. Сухово-Кобиліна, М. Твена, О'Генрі тощо.

 

  У своїх творах Остап Вишня найбільше атакував слабкості свої, вважаючи, за Гоголем, що "кому вже немає духу посміятися з власних хиб своїх, краще тому вік не сміятися".

"Фрідріх Шиллер - видатний німецький поет"

     Йоганн-Крістоф-Фрідріх Шиллер - німецький поет, драматург, філософ, історик.

    У своїй творчості Шиллер висував програму "естетичного виховання" людства. Відроджуючи у своїх творах красу та гармонію мистецтва античності, її політичні ідеали та моральні прагнення, Шиллер протиставляв їх недосконалому, позбавленому краси та духовності світові німецької сучасності. Естетична краса, як вважав Шиллер - це надійна запорука духовного відродження людини, пробудження в ній прагнення до справжнього, вільного і справедливого життя.

    Визнання до Фрідріха Шиллера прийшло в Росії з першою драмою "Розбійники" у 1793 році. Шедеври Шиллера викликали інтерес у російських поетів і прозаїків. Представники різних літературних напрямків інтерпретували твори німецького поета, нагодошуючи на тому, що особливо відповідало ідеям історичного етапу.

      Виняткового значення Шиллер надавав театру, вбачаючи в ньому основний і найбільш дієвий інструмент просвітницького впливу на маси. Упродовж свого творчого шляху Шиллер написав одинадцять драм. Шиллер-драматург зображував життя як боротьбу сильної особистості з ворожими життєвими обставинами.

  Естетичні погляди Шиллера:

• мистецтво існувало для перебудови життя і щастя людини;
• шляхом естетичного виховання можна провести суспільну перебудову, тобто змінити життя;
• ідеал наївного мистецтва полягав у єдності, гармонії між дійсністю та ідеалом.

 У віршах Фрідріха Шиллера поєднуються соціально-бунтарські мотиви з витонченою любовною лірикою. Почуття кохання звеличує, на думку автора, душу людини, долучає її до морального ідеалу та досконалих форм краси, які сприяють її духовному переродженню.

    Найвідоміші твори Шиллера: 

 п'єси "Розбійники", "Змова Фієско в Генуї", "Підступність і кохання", "Дон Карлос, інфант іспанський", драматична трилогія "Валленштейн", "Марія Стюарт", "Орлеанська діва", "Вільгельм Телль", стаття "Злочинець через втрачену честь".

Вислови Шиллера та цитати з його творів, що стали крилатими:

• "Людина відображається у своїх вчинках";
• "Справжнє кохання допомагає подолати усі труднощі";
• "Справжня дружба правдива і хоробра";
• "Всесвіт - це думка Бога";
• "Мавр зробив свою справу, мавр може йти";
• "Найбільша з перемог - вміння прощати".

13 листопада. День в історії і пам'яті

Свята і пам'ятні дні 13 листопада

• Всесвітній день сліпих
• у Росії - День військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту
• Всесвітній День Юзабіліті (свято, що відзначається юзабіліті професіоналами по всьому світу; його мета - показати користувачам цінність простого і зручного дизайну)
• Річниця Батуринської трагедії (1708)
• Річниця прийняття Конституції ЗУНР (1918)

Іменини 13 листопада 

Іменини святкують: Артем, Василь, Микола, Роман, Федір, Степан

Народились 13 листопада

• 354 - Аврелій Августин Блаженний, визначний філософ, християнський теолог, автор серії книг "Про град Божий"
• 1821 - Михайло Петрашевський, російський соціаліст-утопіст, юрист
• 1836 - Ярослав Домбровський, польський і французький революціонер, генерал Паризької комуни
• 1869 - Олександр Черняхівський, український громадський діяч, лікар-гістолог
• 1887 - Микола Вавилов, радянський вчений-генетик, ботанік
• 1943 - Мустафа Джемілєв, український кримськотатарський громадський і політичний діяч
• 1965 - Андрій Кожем'якін, український політик, генерал-майор
• 1982 - Тетяна Бережна, українська лучниця, олімпійка

Події 13 листопада

• 1708 - російські війська князя Олександра Меншикова захопили та знищили місто-фортецю Батурин - українську столицю, резиденцію гетьмана Івана Мазепи
• 1851 - почала діяти телеграфна служба між Лондоном і Парижем
• 1851 - уведена в дію Миколаївська залізниця
• 1907 - француз Поль Корню в Нормандії піднявся на 2 м над землею на своїй двороторній машині - першому гелікоптері
• 1913 - укладено греко-турецький мирний договір 
• 1914 - американка Мері Фелпс Джейкобс запатентувала бюстгальтер
• 1917 - постановою Центральної Ради Симон Петлюра призначений генеральним секретарем із військових справ
• 1918 - створено найвищий орган державної влади - Директорія Української Народної Республіки
• 1918 - утворено Рязанське вище повітряно-десантне командне училище
• 1921 - заснований Державний академічний театр імені Є. Вахтангова
• 1945 - Франція отимала голову Тимчасового уряду. Ним став Шарль де Голль - культова особистість у житті країни
• 1956 - у Ворошиловграді (Луганськ) на металургійному заводі ім. Ворошилова вступила в дію найбільша в Європі мартенівська піч
• 1971 - виведений на орбіту наволо Марса перший міжпланетний космічний апарат, перший штучний супутник Марса ("Марінер-9", США)
• 1980 - американський космічний апарат "Вояджер-1" передав на Землю перші фотографії Сатурна великим планом
• 1994 - у Швеції відбувся референдум, що схвалив вступ країни до Європейського союзу

13 листопада в мистецтві

• 1854 - народився Джордж Чедвік, американський композитор, член Бостонської шістки
• 1905 - народився Ніл Хасевич, український художник, графік, громадський і політичний діяч
• 1913 - народився Герман Жуковський, український композитор, педагог, заслужений діяч мистецтв України
• 1921 - у Москві на Арбаті відбулася перша вистава Третьої студії Московського художнього театру - "Чудо сятого Антонія"
• 1947 - народився Тимофій Співак, актор, викладач сучасного мистецтва
• 1955 - народилася Вупі Голдберг, американська кіноакторка
• 1958 - народилася Олена Циплакова, радянська акторка кіно й театру, режисер
• 1967 - на екрани СРСР вийшла комедія режисера Андрія Тутишкіна "Весілля в Малинівці"
• 1969 - народився Джерард Батлер, британський кіноактор і продюсер

13 листопада в літературі

• 1782 - народився Есайас Тегнер, шведський поет
• 1850 - народився Роберт Льюїс Стівенсон, англійський письменник ("Острів скарбів")
• 1862 - Льюїс Керролл дотримався обіцянки, даної раніше Алісі Лідделл, і записав у своєму щоденнику: "Почав писати казку про Алісу, сподіваюся закінчити її до Різдва"
• 1872 - виходить у світ перше видання "Абетки" Л. Н. Толстого
• 1889 - народився Остап Вишня, український письменник, автор понад 150 книжок гуморесок, фейлетонів
• 1938 - народився Анатолій Салуцький, російський письменник, публіцист

Події в Україні 13 листопада 

• 1996 - указом президента Леоніда Кучми утворено Міністерство інформації України
• 1997 - відбулося перше в історії засідання Центральної виборчої комісії України
• 2007 - Європарламент дав згоду на набуття чинності угод Євросоюзу з Україною про спрощення візового режиму та реадмісію
• 2013 - у центрі Мукачева зацвіли сакура і бузок

"Слово, пісня, душа Кобзарева, ви окраса й суть всього життя"

  Шевченко як явище велике й вічне - невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з країною і разом з її буттям продовжується нею, вбираючи в себе новий досвід народу, відгукуючись на нові болі й думки, стаючи до нових скрижалей долі. Він росте й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення.

  День української писемності та мови - свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем - це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця - послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.

   У цей день за традицією:

• покладають квіти до пам'ятника Несторові-Літописцю;
• відзначають найкращих популяризаторів українського слова;
• заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою.  

Мово! Пресвятая Богородиця мого народу!

  Мова - це великий дарунок природи! І в кожного народу вона своя. Наш народ створював мову упродовж століть й витворив одну з найбагатших й найпрекрасніших слов'янських мов.

У світі налічується близько трьох тисяч мов. І серед них - ніби запашна квітка в чудовому букеті - українська! Її краса, багатство, витонченість і мелодійність визнані світом.

"Мова - духовне багатство народу" В. Сухомлинський

"Мова - це великий дар природи, розвинутий і вдосконалений за тисячоліття з того часу, як людина стала людиною" К. Кропива

"Мова - це душа народу, народ без мови - не народ" В. Сосюра

"Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова" П. Мирний

"Мова - материнська пісня і молитва над колискою, шепіт гаю, величчя верби, рев Дніпра і пісня солов'я" К. Ушинський

"Мова - життя духовного основа" М. Рильський