Марія Карп’юк "Дорога додому"

Пропонуємо вашій увазі цікаві книжку

Марії Карп’юк "Дорога додому" з фонду бібліотеки №13.

   У дебютній книжці Марії Карп’юк «Дорога додому» вміщено однойменну повість та оповідання. Персонажі творів – звичайні люди, в яких прокидається те, на що вони зовсім не очікували. Чи зможуть герої впоратися із собою і чи знайдуть шлях до закамарків душі – дорогу додому?

 Різноманітні сюжети, актуальна проблематика роблять книгу цікавою для широкого кола читачів.

 Оповідання «Солдатику», «Мамуня з помпоном», «Модна Ліза», здається, що написані для дітей. Але багатий стильовий арсенал дає письменниці можливість торкатися будь-яких тем.  Твори захоплюють і зачаровують, і ти не можеш заснути й відірватися від книги до самого кінця.

   Марія Карп’юк - учитель і редактор за фахом, письменниця за покликанням. З 2007 року працює в загальноосвітній школі вчителем англійської мови. Вивчає психологію. Є переможницею багатьох літературних конкурсів, зокрема: «Старшокласник» (2004), «З точки зору осені» (2015), «Правдиві новини»(2015), поетичного конкурсу на фестивалі ім. Івана Коваленка «Віршована мелодія» (2015, 2016). Здобула спеціальну премію на конкурсі радіоп’єс «Відродимо забутий жанр» (2009). Має окрему відзнаку членів журі конкурсу «Смолоскип» (2016).

Ковток прохолоди з книгою

#бібліотеки_соломянки #бібліотека_13 #бібліопідвальчик_на_відрадному

#бібліотека_onlinе #ПРОЧИТАННЯ

#книги_фонду

#ковток_прохолоди_з_книгою

   З настанням літньої спеки, як ніколи хочеться охолодитися, тому пропонуємо вам приготувати освіжаючий напій. Ним може бути традиційний кубинський коктейль - безалкогольний мохіто. Ковток прохолоди - це неймовірна річ. Влітку він ідеально смакує з м'ятою та лаймом або ж лимоном - основними інгредієнтами. При цьому запашну м'яту необхідно ретельно розтерти. І обов'язково вкиньте в склянку кусень льоду. Цікаво, що безалкогольний мохіто готують зі спрайтом, тоді його цілком можна давати дітям.

 А тепер про головне. Без чого спрага не втамується! Релакс з книгою.

 О. Жовна "Її тіло пахло зимовими яблуками".

 Схожого за стилем письменника в українській літературі дев'яностих відшукати складно. Його проза суттєво відрізняється і від прози його попередників, і від тих, хто з'являється в наші дні. Олександр Жовна - автор чотирьох книг прози та чотирьох художніх фільмів, знятих за ЙОГО повістями й оповіданнями. Письменник потойбіччя, майстер інфернальних станів, що занурюється у ваші душі, пробуджуючи їх від сну і відчищуючи від шлаків. Якщо це любов - вона всеосяжна. Якщо це смерть - вона неповторна. Якщо це злочин - він унікальний. Олександр Жовна дивує СВІЖІСТЮ бачення і простотою правдивості, природністю слова й емоційністю напруги. Його проза має самобутній стиль, невловиму художню красу і вишуканий смак. І це йому писав Валерій Шевчук: «У партитурі...» ви майстер...» .

 Складні синтаксичні конструкції, які прикрашені смачною українською мовою розповідають про одну-єдину мить...Мить щастя, яка залишилася в серці на все життя. Запах, який живе у легенях, у свідомості, у душі... Прочитайте повість "Її тіло пахло зимовими яблуками" і пориньте у світ платонічного кохання, яке буває раз на все життя... Вам навряд чи захочеться відкласти цю книгу, не дочитавши її до кінця.

 Коктейль від бібліотеки 13. Смачного!

Дерева. 50 найвідоміших видів

Пропонуємо вашій увазі цікаву дитячу книгу

"Дерева. 50 найвідоміших видів. Міні-енциклопедія" 

з фонду бібліотеки №13.

   За допомогою цього довідника ви зможете розпізнати 50 найвідоміших видів дерев. Ви дізнаєтеся про їхні основні ознаки та територію поширення, будову та опис кожного дерева.

Активні користувачі бібліотеки 13

#бібліотеки_соломянки #бібліотека_13 #бібліопідвальчик_на_відрадному

#бібліотека_онлайн

#активні_користувачі_бібліотеки_13

#креативна_практика_бібліотеки

   "Активні користувачі бібліотеки 13".

 Зачаровують мешканці Відрадного, яких маємо за честь бачити у бібліотеці, спілкуватись з ними, а ще славніше - мати робочі стосунки з ними.

 Зоя Георгіївна Яструбінецька-Биваліна. Більше року як переселилась із чоловіком із Кривого Рогу до Києва. Відразу у розвідку до бібліотеки завітав голова подружжя. А за ним і дружина. Люди дуже активні, бо давно на пенсії, а все працюють. Зоя Георгіївна враз відвідала всі наші клуби. В "Надію" (пісні) прийшла слухачем. Тихенько сиділа, вдивляючись у тексти. У "Ладі" - створювала поробки, по-дитячому радіючи. А згодом підійшла із пропозицією розповісти на занятті краєзнавчого клубу бібліотеки "Моя Україна" про її знайомство (заочне) з відомою українською постаттю Борисом Мозолевським. Сказати, що ми були вражені серйозною підготовкою до викладу теми і хвилюванням лектора, не сказати нічого. Пані Зоя відповідально декілька разів приходила до читальної зали, проводила умовні репетиції, уважно слухала кожну пораду. А коли зібралась аудиторія для заходу "Втаємничений у мову скіфських курганів. Моє знайомство з Б. Мозолевським", ми зачаровано полинули у світ історії України, у оповідь про славнозвісну пектораль. Це була велика робота з власним зібраним матеріалом: світлинами, слайдами, презентаціями. Виявилось, що Зоя Георгіївна з подругами на веломашинах декілька років тому виїхали з Кривого Рогу на батьківщину Мозолевського, щоб на власні очі побачити місця, які виплекали таку визначну для України особистість. Браво нашим людям, нашим користувачам, які мають глибокі невичерпні знання та діляться ними з громадою. Це справжній наш скарб. А така ініціатива користувачів вписує золоті сторінки в креатину практику бібліотеки.