«Навіть ранній сніг тане від тепла сердець»

Сьогодні в стінах нашої бібліотеки для дорослих №13 було особливо затишно та душевно. У клубі пісні «Надія» знову лунали мелодії, які торкаються самого серця. Цього разу особливий відгук знайшла пісня «Сніг на зеленому листі».

Ці рядки сьогодні звучать неймовірно актуально. Життя, як і травнева погода, вміє дивувати контрастами. Ми всі бачили, як нещодавно сонячний травень раптом «пригостив» нас холодним градом — немов нагадування про те, що природа має свій норов.

Так само і в коханні:

Весна в душі може змінитись раптовим холодом очікування.

Тернисті стежини випробувань іноді приносять «сніг» туги там, де ми чекали на цвіт.

Але, як співається у пісні, варто лише покликати — і «ранній сніг» розтане, перетворившись на надію.

Ми зрозуміли головне: навіть якщо в житті раптом «забарили вітри норовисті», головне — не закривати серце. Для когось холодний сніг на зеленому листі — це сум, а для учасників нашого клубу — це пізній цвіт, який обов'язково перетвориться на щастя.

«Київ – серце України»

31 травня ми відзначаємо День Києва — міста, яке вже понад 15 століть стоїть на дніпровських пагорбах, будучи серцем України та одним із найдавніших центрів Східної Європи.

Цьогорічне свято — це не лише про каштани та пісні, а про глибину нашого коріння та неймовірну силу витримки.

Кілька фактів, які змушують пишатися:

Київ — місто-воїн. За свою історію він пережив десятки навал, руйнувань та облог, але щоразу відроджувався. Сьогодні Київ має статус Міста-героя, що підтверджує його незламність у сучасній боротьбі за незалежність.

Духовна та інтелектуальна столиця. Саме тут був заснований перший університет Східної Європи — Києво-Могилянська академія, а Софійський собор залишається унікальною пам’яткою архітектури, що зберегла автентичні мозаїки та фрески XI століття.

Зелений мегаполіс. Київ офіційно вважається одним із найзеленіших міст Європи. Символом міста є каштан, який вперше масово з'явився на вулицях у середині XIX століття.

Творець літературних сюжетів. Від літописів Нестора до сучасної прози — Київ завжди був головним героєм творів українських класиків та сучасних авторів.

Чому це важливо сьогодні?

Київ сьогодні — це не просто адміністративний центр. Це гуманітарний хаб, фортеця духу та місце, де кожен камінь на Подолі чи кожна цеглина на Хрещатику промовляють: «Ми були, ми є і ми будемо».

Ми вдячні кожному, хто боронить наше небо, і кожному, хто щодня працює, аби в бібліотеках Києва лунав дитячий сміх, а в парках — українська пісня.

Бібліотека для дорослих №13 підготувала цікаву і корисну книжкову виставку «Київ – серце України» до Дня Києва.

Героїчний Київ: Докум. розповіді/ Упоряд. В. І. Денисенко.— К.: Україна, 2003.— 335 с.

Збірник містить свідчення про мужність киян у переломні моменти історії, зосереджуючись на подіях Другої світової війни. Це документальний літопис подвигу, що базується на архівних розвідках та спогадах очевидців.

Київ. Жінки. Війна : збірка / упор. і передм. М. Іванцова. — Київ: Креативна агенція «Артіль», 2023. — 225 с.

Антологія сучасної прози, яка фіксує жіночий досвід перших місяців повномасштабного вторгнення 2022 року. У збірці поєднано біль, волонтерський драйв та незламну віру в те, що столиця вистоїть.

Крізь віки. Київ в образотворчому мистецтві / Упоряд. Н. Белічко. - К. : Мистецтво, 2015. - 288 с. : іл. — Укр. мова., рез. і текстівки англ.

Вишуканий мистецький альбом, що демонструє трансформацію міських пейзажів у роботах художників різних епох. Видання візуалізує історію Києва від давнини до сьогодення через живопис та графіку.

Малаков Д. В. Долі киян (1941—1943) / Дмитро Малаков; рис. Г. В. Малакова; худож.-оформлювач Л. П. Вировець. — Харків: Фоліо, 2017. — 283 с.: іл. — (Б-ка киянина).

Дмитро Малаков крізь призму родинних історій описує суворий побут та виживання мешканців міста в часи німецької окупації. Текст доповнюють унікальні малюнки Георгія Малакова, які додають оповіді особливої документальної точності.

Рибаков М. О. Хрещатик відомий і невідомий.— К.: Кий, 2003.— 504 c.

Дмитро Малаков крізь призму родинних історій описує суворий побут та виживання мешканців міста в часи німецької окупації. Текст доповнюють унікальні малюнки Георгія Малакова, які додають оповіді особливої документальної точності.

«Візерунки української душі»

Сьогодні весь Київ, як і вся Україна, вбралися у вишиванки. У кожного своя: за кольором, орнаментом, кроєм. Але одна на всіх за змістом. Вишиванка - це символ свободи, гідності, волі й неймовірної любові до рідної землі.

21 травня, у Всесвітній день вишиванки, у бібліотеці для дорослих №13 відбулося етнокультурне свято «Візерунки української душі» в рамках роботи жіночого клубу рукоділля «Відрада». Учасниці були єдині й неповторні у своєму святковому вбранні. Кожна розповідала історію придбання та походження своєї вишиванки, пояснювала, чому саме цю вишиту блузку чи сукенку одягнула на свято.

Цікаво було дізнатися про особливості вишивки, притаманні різним регіонам України, про символіку кольорів та орнаментів, що з покоління в покоління передаються як духовний код нашого народу. У бібліотеці представлено чимало літератури на цю тематику, тож присутні мали змогу ще глибше зануритися у світ української традиції.

Особливо промовистим було вбрання пані Наталії, яка одяглася у кольори державного прапора. Наш народ до ниточки, до жилочки пройнятий патріотизмом. Бо у кожного з нас на першому місці доля України, наша свобода, єдність і віра у Перемогу.

«Малюю щастя своєї родини»

Для кожної людини щастя своє, особливе й неповторне. А для дітей воно завжди просте, щире і справжнє: це мама й тато поруч, брат чи сестра, затишний дім, теплий вечір у родинному колі, відпочинок на природі біля вогнища, подорож на повітряній кулі, улюблена іграшка або навіть кіт, що згорнувся клубочком на подушці.

Саме таким баченням щастя наповнені дитячі малюнки, представлені в бібліотеці для дорослих №13. З 12 по 22 травня тут триває виставка творчих робіт «Малюю щастя своєї родини», присвячена Міжнародному дню сім’ї.

Кожен малюнок - це маленька історія великого серця. У них стільки щирості, любові та тепла, що неможливо пройти повз байдужо. Діти по-своєму передали найцінніше: відчуття родинного затишку, безпеки та радості.

Запрошуємо всіх охочих завітати до бібліотеки та побачити ці роботи на власні очі. Ще є час! Помилуйтеся, як талановито й по-особливому наші діти малюють своє щастя - щиро, яскраво і з любов’ю.

«Пісня, вишита серцем»

Вишиванка, вишитий рушник і кожний хрестик червоними чи чорними нитками - це наші українські обереги, генетичний код нації, наша прадавня й незнищенна культура, що зцілює, оберігає та ставить непохитний захист від ворога. Це наш Щит і наш Меч.

Мамині рушники, оспівані у піснях і покладені на слова любові, "два кольори на полотні", вишиті сорочки для коханих, синів і рідних. Це як молитва, як «Отче наш», бережуть сьогодні наших славних воїнів у боротьбі за незламність, за рідну землю, за кордони держави, за соборність і демократію України.

Саме про це ми говорили, згадували свої історії із життя, співали й ділилися теплом душі біля рушникової спадщини у кімнаті-музею предметів побуту української народної старовини "Хата під стріхою" бібліотеки для дорослих 13 на черговому занятті клубу пісні «Надія», яке відбулося 19 травня, напередодні Всесвітнього дня вишиванки. У дружньому колі звучали щирі українські пісні про рушник, материнську любов, рідний дім, про силу традицій, які єднають покоління і допомагають нам вистояти у найтяжчі часи.

Вишиванка - це пам’ять роду, духовна броня українців, символ нескореності, любові до Батьківщини та віри у Перемогу. І поки живе українська пісня, поки мама вишиває сорочку дитині, поки бережемо свої традиції, доти житиме й наша Україна.

«Коли світ втрачає кольори: посібник для тих, кому важко»

Відчуваєте, що застрягли у замкненому колі?

Бувають дні, коли навіть просте рішення здається неможливим, а тривога та апатія стають постійними супутниками. Але вихід є, і він починається не з глобальних змін, а з одного маленького кроку.

Книга «У пастці депресії», яку ви бачите на зображенні - це не теорія, а практичний путівник вашим мозком.

Чому варто прочитати цю книгу?

• Науковий підхід: Автор, д-р Алекс Корб, пояснює складні нейробіологічні процеси доступною мовою.
• Маленькі кроки — великі зміни: Ви дізнаєтесь, як незначні зміни в режимі дня, сні чи навіть поставі можуть «переналаштувати» роботу мозку.
• Боротьба з тривогою: Конкретні поради, як приборкати хвилювання та вийти з пригніченого стану.
• Зрозуміла структура: Книга веде вас від розуміння проблеми до реальних дій.

"Депресія — це не просто смуток. Це низхідна спіраль. Ця книга навчить вас, як запустити висхідну спіраль до одужання."

Для кого ця книга?

• Для тих, хто відчуває емоційне вигорання.
• Для тих, хто бореться з постійною тривожністю.
• Для кожного, хто хоче краще розуміти себе та підтримати своє ментальне здоров'я.

Не чекайте «кращого моменту», щоб подбати про себе. Почніть з маленького кроку вже сьогодні разом із порадами д-ра Алекса Корба.

Корб Алекс. У пастці депресії. Як маленькими кроками подолати тривожність, хвилювання і пригнічений стан / пер. з англ. Анна Марховська. - 3-тє вид., випр. - К. : Наш формат, 2025. - 224 с.

«Обереги української гончарної традиції»

Ліплення з глини домашніх птахів у гончарному мистецтві має давнє символічне значення. Такі вироби уособлюють добробут, родинний затишок, працьовитість і зв’язок людини з природою. Особливе місце серед них займає індик: поважний, величний птах, який символізує достаток, силу та святковість. В українській народній творчості образи птахів часто використовувалися як обереги й декоративні прикраси оселі.

Про технологію виготовлення глиняного індика на черговому занятті клубу гончарства "Теплі долоні" бібліотеки для дорослих 13, яке відбулося 16 травня, розповіла народна майстриня України Наталія Бойко. Учасники дізналися про особливості роботи з глиною, етапи створення фігурки, способи оздоблення та традиційні елементи декору.

Заняття виявилося надзвичайно захоплюючим і водночас корисним для розвитку творчих здібностей, уяви, дрібної моторики та естетичного смаку. Атмосфера була натхненною, а готовий глиняний індик вийшов святково оздобленим, яскравим і поважним, справжньою окрасою творчої майстерні.

«Коріння нашої духовності»

18 травня у світі відзначають Міжнародний день музеїв. Свято, яке покликане нагадати про важливість збереження історичної та культурної спадщини, про роль музеїв як осередків пам’яті, пізнання і духовності. У переддень цієї дати, 15 травня, бібліотека для дорослих №13 провела для учнів 5-Б класу ЗОСШ №174 пізнавальну екскурсію «Коріння нашої духовності» до етнокімнати-музею предметів побуту української народної старовини «Хата під стріхою», створеної у приміщенні бібліотеки.

Українська історія давня і багата, як і культура, традиції та звичаї нашого народу. Саме тому так важливо донести її до нинішнього покоління, навчити дітей шанувати своє коріння, розуміти цінність речей, які зберігають пам’ять про минуле. А коли поруч справжні автентичні експонати, доторкнутися до історії стає набагато легше й цікавіше.

Під час екскурсії школярі із захопленням слухали історію створення нашої етнокімнати-музею, дізнавалися, як і звідки потрапили сюди старовинні речі, якими користувалися наші прабабусі й прадідусі у щоденному житті. Діти побачили предмети, що служили людям багато десятиліть: у них молотили та віяли зерно, місили тісто, готували запашний борщ і печеню, товкли мак для пирогів, відстоювали молоко, купали немовлят, підмазували хату, колисали дитину, садовили хліб у піч.

Особливе захоплення викликало те, що кожна річ має свою історію, своє призначення і душу. Учні ставили багато запитань, уважно слухали розповіді, а подекуди й самі демонстрували хорошу обізнаність із народними традиціями та побутом українців, що дуже тішить.

Сьогодні, у час змін і викликів, музей стає не лише місцем збереження старовини, а й важливим простором для спілкування, осмислення історії, формування пам’яті та взаєморозуміння між поколіннями. Саме ці зустрічі допомагають дітям відчути живий зв’язок із минулим, усвідомити, наскільки багатою є наша культурна спадщина.

Ми повинні знати про своє коріння, берегти і передавати його далі. Адже без минулого немає майбутнього.

«Світлофор кличе до порядку»

У рамках заходів до Глобального тижня безпечного дорожнього руху ООН бібліотека для дорослих №13 організувала  сьогодні, 13 травня, партнерську зустріч учнів 3-х і 4-х класів ЗОСШ №54 (вулиця Академіка Білецького, 7) із працівником ДПС старшим інспектором з особливих доручень управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, лейтенантом поліції Володимиром Лисаком. 

Захід став і цікавим, і надзвичайно важливим та корисним для школярів, адже знання правил дорожнього руху допомагає зберегти життя та здоров’я дітей у сучасному місті.

Пан Володимир у доступній та захопливій формі ознайомив учасників із основними правилами безпечної поведінки на вулиці та дорозі. Діти дізналися, чому необхідно бути уважними пішоходами, як правильно переходити дорогу та як поводитися поблизу транспорту. 

Особливу зацікавленість викликала демонстрація світловідбивної жилетки, яку приміряла одна з учасниць зустрічі. Інспектор пояснив, що такі елементи роблять людину помітною для водіїв у темну пору доби чи за поганої видимості, а отже допомагають уникнути небезпечних ситуацій на дорозі. 

Школярі також ознайомилися з елементарними дорожніми знаками, які мають знати діти, дізналися про позиції регулювальника та значення рухів жезлом. Не менш цікаво було почути різноманітні практичні поради та важливі нюанси дорожньої безпеки. 

Учні активно долучалися до спілкування: розповідали, як і на чому добираються до школи та додому, відповідали на запитання гостя й демонстрували гарні знання правил вуличного руху. За правильні відповіді діти отримали приємні промовисті призи з виразами правил дорожнього руху.

Зустріч ще раз нагадала всім: правила дорожнього руху - це правила життя, які потрібно знати й виконувати щодня.

Гончарство з душею та натхненням

Пізнавальне артзаняття клубу гончарства «Теплі долоні» з народною майстринею Наталією Бойко відбулося 10 травня у бібліотеці для дорослих 13. Цього разу учасники мали чудову нагоду доторкнутися до давніх традицій та познайомитися з трипільською технікою ліплення з глини.

Пані Наталія розповіла про особливості цього стародавнього ремесла, яке зародилося ще тисячі років тому та й досі захоплює своєю природністю й красою. Під час заняття учасники виготовляли глиняний посуд, навчаючись працювати з матеріалом уважно, спокійно й натхненно.

Така техніка вимагає плавності рухів, уяви, терпіння та посидючості. Але саме в цьому і полягає її особлива магія. Глина ніби «слухає» руки майстра, поступово перетворюючись на унікальний виріб. У творчій атмосфері кожен зміг відчути себе справжнім гончарем, а тепле спілкування й підтримка майстрині зробили заняття ще більш цікавим та душевним.

Щиро дякуємо пані Наталії за знання, натхнення та любов до народного мистецтва, якими вона щедро ділиться з учасниками клубу.

Завітайте до нас на заняття клубу. Це неабияк цікаво, корисно і захопливо. Ви отримаєте навички і вміння від кваліфікованого вчителя, досконалого знавця гончарної справи народнодної майстрині України Наталії Бойко.

Творчі миті жіночого клубу рукоділля

Чергове натхненне заняття жіночого клубу рукоділля «Відрада» бібліотеки для дорослих 13 відбулося 7 травня. Особливо приємно, що наша творча родина поповнюється новими учасницями. Цього разу до клубу завітала Валерія, яка почула про нас і прийшла навчитися в’язати гачком. Наші майстрині зі стажем залюбки поділилися своїми знаннями, допомагали, підказували та підтримували перші кроки у творчості.

Традиційно учасниці принесли й домашні роботи. Серед них особливу увагу привернув оригінальний тримач для рулонних серветок, паперових рушників або туалетного паперу. Його виготовили зі звичайного відерця з-під сметани, оздобивши яскравим в’язаним візерунком із кольорових ниток. Ще одне підтвердження того, що фантазія та вправні руки здатні перетворити прості речі на красиві й корисні предмети для дому.

Також майстрині із захопленням перебирали запаси клаптиків тканини, добираючи улюблені кольори та поєднання для майбутніх кухонних прихваток. Бюджетно, красиво, практично і, головне, створено з душею.

Заняття як завжди пройшло у чудовій атмосфері спілкування, творчості та взаємної підтримки, де кожна знаходить натхнення й гарний настрій.

«Квіти для матусі»

Святкове мистецьке заняття з паперопластики «Квіти матусі» для учнів 3-Б класу середньої загальноосвітньої школи №174 відбулося сьогодні, 7 травня, у бібліотеці для дорослих №13 в рамках заходів до Дня матері в Україні.

Під час зустрічі діти дізналися більше про історію та значення цього родинного свята, із щирістю розповідали про своїх найдорожчих мам. Хлопчики й дівчатка ділилися, якими є їхні матусі: добрими, турботливими, лагідними, мудрими, працьовитими. Говорили про любов, повагу та вдячність, які відчувають до них.

Особливо зворушливо прозвучали вірші та оповідання про маму, найріднішу людину в житті кожної дитини, що неодмінно допомагає виховувати у дітей доброту, чуйність, сімейні цінності, вміння висловлювати свої почуття та цінувати материнську турботу.

Творча частина заняття подарувала дітям радість власноруч створеної роботи. Кожен учасник виготовив яскраву різнокольорову квіточку для своєї матусі. Адже саме подарунок, зроблений дитячими руками, є особливо дорогим і щирим.

У День матері ці квіти стануть символом любові, вдячності та тепла за все добре, що мами щодня віддають своїм дітям.

Такі мистецькі зустрічі розвивають і творчі здібності та дрібну моторику, і навчають дітей бути уважними до рідних, дарувати радість та берегти родинні традиції.

«У сузір’ї прапорів Європи»

6 травня, у рамках заходів до Дня Європи в Україні бібліотека для дорослих №13 провела для вихованців ЗДО №398 пізнавально-творчий майстер-клас «У сузір’ї прапорів Європи». 

Зустріч розпочалася з щирої розмови про нашу Україну. Що вона означає для кожного з діток, з чим асоціюється, чим багата наша земля. Малеча називала гори, море, природу, сонце… І особливо цінно було почути: «людьми багата». Адже саме люди є найбільшим скарбом нашої держави - сильні, мужні, ті, хто виборює її вільний демократичний шлях до європейського майбутнього.

На глобусі дітям показали Україну, а на карті - нашу столицю, Київ. Малюки продемонстрували гарні знання державних символів: впевнено називали прапор і герб, пояснювали значення кольорів жовто-блакитного стяга.

Не менш цікавою стала мандрівка прапорами європейських держав. Діти виконували дидактичні завдання, уважно аналізували зображення та підбирали відповідні кольорові елементи, щоб доповнити прапори різних країн. А завершенням стала творча частина: виготовлення власних маленьких прапорців, серед яких гордо майорів і наш український.

Бібліотекарі також ознайомили дітей із яскравими дитячими книгами про Україну та країни Європи, що допомогло розширити їхні знання.

У дружній атмосфері спільної роботи дітлахи опанували навички рівного вирізання, простого й складнішого складання паперу, а також акуратного наклеювання на дерев’яні шпажки. Так вдалося поєднати різні види діяльності та розвитку навколо важливої теми сьогодення - наш прапор України у сузір’ї прапорів Європи.